Оподаткування суб'єктів програмної індустрії:
декому податок зменшили, а декому - збільшили
Коментар до нового Закону про програмне забезпечення в Україні
За Законом України від 05.07.2012 р. №5091-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції» (нижче - Закон) тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, юридична особа - платник податків, яка відповідає критеріям розробника програмного забезпечення, може сплачувати податок з прибутку за ставкою 5%. Ніби хотіли як краще, а вийшло як завжди.
Річ у тім, що зазвичай користувачі програмного забезпечення при його використанні (купівлі) сплачують роялті. Згідно з пп. 140.1.2 ПКУ до витрат платників податку на прибуток належать витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, витрати на винахідництво й раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання у господарській діяльності.
Комп'ютерні програми підлягають амортизації у разі, якщо викуплено всі матеріальні права на них, а таке буває дуже рідко, тому здебільшого є не амортизація, а роялті.
Але якщо виробники програмного забезпечення застосовують ставку податку на прибуток іншу, ніж встановлено у п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу (нині - 21%), то користувачі ПЗ не можуть включати роялті до своїх витрат (пп. 2 п. 140.1.2 ст. 140 ПКУ). Тобто вартість ліцензій вітчизняних розробників - юридичних осіб звичайні платники податку на прибуток сплачуватимуть з прибутку! І винятків з цього правила у Законі не встановлено.
У підсумку стало вигідно закуповувати імпортне ПЗ, а не вироблене вітчизняними програмістами з пільговою ставкою податку на прибуток. Приватних програмістів цей Закон взагалі не стосується, на єдиному податку вони працювати не можуть. Таким чином, Закон сприяє лише експорту програмного забезпечення, але платять за цей експорт чомусь і покупці вітчизняного ПЗ.
Хіба це нормально? Розробників таких Законів слід звільняти з посад та притягати до відповідальності з покаранням, наприклад, у вигляді громадських робіт.