Заповнюємо звіт по фіксованому
сільськогосподарському податку

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку звільняє сільгосппідприємство від сплати податку на прибуток, земельного податку (за землі, використовувані для ведення сільськогосподарського товаровиробництва), збору за спеціальне використання води, за здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Проте для отримання або підтвердження права сплати ФСП треба відповідати ряду вимог, а також подати декларацію по цьому податку. Про те, як розрахувати суму ФСП і скласти відповідну декларацію, йде мова в пропонованій статті.

Фіксований сільськогосподарський податок (далі ФСП) - це альтернативна система оподаткування для сільськогосподарських підприємств. Розмір ФСП не залежить від результатів господарської діяльності підприємства, а залежить від розміру і грошової оцінки земельних ділянок, що знаходяться у сільгосппідприємства у власності або користуванні.

Як правило, сплата ФСП вигідна сільськогосподарським підприємствам, оскільки замінює ним сплату цілого ряду податків та зборів, зменшуючи таким чином платежі до бюджету, а також економлячи час на складання та подання звітності.

Так, пп. 14.1.256 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України встановлено, що фіксований сільськогосподарський податок для цілей глави 2 розд. XIV даного Кодексу - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки і сплата якого замінює сплату окремих податків та зборів.

Хто сплачує ФСП

Відповідно до ст. 301 гл. 2 розд. XIV ПК України платниками ФСП можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких доля сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей гл. 2 розд. XIV даного Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) і її переробкою на власних або орендованих потужностях, у тому числі власне виробленої сировини на давальницьких умовах, і здійснює операції з його постачання.

З урахуванням викладеного, платниками ФСП можуть бути тільки юридичні особи, що відповідають вимогам, встановленим ПК України.

Слід звернути увагу, що ПК України містить обмеження, встановлене п. 301.6 ст. 301 гл. 2 розд. XIV ПК України, згідно з яким не можуть бути зареєстровані платниками ФСП:

- суб'єкти господарювання, у яких понад 50% дохід, отриманий від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки, складає дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробникові на праві власності або наданих йому в користування, і продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів та хутра (окрім хутряної сировини);

- суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність по виробництву підакцизних товарів¹, окрім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

- суб'єкти господарювання, які за станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник в результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Для того, щоб стати платником ФСП, підприємство повинне відповідати одночасно наступним вимогам:

1) воно має бути сільськогосподарським (сюди включаються також фермерські господарства і КСП) або рибницьким, риболовним або риболовецьким підприємством. Приналежність підприємства до вищезгаданих підприємств підтверджується кодами згідно з КВЕД, вказаними у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) таке підприємство повинне займатися виробництвом, переробкою або збутом сільськогосподарської продукції, а для рибницьких підприємств - розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах;

3) сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки (сюди включається також продукція рибницьких господарств) за попередній звітний (податковий) рік, має бути рівна або перевищувати 75% загальної суми доходу, що враховується при визначенні права на реєстрацію платником ФСП;

4) у підприємства у власності або на умовах оренди повинні знаходитися земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а для рибницьких господарств - землі водного фонду, які є об'єктом обкладення ФСП.

Об'єкт і база обкладення ФСП

Об'єкт обкладення фіксованим сільськогосподарським податком - площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що знаходиться у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди (п. 302.1 ст. 302 гл. 2 розд. XIV ПК України).

Згідно з пп. 14.1.233 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України сільськогосподарські угіддя - це рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища і перелоги.

Слід зазначити, що площа земель водного фонду, які не відносяться до земель внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), до об'єкту оподаткування не включається. В той же час, враховуючи норми підпункту "б" п. 307.1 ст. 307 гл. 2 розд. XIV ПК України, згідно з яким платники ФСП не є платниками земельного податку (окрім земельного податку за земельні ділянки, не використовувані для ведення сільськогосподарського товаровиробництва), сільськогосподарський товаровиробник - платник ФСП є платником земельного податку за землі водного фонду, що не відносяться до земель внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ).

База обкладення фіксованим сільськогосподарським податком - нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сінокосів, пасовищ та багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектару ріллі в АР Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року (п. 303.1 ст. 303 гл. 2 розд. XIV ПК України).

Так, згідно з пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід з земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Положення гл. 2 розд. XIV ПК України, яка визначає порядок справляння ФСП, не передбачають проведення індексації бази обкладення ФСП: нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сінокосів, пасовищ та багаторічних насаджень) і земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ). Тому у 2012 році податкове навантаження для платників ФСП залишається незмінним (нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, проведена за станом на 1 липня 1995 року).

Ставки ФСП

Розмір ставок ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників передбачений ст. 304 гл. 2 розд. XIV ПК України і залежить від категорії (типу) земель, їх розташування (таблиця).

Нововведенням ПК України є застосування більш високих ставок для окремих категорій товаровиробників, а саме для сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому грунті (для цієї категорії товаровиробників ставки ФСП у 6,7 разів² вище, ніж для інших платників).

У випадку якщо у платника ФСП показник частини доходу, отриманого від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті і продуктів її переробки, перевищує 2/3 (66%) від реалізації усієї власної виробленої продукції і продуктів її переробки, ставка ФСП складе 1% від нормативної грошової оцінки.

Вказаний показник розраховується як відношення суми доходу від виробництва і постачання відповідного виду продукції (продуктів її переробки) на загальну суму доходу від реалізації власної виробленої сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки.

Порядок нарахування і сплати ФСП

Сума ФСП для підприємств, землі яких не розташовані в гірських зонах і на поліських територіях, розраховується за наступною формулою:

СумаФСП = П_пашні х (ГО_пашні х 0,15): 100+ П_{сенокосів} х (ГО_{сенокосів} х 0,15): 100+ П_{пасовищ} х
х (Го_{пасовищ} х 0,15): 100 + П_{багаторічних насаджень} х (ГО_{багаторічних насаджень} х 0,09):100,

де, П_пашні, П_{сенокосів}, П_{пасовищ}, П_{багаторічних насаджень} - площа ріллі, сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень, що належать платнику ФСП, у тому числі на умовах оренди;

ГО_пишні, ГО_{сенокосів}, ГО_{пасовищ}, ГО_{багаторічних насаджень} - грошова оцінка ріллі, сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень.

Сума ФСП для підприємств, землі яких розташовані в гірських зонах і на поліських територіях, розраховується за наступною формулою:

СумаФСП = П_пашні х (ГО_пашні х 0,09): 100+ П_{сенокосів} х (ГО_{сенокосів} х 0,09): 100 +
+ П_{пасовищ} х (Го_{пасовищ} х 0,09): 100 + П_{багаторічних насаджень} х (ГО_{багаторічних насаджень} х 0,03):100,

В розрахунок ФСП не включаються земельні ділянки, орендовані у підприємств, що є платниками ФСП, - такі землі в розрахунок ФСП повинен включати орендодавець.

Не включаються також в розрахунок ФСП земельні ділянки, на які укладені договори оренди, але які на 1 січня поточного року ще не пройшли держреєстрацію (договір оренди набуває чинності з моменту його держреєстрації). Такі ділянки мають бути включені в розрахунок тільки після того, як пройдуть державну реєстрацію, шляхом подання до податкових органів уточнюючої Податкової декларації з ФСП.

Базовим податковим (звітним) періодом для ФСП є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (ст. 305 гл. 2 розд. XIV ПК України).

Для визначення можливості переходу на сплату ФСП встановлені мінімальна величина частини сільськогосподарського виробництва (75%) і період, за який вона повинна розраховуватися, - попередній податковий (звітний) рік.

Попереднім податковим (звітним) роком для знову створених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

У випадку якщо впродовж податкового року платник податків ліквідовується, податковий (звітний) рік для такого підприємства триває з початку року (1 січня) до його фактичного припинення. Згідно зі ст. 59 ХК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється його реорганізацією (злиттям, приєднанням, перетворенням, діленням) або ліквідацією.

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щорічно за станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою ст. 46 гл. 2 розд. II ПК України.

Згідно з п. 306.2 ст. 306 ПК України сплачується фіксований сільськогосподарський податок щомісячно впродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожен квартал від річної суми податку, в наступних розмірах:

а) в І кварталі - 10%;

б) в II кварталі - 10%;

в) в III кварталі - 50%;

г) в IV кварталі - 30%.

Нараховану суму ФСП платники податків сплачують у встановлений термін на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем знаходження земельної ділянки (п. 306.8 ст. 306 ПК України). Так, наприклад, якщо земельні ділянки підприємства розташовані на території різних місцевих рад, то податок на визначену земельну ділянку сплачується за місцем знаходження такої земельної ділянки. Тобто для сплати ФСП місце реєстрації підприємства значення не має.

Згідно з п. 306.5 ст. 306 гл. 2 розд. XIV ПК України, якщо впродовж податкового (звітного) періоду у платника податків змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з придбанням (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:

- уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати придбання (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

- подати впродовж 20 календарних днів місяця, наступного за звітним періодом, органам ДПС за місцезнаходженням платника податків та місцерозташуванням земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Пунктами 306.6 і 306.7 ст. 306 ПК України визначений порядок справляння ФСП при передачі земельних ділянок в оренду. Так, оподаткування земельних ділянок, переданих в оренду, залежить від податкового статусу орендодавця:

- якщо земельні ділянки та/або землі водного фонду орендуються платником податків у особи (орендодавця), що не є платником податків, то орендована площа таких ділянок включається в декларацію з ФСП орендаря;

- якщо передача земельних ділянок та/або земель водного фонду в оренду здійснюється платником податків (орендодавцем), то орендована площа таких ділянок враховується в декларації орендодавця.

Подання Податкової декларації з ФСП

Податкова декларація з ФСП подається:

- органу ДПС за місцем знаходження платника податків - на підставі загальної площі сільськогосподарських угідь або земель водного фонду, що знаходяться у власності або користуванні (у тому числі на умовах оренди) платника податків;

- органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки - щодо земельних ділянок, розташованих в межах території відповідного органу місцевого самоврядування.

Тобто якщо у платника ФСП у власності та/або в користуванні, у тому числі і на умовах оренди, знаходяться земельні ділянки, розташовані в межах території декількох органів місцевого саморядування, то, окрім загальнії іекларацїї з ФСП, яка подається а місцем знаходження платника юдатків, також подаються окремі декларації з ФСП органам ДПС іа місцем розташування таких земельних ділянок.

Форма Податкової декларації з ФСП (далі - Декларація) затверджена Наказом N 1016. Нагадаємо, що Декларація подається відповідному органу ДПС до 20 лютого поточного року.

У Декларації в спеціальній колонці (реквізит "1") вказується її тип:

01 - Загальна;

02 - Нова загальна;

03 - Уточнююча загальна;

04 - Звітна;

05 - Нова звітна;

06 - Уточнююча звітна.

Якщо у сільськогосподарського товаровиробника у власності та/ або користуванні, у тому числі на умовах оренди, знаходяться земельні ділянки, розташовані в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням такого платника податку, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає ходженням (місцем перебування на податковому обліку) звітну податкову декларацію з ФСП, яка одночасно є звітною і загальною. У такій декларації відмітка "X" відзначається в рядку "Тип декларації" - "Звітна".

Якщо у підприємства земельні ділянки знаходяться як за місцем його реєстрації, так і на території іншої територіальної громади, то при заповненні Декларації треба вказувати наступне:

- при поданні загальної Декларації до органу ДПС за місцем реєстрації підприємства в колонці "Загальна" в шапці форми зробити позначку "X";

- при поданні звітної Декларації за місцем знаходження земельної ділянки позначка "X" робиться в колонці "Звітна".

В процесі господарської діяльності впродовж року можуть виникати ситуації, що впливають на розмір суми ФСП, розрахованої за даними раніше поданої Декларації. У такому разі виникає необхідність уточнення суми податкового зобов'язання з ФСП складанням уточнюючої Податкової декларації з ФСП. При цьому:

- при поданні уточнюючої Податкової декларації до органу ДПС за місцем реєстрації підприємства в колонці "Уточнююча загальна" в шапці форми робиться позначка "X";

- при поданні уточнюючої Податкової декларації за місцем знаходження земельної ділянки позначка "X" робиться в колонці "Уточнююча звітна".

У Єдиній базі податкових знань ЩСУ роз'яснила, що у разі зміни їлощі земельних ділянок впродовж базового звітного податкового періоду у зв'язку з придбанням або переходом права власюсті та/або користування, у тому іислі на умовах оренди, в межах ериторії одного органу місцевого самоврядування за місцем інаходження платника податків нові земельні ділянки), платник юдає до органу ДПС за місцем розташування таких земельних іілянок одну податкову декларацію з ФСП, в якій відмітка :"Х" відзначається в рядку "Тип декларації" - "Нова звітна", в полі "за _ _ рік" відзначається, за який рік подається декларація, а в полі "починаючи з" проставляється дата календарного місяця, з якого встановлено придбання права на земельну ділянку.

У такій Декларації вказується загальна площа земельних ділянок з урахуванням площі нових земельних ділянок.

У разі ж зміни площі земельних ділянок впродовж базового звітного податкового періоду у зв'язку з придбанням або переходом права власності та/або користування, у тому числі на умовах оренди, в межах території декількох органів місцевого самоврядування, платник податків подає до органів ДПС за місцем розташування нової земельної ділянки окрему Декларацію, в якій відмітка "X" відзначається в рядку "Тип декларації" - "Нова звітна", в полі "за _ рік" відзначається, за який рік подається декларація, а в полі "Починаючи з" проставляється дата календарного місяця, з якого встановлено набуття права на земельну ділянку. У такій Декларації вказується загальна площа земельних ділянок з урахуванням площі нових земельних ділянок в межах території органу місцевого самоврядування. Також платник повинен подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням загальну Декларацію з відміткою "X" в рядку "Тип декларації" - "Нова загальна". У такій Декларації вказується загальна площа земельних ділянок платника податків з урахуванням площі нових земельних ділянок, що знаходяться у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

У колонці "Порядковий номер за рік" вказується послідовно наростаючим підсумком від кількості відповідно поданих декларацій номер Декларації.

Рядки "за_____рік", "починаючи з____" заповнюються при поданні Декларації за нові земельні ділянки, а рядок "з урахуванням уточнень з___" - при уточненні податкових зобов'язань.

При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної Декларації код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки (КОАТУУ) не заповнюється.

Заповнення табличної частини Декларації

При зміні впродовж року об'єкту оподаткування, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок податку показники в колонках 7- 18 основної частини Декларації заповнюються (із застосуванням формул у відповідних колонках) з дня календарного місяця, в якому починають, та/або до дня календарного місяця, в якому закінчують діяти вказані зміни.

У рядках 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 вказуються наступні дані по окремим видам сільськогосподарських угідь і земель водного фонду:

- графа 2 - назва або нумерація окремих ділянок;

- графа 3 - площа земельної ділянки;

- графа 4 - нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки;

- графа 5 - ставка податку в % до нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- графа 6 - річна сума податку (гр. 3 х гр. 4 х гр. 5/ 100);

- графи 7 - 18 - щомісячний розподіл сум ФСП згідно з нормами, встановленими п. 306.2 ст. 306 гл. 2 розд. XIV ПК України.

При необхідності кількість рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 і 2 може бути збільшена або зменшена. Враховуючи це, у разі збільшення площі земельної ділянки впродовж року у у зв'язку з придбанням права власності або права користування на декілька земельних ділянок в межах одного календарного місяця, платник податків в графі "починаючи з___" загального розділу нової звітної Декларації вказує число та місяць першого набуття права власності або права користування на земельну ділянку за звітний місяць.

Рядки 4- 9 і 11 основної частини Декларації заповнюються при уточненні податкових зобов'язань. Так, в цих рядках вказується:

- рядок 4. Нараховано на 20__ рік за даними раніше поданої декларації (рядок 3 уточнюючої Декларації);

- рядок 5. Нараховано до збільшення податкового зобов'язання на 20_ рік (додатне значення (рядок 3 - рядок 4));

- рядок 6. Розмір заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів;

- рядок 7. Нараховано в зменшення податкового зобов'язання на 20_ рік (додатне значення (рядок 4 - рядок 3));

- рядок 8. Розмір завищення податкового зобов'язання минулих податкових періодів;

- рядок 9. Сума штрафу (колонки 7 - 18 рядків 6 х 3% або 5%);

- рядок 11. Пояснення (розкриття) окремих результатів фінансово-господарської діяльності. У Декларації вказується кількість сторінок, на яких надано таке пояснення.

У рядку 12 наводиться інформація про додатки до Декларації, а саме про кількість сторінок, що додаються до неї. Вказані додатки заповнюються і додаються відповідно до п. 46.4 ст. 46 гл. 2 розд. II ПК України, яким встановлено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам даного Кодексу по такому податку або збору, то він має право відмітити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

При необхідності платник податків може подати разом з такою Декларацією доповнення до такої Декларації, складені в довільній формі, що вважатиметься її невід'ємною частиною. Такі доповнення подаються з поясненням мотивів їх подання.

Сума штрафу (рядок 9) розраховується платником самостійно відповідно до підпунктів "а" або "б" п. 50.1 ст. 50 гл. 2 розд. II ПК України.

Так, п. 50.1 ст. 50 гл. 2 розд. II ПК України встановлено, що у випадку якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 гл. 9 розд. II ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації (окрім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний направити уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою подання уточнюючого розрахунку, що діє на якийсь час.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники вказуються ним у складі податкової декларації за будь-який подальший податковий період, впродовж якого такі помилки були самостійно виявлені. Хоча для податкових декларацій з річним звітним періодом це неприйнятно.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, встановлених п. 50.2 ст. 50 гл. 2 розд. II ПК України:

а) або відправити уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоїмки та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоїмки у складі декларації по цьому податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлений факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання по цьому податку.

Якщо ж після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання декларації за той же звітний період, то штрафи, вказані в п. 50.1 ст. 50 ПК України, не застосовуються.

Сума пені (стр.10) розраховується платником самостійно відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 гл. 12 розд. II ПК України.

Так, пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 гл. 12 розд. II ПК України встановлено, що пеня нараховується в день настання терміну погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження і за увесь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З урахуванням того, що ФСП сплачується протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, наступного дня після закінчення зазначеного терміну нараховується пеня за несплату ФСП.

Рядки 13, 14, 15 підлягають обов'язковому заповненню (при поданні загальної та/або звітної Декларації) за даними розрахунку частини сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік. У цих рядках відображається наступна інформація:

- рядок 13. Сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки (окрім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції) і надання супутніх послуг;

- рядок 14. Скоригований валовий дохід сільськогосподарського товаровиробника;

- рядок 15. Питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки, в загальній сумі його доходу за попередній податковий (звітний) рік, %.

Таким чином, при заповненні рядків 13, 14, 15 Декларації за 2012 рік дані для їх заповнення беруться з Розрахунку долі сільськогосподарського товаровиробництва за 2011 рік, затвердженого Наказом N 772, з пунктів 1, 4, 5 відповідно.

Слід зазначити, що в Декларації передбачені такі одиниці виміру:

- гектари, які відображаються з чотирма десятковими знаками;

- гривні, які відображаються з двома десятковими знаками.

Таким чином, рядки з 13 по 15 Декларації заповнюються в гривнях з двома десятковими знаками.

Заповнення додатку до Декларації

Наказом N 1016 також затверджений додаток до Декларації "Відомості про наявність земельних ділянок", який є невід'ємною частиною самої Декларації (будь-якого її типу). Його цільова спрямованість аналогічна поданому раніше витягу з державного земельного кадастру про склад земель сільгоспугідь та їх грошову оцінку і (у разі використання сільгосппідприємствами земельних ділянок, правоустановлюючі документи яких проходять процедуру оформлення і ще не зареєстровані у базі даних Центру держземкадастру) даним про площі, що надаються відділами Держкомзему в районах. Про наявність додатку робиться позначка в спеціальному місці Декларації.

Так, у Відомості про наявність земельних ділянок вказуються відомості про кожен документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожен договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав. Згідно зі ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Виправлення помилок, допущених в Декларації

Що стосується самостійного виправлення платником ФСП помилок, то, оскільки податкова Декларація з ФСП подається на поточний рік, а сплата робиться щомісячно, виправлення помилок за податкові (звітні) місяці, термін сплати податкових зобов'язань з ФСП яких закінчився, здійснюється поданням:

- уточнюючої загальної Податкової декларації з ФСП - до органу ДПС за місцезнаходженням платника податків;

- уточнюючої звітної Податкової декларації з ФСП - за місцем розташування земельної ділянки.

Виправлення помилок за податкові (звітні) місяці, термін сплати податкових зобов'язань з ФСП яких не настав, здійснюється поданням впродовж 20 календарних днів місяця, наступного за податковим звітним місяцем, за який здійснюються відповідні уточнення, новоїзагальної Декларації з ФСП до органу ДПС за своїм місцезнаходженням і нової звітної Декларації з ФСП до органу ДПС за місцем розташування земельної ділянки.

_______________________

1. Слід зазначити, що під заборону підпадає тільки виробництво підакцизних товарів. Сільськогосподарські товаровиробники при застосуванні ФСП можуть реалізовувати такі товари, не боячись відміни реєстрації платниками ФСП органами ДПС Така "поблажка" була введена Законом N 3609, що у свою чергу і сприяло переходу на фіксований сільськогосподарський податок багатьох сільгоспвиробників.

2. 1%: 0,15% = 6,7.

Список використаних документів

ЗК України - Земельний кодекс України

ПК України - Податковий кодекс України

ХК України - Господарський кодекс України

Закон N 3609 - Закон України від 07.07.2011 p. N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих норм Податкового кодексу України"

Наказ N 772 - Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 р. N 772 "Про затвердження Розрахунку долі сільськогосподарського товаровиробництва"

Наказ N 1016 - Наказ ДПАУ від 24.12.2010 р. N 1016 "Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку"

"Консультант бухгалтера" N 42 (686) 15 жовтня 2012 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей