Актуальні питання та відповіді
У пропонованій підбірці читачі зможуть ознайомитися з відповідями на питання, що стосуються обкладення такими податками, як єдиний податок, податок на прибуток і ПДВ. У статті наведені роз'яснення відносно переходу з однієї групи платників єдиного податку до іншої, термінів сплати «спрощенцями» єдиного соціального внеску, щодо нюансів заповнення реєстраційної заяви платника ПДВ і коригування податкового зобов'язання з ПДВ, а також визначення суми витрат на ремонт і поліпшення основних засобів, які можна включити до складу податкових витрат при реорганізації підприємства, і ін.
ПИТАННЯ:
1. Чи може платник єдиного податку-фізична особа у будь-який момент відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування?
2. Підприємець подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, але потім передумав. Чи можна відкликати таку заяву, якщо вона вже зареєстрована в органі ДПС?
3. Фізична особа - платник ЄП прийняв рішення про припинення господарської діяльності. Чи потрібно йому в цьому випадку подавати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування?
4. Фізична особа - платник ЄП прийняв рішення про припинення господарської діяльності. З якого періоду він не сплачуватиме ЄП?
5. Який граничний термін подання заяви відведений для платників ЄП 3-ої групи, що перевищили граничний об'єм доходу і бажають перейти до іншої групи?
6. Платник ЄП 1-ої групи вирішив розширити свою діяльність і для цього має намір використати працю найманих осіб. З якого періоду він повинен перейти на сплату інших податків та зборів у разі наявності найманих осіб?
7. Підприємець - платник ЄП виготовляє і реалізує цеглу із сировини, придбаної у суб'єкта господарювання, що видобуває її. Чи може такий підприємець бути платником ЄП?
8. Законом N 5292 змінені терміни сплати єдиного соціального внеску особами-підприємцями. Що змінилося для платників ЄП 2-ої групи?
9. Чи змінився термін подання звітності до Пенсійного фонду приватними підприємцями - платниками ЄП у зв'язку зі змінами, внесеними Законом N 5292?
10. Чи обов'язково заповнювати усі рядки реєстраційної заяви платника ПДВ N 1-ПДВ, якщо на даний момент скасована вимога про наявність у особи об'ємів постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців не менше 50% загального об'єму постачання?
11. У серпні 2012 року після повернення товару покупцем продавцем був виписаний Розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної. Також в серпні 2012 року продавець відобразив зменшення податкового зобов 'язання в Податковій декларації з ПДВ, хоча Розрахунку коригування, підписаного покупцем, на той момент не отримав. Покупець оке отримав Розрахунок коригування 19 вересня 2012 року і у вересні відобразив зменшення податкового кредиту. У якому місяці продавець повинен був відобразити зменшення податкового зобов'язання?
12. Підприємство реорганізується і анулюється реєстрація його платником ПДВ. Але у підприємства на день анулювання реєстрації платником ПДВ є залишки товарів. Чи потрібно нараховувати податкове зобов'язання по умовному постачанню товарів?
13. Підприємство реорганізується приєднанням. Як визначити розмір ремонтного ліміту?
14. Підприємство здійснює тільки діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII ПК України. У господарських цілях планується отримати від фізичної особи (не підприємця) безповоротну фінансову допомогу. Як така допомога відображатиметься в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства: в зменшення податку на прибуток, якщо від основного виду діяльності буде збиток; чи незалежно від того, що є збиток, треба буде сплатити податок на прибуток від отриманої допомоги за ставкою 21%?
15. Підприємство виробляє продукцію. Як в податковому обліку враховуватиметься продаж: такої продукції пов'язаним особам?
ВІДПОВІДІ:
1. Згідно з пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПК України для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву. Перейти на загальну систему оподаткування можна за умови відсутності податкового боргу по єдиному податку (далі - ЄП) та/або іншим податкам та зборам, які платники ЄП сплачують, а також при погашенні податкових зобов'язань.
Такий перехід здійснюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому подана заява про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків та зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПК України).
Таким чином, перейти на загальну систему оподаткування можна тільки при своєчасному поданні заяви, при виконанні вказаних умов і тільки з наступного кварталу.
2. Нормами ПК України не передбачене відкликання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
3. Підпунктом 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПК України передбачено, що в заяву включаються відомості (за наявності) про дату (період) припинення платником ЄП здійснення господарської діяльності. Таким чином, у разі ухвалення рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець - платник ЄП подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.
4. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що є платником ЄП, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому до органу ДПС подана заява про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням здійснення господарської діяльності (п. 294.6 ст. 294 ПК України).
5. Платники ЄП 3-ої групи, що перевищили об'єм доходу, який надає право на застосування спрощеної системи оподаткування в цій групі, і що бажають перейти до 5-ї групи, подають заяву до 20 числа місяця, наступного за кварталом перевищення (п. 293.8 ст. 293 ПК України).
6. Відповідно до пп. 1 п. 291.4 ст. 291 ПК України до платників ЄП, які відносяться до 1-ої групи, відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках та/або здійснюють господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і об'єм доходу яких впродовж календарного року не перевищує 150 000 грн.
У випадку якщо хоч одна наймана особа знаходилася у трудових відносинах з платником ЄП 1-ої групи, такий платник податків зобов'язаний, згідно з пп. 6 пп. 298.2.3 п. 29812 ст. 298 ПК України, перейти на сплату інших податків та зборів, визначених ПК України, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено перевищення.
Податковим (звітним) періодом у платників 1-ої групи є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПК України). Виходячи з цього тільки з січня наступного року такий платник не може бути платником ЄП. Для відмови від спрощеної системи оподаткування підприємець не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС Заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків та зборів (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПК України).
Проте податкові органи в Єдиній базі податкових знань дотримуються іншої думки. Відповідаючи на аналогічне питання, фахівці ДПС зв'язують такий перехід не з обов'язковим переходом, а з добровільним, посилаючись на пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПК України. Згідно з цим підпунктом платник може самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому подана Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків та зборів. А на думки ДПСУ такий платник зобов'язаний* не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу подати до органу ДПС заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування і з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому використана праця найманих осіб, перейти на сплату інших податків та зборів. Тобто він повинен вже з наступного кварталу перейти на іншу систему оподаткування. А це явно норми, що нав'язуються органами ДПС.
7. До 01.07.2012 р., згідно з пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, не могли бути платниками ЄП суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), що здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин.
Законом N 4834 в пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України були внесені зміни, що набули чинності з 01.07.2012 р. В результаті у вказаному підпункті уточнено, що не можуть бути платниками ЄП суб'єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), що здійснюють здобич та реалізацію корисних копалин, окрім реалізації корисних копалин місцевого значення.
КМУ затверджений Перелік N 827, в якому наведені корисні копалини місцевого значення.
До цього Переліку входять:
- сировина для хімічних меліо-рантів грунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
- сировина піщано-гравійна (пісок);
- сировина цегляно-черепична (суглинок, супісок);
- інші корисні копалини, не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, підприємець - платник ЄП має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти і реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, придбаних у суб'єктів господарювання, що здійснюють їх здобич.
8. Законом N 5292 внесені зміни до Закону про єдиний внесок, які набрали чинності 13.10.2012 р.
Ці зміни торкнулися термінів сплати єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) фізичними особами-підприємцями.
Згідно з новою редакцією Закону про єдиний внесок:
- приватні підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (один раз на рік);
- приватні підприємці на ЄП сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, наступного за таким кварталом (один раз на квартал);
- самозайняті особи (особи, що забезпечують себе роботою самостійно - що займаються незалежною професійною творчою або викладацькою діяльністю, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, що здійснюють релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і одержують дохід безпосередньо від цієї діяльності) за умови, що такі особи не є найнятими робітниками або підприємцями, сплачують ЄСВ, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Проте таке нововведення слід розглядати з деякою обмовкою (умовою). Вищеперелічені підприємці діляться на платникії ЄСВ, які сплачують ЄСВ тільки за себе, і на платників, які є працедавцями, тобто використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) абс на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовим договором (окрім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем).
А абзац 2 ч. 8 ст. 9 Закону про єдиний внесок залишається без змін. Це означає, що працедавці (у тому числі приватні підприємці як на ЄП, так і на загальній системі оподаткування, що мають найманих осіб) зобов'язані сплачувати ЄСВ при кожній виплаті заробітної плати (у тому числі авансу) одночасно з видачею таких сум.
Виключенням є випадок, якщо платіж сплачений не пізніше 20 числа місяця згідно з абзацом 1 ч. 8 ст. 9 Закону про єдиний внесок, або є переплата по ЄСВ, яка перевищує суму такого внеску або дорівнює їй, згідно із звіркою платника ЄСВ з територіальним органом Пенсійного фонду.
Тому нові терміни сплати ЄСВ стосуються тільки перерахованих осіб, що не мають найнятих робітників.
9. До внесення змін до Закону про єдиний внесок, тобто до 13.10.2012 p., згідно з абзацом 3 частини 8 ст. 9 цього Закону, базовим звітним періодом був календарний місяць, а для платників, вказаних в абзацах третьому і четвертому п. 1 ч. першої ст. 4 даного Закону, - календарний рік.
Згідно з новою редакцією періодом для платників ЄСВ, що подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, окрім платників, вказаних в пунктах 4 та 5 ч. першої ст. 4 даного Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Тому, як і раніше, звітувати перед органами Пенсійного фонду приватні підприємці (і на ЄП, і на загальній системі оподаткування) і самозайняті особи будуть за календарний рік. Знову ж таки це стосується тільки підприємців, що не мають найнятих робітників, і самозайнятих осіб, що не є найнятими робітниками або підприємцями (див. попередню відповідь). А ось фізичні особи - підприємці, що мають найнятих робітників (що знаходяться як на ЄП, так і на іншій системі оподаткування), тепер повинні звітувати кожен місяць, як і будь-яке підприємство.
10. На це питання ДПСУ надала роз'яснення в Листі N 3208/0/71-12/18-3117, в якому вказано, що у зв'язку з тим, що Законом N 4834 з п. 182.1 ст. 182 ПК України виключені вимоги про наявність у особи об'ємів постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ, які за останні 12 календарних місяців сукупно складають не менше 50% загального об'єму постачання, або за наявності статутного капіталу (балансової вартості активів), що перевищує 300 тис. грн, то при заповненні реєстраційної заяви платника ПДВ (форма N 1-ПДВ, Додаток 1 до Положення N 1394) не обов'язково заповнювати:
- рядок розділу 7 заяви про об'єми постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ;
- розділи 8 та 9 заяви щодо даних про статутний капітал (балансову вартість активів) особи.
При цьому ДПСУ відмічає, що підтвердженням відповідності платника вимогам п. 181.1 і п. 182.1 ст. 181 ПК України є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення операцій, з поставки товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню: акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо, правила складання яких встановлені Положенням N 88.
11. Нагадаємо, що, згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо в результаті коригування податкових зобов'язань постачальника і податкового кредиту одержувача відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ - постачальника, то:
- постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, впродовж якого було проведено таке коригування, і висилає одержувачу розрахунок коригування податку;
- одержувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду, у випадку якщо він збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Порядок складання, реєстрації, зберігання Розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (далі - Розрахунок коригування) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
При цьому помітимо, що при виписці Розрахунку коригування відповідальний працівник:
- продавця повинен проставити дату, свій підпис та прізвище під пропозицією: «Суми ПДВ, які відкориговані у зв'язку зі зміною кількісних або вартісних показників, вказаних в цьому розрахунку, визначені правильно, включені відповідно до податкового зобов'язання з одночасним відображенням в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних»;
- покупця повинен проставити дату отримання Розрахунку коригування, свій підпис під пропозицією: «Розрахунок коригування від______N_____до податкової накладної від_______N__отримав і зобов'язуюся включити суми коригування в реєстр виданих та отриманих податкових накладних і суми податкового кредиту та податкового зобов'язання».
Проте, незважаючи на наявність у формі Розрахунку коригування рядка «дата отримання розрахунку коригування, підпис покупця», ні в статтях 192 і 201 ПК України, ні в порядку N 1379 і Порядку N 1002 не визначено, що цей Розрахунок відображається в обліку і податковій звітності тільки після його повернення продавцю з підписом покупця.
Таким чином, на це питання однозначної відповіді поки немає. Фахівці висловлюють свою думку як на користь покупця, так і на користь постачальника. У Єдиній базі податкових знань ДПСУ розглянула подібне питання, на яке відповіла так: «... суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника і одержувача одночасно підлягають відповідному коригуванню в деклараціях з ПДВ того звітного податкового періоду, на який доводиться дата отримання одержувачем розрахунку.
При цьому, у випадках, коли продавцем при поверненні йому частини товару (або при поверненні їм частини плати за товар) з будь-яких причин не наданий покупцю розрахунок коригування, то покупець - платник ПДВ повинен самостійно здійснити коригування сум податкового кредиту за результатами податкового періоду, впродовж якого сталося повернення ним товару (отриманих за нього грошових коштів), незалежно від факту отримання розрахунку коригування».
Як бачимо, і в наданій відповіді немає єдиної чіткої позиції ДПСУ, тим паче, що в наведеній відповіді не ставиться в залежність і сам факт отримання Розрахунку коригування. Тобто покупець, навіть не чекаючи самого Розрахунку коригування, повинен в місяці повернення товару відобразити зменшення податкового кредиту.
А оскільки немає точних норм законодавства, то і передбачити, на чию сторону стануть податківці, складно. Зрозуміло одне, що такі розбіжності не потрібні а ні покупцю, а ні продавцю, а виявляються вони (і повідомляються платнику ПДВ) дуже легко та швидко.
12. Платник ПДВ, у якого є в залишках товари/послуги, необоротні активи (суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту), при анулюванні реєстрації платником ПДВ в результаті реорганізації платника податків приєднанням, злиттям, перетворенням, розділенням і виділенням в останньому звітному (податковому) періоді не повинен визначати податкові зобов'язання по таким товарам/ послугам, необоротним активам виходячи зі звичайної ціни (п. 184.7 ст. 184 ПК України).
До цього помітимо, що Законом N 4834 внесені зміни до п. 184.7 ст. 184 розд. V ПК України, згідно з якими при анулюванні ПДВ-реєстрації (окрім випадків реорганізації платника податків) платник ПДВ зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таким товарам/ послугам, необоротним активам і по послугам, які не були використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. При цьому в новій редакції цього пункту зник термін «умовне постачання».
13. Статтею 59 ГК України встановлено, що при приєднанні одного або декількох суб'єктів до іншого суб'єкта господарської діяльності в ході реорганізації до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів.
Згідно з пп. 153.15.1 п. 153.15 ст. 153 ПК України об'єкти основних засобів і нематеріальних активів що припиняється у зв'язку з проведенням реорганізації юридичної особи включаються до складу відповідних груп основних засобів і нематеріальних активів платника-правонаступника за балансовою вартістю на дату затвердження акту передачі і підлягають амортизації в порядку, визначеному ПК України.
Згідно з п. 146.12 ст. 146 ПК України до витрат звітного податкового періоду, в якому здійснювалися ремонт або поліпшення об'єктів основних засобів, відноситься сума витрат, пов'язаних з таким ремонтом і поліпшенням, в розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року.
Таким чином, при визначенні суми витрат, пов'язаних з ремонтом і поліпшенням основних засобів, які можна включити до складу податкових витрат при реорганізації підприємства, 10-процентний ліміт обчислюється виходячи із сукупної балансової вартості основних засобів підприємства-правонаступника на початок звітного року.
14. Нагадаємо, що, згідно з п. 152.2 ст. 152 ПК України, платники податків, що здійснюють діяльність, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII ПК України, зобов'язані окремо визначати податок на прибуток від кожного виду такої діяльності і окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності, що не підлягає патентуванню.
В даному випадку, на думку автора, незалежно від того, що від основної діяльності, яка патентується, в звітному періоді може бути збиток, податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню, має бути нарахований на загальних підставах за ставкою 21% від суми отриманої безповоротної фінансової допомоги.
Таким чином об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню, зі знаком «+» або «-» буде показаний в однойменному рядку 08 Додатку ТП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства і перенесений в рядок 08 ТП цієї декларації. А податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню, і податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, зменшений на вартість торгових патентів, в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства будуть відображені в рядках 11 і 12 ТП відповідно.
15. На думку податкових органів, викладену в Листі N 12372/6/15-1216, при продажу вироблених підприємством товарів пов'язаним особам витрати, понесені у зв'язку з продажем таких товарів, признаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу. При цьому при визначенні витрат, понесених у зв'язку з продажем таких товарів, враховується тільки їх собівартість, визначена відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України, без урахування інших витрат, зокрема витрат на продаж таких товарів, визначених відповідно до пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України.
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
ГК України - Господарський кодекс України
Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 р. N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Закон N 4834 - Закон України від 24.05.2012 p. N 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України по удосконаленню деяких податкових норм»
Закон N 5292 - Закон України від 18.09.2012 p. N 5292-VI «Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України» Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»»
Положення N 88 - Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. N 88
Положення N 1394 - Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. N 1394
Перелік N 827 - Перелік корисних копалин місцевого значення, затверджений Постановою КМУ від 12.12.1994 р. N 827, в редакції від 28.12.2011р. N1370
Порядок N 1002 - Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. N 1002
Порядок N 1379 - Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. N 1379
Лист N 3208/0/71-12/18-3117 - Лист ДПСУ від 12.09.2012 р. N 3208/0/71-12/18-3117 «Щодо розгляду реєстраційних заяв платників ПДВ»
Лист N 12372/6/15-1216 - Лист ДПСУ від 09.07.2012 р. N 12372/6/15-1216 «Щодо витрат на ремонт та витрат по операціях із пов'язаними особами»
"Консультант бухгалтера" N 45 (689) 5 листопада 2012 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)