Актуальні питання та відповіді
Щодо оплати праці, нарахування допомоги з вагітності та пологів
добровільно застрахованим особам - платникам єдиного податку,
а також нюансів отримання та надання поворотної фінансової допомоги
ПИТАННЯ:
1. У якому розмірі необхідно виплачувати аванс працюючим по закордному наряду?
2. У якому саме розмірі необхідно виплачувати заробітну плату за першу половину місяця працівникам, оплата праці яких встановлена у вигляді відрядних розцінок?
3. Як розраховується допомога з тимчасової непрацездатності (вагітності та пологів) добровільно застрахованим особам - платникам єдиного податку?
4. Позика і поворотна фінансова допомога - одне і те ж?
5. Платник єдиного податку отримав поворотну фінансову допомогу в жовтні 2012 року. Чи треба йому нараховувати умовні відсотки на суму поворотної фінансової допомоги, якщо вона залишиться не поверненою на кінець 2012 року, з метою включення цих сум до складу доходу платника єдиного податку?
6. Засновник підприємства, який одночасно є директором цього ж підприємства, хоче надати поворотну фінансову допомогу підприємству. Як краще оформити договір на надання такої допомоги?
7. Платник єдиного податку отримав поворотну фінансову допомогу. Наступного року такий платник збирається переходити на загальну систему оподаткування. Як така допомога буде врахована в податковому обліку платника податку на прибуток у момент її повернення?
ВІДПОВІДІ:
1. При застосуванні акордної оплати праці в акордному завданні-наряді, яке видається перед початком роботи, мають бути вказані термін початку та закінчення роботи, об'єм роботи, розцінки за одиницю відрядної роботи і загальна сума заробітної плати за усю роботу. Якщо для виконання роботи необхідний тривалий час, то по акордному наряду за поточний місяць (першу та другу половину місяця) видається аванс з урахуванням об'єму робіт. Остаточний розрахунок по заробітній платі по акордному наряду здійснюється після закінчення цих робіт на підставі калькуляції по чинних нормах та розцінках.
2. Відповідно до ст. 115 КЗпП України і ст. 24 Закону про оплату праці аванс повинен виплачуватися в розмірі не менше плати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника.
Нагадаємо, що ця законодавча вимога з'явилася завдяки Закону N 2559 і діє з 20.11.2010 р.
Також заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше 2 раз на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Тобто заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) повинна виплачуватися з 16 по 22 число, а за другу - з 1 по 7 число.
Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або нормативному акті працедавця, узгодженому з виборним органом первинної профспілкової організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом).
Тарифна ставка (оклад) є основною заробітною платою. Для робітників-відрядників основна заробітна плата встановлюється у вигляді відрядних розцінок.
Відрядні розцінки визначаються діленням годинної (денної) тарифної ставки, що відповідає розряду виконуваної роботи, на почасову (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також множенням годинної (денної) тарифної ставки, що відповідає розряду виконуваної роботи, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Облік виробітку і нарахування заробітної плати робітникам-відрядникам, у тому числі за першу половину місяця, здійснюється на основі виконання відрядного наряду, який видається працівнику (бригаді) майстром до початку роботи. У наряді вказуються об'єм роботи, норма виробітку і відрядна розцінка на виконувану роботу.
При прямій відрядній системі оплати праці сума нарахованої заробітної плати визначається множенням встановленої відрядної розцінки на фактичний об'єм виробітку по кожному виду виконаних робіт за розрахунковий період.
3. У зв'язку з набуттям чинності з 1 січня 2011 року Закону про ЄСВ фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку можуть брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ).
У разі виявлення бажання брати добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме -участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням, фізичні особи подають до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про добровільну участь і укладають договір. Суму, на яку нараховуватимуть ЄСВ, вказані особи визначають самостійно і вказують в договорі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, для платників, що обрали спрощену систему оподаткування, ЄСВ нараховується на суми, визначені такими платниками самостійно для себе і членів сім'ї, що беруть участь в підприємницькій діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого даним Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за кожну особу.
Пунктом 8 Порядку N 1266 передбачено обчислення середнього доходу добровільно застрахованій особі виходячи з суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески. Оскільки КМУ не внесені зміни до Порядку N 1266 у зв'язку з введенням Закону про ЄСВ, то, в даному випадку, для добровільно застрахованих осіб - платників єдиного податку ця сума буде вказана ними в договорі про добровільну участь, оскільки такі особи не ведуть облік оподатковуваного доходу.
Відповідно до п. 14 Порядку N 1266 для добровільно застрахованих осіб середньоденний дохід обчислюється діленням нарахованого за розрахунковий період оподатковуваного доходу, з якого сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичними показаннями).
Довідку про оподатковуваний дохід, яку видає орган ДПС за місцем проживання на підставі декларацій, поданих у встановленому законодавством порядку, передбачену п. 23 Порядку N 1266, фізичним особам - платникам єдиного податку надавати не потрібно.
4. Поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів, що поступила платнику податків в користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, і обов'язкова до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Правовідносини з надання позик регламентуються главою 71 ЦК України.
Зокрема, ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше ніж вдесятеро перевищує встановлений законом розмір не оподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Оскільки поворотна фінансова допомога - виключно податкове поняття, то на практиці ці правовідносини оформляються договором позики як найбільш близьким за своєю суттю.
5. ПК України не передбачено нарахування платником єдиного податку сум умовних відсотків на суму поворотної фінансовоїдопомоги, не поверненої на кінець звітного періоду, з метою включення цих сум до складу доходу.
6. У цій ситуації договір може підписати одна людина від імені двох сторін. При цьому слід дотримуватися вимоги п. 1 ст. 626 ЦК України про наявність домовленості між двома сторонами договору. Адже фактично, підписуючи договір від імені підприємства, директор виступає представником другої сторони (перша - він сам як фізична особа). А обмеження відносно того, що представник не може здійснювати угоду від імені особи, яку він представляє, у свою користь, не поширюється на комерційне представництво (п. 3 ст. 238 ЦК України).
Хоча існує думка, що договір не може бути підписаний від імені двох сторін однією і тією ж особою. Ґрунтується вона на положеннях п. 1 ст. 626 ЦК України, де говориться про те, що договором є домовленість двох або більше сторін. Тому, згідно з цією думкою, договір, підписаний однією і тією ж особою з двох сторін, може бути визнаний неукладеним.
Щоб уникнути спірних ситуацій з боку перевіряючих можна запропонувати оформити договір через уповноважену особу. Для цього підприємство в особі директора оформляє доручення, за яким уповноважує кого-небудь зі співробітників (зам. директора, головного бухгалтера тощо) укласти договір позики. На підставі доручення цей співробітник і підписуватиме договір від імені підприємства.
7. Згідно з пп. 3 п. 292.11 ст. 292 ПК України до складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманій і поверненій впродовж 12 календарних місяців з дня її отримання.
Тобто сума поворотної фінансової допомоги, не повернена платником єдиного податку у встановлений термін, включається до бази обкладення єдиним податком і не є об'єктом оподаткування на прибуток при її поверненні після переходу на звичайну систему оподаткування.
Порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги для платників податку на прибуток встановлений пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України.
Зокрема, умовою для включення до складу доходів при обчисленні податку на прибуток частини неповерненої фінансової допомоги або умовно нарахованих відсотків є те, що поворотна фінансова допомога має бути отримана безпосередньо платником податку на прибуток в звітному періоді під час перебування на загальній системі оподаткування і залишитися не поверненою до кінця цього періоду.
Положення даного пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника або учасника (у тому числі нерезидента) такого платника податку, у разі повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Тому при поверненні отриманої платником під час перебування на єдиному податку поворотної фінансової допомоги після переходу на звичайну систему оподаткування сума поверненої фінансової допомоги в податковому обліку платника податку на прибуток не відображається.
В той же час вважається безповоротною фінансовою допомогою сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного її використання (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Тому платник податку на прибуток повинен включити до складу доходів безповоротну фінансову допомогу у вигляді умовно нарахованих відсотків на суму не поверненої на кінець звітного періоду фінансової допомоги, отриманої під час перебування на спрощеній системі оподаткування, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного її використання.
Список використаних документів
ЦК України - Цивільний кодекс України
КЗпП України - Кодекс законів про працю України
ПК України - Податковий кодекс України
Закон про ЄСВ - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.1995 р. N 108/95-ВР «Про оплату праці»
Закон N 2559 - Закон України від 23.09.2010 p. N 2559-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо термінів виплати заробітної плати»
Порядок N 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, затверджений Постановою КМУ від 26.09.2001 р. N 1266
"Консультант бухгалтера" N 47 (691) 19 листопада 2012 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)