КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Відділ нормативів в органах державного управління
Про відповідність дат у проїзних
документах і в наказі про відрядження
ПИТАННЯ: Якщо працівник вибуває з місця відрядження (дата відправлення поїзда, літака, автобуса) в останній день відрядження за наказом, а прибуває до місця постійної роботи наступного дня після закінчення строку відрядження за наказом (дата прибуття поїзда, літака, автобуса), чи є підстави для відшкодування відрядженому працівникові витрат на проїзд до місця постійної роботи?
ВІДПОВІДЬ: За пунктом 12 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 (в редакції наказу від 17.03.2011 р. N 362, далі - Інструкція), витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються відрядженому працівникові за наявності документів (в оригіналі), що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків тощо.
Відповідно до п.8 розділу І Інструкції днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При цьому виходячи з норм п.4 розділу II Інструкції день вибуття у відрядження та день прибуття з відрядження включаються до строку відрядження.
Згідно з п. 1 розділу II Інструкції строк перебування працівника у відрядженні визначається керівником підприємства (або його заступником) і зазначається в наказі (розпорядженні) про направлення працівника у відрядження.
Отже, дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) і дата прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження повинні збігатися.
Про дотримання такої умови для компенсації направленому у відрядження працівникові витрат на проїзд Мінфін України зазначав і раніше (див. «Праця і зарплата», 2012 p., N 17, с. 15). Проте, враховуючи численні запитання щодо можливості відшкодування витрат на проїзд у разі дострокового (порівняно з наказом) вибуття працівника у відрядження або більш пізнього (порівняно з наказом) його прибуття з відрядження, наказом Міністерства Фінансів України від 07.07.2012 р. N 807 така вимога закріплена в Інструкції.
Так, пункт 8 розділу І Інструкції доповнено новим абзацом, згідно з яким дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.
Водночас відповідно до п.10 розділу II Інструкції з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів (в оригіналі). Рішення про продовження терміну відрядження керівник ухвалює після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, що оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Начальник відділу,
Алла БРОДЕЦЬКА
«Праця i зарплата» N 47 (819), 19 грудня 2012 р.
Передплатний iндекс: 30214