КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Про земельний податок
ПИТАННЯ: Чи потрібно фізичній особі - підприємцю подавати Податкову декларацію з плати за землю?
ВІДПОВІДЬ: Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України (далі - Кодекс).
Згідно зі ст.269 Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
За статтею 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.
У пункті 2 ст.286 Кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за Формою, встановленою в порядку, передбаченому ст.46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками по місяцях.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця впродовж 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п.288.7 ст.288 Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до ст. 285-287 Кодексу.
За статтею 80 Земельного кодексу суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.
Статтею 116 Земельного кодексу зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень або за результатами аукціону.
Згідно з п.5 Указу Президента України від 19.01.99 р. N 32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення можуть бути, зокрема, громадяни України - суб'єкти підприємницької діяльності. Проте з підписанням Указу Президента України від 20.07.2007 р. N 650/2007 цей указ утратив чинність.
Відповідно до ст.50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
У статті 58 Господарського кодексу України (далі - Господарський кодекс) суб'єктами господарювання є:
- господарські організації - юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Цивільного кодексу України, а також інші юридичні особи, які провадять господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які провадять господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з п.1 ст.128 Господарського кодексу громадянин визнається суб'єктом господарювання в разі провадження ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи (ст.58).
Відповідно до п.6 ст.128 Господарського кодексу громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно подавати податковим органам декларації про доходи, інші потрібні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1015 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» в рядку 6 зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу право на земельну ділянку посвідчують такі документи:
- державний акт на право власності на земельну ділянку;
- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою;
- договір оренди землі.
Ураховуючи зазначене, якщо оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку або договір оренди земельної ділянки, наданий у порядку, встановленому чинним законодавством на фізичних осіб - підприємців і земельні ділянки, використовуються для провадження підприємницької діяльності, то такі підприємці подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.
Головний державний податковий
ревізор-інспектор,
Руслан Бурлака
«Праця i зарплата» N 48 (820), 26 грудня 2012 р.
Передплатний iндекс: 30214