Що потрібно врахувати при складанні декларації з податку на прибуток

Оподатковуваний прибуток визначається наростаючим підсумком за рік на підставі показників базових податкових періодів - кварталу, півріччя, 9 місяців, тому терміни подання декларації з податку на прибуток, згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України, - не пізніше 40 календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

У випадку якщо останній день подання декларації доводиться на вихідний або святковий день, останнім днем подання декларації вважається день, наступний за вихідним (п. 49.20 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України).

У лютому 2013 року 9-е число доводиться на вихідний день - суботу. Тому останнім днем подання декларації з податку на прибуток є 11 лютого. Сплата податку проводиться впродовж 10 календарних днів, наступних за останнім граничним днем подання декларації, при цьому ПК України не передбачає перенесення терміну сплати, якщо таким днем є вихідний або святковий день.

Граничний термін подання декларації - 9 лютого, тобто останній день погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток - 19 лютого вівторок. Цього дня і потрібне здійснити сплату податку ш прибуток за IV квартал, величина якого розраховується за річною декларацією.

Основним джерелом данш для декларації з податку ні прибуток є дані бухгалтерського обліку, які відображаються в річному фінансовому звіті, термін подання до органів ДПСУ якого вважається 9 лютого, і який співпадає з днем подання податкової декларації (9 лютого, субота).

Декларація з податку на прибуток за 2012 рік особлива, оскільки від внесених до неї даних залежить не лише сума податку на прибуток за IV квартал, але й сума авансових внесків з податку, які підприємства, що відобразили дохід за 2012 рік більше 10 млн грн, сплачуватимуть відповідно до змін, внесених до п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України, в порядку і в терміни, встановлені для місячного податкового періоду э розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний рік без пред'явлення податкової декларації (окрім січня-лютого 2013 року, за які авансові внески сплачуються за спеціальними правилами).

Розрахунок щомісячних авансових внесків подається платником податків одночасно з річною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємства. Визначена в цьому розрахунку сума авансових внесків є узгодженим податковим зобов'язанням, тобто підлягає обов'язковій сплаті. Платник податків може, звичайно, заплатити і більше розрахованої суми авансового внеску, але сума цієї переплати може бути врахована тільки при визначенні суми податку, що належить до сплати за підсумками 2013 року, тобто заплатити авансовий внесок відразу за два і більше місяців не вийде.

Також відмітимо, що Мінфін України Наказом N 1281 вніс зміни до форм декларацій:

- зі сплати податку на прибуток підприємства;

- про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;

- з податку на прибуток банку;

- з податку на доходи (прибуток) страховика.

Таким чином, Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, затверджена Наказом N 1213, зазнала зміни, у тому числі і щодо авансових внесків. Застосовуватися нова форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства буде з моменту публікації наказу, тобто в цьому випадку вимоги п. 46.6 ст. 46 гл. 2 розд. II ПК України, що регламентує початок застосування нових форм податкової звітності, не будуть дотримані. Проте і без нової форми декларації платникам податків, у яких дохід за 2012 рік перевищив 10 млн грн, не обійтися, оскільки саме в ній мають бути розраховані авансові платежі на березень-грудень 2013 року і січень-лютий 2014 року.

На момент підготовки статті Наказ N 1281 офіційно не опублікований, тому платникам податку на прибуток доведеться заповнювати нову форму декларації практично в останню мить.

Нескладно припустити, що нова форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства подаватиметься незалежно від того, чи підпадає підприємство під критерій платника авансових внесків чи ні. Адже програмне забезпечення буде єдиним для всіх платників податку на прибуток підприємства.

Що ж змінилося в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства?

Показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємства доповнені двома новими рядками наступного змісту (табл. 1).

Таблиця 1

Таким чином, Податкова декларація з податку на прибуток підприємства доповнена після посилання 3 новим посиланням 4. У зв'язку з цим посилання 4-7 вважати відповідно посиланнями 5-8. У тексті Податкової декларації з податку на прибуток підприємства посилання 4-7 замінені відповідно посиланнями 5-8.

У додатку СБ до рядка 03.11 додатку ІД і рядки 06.4.24 додатку IB до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства:

- показник коригування рядка П доповнений словами "за звітний (податковий) період".

- доповнені показники коригування двома новими рядками наступного змісту (табл. 2).

Таблиця 2

У додатку ЗП в рядку 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства показник рядка 13 викладений в наступній редакції (табл. 3).

Таблиця 3

Додаток ЗП доповнений новим рядком наступного змісту (табл. 4).

Таблиця 4

Також Додаток ЗП доповнений новим посиланням 1 наступного змісту:

"' Заповнюється платниками податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток".

У зв'язку з цим посилання 1-3 вважати відповідно посиланнями 2-4 У тексті додатка посилання 1-3 замінені відповідно посиланнями 2-4.

Заголовна частина додатка 5 до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства доповнена трьома новими рядками

Додаток ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства виключений. Відповідно в рядку "Наявність додатків⁶" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства колонка "ОК" виключена.

Оскільки Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік буде подана тільки 9 лютого, то застосовувати норму про сплату авансових внесків у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку можна буде лише починаючи з березня 2013 року. При цьому саме в березні платники податків на прибуток повинні будуть сплатити авансовий внесок з податку на прибуток, розрахований по річній податковій декларації. Виходить, що перший раз авансовий внесок,

передбачений п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України, повинен сплачуватися за березень.

А ось коли його платити? Якщо березень вважати звітним місяцем (податковим періодом), то виходить, що платити перший раз авансовий внесок потрібно 30 квітня. Але ДПСУ дотримується іншої точки зору, викладеної в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій Наказом N 1171 (далі - Узагальнююча податкова консультація).

Згідно з цим документом авансові внески, передбачені п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України, повинні сплачуватися починаючи з березня і перший авансовий внесок має бути сплачений 29 березня 2013 року (30 березня - субота).

Далі авансові внески повинні сплачуватися: 30 квітня, 30 травня, 27 червня, 30 липня, 30 серпня, 30 жовтня, 29 листопада, 30 грудня (якщо цього дня працюватимуть банки). Авансові внески за 2013 рік сплачуватимуться в січні-лютому 2014 року, відповідно 30-го і 28-го числа.

У січні-лютому 2013 року платники податку на прибуток, у яких дохід за 2012 рік перевищує 10 млн грн, повинні, згідно з п.2 підрозд. 4 розд. XX ПК України, сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 1/9 податку на прибуток за 9 місяців 2012 року. Термін сплати цього внеску - не пізніше 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) місяця, тобто 20 січня і 20 лютого 2013 року. Таким чином, в лютому багато підприємств сплачуватимуть податок на прибуток двічі і практично в один день.

Підприємства, у яких дохід за 2012 рік буде менше 10 млн грн, аванси з податку на прибуток не сплачують ні в січні, ні в лютому, ні далі. ДПС підтвердила це в Узагальнюючій податковій консультації. Для тих підприємств, які однозначно не дотягують до 10 млн грн, це однозначно хороша новина, а ті підприємства, у яких дохід на межі 10 млн грн, повинні визначитися з остаточним значенням доходу до 18 січня.

Усі підприємства, окрім тих, які покажуть збитки за підсумками 2012 року або за підсумками І кварталу 2012 року, подаватимуть декларацію один раз на рік. Збиткові підприємства будуть, як і у 2012 році, подавати декларацію щокварталу, якщо за І квартал 2013 року отримають прибуток. Перехід від поквартального подання декларації до річної означає також, що подаватися податкова декларація буде не через 40, а через 60 днів після закінчення податкового року, тобто вже на самому початку березня 2014 року. Підприємства, у яких на 1 січня 2013 року є переплата з податку на прибуток, цікавить питання: чи можна цю переплату використовувати в якості джерела сплати авансового внеску з податку на прибуток? Проте в податкових органах про повернення aбo залік "переплат" навіть говорити не хочуть.

В зв'язку з цим відмітимо, що ст. 43 гл. 1 розд. II ПК України зобов'язує податковий орган не пізніше 5 днів до закінчення двадцятиденного терміну з дня подання платником податків заяви про повернення сум переплати, підготувати і передати до Держказначейства заяву про повернення грошей.

Здавалося б, ніякого питання і бути не повинно, оскільки, згідно з п. 87.1 ст. 87 гл. 9 розд. II ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може здійснюватися також за рахунок надмірно сплачених сум такого платежу (без заяви платника податків) або за рахунок помилково та/або надмірно сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Проте в Узагальнюючій податковій консультації питання про "залік переплати в рахунок авансових внесків" навіть не ставиться, а на практиці деякі податкові органи вже повідомили платників податку на прибуток (правда, поки тільки усно) про те, що авансові платежі треба платити тільки "живими грошима".

Підприємства, які виплачують дивіденди юридичним особам і відповідний цим дивідендам авансовий внесок з податку на прибуток, не зможуть зарахувати цей внесок в рахунок щомісячних авансових внесків і повинні будуть чекати кінця 2013 року і подати декларацію за 2013 рік, щоб зменшити суму нарахованого за рік податку на величину авансових внесків з виплачених дивідендів. Аналогічно вартість придбаних торгових патентів також зменшить податок на прибуток тільки за підсумками року.

Авансова система сплати податку на прибуток, поза сумнівом, призведе до того, що значна частина підприємств заплатить авансом більше податку, ніж буде відображено в річній декларації.

Переплата з податку на прибуток очікується не лише тому, що 2013 рік за прогнозами фахівців не буде роком економічного зростання, але й тому, що ставка податку на прибуток у 2013 році на 2 % нижче, ніж у 2012 році.

Додатна різниця між сумою авансових внесків і сумою податку на прибуток, нарахованого за 2013 рік по декларації, є "надмірно сплаченою сумою грошового зобов'язання" платника податків і підлягає поверненню за заявою платника в порядку, визначеному ст. 43 гл. 1 розд. II ПК України, або заліком в рахунок сплати інших податків знову ж таки за заявою платника в порядку, визначеному п. 87.1 ст. 87 гл. 9 розд. II ПК України.

Повернути переплату "живими грошима" сьогодні, незважаючи на вимоги ПК України, нереально. Що ж до можливості заліку суми переплати в рахунок інших податків, то це може бути цікаво тільки підприємствам з великою сумою зобов'язань з ПДВ; якщо ж у підприємства і без того велика сума невідшкодованого ПДВ (або відшкодованого фінансовими векселями, які у 2013 році, очевидно активно використовуватимуться Держказначейством), то така переплата буде корисна хіба що на випадок донараху-вання податків за результатами перевірки.

Таким чином, "авансова система" сплати податку на прибуток навряд чи порадує підприємства, що мають дохід понад 10 млн грн. А ось "малі" платники, які впишуться в цю суму, поза сумнівом, скажуть "спасибі" законодавцю за полегшення як податкового обліку, так і фінансового положення. При цьому "малюки" повинні пам'ятати про необхідність назбирати до березня 2014 року достатньо коштів для того, щоб без затримки розрахуватися з державою зі своїх зобов'язань.

Отже, підприємства, які мають доходи більше 10 млн грн на рік, повинні дуже уважно підійти до складання декларації, оскільки завищення податку неминуче призведе до серйозних фінансових ускладнень, особливо для тих підприємств, які не бачать для себе перспектив фінансового зростання у 2013 році. Звичайно, завищене значення податку можна буде потім підправити, подавши уточнену декларацію, що спричинить і пониження авансових внесків (ДПС згодна з цим), але краще все точно визначити відразу.

Що ж потрібно врахувати, щоб не допустити помилок у визначенні сум авансових платежів з податку на прибуток?

Розглянемо деякі проблемні випадки.

Особливості визначення балансової вартості основних засобів
для цілей оподаткування

Як відомо, з 01.04.2011 р. підприємства самостійно визначають методи нарахування амортизації і норми амортизаційних відрахувань виходячи з самостійно встановленого терміну використання об'єктів основних засобів (в межах встановленої ст. 145 розд. IIІ ПК України) і балансової вартості об'єктів на 01.04.2011 р. або на дату їх введення в експлуатацію, якщо ця дата настала пізніше за даними бухгалтерського обліку, тобто з урахуванням витрат на їх поліпшення.

Ось з вартістю об'єктів на 01.04.2011 р. і виникають проблеми. Річ у тому, що в бухгалтерському та податковому обліку вартість об'єктів основних засобів (ОЗ) відображалася до набрання чинності ПК України по-різному. Якщо ж бути ще точнішим, то в податковому обліку взагалі не використовувалося поняття балансової вартості об'єктів ОЗ, а амортизація нараховувалася виходячи з балансової вартості груп ОЗ (окрім 1 групи).

Основна ж відмінність між бухгалтерським і податковим обліком балансової вартості полягає в тому, що в податковому обліку витрати на їх поліпшення (та ремонт) в межах 10 % балансової сукупної вартості ОЗ на початок звітного періоду включалися у валові витрати (ВВ), а в бухгалтерському обліку - у вартість поліпшених об'єктів.

Ось ці витрати, які вже зменшили оподатковуваний прибуток до 01.04.2011 р., не повинні повторно зменшувати прибуток шляхом амортизації об'єктів після набрання чинності розд. III ПК України.

У "Перехідних положеннях" (розд. XX) ПК України про це прямо не сказано, і напевно багато бухгалтерів не звернули уваги на цей "нюанс". Можливо, цей "нюанс" і залишився б непоміченим, але 28.11.2012 р. ДПСУ видала Лист N 9969/71-12/15-1417, в якому з посиланням на п. 138.3 ст. 138 розд. III ПК України попередила платників податку на прибуток про те, що сума, відображена у складі витрат платника податків до 01.04.2011 р., не підлягає повторному включенню до складу витрат. Цей висновок логічно і економічно обґрунтований, ось тільки чи зможуть посадовці податкового органу відстежити таке повторне включення одних і тих же сум до витрат?

Облік збитків минулих років

З липня 2012 року змінений порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в загальних результатах подальших податкових періодів, який встановлений ст. 150 розд. IIІ ПК України, причому змінений, по суті, "заднім числом", починаючи з І кварталу 2012 року.

До тексту ст. 150 розд. III ПК України зміни не вносилися, але змінена редакція п. 3 підрозд. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПК України, який встановлював особливості застосування п. 150.1 ст. 150 розд. III ПК України у 2011 році.

Порядок відображення від'ємного значення об'єкту оподаткування (збитку), показаного в Декларації за І квартал 2011 року, не змінюється; ця сума повинна була включатися до витрат за II квартал і подальші податкові періоди 2011 року.

У тексті нової редакції п. 3 підрозд. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПК України спеціально підкреслено, що від'ємне значення визначається з урахуванням збитків за 2011 рік.

А ось від'ємне значення об'єкту оподаткування за станом на 01.01.2012 p., яке було відображено у складі витрат за І квартал 2012 року, з II півріччя відразу до витрат включати не можна, якщо дохід за 2011 рік у платника податків перевищив 1 млн грн¹.

Таким чином, законодавець встановив спеціальні правила для відображення від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (за 2011 рік), яке було відображено в рядку 06.5 Декларації платниками податку на прибуток, у яких ці рядки 01 Декларації рівні або перевищують 1 млн грн

Це означає, що ці рядки 06.5 Декларації за І квартал 2012 року розбиваються на чотири роки:

25 % - у 2012 році;

25 % - у 2013 році;

25 % - у 2014 році;

25 % - у 2015 році.

Наприклад, якщо в рядку 06.5 Декларації було відображено 102 569 грн, то необхідно розподілити їх таким чином:

25 642 грн - у 2012 році;

25 642 грн - у 2013 році;

25 642 грн - у 2014 році;

25 643 грн - у 2015 році.

Якщо у 2012 і подальших роках буде отриманий збиток, то цей збиток додається до суми, що підлягає відображенню в рядку 06.5 Декларації в повному об'ємі.

Законом N 4834 було передбачено, що якщо збиток, який виник на 01.01.2012 р., до кінця 2015 року не буде погашений, тобто якщо сумарний прибуток за 2012- 2015 роки не перевищить збиток на 01.01.2012 р., то непогашений залишок збитку "пропадає", відповідно в подальші роки не зменшуватиме оподатковуваний прибуток. Проте це правило проіснувало недовго.

Законом N 5083 "пропажа непогашених збитків" скасована і "збитковим платникам" (краще сказати, "НЕплатникам податків") дозволили непогашену суму збитків впродовж 2012 - 2015 років враховувати при визначенні податкових зобов'язань в наступних періодах (починаючи з 2016 року) до повного погашення такого від'ємного значення.

Облік сумнівних боргів

Згідно з абзацом "г" пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 розд. III ПК України в інші витрати звичайної діяльності входять "витрати на створення резерву сумнівної заборгованості". Проте ПК України не передбачає створення таких резервів. Порядок врегулювання сумнівної заборгованості, визначений пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 розд. III ПК України інший, передбачає зменшення суми доходів на вартість поставлених товарів (робіт, послуг), а з 01.01.2013 року - і відсотків, нарахованих на цю суму, якщо це передбачено договором, і зменшення витрат на величину собівартості проданих товарів (робіт, послуг), величина якого відображається зі знаком "-" в рядку 06.4.24 СБ Додатку IB. Розрахунок суми коригування доходів та витрат наводиться в Додатку СБ.

При цьому, якщо суд не задовольнить позов продавця, який раніше відобразив в Декларації сумнівні борги, продавець зобов'язаний збільшити:

- дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), заздалегідь віднесеної ним в зменшення доходу згідно з пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 розд. III ПК України;

- витрати відповідного податкового періоду на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі заборгованості, включеної в дохід відповідно до цього підпункту) товарів, робіт, послуг, за якими виникла така заборгованість, заздалегідь віднесена ним у зменшення витрат згідно з пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 розд. IIІ ПК України.

В результаті сума збільшеного доходу відображається в рядку 03.11 Додатку ІД, а збільшення витрат відображається в рядку 06.4.24 СБ Додатку IB зі знаком "+".

Дебіторська заборгованість визнається в бухгалтерському обліку активом, тільки якщо існує впевненість її погашення. Тому з метою достовірного відображення активів П(С)БС 10 передбачає створення так званого резерву сумнівних боргів, сума якого визнається витратами.

У податковому обліку до витрат можна включати тільки дебіторську заборгованість за продані товари, роботи, послуги в порядку, визначеному п. 159.1 ст. 159 розд. III ПК України, який називається "Порядок врегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості".

Згідно з п. 159.1 ст. 159 розд. IIІ ПК України в процесі врегулювання дебіторської заборгованості платник-продавець товарів (робіт, послуг) має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, вказаних послуг) в поточному або попередніх звітних податкових періодах, у випадку якщо покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без узгодження з таким платником оплату їх вартості або надання інших видів компенсації їх вартості. Право на зменшення податкового зобов'язання виникає, якщо впродовж звітного періоду відбувається будь-яка з подій:

а) платник звертається до суду з позовом про: стягнення заборгованості з такого покупця; порушення справи про його банкрутство; стягнення закладеного ним майна;

б) за поданням продавця нотаріус здійснює виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення закладеного ним майна (окрім податкового боргу).

Платник-продавець, що зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), зобов'язаний одночасно зменшити суму витрат звітного періоду на собівартість таких товарів (робіт, послуг). Зменшення доходу продавцем не проводиться, якщо до закінчення звітного податкового періоду покупець погасив заборгованість.

Зменшення суми доходу відображається в рядку 03.11 СБ Додатку ІД до Декларації з знаком "-", а зменшення витрат - в рядку 06.4.24 СБ Додатку IB до Декларації також зі знаком "-". Розрахунок сум, що регулюють доходи та витрати, здійснюється в Додатку СБ до Декларації.

Коригування доходів (та витрат) на суму дебіторської заборгованості можливе тільки при зверненні до суду, що приймає рішення ім'ям України. Звернення з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного та Третейського суду такого права не дають.

Повідомлення про зменшення доходу або витрат з посиланням на положення підпунктів 159.1.1 та/або 159.1.2 п. 159.1ст. 159 розд. III ПК України платник-продавець або покупець надає органу ДПС разом з декларацією за звітний податковий період і копіями документів, що підтверджують наявність заборгованості (договори купівлі-продажу, рішення суду тощо) (пп. 159.1.3 п. 159.1ст. 159 розд. III ПК України). Таким повідомленням є Додаток СБ до Декларації.

Якщо дебітор погашає заборгованість, по якій поданий позов або здійснений виконавчий напис, до закінчення податкового періоду, то, згідно з пп. 159.1.4 п. 159.1 ст. 159 розд. III ПК України, зменшення доходу не проводиться.

Визнання продавцем дебіторської заборгованості сумнівною не мас податкових наслідків для покупця. Але платник-покупець зобов'язаний зменшити витрати на суму кредиторської заборгованості, визнаної судом (або по виконавчому напису нотаріуса), в податковому періоді, на який доводиться день набуття законної чинності рішення суду (або здійснення нотаріусом виконавчого напису) (абзац 1 пп. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 розд. IIІ ПК України). Зменшення витрат відображається в рядку 06.4.24 СБ Додатку IB до Декларації.

Якщо надалі суд не задовольнить позов (заяву) продавця, то платник податків зобов'язаний провести "зворотне коригування" доходів та витрат, тобто:

- збільшити дохід на ту суму, на яку він був зменшений, і відобразити це збільшення² в рядку 03.11 СБ Додатку ІД до Декларації зі знаком

- збільшити витрати на собівартість товарів, робіт, послуг, величина якої раніше була виключена з витрат, і відобразити це зі знаком "+" в рядку 06.04.24 СБ Додатку IB до Декларації³

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого в результаті такого збільшення доходів та витрат, нараховується пеня, визначена з розрахунку 120 % від річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов'язання.

Вказана пеня розраховується за термін з першого дня податкового періоду, наступний за періодом, впродовж якого відбулося зменшення доходів та витрат, згідно з пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 розд. III ПК України, до останнього дня податкового періоду, на який доводиться збільшення доходів та витрат, і сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податків за відповідний звітний період.

Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену в результаті укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такого мирового договору.

Облік бухгалтерських боргів

Абзац "г" пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 розд. III ПК України передбачає не створення резерву сумнівних боргів, а, як випливає з аналізу цієї норми, включення до витрат безнадійної дебіторської заборгованості⁴, поняття якої надається в пп. 14.1.11 п. 14.1ст. 14 розд. І ПК України.

Сума заборгованості, визнаної безнадійною, відображається в рядку 06.4.35 Додатку IB. Якщо безнадійна заборгованість та її частина вже були включені до складу витрат в порядку врегулювання сумнівної заборгованості, то повторне збільшення витрат не наводиться.

Деякі особливості визначення собівартості реалізації

Оподатковуваний прибуток від певної діяльності визначається за правилами, наближеними до бухгалтерських, тобто собівартість проданої продукції визнається витратами тільки на дату визнання доходів, якою є дата переходу права власності на товар.

Ця дата може, ясна річ, відрізнятися від дати відвантаження і визнання доходу в бухгалтерському обліку.

Дата переходу права власності повинна встановлюватися в договорі, а потім підтверджуватися актом.

Що стосується визначення собівартості реалізації, то в ПК України немає прямих вказівок за її визначенням. Законодавець обмежився визначенням витрат, які входять в собівартість готової продукції (п. 138.8 ст. 138 розд. III ПК України).

Склад цих витрат відповідає витратам, які включаються у виробничу собівартість готової продукції згідно з п. 11 П(С)БО 16. Проте просте визначення переліку витрат ще не означає можливість точного визначення собівартості готової продукції.

Собівартість готової продукції визначається розрахунковим шляхом - калькулюється, а це складний і трудомісткий процес, завершити який можна тільки після підведення підсумків інвентаризації залишків запасів на складах, в незавершеному виробництві і готовій продукції. Тому на практиці собівартість готової продукції при попередільному калькулюванні враховують за плановими (нормативними) значеннями, а суми відхилень від цих нормативних (планових) значень вважаються наднормативними витратами і, згідно з абзацом 1 п. 11 П(С)БО 16, визнаються собівартістю реалізації продукції в тому періоді, в якому виявлені. А виявлення таких витрат проводиться за підсумками року. У бухгалтерському обліку списання таких наднормативних витрат проводиться проводкою: дебет рахунку 90 - кредит рахунку 23. За наявності економії проводиться аналогічна сторнуюча проводка.

На жаль, ПК України не враховує усього цього, в результаті підприємства, що показали "наднормативні витрати", ризикують зіткнутися з нерозумінням податкового інспектора і вимогою виключити ці витрати з собівартості реалізації на тій основі, що розд. IIІ ПК України не передбачає включення до витрат такого роду витрат. Звичайно, така позиція є формальною і не відповідає логіці бухгалтерського обліку, проте оскаржити її буде досить складно.

Що ж робити? Думається, кращим виходом буде говорити про виявлені помилки і коригування собівартості за усі періоди 2012 року, аж до подання уточненої декларації за 9 місяців. До речі, уточнення декларації за весь 2012 рік також може знадобитися, оскільки навряд чи можна говорити про достовірне визначення собівартості готової продукції за 2012 рік до 11 лютого 2013 року.

Таким чином, проблемних питань заповнення декларації з податку на прибуток багато, і автор бажає усім бухгалтерам знайти на ці питання рішення, адекватні законодавству.

___________________________

1. Для підприємств з доходом менше 1 млн грн збиток відразу включається до витрат.

2. У випадку якщо суд задовольняє позов покупця частково, проводиться часткове коригування доходів.

3. У випадку якщо суд задовольняє позов покупця частково, проводиться часткове коригування витрат.

4. Резерв сумнівних боргів створюється тільки для банків і небанківських фінансових установ.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 4834-Закон України від 24.05.2012 p. N 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм"

Закон N 5083 - Закон України від 05.07.2012 p. N 5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби і у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні"

Наказ N 1171 - Наказ ДПСУ від 21.12.2012 р. N 1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток і сплати податку у 2013 році"

Наказ N 1213 - Наказ Мінфіну України від 28.09.2011 р. N 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства"

Наказ N 1281 - Наказ Мінфіну України від 05.12.2012 р. N 1281 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України"

П(С)БО 10 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.1999 р. N 237

П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. N 318

Лист N 9969/71-12/15-1417 - Лист ДПСУ від 28.11.2012 р. N 9969/71-12/15-1417 "Щодо витрат на амортизацію основних засобів"

"Консультант бухгалтера" N 4 (700) 28 січня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей