З 18 січня 2013 року чинна нова редакція
Закону про банкрутство
Відтепер господарський суд застосовуватиме загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство, який залежатиме від низки факторів, зокрема категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна.
18 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає зміни у порядку провадження у справі про банкрутство.
Серед важливих нововведень:
- пріоритетними визнано вжиття заходів для запобігання банкрутству боржника та досудову санацію боржника;
- діяльність арбітражних керуючих вилучена з переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також передбачено ряд новел щодо захисту прав забезпечених кредиторів;
- удосконалено процедуру виявлення кредиторів - інформація про порушення провадження у справі про банкрутство оприлюднюється судом негайно й автоматично на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які висловили бажання взяти участь у санації боржника;
- встановлено стислі та чіткі строки процедур: термін проведення процедури розпорядження майном боржника скорочено майже удвічі: з 6 місяців до 115 календарних днів з можливістю продовження цього строку не більше ніж на 2 місяці. Процедура санації боржника скорочується до 6 місяців і може бути продовжена не більше ніж на дванадцять місяців;
- забезпечено пріоритет продажу працюючого бізнесу боржника над продажем майна частинами;
- введено поняття «санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство». Попередня редакція Закону передбачала лише поняття «досудова санація» без конкретизації дій і строків такої стадії процесу;
- усі майнові спори щодо боржника розглядаються судом у справі про банкрутство;
скасовано мораторій на застосування процедур банкрутства щодо боржників з державного сектора економіки;
- звужено коло суб'єктів, віднесених до державного сектора економіки, для яких передбачено певні особливості банкрутства (раніше це були суб'єкти, частка власності держави у яких становила понад 25%, а тепер лише ті, де частка держави становить понад 50%);
- урегульовано процедуру транскордонного банкрутства;
- запроваджено автоматизований розподіл справ між арбітражними керуючими;
- передбачено страхування професійної відповідальності арбітражних керуючих.
Закон від 22.12.2011 р. N 4212-VI, чинний з 19.01.2013 р. (через рік після його офіційного опублікування)
Визнані боржником вимоги вже не дають
права порушувати справу про банкрутство
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону від 14.05.1992 р. N 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
З 19 січня 2013 року чинна нова редакція Закону про банкрутство згідно із Законом від 22.12.2011 р. N 4212-VI «Про внесення змін до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно з частиною третьою ст. 10 цього Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало чинності, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
А раніше безспірними були вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства списуються кошти з рахунків боржника.
Таким чином, для порушення справи про банкрутство тепер доводиться судитися двічі! Спершу для отримання статусу безспірних вимог, навіть щодо тих, які визнає боржник, а згодом у справі про банкрутство.
До 19 січня 2013 року за подання заяви
про банкрутство судовий збір не сплачували
У листі від 26.10.2011 р. ВГСУ зазначає, що Законом «Про судовий збір» не встановлено розміру судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство та заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника. Тому господарські суди не мали правових підстав застосовувати приписи частини тринадцятої ст. 7 та абзацу четвертого частини першої ст. 9 Закону про банкрутство у разі несплати кредиторами судового збору. «Халяву» було скасовано 19 січня 2013 р. Законом від 22.12.2011 р. N 4212-VI «Про внесення змін до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У Прикінцевих та перехідних положеннях встановлено судові збори щодо:
- заяви про порушення справи про банкрутство - 5 розмірів мінімальної заробітної плати;
- заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати;
- заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника у межах провадження у справі про банкрутство - 1 розмір мінімальної заробітної плати;
- заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною -1 розмір мінімальної заробітної плати;
- апеляційних і касаційних скарг у справі про банкрутство - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Законодавча колізія щодо дати офіційної
публікації повідомлення про банкрутство
Після ухвалення Закону України від 22.09.2011 р. N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» виникла колізія. Зокрема за внесеними ним змінами частина п'ятнадцята ст. 11 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (нижче за текстом - Закон) передбачає, що «після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із ст. 14 цього Закону».
Одночасно згідно з частиною першою ст. 14 цього Закону залишилося і таке правило: «Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують». Тож із якої з дат обчислювати термін для пред’явлення вимог кредиторів - друкованої чи електронної?
ВГСУ вирішив цю колізію листом від 26.10.2011 р., рекомендувавши господарським судам при розгляді справ про банкрутство враховувати пріоритетність публікації оголошень в офіційних друкованих органах - газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр».
Проблему вирішено з 19 січня 2013 року Законом України від 22.12.2011 р. N 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Він виклав Закон про банкрутство у новій редакції. Згідно з визначенням офіційне оприлюднення - це оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України у мережі «Інтернет». Згідно з частиною сьомою ст. 6 повідомлення про взяття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство публікується на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі «Інтернет». Повідомлення має містити назву боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, назву господарського суду, у провадженні якого вона перебуває, а також дату першого судового засідання у справі.
Але згідно з Прикінцевими положеннями норми про офіційне оприлюднення відомостей у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України у мережі «Інтернет» набирають чинності через два роки з дня опублікування Закону (з 18.01.2012 р.). До набрання ними чинності такі відомості офіційно публікуватимуть в офіційних друкованих органах (газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр»).