Все про "Хмільний" збір в 2013 році

Законом N 5519 новим підпунктом 5 доповнений п. 2 розд. XIX ПК України, згідно з яким з 01.01.2013 р. втратив чинність Закон N 587, визначаючий порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - "хмільний" збір). Разом з тим, норми Закону N 587 практично в повному обсязі перекочували в текст ПК України, і тепер порядок сплати "хмільного" збору встановлюється новим п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

Відмітимо, що збір планується справляти до 1 січня 2018 року. Разом з тим, раніше в п. 4 підрозд. 10 розд. XX ПК України встановлювалося, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства справляється, відповідно до Закону N 587, до 1 січня 2015 року. При цьому цю норму законодавці досі так і не прибрали з ПК України, мабуть, в процесі бурхливої законодавчої діяльності просто забули про неї.

Так або інакше, виходить, що справляння "хмільного" збору продовжене ще на три роки (з 2015 до 2018 року), а стару норму (п. 4 підрозд. 10 розд. XX ПК України) законодавці швидше за все скоро приберуть.

Зауважимо, що для платників податків вказані зміни особливого значення не мають, оскільки законодавці не стали винаходити нові правила справляння збору, а використали вже добре відомий всім механізм його сплати.

Платники збору

Так, згідно пп. 1.1 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України, платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, що реалізовують в оптово-роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

При цьому виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. При постачанні такої продукції суб'єктам оптової і роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору.

В разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів при здійсненні ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.

Відмітимо, що ДПСУ в Листі N 3146/6/21-0215 також відзначає, що повірений, який відповідно до Закону N 587 реалізує в оптово-роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво, і за умовами договору доручення кошти, отримані від покупців, отримують на свій банківський рахунок, є платником збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нагадаємо, що, згідно ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені і за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договором доручення може бути встановлене виняткове право повіреного на здійснення від імені і за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть встановлюватися термін дії такого доручення та (або) територія, в межах якої діє виняткове право повіреного.

ДПСУ в Узагальнюючому податковому роз'ясненні N 483 відзначає, що суб'єкти господарювання здійснюють реалізацію алкогольних напоїв за умови обов'язкового отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі, тобто є суб'єктами оптово-роздрібної торгової мережі і платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (ст. 15 Закону N 481). Реалізація пива здійснюється без видачі ліцензії.

Особливості справляння збору суб'єктами господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, встановлюються гл. 1 розд. XIV ПК України. Так, п. 297.1 ст. 297 ПК України встановлено, що платники єдиного податку звільняються від сплати "хмільного" збору.

Об'єкт і ставка збору

Згідно пп. 1.3 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України об'єктом обкладення збором є виручка (товарообіг), отримана на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплату в грошовій формі.

У Узагальнюючому податковому роз'ясненні N 483 ДПСУ уточнює, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є податком з обігу реалізованого товару та нараховується і сплачується платниками збору на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива, виходячи з такого обігу. Враховуючи те, що виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам, то збором обкладається виручка, отримана виробниками лише від реалізації в роздрібній торгівлі. Виручка, отримана від реалізації виробниками виготовлених ними алкогольних напоїв та пива суб'єктам оптової і роздрібної торгівлі, не є об'єктом обкладення збором.

Ставка збору складає 1,5 % від об'єкту оподаткування.

Згідно з тим же Узагальнюючим податковим роз'ясненням податкове зобов'язання з сплати "хмільного" збору виникає у:

- суб'єкта господарювання, який реалізує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування - при реалізації в оптово-роздрібній торговій мережі і мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, здійсненні торговельного обігу і отриманні виручки або інших видів компенсації за продаж алкогольних напоїв та пива на всіх етапах реалізації;

- суб'єкта господарювання, який реалізує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговій мережі і мережі громадського харчування за договором комісії (крім виробників-комітентів при здійсненні ними оптової торгівлі алкогольними напоями та пивом власного виробництва) - при здійсненні обігу після реалізації і отримання коштів на свій рахунок або інших видів компенсації за продаж цієї продукції.

Про обкладення збором безалкогольного пива
та слабоалкогольних напоїв

У платників збору часто виникає питання: чи обкладається "хмільним" збором безалкогольне пиво?

Перш за все, відповідаючи на це питання, слід зазначити, що пиво - насичений діокси-дом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами (ст. 1 Закону N 481), який згідно УКТ ЗЕД відноситься до алкогольних напоїв відповідно до товарної позиції 2203.

Пиво безалкогольне - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого суслапивними дріжджами з об'ємною часткою етилового спирту не більше 0,5 %, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла із зниженою часткою сухих речовин в початковому суслі, відноситься до товарної групи за кодом УКТ ЗЕД 2202 (ст. 1 Закону N 481).

Відмітимо, що до коду УКТ ЗЕД 2202 відносяться води, включаючи мінеральні та га-зовані, з додаванням цукру або інших речовин, що підсолоджують або ароматизують, інші безалкогольні напої, крім фруктових або овочевих соків товарної позиції 2009.

Таким чином, здавалося б, безалкогольне пиво до пива, оподатковуваного "хмільним" збором, не відноситься і обкладатися не повинно. Та податкова чомусь вважає інакше.

Так, в Узагальнюючому податковому роз'ясненні N 483 ДПСУ відзначає, що ст. 2 Закону N 587 передбачено, що об'єктом обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка (товарообіг), отримана на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива (без визначення товарної позиції по УКТ ЗЕД). Таким чином, об'єктом обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка (товарообіг) від реалізації будь-якого виду пива, у тому числі безалкогольного пива.

Враховуючи те, що норми пп. 1.3 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України, які визначають об'єкт обкладення збором, в точності повторюють норми ст. 2 Закону N 587, то і в 2013 році ДПСУ буде дотримуватися такої ж думки.

Щодо обкладення "хмільним" збором слабоалкогольних напоїв відмітимо, що абзацами сьомим і восьмим ст. 1 Закону N 481 визначено, що алкогольні напої - це продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукров-місних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, які відносяться до Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодами 2204, 2205, 2206, 2208, і слабоалкогольні напої - це алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 % об'ємних одиниць і екстрактивних речовин не більше 14,0 г на 100 см³, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений або ненасичені діоксидом вуглецю.

Таким чином, суб'єкти господарювання, що реалізовують слабоалкогольні напої, також є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Порядок розрахунку і сплати збору

Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - Розрахунок) складається за старою формою, затвердженою Наказом N 671. Розрахунок подається в орган ДПС щомісячно впродовж 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно п. 2 Порядку N 671 в Розрахунку платник збору щомісячно вказує суму податкового зобов'язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. У Розрахунку вказуються всі передбачені в ньому показники. В разі незаповнення того або іншого показника (внаслідок його відсутності) в відповідній графі розрахунку ставиться прочерк. Розрахунок може заповнюватися чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарської машинки, принтерів.

Суми збору в розрахунку за кожен податковий (звітний) місяць проставляються в гривнях, без копійок, з округленням за загальновста-новленими правилами.

Розрахунок складається з таких частин:

- загальна частина;

- розділ "Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства";

- спеціальна частина для службових відміток.

У загальній частині Розрахунку відображаються такі дані:

- вид Розрахунку - звітний, новий звітний або уточнюючий (у кожному окремому випадку позначається проставлянням позначки "х");

- тривалість базового звітного (податкового) періоду (порядковий номер місяця вказується арабськими цифрами (для чисел з однієї цифри в першому полі проставляється "0"));

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

- ідентифікаційний код платника за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер платника згідно ДРФО (за наявності);

- місцезнаходження платника збору, телефон, поштовий індекс (факс, електронна адреса - за бажанням);

- повне найменування органу ДПС, в який подається Розрахунок.

Колонки табличної частини Розрахунку заповнюються таким чином:

- у колонці 2 "Вид товару" - вказуються алкогольні напої та/або пиво окремими рядками;

- у колонці 3 "Сума виручки від реалізації товарів в оптовій торговельній мережі за договорами комісії" - вказується сума виручки, отримана на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива в оптовій торговельній мережі за договорами комісії;

- у колонці 4 "Сума виручки від реалізації товарів в оптовій торговельній мережі за іншими договорами" - вказується сума виручки, отримана на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива в оптовій торговельній мережі за іншими договорами;

- у колонці 5 "Сума виручки від реалізації товарів у роздрібній торговельній мережі за договорами комісії" - вказується сума виручки, отримана на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива в роздрібній торговельній мережі за договорами комісії;

- у колонці 6 "Сума виручки від реалізації товарів у роздрібній торговельній мережі за іншими договорами" - вказується сума виручки, отримана на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива в роздрібній торговельній мережі за іншими договорами;

- у колонці 7 "Сума виручки від реалізації товарів у мережі громадського харчування за договорами комісії" - вказується сума виручки, отримана на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива у мережі громадського харчування за договорами комісії;

- у колонці 8 "Сума виручки від реалізації товарів у мережі громадського харчування за іншими договорами" - вказується сума виручки, отримана на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива у мережі громадського харчування за іншими договорами;

- у колонці 9 "Всього виручки до оподаткування" - вказується загальна сума виручки, що отримана за звітний місяць і підлягає оподаткуванню;

- у колонці 10 "Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету" - вказується сума у розмірі 1,5 %^* від загальної суми виручки, отриманої за звітний місяць. Відмітимо, що в колонці 2 "Вид товару" Розрахунку введено декларування згрупованих товарів і не передбачена деталізація алкогольних напоїв по їх видах.

Розрахунок підписується фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або керівником і головним бухгалтером юридичної особи (з вказівкою прізвища, ініціалів та дати заповнення Розрахунку) і скріплюється печаткою (за наявності). Дані, приведені в Розрахунку, повинні підтверджуватися первинними документами обліку і звітності.

Згідно п. 17 Порядку N 671 після подання звітного Розрахунку за податковий (звітний) період платник збору має право подати новий звітний Розрахунок за цей же період з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання Розрахунку.

Якщо ж платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться в поданому їм раніше Розрахунку, то такий платник зобов'язаний представити уточнюючий Розрахунок з виправленими показниками. При цьому уточнюючий Розрахунок подається платником за формою та за звітний період, в якому припустилася помилки, з розкриттям інформації про суму податкового зобов'язання в результаті самостійно виявлених помилок. До кожного уточнюючого Розрахунку додається окрема Довідка про суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка зменшує або збільшує податкове зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки в попередніх звітних періодах (далі - довідка).

Згідно п. 23 Порядку N 671 дані показників, що впливають на суму збору в картці особового рахунку платника збору, заносяться в довідку в такому порядку:

- рядок 1 - сума збору, що підлягає сплаті відповідно до Розрахунку, в якому виявлена помилка;

- рядок 2 - сума збору, що підлягає сплаті згідно з уточнюючим Розрахунком;

- рядок 3 - сума збору, що зменшує податкові зобов'язання в результаті виправлення помилки, тобто різниця між сумою збору згідно з попередньо поданим Розрахунком (звітним, новим звітним або уточнюючим) та сумою збору згідно з уточнюючим Розрахунком, який подається;

- рядок 4 - сума збору, що збільшує податкові зобов'язання в результаті виправлення помилки, тобто різницю між сумою збору згідно з уточнюючим Розрахунком, який подається, та сумою збору згідно з попередньо поданим Розрахунком (звітним, новим звітним або уточнюючим);

- рядок 5 - сума самостійно нарахованого штрафу у розмірі 5 % від суми недоїмки;

- рядок 6-вміст помилки, яка привела до збільшення або зменшення суми збоРУ-

Довідка підписується фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або керівником і головним бухгалтером юридичної особи (з вказівкою прізвища, ініціалів та дати заповнення довідки) і скріплюється печаткою (за наявності).

Слід зазначити, що ДПСУ в Листі N 2607/6/21-0215 відзначає, що платники "хмільного" збору щомісячно подають Розрахунок податковим органам, у тому числі в разі відсутності у суб'єкта підприємницької діяльності в звітному місяці факту реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, тобто незалежно від наявності у платників об'єкту оподаткування.

Порядок розрахунку збору та заповнення Розрахунку наведемо на конкретному прикладі.

Приклад. Роздрібне торговельне підприємство ТОВ "Мега" впродовж січня 2013 року отримало виручку за продані через магазин товари в сумі 5 000 000 грн. У тому числі виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива склала 130 000 грн, з них:

- від продажу алкогольних напоїв - 70 000 грн;

- від продажу пива - 60 000 грн.

За таких умов податкове зобов'язання в Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за січень 2013 року нараховується в сумі 1950 грн (130 000 х 1,5%).

Порядок заповнення табличної частини Розрахунку наведемо в таблиці.

Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

грн

Згідно пп. 1.5 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України збір сплачується на спеціальний рахунок центрального органу виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, щомісячно в терміни, визначені ПК України для місячного звітного періоду, тобто впродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну представлення Розрахунку.

Слід також відмітити, що найчастіше алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування реалізуються через філії головного підприємства, що виробляє алкогольні напої та пиво. Враховуючи те, що філія не є юридичною особою, тобто не є окремим суб'єктом господарювання, "хмільний" збір з обігу реалізації алкогольних напоїв та пива, здійсненого філією, нараховує і сплачує суб'єкт господарювання, який має таку філію згідно зі своїм статусом платника збору.

За несвоєчасну сплату збору стягаються пеня і штрафи в порядку, визначеному ПК України.

Подання звітності при припиненні реалізації алкогольних напоїв та пива

Згідно ст. 15 Закону N 481 і статтям 252, 254 ЦК України суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати, вказаної в ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями.

Також відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, що видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах, визначених в цій статті, одним з яких є подання заяви платником податків. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту отримання суб'єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання.

У Узагальнюючому податковому роз'ясненні N 483 ДПСУ відзначає, що суб'єкт підприємницької діяльності може надати податковому органу, на обліку в якому він перебуває, письмове повідомлення (заяву) про припинення надалі господарської діяльності по реалізації алкогольних напоїв та пива в оптовій та/або роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування, якщо він впродовж поточного року припиняє продаж вказаної продукції і надалі не передбачає її реалізацію.

Для суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснював реалізацію алкогольних напоїв, додатковою умовою є одночасне завершення терміну дії ліцензії або отримання податковим органом письмового повідомлення про анулювання ліцензії на реалізацію в оптовій та/або роздрібній торговельній мережі і мережі громадського харчування

В цьому випадку суб'єкт підприємницької діяльності може не надавати Розрахунок, починаючи з податкового звітного періоду (місяця), наступного за місяцем отримання податковим органом таких документів.

Використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

Нараховані суми збору залишаються на спеціальному рахунку центрального органу виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Головним розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору розподіляються і використовуються таким чином:

- 85 % - на розвиток виноградарства і садівництва;

- 15 % - на розвиток хмелярства.

Нецільове використання вказаних коштів забороняється.

Механізм справляння збору і порядок використання цих коштів затверджений Кабінетом Міністрів України в Порядку N 587.

Згідно п. 5 Порядку N 587 бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених в поточному бюджетному році витрат (без урахування сум ПДВ) за такими напрямами:

1) проведення робіт по закладці насаджень, догляду за ними до вступу в плодоносіння (проектні роботи, підготовка ґрунту, посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, установка систем краплинного зрошування) і придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, які визначаються з урахуванням зони закладки насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат по виконанню відповідних робіт;

2) придбання саджанців, використаних для ремонту молодих насаджень, які постраждали від несприятливих погодних умов, - в межах встановлених Мінагрополітики нормативів;

3) догляд за продуктивними насадженнями хмелю з урахуванням їх середньої врожайності, обсягу виготовленої і реалізованої продукції хмелярства за три попередні роки (для новостворених підприємств враховується середня врожайність по Україні за три попередні роки) з якісними показниками, визначеними відповідно до ГОСТ 7067:2009 "Хміль. Технічні умови", ГОСТ 4099:2009 "Хміль. Правила відбору проб і методи випробувань", - в межах встановлених Мінагрополітики нормативів (до 25 % бюджетних коштів, передбачених на розвиток хмелярства);

4) будівництво водонакопичувальних басейнів для забезпечення безперебійного водопостачання мереж краплинного зрошування з метою своєчасного поливу виноградників і плодових насаджень - в межах встановлених Мінагрополітики нормативів;

5) розкорчовування площ непродуктивних багаторічних насаджень - в межах встановлених Мінагрополітики нормативів після проведення посадки у звітному році нових насаджень плодово-ягідних культур і винограду на аналогічній площі;

6) будівництво холодильників з регульованим газовим середовищем і місткістю від 500 тонн для зберігання столових сортів винограду і плодів власного виробництва, придбання ліній товарної обробки плодів (до 35 % бюджетних коштів, передбачених на розвиток виноградарства і садівництва) - в межах встановлених Мінагрополітики нормативів;

7) будівництво розсадниками лабораторних комплексів для виробництва безвірусного посадочного матеріалу і в межах установлених Мінагрополітики нормативів - камер швидкого заморожування плодів і ягід виробниками такої продукції;

8) придбання механізмів і техніки (у тому числі імпортного виробництва, не вироблюваних в Україні) для проведення технологічних операцій в виноградарстві, садівництві і хмелярстві і нового обладнання для сублімації сушіння фруктів; модернізації холодильного і газового режимів зберігання в реконструйованих холодильниках місткістю від 500 тонн (за умови власного виробництва столових сортів винограду і плодів в обсязі, не меншому місткості такого холодильника) згідно з визначеним Мінагрополітики переліку.

Витрати, що підлягають компенсації, визначаються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відмітимо, що бюджетні кошти також спрямовуються на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства.

Для отримання вказаних вище компенсацій суб'єкти господарювання подають спеціально створеним для цих цілей комісіям перелік документів, визначених пунктами 7, 9 і 10 Порядку N 587. При цьому такі комісії проводять впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання від суб'єкта господарювання документів, передбачених п. 7 Порядку N 587, виїзні перевірки для підтвердження фактичних обсягів робіт, виконаних відповідними суб'єктами господарювання.

Згідно з останнім абзацом п. 10 Порядку N 587 бюджетні кошти для компенсації витрат з придбання нових механізмів і техніки надаються виключно суб'єктам господарювання, які мають не менше 5 % молодих насаджень.

Компенсація вартості будівництва холодильників, водонакопичувальних басейнів, лабораторних комплексів для забезпечення виробництва безвірусного посадочного матеріалу, камер швидкого заморожування плодів і ягід здійснюється після введення об'єктів в експлуатацію, а компенсація вартості ліній товарної обробки плодів, устаткування для сублімації сушіння фруктів, модернізації холодильного і газового режимів зберігання в реконструйованих холодильниках- після їх монтажу і запуску.

Згідно п. 13 Порядку N 587 підставами для відмови Мінагрополітики у виплаті компенсації витрат суб'єктам господарювання є:

- визнання їх банкрутами або порушення відносно їх справи про банкрутство, перебування в процесі реорганізації або ліквідації або наявність простроченої більше півроку заборгованості з податкових зобов'язань, платежів до Пенсійного фонду України і заборгованості по виплаті заробітної плати;

- подання неповного пакету документів;

- подання недостовірної інформації;

- встановлення контролюючими органами факту нецільового або неефективного використання бюджетних коштів;

- виявлення порушень технології створення та зрошування багаторічних насаджень;

- не відповідність розрахунків попередніх обсягів компенсації затвердженим Мінагрополітики нормативам витрат;

- відсутність урожаю з насаджень, які закладалися за рахунок бюджетних коштів, або їх низька врожайність (нижче 50 % врожайності, передбаченої проектом) впродовж трьох років з моменту їх вступу в плодоносіння. Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів з власного реєстраційного рахунку на поточні рахунки суб'єктів господарювання, відкриті в банках. Суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність в містах республіканського і обласного значення, перерахування бюджетних коштів з власних реєстраційних рахунків здійснюють Міністерство аграрної політики і продовольства Автономної Республіки Крим і головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій.

Слід зазначити, що інформація про направлення бюджетних коштів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінагрополітики.

Пунктом 16 Порядку N 587 встановлено, що при наявності заборгованості за матеріали, роботи і послуги з представлених до компенсації витрат суб'єкти господарювання в двотижневий термін після надходження бюджетних коштів подають Міністерству аграрної політики і продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних або управлінню промисловості, розвитку інфраструктури і агропромислового комплексу Севастопольської міських держадміністрацій платіжне доручення про її сплату.

Складання і подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

______________________

*В порядку N 671 вказана стара ставка 1 %.

Список використаних документів

ЦК України - Цивільний кодекс України

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 481 - Закон України від 19.12.1995 р. N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів"

Закон N 587 - Закон України від 09.04.1999 p. N 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (втратив чинність)

Закон N 5519 -Закон України від 06.12.2012 p. N 5519-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів"

Наказ/Порядок N 671 - Наказ ДПАУ від 01.12.2009 р. N 671 "Про затвердження форми Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства і Порядку заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства"

Порядок N 587 - Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений Постановою КМУ від 15.07.2005 р. N 587

Узагальнююче податкове роз'яснення N 483 - Узагальнююче податкове роз'яснення щодс застосування норм Закону України від 9 квітня 1999 року N 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства", затверджене наказом ДПАУ від 06.07.2010 р. N 483

Лист N 2607/6/21-0215 - Лист ДПАУ від 16.03.2010 р. N 2607/6/21-0215 "Про особливості обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства"

Лист N 3146/6/21-0215 - Лист ДПАУ від 31.03.2010 р. N 3146/6/21-0215 "Про особливості заповнення розрахунку і обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства"

"Консультант бухгалтера" N 7-8 (703-704) 18 лютого 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей