КОНСУЛЬТУЄ КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З
ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,
ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
Податок на доходи фізичних осіб
ПИТАННЯ 1: Коли починається нарахування пені з ПДФО та який порядок її нарахування згідно з Податковим кодексом?
ПИТАННЯ 2: Підприємство надало працівникові кошти підзвіт, які він витратив частково. Звіт про використання цих коштів він подав у бухгалтерію на п'ятий день після цільового використання і при цьому повернув залишок коштів. Чи потрібно такий залишок коштів включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу цього працівника та обкладати його ПДФО?
ВІДПОВІДЬ 1: Строки та порядок нарахування пені встановлені ст.129 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та наказом ДПА України від 17.12.2010 р. N 953 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби».
Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Кодексу пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
Нарахування пені розпочинається:
а) у разі самостійного нарахування суми грошового зобов'язання платником податків - з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом;
б) у разі нарахування суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.
За підпунктом 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Кодексу пеня нараховується в день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків, у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Кодексу пеня нараховується в день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом під час виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Згідно з п. 129.4 ст.129 Кодексу пеня нараховується:
- за пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу - на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їхньої наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, що є чинною на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті;
- за пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 Кодексу - з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, що є чинною на день заниження;
- за пп. 129.1.3 п.129.1 ст.129 Кодексу - з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, що є чинною на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
ВІДПОВІДЬ 2: Такі питання виникають часто у зв'язку з тим, що різні законодавчі та нормативно-правові акти встановлюють різні терміни повернення невитрачених підзвітних коштів.
Податковим кодексом України (далі - Кодексі) установлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, одержаних платником податку на відрядження або підзвіт та не повернутих у встановлені законодавством строки (пп.164.2.11 п. 164.2 ст.164 Кодексу). Також пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 Кодексу зазначено, що оподаткуванню підлягають підзвітні суми, не повернуті у строки, визначені пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 Кодексу. Згідно з пп.170.9.2 п.170.9 ст.170 Кодексу в разі одержання коштів підзвіт для виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок підприємства працівник має подати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт (далі - Звіт) до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому він виконав таку цивільно-правову дію, а за наявності надміру витрачених коштів їхню суму він має повернути до каси підприємства до або під час подання Звіту.
Водночас п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637, зокрема, зазначено, що готівкові кошти на виробничі (господарські) потреби (крім закупівлі сільгосппродукції та заготівлі вторинної сировини) підзвіт видаються на строк не більш як два робочих дні, включаючи день їхнього одержання.
Крім того, відповідно до п.3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 р. N 996 (який нині є чинним), обкладенню ПДФО підлягають суми, не повернуті до каси підприємства впродовж звітного місяця, на який припадає граничний строк подання Звіту.
Щоб остаточно визначитеся, яких строків слід дотримуватися, потрібно з'ясувати поняття «законодавство» (адже пп.164.2.11 п.164.2 ст. 164 Кодексу зазначено «не повернутих у встановлені законодавством строки»).
Офіційне тлумачення терміна «законодавство» було надано Конституційним Судом України (рішення КСУ у справі від 09.07.98 р. N 12-рп/98). Згідно з цим тлумаченням термін «законодавство» охоплює закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, ухвалені в межах їхніх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Отже, ні Положення, затверджене постановою правління НБУ, ні Порядок, затверджений наказом ДПА України, не є законодавчими актами. Крім того, п.7.3 Кодексу зазначено. що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно положеннями цього Кодексу.
Ураховуючи наведене, оскільки в названій ситуації працівник не порушив терміну подання Звіту та повернення невикористаних коштів (подав Звіт до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому він виконав цивільно-правову дію), повернутий ним залишок коштів непотрібно включати до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та обкладати ПДФО.
Головний консультант,
Тетяна ДОБРОДІЙ
«Праця i зарплата» N 5 (825), 6 лютого 2013 р.
Передплатний iндекс: 30214