КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Право на додаткову відпустку
за ненормований робочий день та
доплату за суміщення посад
ПИТАННЯ: Через зміни в штатному розписі посаду начальника відділу кадрів замінили на посаду менеджера з персоналу першої категорії. Чи має такий менеджер право на додаткову відпустку за ненормований робочий день та на доплату за суміщення посад?
ВІДПОВІДЬ: За пунктом 3 ст.64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327 (далі - Класифікатор професій), передбачено професійну назву "менеджер (управитель) з персоналу" (код КП 1477.1) та похідні слова до професій (професійних назв), які є обов'язковими (додаток В). Пунктом 1.2 розділу 1 "Сфера застосування" Класифікатора професій визначено, що цей Класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання підчас запису про роботу в трудові книжки працівників.
Розділ 1 "Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців" випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336, містить кваліфікаційну характеристику професії "менеджер (управитель) з персоналу". При цьому для професійної групи "Керівники" рівні кваліфікаційного категоріювання не передбачені.
Відповідно до п.4 "а" Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Довідник є основою для розроблення посадових інструкцій працівникам, що закріплюють їхні обов'язки, права та відповідальність.
Збірник нормативних документів, виданих згідно із Законом України "Про відпустки", Міністерства вугільної промисловості України, 1998 p., містить Список посад, робіт і професій працівників з ненормованим робочим днем підприємств, установ і організацій Міністерства вугільної промисловості та Порядок застосування ненормованого робочого дня і надання додаткової відпустки, затверджені рішенням Міністра вугільної промисловості С. Янка від 02.02.98 р. № 1-678/22, Голови ЦК ПРУП України В. Держака від 15.02.98 p., Голови НПГ України М. Волинця від 14.02.98 р.
Пункт 5 цього Порядку передбачає, що Список конкретних професій і посад, на які може поширюватися не-нормований робочий день, і його максимальна тривалість визначаються колективним договором.
Конкретна тривалість додаткової відпустки працівника з ненормованим робочим днем установлюється колективним договором по кожному з видів робіт, професій і посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
При цьому галузевий Список посад, робіт і професій ; працівників з ненормованим робочим днем не може бути: розширено в колективному договорі.
Частина 1 ст. 105 КЗпП передбачає суміщення професій (посад), тобто можливість виконання працівником на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.
Чинне законодавство України не повною мірою регулює питання роботи за суміщенням професій (посад). У зв'язку з цим щодо питань суміщення, крім законодавства України, слід керуватися постановою Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" (далі - постанова № 1145) та виданою щодо застосування цієї постанови Інструкцією Держкомпраці. Мінфіну СРСР і ВІІРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" в частині, що не суперечить Конституції та законам України.
Постановою № 1145 передбачено, що суміщення професій (посад) допускається за згоди працівника впродовж установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно вигідно і не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.
Отже, суміщення професій (посад) допускається в тих випадках, якщо працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і суміщуваної (додаткової) роботи.
За частиною 1 ст.21 КЗпП виконувана робота визначається угодою між працівником і власником підприємства. установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, а розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до ч.2 ст.105 КЗпП установлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Згідно з ч.2 ст.97 КЗпП та ст. 15 Закону України "Про оплату праці", якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладений, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити, зокрема, питання доплат з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.
У постанові № 1145 зазначено, що доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються, якщо суміщувана робота передбачена в нормах трудових затрат, обумовлена трудовим договором (належить до обов'язків працівника) або доручається працівникові в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість порівняно з чинними нормами трудових затрат за основною роботою.
"Праця і зарплата" N 11 (831), 20 березня 2013 р.
Передплатний індекс: 30214