Особливості оподаткування суб'єктів індустрії
програмної продукції в 2013 році

У 2013 році набули чинності зміни в ПК України, внесені Законом N 5091, якими введені суттєві податкові пільги для осіб, що працюють в ІТ-сфері, а саме: нова об'єктна пільга з ПДВ і нова суб'єктна пільга з податку на прибуток. Ці пільги діятимуть протягом 10 років - з 01.01.2013 р. по 01.01.2023 р.

Відмітимо, що вказані вище зміни внесені в розд. XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки вони носять тимчасовий характер. До того ж змінами не встановлено жодного зв'язку між пільгами з ПДВ і податку на прибуток, тобто можна зробити висновок про те, що застосовувати їх можна як разом (обидві пільги одночасно), так і окремо (застосовувати одну з пільг).

Загалом, про все по порядку.

Пільга з ПДВ

Згідно з п. 26 підрозд. 2 розд. XX ПК України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від обкладення ПДВ операції з поставки програмної продукції.

При цьому до програмної продукції відносяться:

- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або учбової комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

- криптографічні засоби захисту інформації.

Таким чином, конкретного переліку осіб, що застосовують цю пільгу, законодавчо не встановлено, оскільки пільга встановлена безпосередньо для операцій з поставки програмної продукції. Тобто суб'єкт господарювання, що зареєстрований як платник ПДВ і поставляє програмну продукцію, може, відповідно, застосовувати пільговий порядок оподаткування.

Приведемо значення основних термінів, що стосуються застосування пільги з ПДВ суб'єктами індустрії програмної продукції, які приведені в чинних нормативних актах:

- комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому виді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах) (ст. 1 Закону N 3792);

- результат комп'ютерного програмування у вигляді компонентів операційної системи або комп'ютерної програми (база даних (компіляція даних)) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, у тому числі електронною, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів (ст. 1 Закону N 3792);

- інтернет-сайт (вебсайт) - сукупність програмних і апаратних засобів з унікальною адресою в мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта та забезпечують доступ юридичних і фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів, і інші інформаційні послуги через мережу Інтернет (п. 1.3 Порядку N 327/225);

- криптографічні засоби захисту інформації- програмний, апаратно-програмний і апаратний засіб, призначений для криптографічного захисту інформації (п. 1.4 Положення N 141).

При такій різноманітності термінів у платників податків повинне виникнути питання: чи поширюється все ж таки пільга з ПДВ на інформатизаційні послуги чи ні?

На це питання ГНСУ відповідає в Листі N 3360/6/15-3115 таким чином:

«Оскільки відповідно до діючої норми ПК України програмною продукцією є результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, комп'ютерної програми і таке інше, постачання послуг з проектування, видання, програмування, тестування, інсталяції, впровадження, обслуговування програмних та/або програмно-технічних засобів не може відноситися до визначення програмної продукції.

Таким чином, звільнення від оподаткування ПДВ не поширюється на операції з поставки послуг у сфері інформатизації».

Відмітимо, що ГНСУ в Листі N 6709/0/61-12/15-1415 повідомила також, що звільнення від обкладення ПДВ поширюється на операції постачання програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб'єкта, що застосовує особливості обкладення на прибуток підприємств суб'єктів індустрії програмної продукції, передбачені п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

В свою чергу, Держмитслужба в Листі N 12/2-12.2/490 повідомила, що звільнення від обкладення ПДВ операцій з поставки програмної продукції з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р. не поширюється на операції з ввезення програмної продукції на митну територію України в митному режимі імпорту. А тому обкладення цієї категорії товарів ПДВ у разі ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту здійснюється на загальних підставах.

Свою позицію Держмитслужба пояснює таким чином: згідно з пп. 206.2.1 п. 206.2 ст. 206 ПК України операції з ввезення на митну територію України товарів в митному режимі імпорту оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 194.1.1 п. 194.1ст. 194 Кодексу, крім, зокрема, операцій з ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до підрозд. 2 розд. XX Кодексу, яким передбачені пільги з обкладення ПДВ як операцій з поставки товарів на території України, так і операцій з ввезення товару на митну територію України. Але оскільки п. 26 підрозд. 2 розд. XX ПК України тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 p., звільняються від обкладення ПДВ тільки операції з поставки програмної продукції, відповідно і пільга поширюється тільки на такі операції, та не поширюється на операції з ввезення програмної продукції на митну територію України в митному режимі імпорту.

На думку ГНСУ, що викладена в Листі N 2787/6/15-3115, у випадку якщо попередня оплата (аванс) з операції постачання програмної продукції отримана платником податків в 2012 році, а підписання акту постачання такої продукції і остаточний розрахунок з такої операції відбулися в 2013 році, обкладенню ПДВ підлягає та частина вартості програмної продукції, яка була сплачена постачальникові у 2012 році. Інша вартість такої продукції, сплачена постачальникові у 2013 році, звільняється від обкладення ПДВ.

Пільга з податку на прибуток

Згідно з пп. 1.1 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України платник податків тимчасово, з 01.01.2013 р. по 01.01.2023 p., мас право застосовувати особливості обкладення податком прибуток, які передбачені цим пунктом, якщо відповідає критеріям, установленим в пп. 1.4 цього пункту, як суб'єкт індустрії програмної продукції (далі - суб'єкт ІПП).

Суб'єкти індустрії програмної продукції

Суб'єктом індустрії програмної продукції вважається суб'єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям:

1) питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених в пп. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України, складає не менше 70 % доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб'єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2013 році - 57 350 грн);

3) у суб'єкта відсутній податковий борг;

4) відносно суб'єкта судом не прийнята постанова про визнання боржника банкротом відповідно до Закону про банкрутство.

При цьому новоствореним суб'єктам ІПП, що здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів до дня подання реєстраційної заяви в порядку, передбаченому пп. 1.6 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України, дозволяється при визначенні відповідності такого суб'єкта вказаним вище критеріям застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності суб'єкта та за умови дотримання всіх вказаних критеріїв у фактичній кількості звітних (податкових) кварталів.

Слід зазначити, що не вважаються новоствореними суб'єкти господарювання, які створені після набуття чинності Закону N 5091 шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Після закінчення двох повних звітних (податкових) кварталів з дня реєстрації новоствореного суб'єкта ІПП в якості суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган ДПС проводить документальну позапланову невиїзну перевірку платника в частині відповідності його діяльності таким критеріям. Якщо ж суб'єкт, що перевіряється, не буде відповідати передбаченим критеріям, то:

- такий суб'єкт повинен нарахувати податки та виконати дії в порядку і за правилами, передбаченими пп. 1.7 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України;

- орган ДПС приймає рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб'єкта ІПП в якості суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, в порядку, передбаченому в пп. 1.8 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК Укпаїни.

Згідно з пп. 1.7 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України, якщо суб'єкт, який застосовує особливості оподаткування, не відповідає критеріям, установленим в пп. 1.4 цього пункту, то:

1) на такого суб'єкта не поширюються особливості оподаткування, встановлені цим пунктом. Такий суб'єкт зобов'язаний визначити податкове зобов'язання з податків, визначених особливостями оподаткування, за підсумками звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність, і в порядку, передбаченому ПК України, сплатити податок до бюджету в загальному порядку та сплатити пеню збільшеного податку за період, починаючи з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність;

2) такий суб'єкт втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, що настають за звітним (податковим) кварталом, в якому було допущено таку невідповідність;

3) такий суб'єкт вважається платником відповідних податків на загальних підставах з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність.

Після закінчення чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, що настають за звітним (податковим) кварталом, в якому було допущено невідповідність суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, критеріям, установленим в пп. 1.4. п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України, суб'єкт ІПП може отримати свідоцтво про реєстрацію суб'єктом, який застосовує особливості оподаткування, в порядку, передбаченому пп. 1.6 цього пункту.

Види діяльності, до яких застосовується
пільга з податку на прибуток

Отже, особливості обкладення податком на прибуток для суб'єктів ІПП полягають в застосуванні ними зниженої ставки податку у розмірі 5 % від здійснення видів економічної діяльності, визначених в пп. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

Наведемо ці види діяльності разом з відповідними кодами КВЕД-2005 і КВЕД-2010 в таблиці.

Особливості ведення податкового обліку
суб'єктами індустрії програмної продукції

Згідно з пп. 1.3 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України суб'єкти ІПП - платники податку на прибуток ведуть окремий облік доходів і витрат, пов'язаних з отриманням прибутку від здійснення видів економічної діяльності, визначених в пп. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

При цьому:

- до складу витрат таких платників податків, пов'язаних з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 %, не включаються витрати, що пов'язані з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в пп. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розділу XX ПК України;

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою 5 %, не враховується до витрат, які пов'язані з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в пп. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

Якщо ж основні засоби використовуються одночасно для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою 5 %, і прибутку від іншої діяльності, то витрати платника податку, пов'язані з отриманням прибутку, що обкладається за ставкою 5 %, підлягають збільшенню на частину загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного податкового періоду, як сума доходів від видів економічної діяльності, визначених в пп. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК Україна, відноситься до доходів від усіх видів економічної діяльності такого платника податків.

Аналогічно відбувається розподіл витрат, які одночасно пов'язані як з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 %, так і з отриманням прибутку від іншої діяльності.

Як отримати пільгу з податку на прибуток

Основною вимогою для придбання пільгового статусу є проходження податкової реєстрації та отримання відповідного «пільгового» свідоцтва.

Так, згідно з пп. 1.6 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України, для отримання свідоцтва платник податків повинен подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву, форма якої затверджена Наказом N 12.

Нагадаємо, що Наказ N 12 набув чинності лише 15 лютого 2013 року, тоді як заяву для застосування пільги в І кварталі 2013 року треба було подати ще до 1 грудня 2012 року. Тобто в 2012 році платники податків, що бажають застосовувати пільгу з податку на прибуток, подавали відповідну заяву в довільній формі, а якщо бути точніше - за формою, запропонованою Мінфіном, яка була розроблена в проекті Наказу N 12.

У зв'язку з цим Мінфін, після реєстрації в Мінюсті Наказу N 12, «порекомендував» суб'єктам ІПП, які подали до набуття чинності Наказу N 12 реєстраційні заяви для отримання Свідоцтва про реєстрацію суб'єкта ІПП як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, подати їх наново, але за формою, затвердженою цим Наказом,

Таким чином, Мінфін провів «інвентаризацію» тих, що вже подали заяву на статус суб'єктів ІПП, які застосовують особливості оподаткування, з метою відмови у видачі Свідоцтва за затвердженою формою. Для того, щоб напевно «дістати» податкову пільгу, суб'єктам ІПП довелося чекати II кварталу 2013 року та подавати нову заяву в лютому 2013 року.

Для реєстрації суб'єктом ІПП, що застосовує особливості обкладення податком на прибуток, і отримання відповідного Свідоцтва необхідно:

- подати до орган ДПС за своїм місцезнаходженням Реєстраційну заяву з позначкою «Реєстрація» не пізніше чим за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб'єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування, в якому вказати підстави для реєстрації суб'єктом ІПП;

- подати фінансову звітність, копії первинних документів (завірені підписом платника податків чи його посадовою особою та скріплені печаткою (при її наявності) або в електронній формі з дотриманням умови з реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ними в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування.

Слід зазначити, що, згідно з п. 2.1 розд. II Порядку N 12, з метою визначення наявності права суб'єкта ІПП на застосування особливостей оподаткування в Реєстраційній заяві вказуються види економічної діяльності після реалізації товарів, виконання робіт і надання послуг в індустрії програмної продукції відповідно до пп. 1.6 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України з вказівкою відповідних кодів видів економічної діяльності на основі КВЕД-2010.

Дані Реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Для підтвердження права суб'єкта ІПП на застосування особливостей оподаткування орган ДПС має право провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника для встановлення достовірності поданих платником податків документів. Така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання Реєстраційної заяви.

Орган ДПС може відмовити в реєстрації суб'єкта ІПП суб'єктом, який застосовує особливості оподаткування, якщо:

- за результатами розгляду Реєстраційної заяви, поданих документів або проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що зазначений суб'єкт не відповідає критеріям, встановленим п. 1.3 розд. І Порядку N 12;

- суб'єкт ІПП був виключений з Реєстру у зв'язку з невідповідністю критеріям, встановленим п. 1.3 розд. І Порядку N 12, і пройшло менше чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, що настають за звітним (податковим) періодом, в якому було допущено таку невідповідність;

- дані про види економічної діяльності після реалізації товарів, виконання робіт і надання послуг в індустрії програмної продукції, вказані в Реєстраційній заяві, не відповідають пп. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України або відповідні коди видів економічної діяльності за КВЕД-2010 не внесені до Єдиного державного реєстру;

- Реєстраційна заява не підписана або не скріплена печаткою суб'єкта ІПП (при її наявності), подана з порушенням вимог (крім терміну), встановлених п. 2.1 розд. II Порядку N 12, дані Реєстраційної заяви не відповідають даним Єдиного державного реєстру, до Реєстраційної заяви не додані або додані не в повному обсязі копії документів відповідно до п. 2.2 розд. II Порядку N 12;

- Реєстраційна заява подана з порушенням термінів, установлених п. 2.1 розд. II Порядку N 12;

- суб'єкт ІПП не надав документи або відмовився від надання документів органу ДПС для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника (у разі її проведення).

Рішення про відмову суб'єкту ІПП в реєстрації його суб'єктом, який застосовує особливості оподаткування, повинно бути направлене платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, протягом 15 робочих днів, що настають за днем отримання Реєстраційної заяви. При цьому Рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливості повторного звернення суб'єкта ІПП до органу ДПС з метою реєстрації суб'єктом, який застосовує особливості оподаткування.

Для ухвалення рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податковому органу відводиться 15 робочих днів, що настають за днем отримання Реєстраційної заяви. У разі прийняття позитивного рішення суб'єкт господарювання включається до реєстру пільговиків і йому видається Свідоцтво.

Датою включення суб'єкта ІПП до Реєстру є дата внесення відповідного запису до Реєстру, а датою реєстрації та датою початку дії Свідоцтва - перше число календарного кварталу, що настає за датою включення до Реєстру.

Користуватися ж податковими пільгами можна лише з першого числа місяця календарного кварталу, що настає за місяцем, в якому підприємство було включене до реєстру пільговиків.

У разі виникнення змін в даних, що вказуються в Свідоцтві, суб'єкт ІПП, який застосовує особливості оподаткування, зобов'язаний протягом 30 календарних днів після їх виникнення подати органу ДПС за своїм місцезнаходженням Реєстраційну заяву з позначкою «Зміни» в такому ж порядку, як і при реєстрації, та повернути Свідоцтво (п. 3.1 розд. III Порядку N 12). При цьому орган ДПС розглядає Реєстраційну заяву в тому ж порядку, що і при реєстрації.

Податковий орган має право відмовити суб'єктові індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування, в заміні Свідоцтва та внесенні змін до Реєстру за наявності:

- підстав, передбачених п. 2.7 розд. II Порядку N 12 (крім абзацу 6 п. 2.7 розд. II);

- підстав для анулювання реєстрації суб'єкта ІПП суб'єктом, який застосовує особливості оподаткування.

Заміна Свідоцтва проводиться у випадку:

- зміни основного місця обліку суб'єкта ІПП, який застосовує особливості оподаткування;

- втрати або пошкодження Свідоцтва;

- встановлення розбіжностей між даними Свідоцтва та Реєстру або не відповідності внесених до Свідоцтва та/або даних Реєстру відомостям Єдиного державного реєстру, наявність помилкових записів чи помилок в записах Свідоцтва та/або Реєстру.

Згідно з п. 4.1 розд. IV Порядку N 12 реєстрація суб'єкта ІПП анулюється, якщо вказаний суб'єкт:

- подає Заяву про анулювання реєстрації суб'єктом ІПП, який застосовує особливості оподаткування;

- не відповідає критеріям, установленим п. 1.3 розд. І справжнього Порядку;

- припиняє здійснення видів економічної діяльності, які надавали йому право застосовувати особливостім оподаткування, у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією.

Для анулювання реєстрації за ініціативою самого суб'єкта ІПП, який застосовує особливості оподаткування, такий суб'єкт подає до органу ДПС за своїм місцезнаходженням Заяву про анулювання реєстрації та повертає Свідоцтво. В такому разі орган ДПС протягом 3 робочих днів анулює реєстрацію суб'єкта ІПП шляхом анулювання Свідоцтва та виключення суб'єкта ІПП з Реєстру.

Датою анулювання реєстрації суб'єкта ІПП, який застосовує особливості оподаткування, є дата подання Заяви про анулювання реєстрації або дата прийняття органом ДПС рішення про анулювання реєстрації.

Що чекає суб'єктів індустрії програмної продукції

Попри те, що спеціальний режим сплати ЄСВ і ПДФО для ІПП, пропонований ще в проекті вже чинного Закону N 5091, був ветований Президентом, законодавці все ж таки «не втрачають надії» втілити його в життя. Для цього вони розробили черговий Законопроект N 2063, яким пропонується значно розширити визначення терміну «програмна продукція», а саме віднести до неї:

- програмні та програмно-технічні засоби, які використовуються у сфері інформатизації, включаючи операційні системи, системні, прикладні, розважальні та/або учбові комп'ютерні програми (їх компоненти), інтернет-сайти, системи, мережі та комплекси, а також криптографічні засоби захисту інформації;

- роботи та/або послуги в сукупності або окремо з проектування, розробки, видання, програмування, тестування, інсталяції, постачання, впровадження, інтеграції, обслуговування програмних та/або програмно-технічних засобів та/або систем, мереж та комплексів, які створюються та впроваджуються на базі програмно-технічних і програмних засобів, управління ними, а також послуги з обробки даних, консультаційні послуги у сфері інформатизації, у тому числі консультаційні послуги з створення вказаних в цьому пункті програмно-технічних та/або програмних засобів та/або певних систем, мереж та комплексів.

Також Законопроектом N 2063 для українських ІТ-компаній та їх співробітників передбачається зниження ПДФО до 5%, встановлення ЄСВ на рівні стандартної ставки від двох мінімальних зарплат, звільнення від сплати ПДВ повного циклу виробництва ІТ-продукції, включаючи і ІТ-послуги.

На думку «айтішників», Закон N 5091, покликаний стимулювати розвиток галузі, вийшов неповним, оскільки передбачає лише зменшення корпоративних податків для ІТ-компаній (відміну ПДВ і зменшення податку на прибуток з 21 до 5 %). В свою чергу, більш лояльне оподаткування доходів співробітників - головний пункт витрат представників ринку - було викреслено в останній редакції документу. І саме це не дає Закону N 5091 виконувати покладену на нього функцію - підвищувати конкурентоспроможність ІТ-компаній і сприяти розвитку галузі загалом. Тому пропоновані законодавчі зміни їм просто необхідні.

Таким чином, у разі ухвалення Законопроекту N 2063 і підписання його Президентом суб'єктів ІПП чекають нові більші пільги, застосування яких, на думку законодавців, створить базові економічні умови для формування конкурентоспроможності та розвитку в Україні індустрії програмної продукції.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон про банкрутство - Закон України від 14.05.1992 р. N 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»

Закон N 3792 - Закон України від 23.12.1993 р. N 3792 «Про авторське право та суміжні права»

Закон N 5091 - Закон України від 05.07.2012 p. N 5091-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції»

Законопроект N 2063 - Проект закону України від 21.01.2013 p. N 2063 «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції»

Наказ/Порядок N 12 - Наказ Мінфіну України від 14.01.2013 р. N 12 «Про затвердження Порядку ведення реєстру, форм реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації та свідоцтва про реєстрацію суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування»

Порядок N 327/225 - Порядок інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затверджений наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку і інформатизації України від 25.11.2002 р. N 327/225

Положення N 141 - Положення про порядок розробки, виробництва і експлуатації засобів криптографічного захисту інформації, затверджене наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 20.07.2007 р. N 141

Лист N 6709/0/61-12/15-1415 - Лист ГНСУ від 06.12.2012 р. N 6709/0/61-12/15-1415 «Про обкладення ПДВ операцій з поставки програмної продукції»

Лист N 2787/6/15-3115 - Лист ГНСУ від 25.02.2013 р. N 2787/6/15-3115 «Про особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції»

Лист N 3360/6/15-3115 - Лист ГНСУ від 05.03.2013 р. N 3360/6/15-3115 «Про особливості обкладення податком на додану вартість операцій з поставки програмної продукції»

Лист N 12/2-12.2/490 - Лист Держмитслужби України від 06.02.2013 р. N 12/2-12.2/490 «Про надання роз'яснень щодо митного оформлення програмної продукції при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту»

"Консультант бухгалтера" N 12 (708) 25 березня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей