Електронні перевірки - чергове нововведення законодавців
З 4 січня 2013 року набув чинності Закон N 5503, який передбачає зміни в ПК України і зокрема вводить нове поняття «електронні перевірки».
Поняття електронної перевірки приведене в пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, в якому відмічено, що документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, яка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків - суб'єктом господарювання з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПК України, до органу ДПС, в якому він перебуває на податковому обліку.
Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення цього виду перевірки. Форма заяви, порядок його подання. прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики.
Відмітимо, що законодавці поки не затвердили таку форму та порядок її заповнення. Не затверджений поки і порядок проведення електронної перевірки.
Хто підлягає електронній перевірці
Із визначення електронної перевірки виходить, що тільки платник податків із незначним ступенем ризику має право на її проведення.
Відмітимо, що, згідно з п. 77.2 ст. 77 ПК України, ступені ризику в діяльності платників податків діляться на високий, середній і незначний. Залежно від ступеня ризику діяльності податкова служба приймає рішення про включення платника податків до плану-графіку перевірок. При цьому ПК України встановлена така періодичність включення платників податків до плану-графіку перевірок залежно від ступеня ризику їх діяльності:
- платники податків із незначним ступенем ризику - не частіше одного разу в три календарні роки;
- платники податків із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу в два календарні роки;
- платники податків із високим ступенем ризику - не частіше одного разу в календарний рік.
Критерії віднесення платників податків до того чи іншого ступеня ризику приведені в Методичних рекомендаціях N 190, при цьому вказані критерії приведені окремо для юридичних осіб, фінансових установ і фізичних осіб.
Так, згідно з пп. 4.2.3 п. 4.2 Методичних рекомендацій N 190, до суб'єктів господарювання - юридичних осіб із незначним ступенем ризику відносяться підприємства, що мають такі ознаки:
1) сума сумнівної (безнадійною) заборгованості перевищує 10 % суми скоректованих валових витрат;
2) несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;
3) адреса суб'єкта господарювання відноситься до адрес, які при державній реєстрації вказуються як місцезнаходження багатьма юридичними особами;
4) збільшення суми податкового кредиту звітного податкового періоду порівняно із сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн грн або більше, ніж в 2 рази, і задекларована сума всього податкового кредиту складає 1 млн грн і більше;
5) збільшення суми податкового кредиту першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50 % суми статутного фонду для новоствореного платника ПДВ;
6) повторна реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкового органу.
Для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, критерії віднесення до групи з незначним ступенем ризику такі:
1) перевищення (за даними суб'єкта господарювання) суми витрат за звітний період суми продажів на 10 %;
2) значне відхилення суми виторгу господарського об'єкту порівняно із іншими господарськими об'єктами суб'єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності та мають однакові умови отримання доходу;
3) негативна динаміка виторгів, тенденція до зниження, значне зменшення суми продажів порівняно із попередніми періодами;
4) перевищення суб'єктами господарювання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, установлених Постановою N 1336:
5) подання звітності про використання РРО з відсутністю виторгів за ними більше, ніж за 2 звітні періоди;
6) проведення протягом місяця більше 3 ремонтів одного РРО, не пов'язаних з плановим технічним обслуговуванням.
При цьому для суб'єктів господарювання - фізичних осіб пп. 4.4.1.3 п. 4.4.1 Методичних рекомендацій N 190 передбачені такі ознаки віднесення до категорії з незначним ступенем ризику:
1) зміна направлення відшкодування ПДВ;
2) втрата права на податкові пільги;
3) подання податкових декларацій з ПДВ за звітний податковий період, складених з урахуванням податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний, податковому періоді.
Якщо за результатами електронної перевірки виявлені порушення
Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України в разі виявлення помилок за результатами електронної перевірки в раніше поданій податковій декларації суб'єкт господарювання повинен подати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому уточнюючий розрахунок не представляється у разі, якщо відповідні уточнюючі показники вказуються платником податків у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого ці помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі виявлення за результатами електронної перевірки факту заниження податкового зобов'язання попередніх податкових періодів суб'єкт господарювання зобов'язаний:
- або подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, яка подається за податковий період, що настає за періодом, в якому виявлений факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
При цьому, якщо після подання декларації за звітний період подається нова декларація з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання, то вказані вище штрафи не застосовуються.
Слід звернути увагу, що, згідно з п. 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих їм раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з податків і зборів, які перевіряються.
Пунктом 50.3 ст. 50 ПК України вказано, що якщо суб'єкт господарювання подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевіряється, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складання довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, то відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки за відповідний період.
Таким чином, за результатами електронної перевірки, якою встановлені порушення, платник податків повинен уточнити свої податкові зобов'язання. І лише в разі не здійснення цих дій податкова служба може ініціювати позапланову документальну перевірку.
Крім того, відмітимо, що Законом N 5503 внесені зміни до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, якими встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкту обкладення податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПК України чи іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта обкладення податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, які заявлені в податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Виходить, що при виявленні заниження або завищення податкових зобов'язань за результатами електронної перевірки податкове повідомлення-рішення не приймається, а платнику податків надається можливість уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафів.
Таким чином, в електронних перевірках все ж таки є сенс і навіть певна користь, оскільки платник податків з її допомогою отримує можливість перевірити порядок ведення свого податкового обліку без ризику застосування штрафу в разі виявлення порушення.
Оформлення результатів електронної перевірки
Платник податків, відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, зобов'язаний надати посадовим особам органів ДПС в повному обсязі всі документи, належні або пов'язані з предметом перевірки. Таке зобов'язання виникає після початку перевірки.
Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до органу ДПС в електронній формі із дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документи, пов'язані з розрахунком і сплатою податків та зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації).
Слід зазначити, що загальний формат і порядок представлення вказаної вище інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з п. 86.11 ст. 86 ПК України за результатами електронної перевірки складається довідка в двох екземплярах, яка підписується посадовими особами органу ДПС, що проводили перевірку, та реєструється в органі ДПС протягом 3 робочих днів з дня закінчення встановленого для проведення перевірки терміну (для платників податків, що мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 5 робочих днів).
Довідка електронної перевірки після її реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом 5 робочих днів з дня вручення.
При цьому платник податків (чи його законні представники), не згідний з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в довідці електронної перевірки, зобов'язаний підписати таку довідку та має право подати свої заперечення, які є невід'ємною частиною довідки, разом з підписаним екземпляром довідки.
Заперечення розглядаються органом ДПС протягом 5 робочих днів з дня їх отримання і суб'єктові господарювання відсилається відповідь. Така відповідь також є невід'ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Також визначається, що платник (його уповноважене обличчя та/або представник) податків має право брати участь в розгляді заперечень, про що він вказує в поданих запереченнях.
Коли проводитимуться електронні перевірки
Слід звернути увагу, що п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України передбачені різний початок проведення електронних перевірок для різних суб'єктів господарювання, а саме:
- для платників податків, що використовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, - зі січня 2014 року;
- для суб'єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу - зі січня 2015 року;
- для інших платників - податків з 1 січня 2016 року.
Також відмітимо, що у зв'язку з відстрочкою початку проведення електронних перевірок у законодавство можуть бути внесені додаткові зміни.
Короткі висновки
1. Вводиться новий вид перевірки - документальна невиїзна позапланова електронна перевірка.
2. Підставою для проведення перевірки є заява платника податків.
3. Подавати заяву слід за 10 днів до очікуваного початку перевірки.
4. Заяву можуть подавати лише господарюючі суб'єкти з незначним ступенем ризику.
5. Методичними рекомендаціями N 190 встановлюються критерії віднесення до категорії суб'єктів із незначним ступенем ризику окремо для юридичних і фізичних осіб та фінансових установ.
6. Електронна перевірка - перш за все право платника податків.
7. За результатами електронної перевірки складається довідка, яка реєструється в органах ДПС.
8. Платник податків під підпис має бути ознайомлений з змістом такої довідки.
9. Платник податків має право внести свої заперечення в таку довідку та брати участь в їх розгляді.
10. Залежно від категорії платника податків електронні перевірки вводяться в дію з 1 січня 2014, 2015 або 2016 року.
Список використаних нормативних актів
ПК України - Податковий кодекс України
Закон N 5503 - Закон України від 20.11.2012 p. N 5503-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків та зборів»
Постанова N 1336 - Постанова КМУ від 23.08.2000 р. N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»»
Методичні рекомендації N 190 - Методичні рекомендації зі складання плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджені наказом ДПАУ від 01.04.2011 р. N 190
"Консультант бухгалтера" N 12 (708) 25 березня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)