КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент правового забезпечення
Про застосування
строкової форми трудового договору
ПИТАННЯ: На підприємстві лісового господарства для виконання певних обсягів робіт приймають на роботу тимчасових працівників терміном до двох місяців. Видається наказ про приймання на роботу та наказ про звільнення з роботи за ст.36 п.2 КЗпП. Через деякий час, якщо є робота, працівника знову беруть на роботу тимчасово. Таких приймань та звільнень може бути кілька впродовж року. Записи в трудовій книжці проводяться.
Звіт за формою N 5-ПН до центру зайнятості подається під час кожного приймання на роботу. Чи правомірні дії адміністрації?
ВІДПОВІДЬ: За частиною 2 ст.23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Особливими різновидами строкового трудового договору є трудові договори з тимчасовими працівниками і з працівниками, зайнятими на сезонних роботах, порядок укладення яких регулюється указами Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. N 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» і від 24.09.74 р. N 311-IX «Про умови праці тимчасових робітників і службовців». Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» установлено, що до ухвалення відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Згідно з названими указами трудові договори укладаються:
- з тимчасовими працівниками - на строк до двох місяців, а для заміщення
тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), - до чотирьох місяців;
- з працівниками, зайнятими на сезонних роботах, - на строк, що не перевищує тривалості сезонних робіт (шести місяців). Такий трудовий договір укладається лише на виконання робіт і в галузях, зазначених у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. N 278.
Осіб, яких приймають на роботу тимчасовими робітниками і службовцями, має бути попереджено про це під час укладення трудового договору. У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що такий працівник приймається на тимчасову роботу, або встановлюється строк його роботи.
Статтею 11 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. N 311 - IX « Про умови праці тимчасових робітників і службовців» установлено, що трудовий договір з тимчасовими працівниками вважається продовженим на невизначений строк і на них не поширюється чинність цього Указу, якщо звільненого тимчасового працівника знову прийнято на роботу на те саме підприємство після перерви, яка не перевищує одного тижня, якщо при цьому строк його роботи до і після перерви загалом відпоВІДНО ПеРеВИщує два чи чотири місяці. У такому разі вони не вважаються тимчасовими з дня першого укладення трудового договору.
Щодо оформлення трудових книжок на таких працівників, то згідно з наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення і Міністерства юстиції України від 29.07.93 р. N 58, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.08.93 р. за N 110, трудові книжки ведуть на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад п'ять днів, утому числі сезонних і тимчасових працівників. Тож записи про прийняття на роботу, звільнення, заохочення сезонників потрібно вносити до їхніх трудових книжок.
Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності N 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 14.07.2011 р. N 279, роботодавці, які приймають працівників на роботу, подають форму цієї звітності до центру зайнятості тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони зареєстровані як платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім укладення трудового договору, керівник підприємства може використати працю особи через укладення цивільно-правової угоди на виконання певних робіт (послуг). Таке використання праці регулюється Цивільним кодексом на відміну від трудового договору, за яким відносини між роботодавцем і робітником регулюються КЗпП.
Віта ПОПОВА,
Головний спеціаліст
«Праця i зарплата» N 10 (830), 13 березня 2013 р.
Передплатний iндекс: 30214