Спрощена система оподаткування: нюанси застосування
"Єдинщики" другої групи можуть торгувати з підприємствами на загальній системі
Платник єдиного податку другої групи, за умови дотримання кількості працівників та об'єму доходу, може здійснювати продаж товарів платникам податків незалежно від обраної ними системи оподаткування (Лист N 6815/0/61-12/23-50.0214).
У разі надання послуг особі, що перебуває на загальній системі оподаткування, платник єдиного податку другої групи зобов'язаний перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п'ятої групи, або на загальну систему оподаткування.
Особливості порядку ведення Книги обліку
доходів та Книги обліку доходів та витрат для
підприємців - платників єдиного податку
Починаючи з 01.01.2012 р. суб'єктами підприємництва застосовується нова спрощена система оподаткування, обліку та звітності, гл. 1 розд. XIV ПК України, що регламентується.
Облік за новою спрощеною системою необхідно вести в Книзі обліку доходів і Книзі обліку доходів та витрат (далі - Книги обліку), форми та порядок ведення яких затверджені Наказом N 1637.
Визначення та склад доходів підприємців"спрощенців"
Підприємці можуть отримувати дохід в наступних формах (п. 292.1 ст. 292 гл. 1 розд. XIV ПК України):
- грошовою - готівковою та/або безготівковою;
- матеріальною або нематеріальною - у вигляді суми кредиторської заборгованості, щодо якої збіг термін позовної давності; вартості безкоштовно отриманих впродовж звітного періоду товарів (робіт, послуг).
В той же час, згідно з п. 291.6 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України, платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари(виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
У податковій декларації платника єдиного податку (форма затверджена Наказом N 1688) доходи, отримані від операцій, щодо яких застосовуються інші способи розрахунку, відображаються окремо. До таких доходів застосовується ставка податку 15 % (п. 293.4 ст. 293 гл. 1 розд. XIV ПК України).
Незручність застосування замість грошових інших форм розрахунків полягає в тому, що підприємець зобов'язаний перейти на звичайну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущений такий спосіб розрахунків (пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України).
До підприємницького доходу не включаються отримані підприємцем-"спрощенцем" (п. 292.1 ст. 292 гл. 1 розд. XIV ПК України):
- пасивні доходи у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування;
- доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі і використовується в його господарській діяльності.
Подібні доходи оподатковуються у загальновстановленому порядку, передбаченому розд. IV ПК України.
В той же час, доходи підприємця-"спрощенця", оподатковувані єдиним податком, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеної згідно з вищезгаданим розділом (п. 292.9 ст. 292 гл. 1 розд. XIV ПК України).
Підприємець-"спрощенець" надає послуги, виконує роботи за договорами доручення, транспортної експедиції або за агентськими договорами.
Внесення до паспорту фізичної особи реєстраційного
номера облікової картки платника податків
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 і п. 70.1 ст. 70 гл. 6 розд. II ПК України усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах ДПС шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр)
Для реєстрації видається облікова картка за формою N 1ДР, якій привласнюється реєстраційний номер. Після звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи орган ДПС видає документ (картку платника податків), яким засвідчує оеєстоанію в Державному реєстрі. У такому документі вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків (п. 70.9 ст. 70 гл. 6 розд. II ПК України).
Органи ДПС за зверненням фізичної особи, відповідно до п. 70.10 ст. 70 гл. 6 розд. II ПК України, вносять до паспорту громадянина України (сьома, восьма або дев'ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Порядок і процедура внесення до паспортів фізичних осіб даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру визначені Положенням N 1147. Також цим Положенням затверджена Форма даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, який вноситься до паспорту громадянина України.
У випадках, передбачених законодавством, дані про реєстраційний номер, внесені до паспопту гпомалянина України, можуть використовуватися для підтвердження реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Наприклад, з метою забезпечення реалізації окремих норм ПК України до Інструкції N 492 внесені зміни, згідно з якими банк ідентифікує фізичну особу - резидента без пред'явлення документу, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі, якщо до паспорту цієї особи внесені дані реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Сплата за себе єдиного соціального внеску
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про єдиний внесок фізичні особи - підприємці, що у тому числі обрали спрощену систему оподаткування, визначені платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).
Для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, ЄСВ нараховується у розмірі 34,7 % на суми, визначувані такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску.
Таким чином, фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄСВ за періоди, в яких вони були платниками ЄСВ, незалежно від того, чи отримували вони дохід в цьому періоді чи ні.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 і ч. 11 ст. 8 Закону про єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців (окрім тих, що обрали спрощену систему оподаткування) ЄСВ встановлюється у розмірі 34,7 % суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за місяць, в якому отриманий доход (прибуток).
Отже, ЄСВ в сумі не менше мінімального страхового внеску сплачується підприємцями, що перебувають на загальній системі оподаткування, за підсумками року тільки за ті місяці, в яких вони мали дохід (прибуток).
Сплата ЄСВ підприємцем-пенсіонером
Фізичні осоои-шдприємці, що у тому числі обрали спрощену систему оподаткування, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про єдиний внесок, є платниками ЄСВ.
Базою для нарахування ЄСВ для вказаних платників (окрім фізичних осіб-підпри-ємців, що обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за місяць, в якому отриманий дохід (прибуток).
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону про єдиний внесок звільняються від сплати ЄСВ за себе фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Фізичні особи - підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування і є пенсіонерами, сплачують ЄСВ на загальних підставах.
Розмір ЄСВ для працівників-інвалідів
Платники-працедавці нараховують ЄСВ від суми нарахованої заробітної плати по видам виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з Законом про оплату праці залежно від певного класу професійного ризику виробництва, до якого віднесений платник ЄСВ, з урахуванням видів його економічної діяльності (від 36,76 % до 49,7 % ).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Закону про єдиний внесок ЄСВ у розмірі 8,41 % встановлений тільки для підприємств, установ та організацій, на яких працюють інваліди. На фізичних осіб-підприємців, що використовують працю інвалідів, ця пільга не поширюється.
Таким чином, фізична особа-підприємець нараховує ЄСВ на заробітну плату працівників-інвалідів в розмірі, встановленому залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого вони віднесені.
Особливості адміністрування збору за спеціальне використання води
ДПСУ в Листі N 1947/7/15-2117 роз'яснила особливості адміністрування збору за спеціальне використання води за січень 2013 року з урахуванням підвищення ставок. Так п. 32 розд. І Закону N 5503 змінені ставки збору за спеціальне використання води (збільшилися в середньому на 9,4 % і діють з 04.01.2013 p.).
Таким чином, при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р. включно слід застосовувати ставки збору, що діяли у 2012 році, а з 04.01.2013 р. необхідно застосовувати нові ставки, встановлені Законом N 5503.
У декларації за використання поверхневих та підземних вод за І квартал 2013 року рекомендується відображати дані двома окремими рядками з вказівкою відповідного періоду: "з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р. включно" і "з 04.01.2013 р. по 31.03.2013 р. включно".
Декларації за використання води для потреб гідроенергетики за І квартал 2013 року рекомендується заповнювати окремими екземплярами для двох вказаних періодів. У заголовку другої декларації слід вказати "з 04.01.2013 г".
Декларація за використання води для потреб водного транспорту за І квартал 2013 року не подається.
Порядок обчислення, подання податкових декларацій і сплати податкових зобов'язань водного збору у 2013 році не змінився.
Нагадуємо, що граничним терміном подання Податкових декларацій збору за І квартал 2013 року є 10.05.2013 р. а останнім днем сплати - 20.05.2013 p.; відповідно за II квартал 2013 року - 09.08.2013 р. і 19.08.2013 р.; за III квартал 2013 року - 11.11.2013 р. і 19.11.2013 р.; за IV квартал 2013 року - 10.02.2014 р. і 19.02.2014 р.
Зміни в спрощеній системі оподаткування
З 4 січня 2013 року набув чинності Закон N 5503. Для підприємців, працюючих на спрощеній системі оподаткування, цим Законом передбачені позитивні зміни.
Нечисленній п'ятій групі "єдинщиків" дозволили використовувати найману працю без обмежень по кількості найнятих робітників (п. 5 п. 291.4 гл. 1 розд. XIV ПК Україну). При цьому для таких "єдинщиків" зменшені ставки єдиного податку: платники ПДВ сплачуватимуть єдиний податок за ставкою 5 % (було 7 % ), а неплатники ПДВ - за ставкою 7 % (було 10 % ).
"Єдинщикам" другої групи тепер не треба подавати квартальні податкові декларації. Згідно з оновленим п. 291.4 ст. 294 гл. 1 розд. XIV ПК України звітним періодом для них тепер є календарний рік. Це означає, що, як і "єдинщики" першої групи, з 2013 року платники єдиного податку другої групи звітуватимуть раз на рік - впродовж 60 календарних днів наступного року, тобто не пізніше за 1 березня. В порядку сплати авансових внесків з єдиного податку змін немає.
Нові форми і терміни подання звітності з ЄСВ
З 15.01.2013 р. змінені форми та терміни подання звітності платниками ЄСВ.
Фізичні особи-підприємці, що у тому числі обрали спрощену систему оподаткування, формують і подають до органів Пенсійного фонду України звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою згідно з додатком 5 до Порядку N 22-2. Звітним періодом для вказаних осіб є календарний рік.
Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно або займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які здійснюють релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найнятими робітниками або підприємцями, самі за себе формують і подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом, за формою згідно з додатком 5 до Порядку N 22-2. Звітним періодом для вказаних платників є календарний рік.
Фізичні особи-підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, чи здійснюють вони підприємницьку діяльність.
Фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу, звіт не подають.
Працедавці, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами, подають до органів Пенсійного фонду України звіт за формою згідно з додатком 4 до Порядку N 22-2 не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, який дорівнює календарному місяцю.
Юридичні особи, що не використовують 1 працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт до органів Пенсійного фонду України не подають.
Заголовна частина табл. 1 "Нарахування єдиного внеску" додатку 4 до Порядку N 22-2 доповнена новими показниками, а саме: кількість створених нових робочих місць, працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, штатна чисельність працівників, і новими рядками 2.1.7, 2.2.3, 3.1.7 і 3.2.3.
Змінений порядок відображення сум, нарахованих за дні щорічних та додаткових відпусток, в таблиці 6 додатку 4 до Порядку N 22-2, призначеної для формування страхувальником по кожній застрахованій особі відомостей про суми нарахованої йому заробітної плати (доходу) у звітному місяці.
Суми, нараховані за дні щорічних та додаткових відпусток, вносяться до графи "Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)" з вказівкою відповідного місяця тільки в сумі, що доводиться на дні відпустки цього місяця, з кодом типу нарахувань 10.
Суми, що доводяться на дні відпустки наступних місяців, включаються в поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках по першому рядку з кодом типу нарахувань 10.
Відомості про застрахованих осіб і звіти про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за період до 01.01.2010 р. з типом форми "коригуюча" або "скасовуюча" подаються тільки за результатами перевірки, здійсненої органом Пенсійного фонду України за заявою платника.
Нюанси обкладення збором на розвиток
виноградарства, садівництва та хмелярства
Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, що реалізовують в оптово-роздрібній торговій мережі і мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво (ст. 1 Закону про виноградарство).
Відповідно до ст. 15 Закону N 481 суб'єкти господарювання реалізують алкогольні напої за умови обов'язкового отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі, тобто є суб'єктами оптово-роздрібної торгової мережі і платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Реалізація пива здійснюється без видачі ліцензії.
Об'єкти оподаткування
Статтею 2 Закону про виноградарство визначено, що об'єктом обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є виручка - товарообіг, отриманий на усіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговій мережі і мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплату в грошовій формі.
Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є податком з обороту реалізованого товару, нараховується і сплачується платниками збору на усіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива, виходячи з такого обороту (ст. 2 Закону про виноградарство).
Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору тільки за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам, тому збором обкладається виручка, отримана виробниками тільки від реалізації в роздрібній торгівлі. Виручка, отримана виробниками від реалізації виготовлених ними алкогольних напоїв та пива суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі, не є об'єктом обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (ст. 1 Закону про виноградарство).
При реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності (окрім виробників-комітентів при здійсненні ними оптової торгівлі алкогольними напоями та пивом власного виробництва), що одержують на свій рахунок грошові кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції (ст. 1 Закону про виноградарство).
Податкове зобов'язання
У суб'єкта господарювання, що реалізовує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговій мережі і мережі громадського харчування, виникає податкове зобов'язання зі сплати збору при реалізації в оптово-роздрібній торговій мережі і мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, здійсненні торгового обігу і отриманні виручки або інших видів компенсації за продаж алкогольних напоїв та пива на усіх етапах реалізації (статті 1, 2 Закону про виноградарство).
При цьому у виробника алкогольних напоїв та пива не виникає податкове зобов'язання при реалізації ним продукції власного виробництва суб'єктам, що здійснюють діяльність з оптової та роздрібної торгівлі (ст. 1 Закону про виноградарство).
У суб'єкта господарювання, що реалізує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговій мережі і мережі громадського харчування за договором комісії (окрім виробників-комітентів при здійсненні ними оптової торгівлі алкогольними напоями та пивом власного виробництва), податкове зобов'язання виникає при здійсненні обороту від реалізації і отриманні грошових коштів на свій рахунок або інших видів компенсації за продаж цієї продукції (статті 1, 2 Закону про виноградарство).
Відповідно до п. 1 Порядку N 587 при виникненні податкового зобов'язання платники збору в розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, що надається до органу ДПС, вказують суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету впродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну після подання такого розрахунку.
Ставка збору
З 06.08.2011 р. встановлена ставка збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства у розмірі 1,5 % .
Здійснення роздрібно-оптової торгівлі
Відповідно до пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України торговою діяльністю в цілях розд. XII, тобто в цілях обчислення збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, є роздрібна та оптова торгівля, діяльність в тopговo-виробничій (ресторанне господарство) сфері, здійснювана за готівку, інші готівкові платіжні кошти, а також з використанням платіжних карток.
Ставка збору за здійснення торгової діяльності (окрім здійснення торгової діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних та пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) встановлена підпунктами 267.3.2 і 267.3.3 п. 267.3 ст. 267 розд. XII ПК України.
Ставка збору за здійснення торгової діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних та пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлена пп. 267.3.4 п. 267.3 ст. 267 розд. XII ПК України.
Тобто нормами ПК України встановлені різні ставки збору за здійснення торгової діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом на стаціонарних, малогабаритних та пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах і за здійснення іншої торгової діяльності.
Отже, у разі здійснення в одному пункті продажу торгівлі нафтопродуктами (скрапленим та стислим газом) та іншими товарами (ресторанне господарство) необхідно придбавати два торгові патенти на ці види діяльності, оскільки це різні види діяльності, на які встановлені різні ставки збору.
При здійсненні в одному пункті продажу роздрібної та оптової торгівлі нафтопродуктами (скрапленим та стислим газом) отримується один торговий патент.
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
Закон N 481 - Закон України від 19.12.1995 р. N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обороту спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
Закон N 5503 - Закон України від 20.11.2012 p. N 5503-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків та зборів"
Закон про виноградарство - Закон України від 09.04.1999 p. N 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства"
Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
Закон про оплату праці - Закон України от 24.03.1995 р. N 108/95-ВР "Про оплату праці"
Інструкція N 492 - Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. N 492
Положення N 1147 - Положення про реєстрацію фізичних осіб в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Мінфіну України від 06.11.2012 р. N 1147
Порядок N 22-2 - Порядок формування та подання страхувальниками звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. N 22-2
Порядок N 587 - Порядок справляння збору і використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, затверджений Постановою КМУ від 15.07.2005 р. N 587
Наказ N 1637- Наказ Мінфіну України від 15.12.2011 р. N 1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат і порядків їх ведення"
Наказ N 1688 - Наказ Мінфіну України від 21.12.2011 р. N 1688 "Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку"
Лист N 6815/0/61-12/23-50.0214 - Лист ДПСУ від 07.12.2012 р.N 6815/0/61-12/23-50.0214 "Щодо можливості фізичної особи - підприємця платника єдиного податку другої групи здійснювати продаж товарів, надавати послуги юридичній особі на загальній системі оподаткування"
Лист N 1947/7/15-2117 - Лист ДПСУ від 28.01.2013 р. N 1947/7/15-2117 "Щодо особливостей адміністрування збору за спеціальне використання води у 2013 році"
"Консультант бухгалтера" N 16 (712) 22 квітня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)