Під час перевірок податківці незаконно
вимагають калькуляції собівартості продукції
Головне. Податкова служба, як і раніше, під час перевірок часто вимагає представляти калькуляцію собівартості продукції. Останній лист ДПСУ з цього питання - від 29.03.2013 р. N 1870/А/22-2314.
Що таке калькуляція? З одного боку, це не документ. Калькуляція собівартості продукції - це розрахунок. І в жодному нормативному акті (і в Податковому кодексі України теж) немає визначення терміна "калькуляція". Згадку про калькуляцію знаходимо лише в Методичних рекомендаціях щодо калькулювання собівартості у промисловості, які не є нормативним актом.
У листі від 29.03.2013 р. N 1870/А/22-2314 податкова служба називає калькуляцію документом, і, посилаючись на п. 85.2 ст. 85 ПКУ, запевняє, що платник податку після початку перевірки зобов'язаний подати відповідні документи, що підтверджують правильність декларування показників декларації та звітів, у тому числі калькуляцію собівартості продукції, яка використовується при веденні бухгалтерського і податкового обліку і пов'язана з нарахуванням та сплатою податків і зборів.
Як із цим боротися? Є "правильний" лист Міністерства фінансів України від 15.02.2013 р. N 31-08410-07/23-357/246, у якому чітко сказано, що калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на її проведення.
Тобто Мінфін вважає, що калькуляція собівартості продукції не є первинним документом. Крім того, не є документом, який встановлено певним нормативним актом.
Лист Мінфіну важливий, і його можна взяти "на озброєння" при обстоюванні своїх прав під час перевірки. Наводимо його повністю.
Галина Тиравська, експерт
Лист Міністерства фінансів України від 15.02.2013 р. N 31-08410-07/23-357/246
Міністерство фінансів України розглянуло запит щодо деяких питань бухгалтерського обліку і повідомляє.
1. Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають містити певні обов'язкові реквізити.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксуються господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.
2. У відповідності зі статтею 10 Закону для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством. Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. N 419, інвентаризація активів і зобов'язань підприємства обов'язково проводиться перед складанням річної фінансової звітності.
Згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. N69, інвентаризація забезпечень полягає в перевірці обгрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації, для чого залишок забезпечення на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів не використаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.
3. Відповідно до Закону публічні акціонерні товариства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ).
Зважаючи на те, що МСФЗ приймаються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, їх тлумачення Міністерством фінансів України не здійснюється.
Порядок складання фінансової звітності у період переходу на МСФЗ визначається МСФЗ 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності", яким керуватимуться підприємства, що вперше застосовують МСФЗ.
Порушене у зверненні питання розглядається у параграфах Г5 і Г6 додатка Г до МСФЗ 1, з яким можна ознайомитися на веб-сайті Міністерства фінансів України.
Перший заступник Міністра А. Мярковский