МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ
18.10.2012 N 1268
(з основної діяльності)
(Наказ скасовано на підставі Наказу
Міністерства надзвичайних ситуацій
N 1333 від 20.11.2012)
Про затвердження Методичних
рекомендацій з охорони надр при
розробці родовищ корисних копалин
Відповідно до підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 402, вимог Кодексу України про надра, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок користування надрами, та з метою забезпечення ефективного задоволення потреб промисловості в мінеральній сировині та збереження природних багатств України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин (далі - Методичні рекомендації), що додаються.
2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):
2.1. Забезпечити доведення Методичних рекомендацій до відома осіб, які безпосередньо відповідають за організацію та проведення державного нагляду з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин.
2.2. Передбачити у плані нормотворчої діяльності МНС України на наступний рік розроблення спільно з науковою установою, що належить до сфери управління Держгірпромнагляду України, нормативно-правового акта щодо охорони надр при розробці родовищ корисних копалин.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.
Виконуючий обов'язки Міністра В. Бут
Затверджено
Наказ МНС України
18.10.2012 N 1268
Методичні рекомендації
з охорони надр при розробці родовищ
корисних копалин
I. Сфера застосування
1.1. Методичні рекомендації з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин (далі - Методичні рекомендації) поширюються на діяльність, пов'язану з розробкою родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин.
1.2. Методичні рекомендації розкривають напрямки та шляхи раціонального, комплексного використання та охорони надр під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації (консервації) підприємств (об'єктів) з розробки родовищ корисних копалин, а також використання їх для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Додержання цих Методичних рекомендацій дозволить забезпечити найбільш повне ефективне задоволення потреб промисловості в мінеральній сировині та збереження природних багатств України.
Положення цих Методичних рекомендацій не замінюють положень чинних нормативно-правових та нормативних актів.
1.3. Методичні рекомендації призначено для використання посадовими особами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Держгірпромнагляд) та експертно-технічних центрів, а також може бути використано міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, організаціями, установами, юридичними та фізичними особами (далі - підприємства), які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу проектування, будівництво, реконструкцію, експлуатацію, ліквідацію (консервацію) підприємств з видобування корисних копалин, а також об'єктів, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
II. Нормативні посилання
При розробці цих Методичних рекомендацій використовувалися такі нормативно-правові акти:
Кодекс України про надра;
Водний кодекс України;
Гірничий закон України;
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";
Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР, затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 22 листопада 1960 р. N 1895 (пункт 1) (далі - Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР);
Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 р. N 33;
Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 58;
Положення про порядок надання гірничих відводів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 59;
Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N 114;
Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1995 р. N 134;
Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1370;
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461;
Правила розробки газових і газоконденсатних родовищ, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР від 06 квітня 1970 р. (Збірник керівних матеріалів з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин. Держгіртехнагляд СРСР. Москва, "Надра", 1987, стор. 354 - 448);
Правила розробки нафтових і газонафтових родовищ, затверджені Міністерством нафтової промисловості СРСР від 15 жовтня 1984 р., протокол N 44 (НПАОП 11.10-1.02-84);
Правила розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод, затверджені постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 серпня 1987 р. N 28 (НПАОП 14.0-1.01-87);
Правила безпеки у вугільних шахтах, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 22.03.2010 N 62, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. за N 398/17693 (зі змінами) НПАОП 10.0-1.01-10 (далі - Правила безпеки у вугільних шахтах);
Правила розробки родовищ теплоенергетичних вод, затверджені постановою Держгіртехнагляду СРСР від 01.11.85 (НПАОН 14.0-1.02-85);
Інструкція з проведення маркшейдерських робіт, затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 р. (НПАОП 74.2-5.01-85);
Інструкція щодо порядку ліквідації і консервації підприємств з добування корисних копалин, затверджена постановою Держгіртехнагляду СРСР від 11 липня 1985 р. N 28 (НПАОП 00.0-5.05-85);
Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 3 березня 2003 р. N 34/м, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за N 377/7698;
СНиП 2.04.02-84 "Водозабори споруди. Споруди для забору підземних вод".
III. Основні терміни та визначення
У цих Методичних рекомендаціях терміни та скорочення вживаються у таких значеннях:
ДКЗ України - Державна комісія по запасах корисних копалин;
ПСГ - підземне сховище газу;
ДСТУ - Державний стандарт України;
ТУ - технічні умови;
БВР - буровибухові роботи;
ЗФ - збагачувальна фабрика;
АГК - апаратура газового контролю шахти;
АКМ - апаратура контролю метану.
IV. Загальні положення
4.1. Відповідно до вимог Кодексу України про надра здійснення діяльності, пов'язаної з користуванням надрами, дозволяється лише після одержання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення у встановленому порядку акта про надання гірничого відводу (крім випадків, передбачених Кодексом України про надра).
При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
4.2. Надра в межах гірничого відводу рекомендується використовувати відповідно до цілей, для яких їх надано. Користуватися надрами можна тільки в межах гірничого відводу.
4.3. Межі гірничого відводу, як правило, визначаються залежно від його призначення:
- для розробки родовищ корисних копалин - контурами оцінених ДКЗ України запасів з урахуванням зон зсування гірських порід або розносу бортів кар'єру;
- для розробки родовищ нафти і газу із застосуванням законтурного заводнення або в разі впровадження нових методів розробки з метою збільшення нафтогазоконденсатовіддачі - периметрами розташування законтурних нагнітальних свердловин;
- для експлуатації родовищ мінеральної води - зоною формування по горизонталі та вертикалі;
- для будівництва і експлуатації підземних споруд - їхніми технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар'єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування цих споруд;
- для підземного зберігання газу - контурами поширення максимального об'єму газу, який закачується в порові пласти, відповідно до проекту на будівництво ПСГ;
- для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод - тією частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація в суворо визначених межах.
4.4. Не можна залишати за межами гірничого відводу площі родовищ, рудних тіл, жил і покладів корисних копалин, не придатних для самостійної розробки. Як правило, гірничі відводи видаються окремо на кожен вид корисної копалини.
4.5. Після одержання гірничих відводів (або ліцензій) потрібно в порядку, встановленому земельним законодавством України, одержати земельні ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами.
4.6. Відповідальність осіб, винних у порушенні законодавства про надра, визначена у статті 65 Кодексу України про надра.
4.7. У разі користування надрами з метою розробки родовищ корисних копалин підприємство має додержуватись вимог законодавства про надра та мати в наявності:
- геологічний звіт з підрахунком запасів корисних копалин та протокол затвердження запасів ДКЗ України;
- акт прийняття-передачі розвіданого родовища для промислового освоєння;
- затверджений проект на будівництво гірничодобувного підприємства і розробку родовища корисних копалин, що пройшов екологічну, науково-технічну та інші види експертизи та погоджений в порядку, встановленому законодавством України;
- акт про надання гірничого відводу (крім випадків, передбачених Кодексом України про надра);
- державний акт на право користування землею;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- річний план розвитку гірничих робіт, погоджений з органами державного гірничого нагляду;
- передбачену нормативними документами геологічну, геодезичну, маркшейдерську та іншу документацію;
- звіти спеціалізованих організацій щодо технологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних досліджень, вивчення газового режиму родовища та інших умов його розробки, які проводились під час геологічного вивчення родовища та після його завершення;
- керн розвідувальних свердловин та дублікатів проб, необхідних для подальшого геологічного вивчення та розробки родовища.
4.8. Дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин державного значення з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини можливо проводити лише за наявності погоджених з органами державного гірничого нагляду проектів і з застосуванням технологій, які б забезпечили достатнє вивчення родовищ, не знижуючи при цьому їх промислову цінність.
4.9. Згідно зі статтею 51 Кодексу України про надра Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з органами охорони навколишнього природного середовища та органами державного гірничого нагляду.
4.10. У разі розробки родовищ різних видів корисних копалин, які залягають на одній території, а також при розробці одного великого родовища кількома підприємствами, пропонуємо визначати послідовність розробки родовищ і їх частин та взаємозв'язок гірничих робіт за умови забезпечення найбільш повного, комплексного та економічно доцільного вилучення з надр розвіданих запасів та додержання вимог безпеки.
4.11. Підприємству рекомендується мати і застосовувати прохідницькі і очисні комплекси, виїмкові, гірничотранспортні машини та механізми, інші технічні засоби, передбачені проектом, котрі дозволяють забезпечити безпеку гірничих робіт, найбільш повне, комплексне вилучення корисних копалин з надр.
4.12. В річних планах розробки родовищ корисних копалин рекомендується передбачати нормативи втрат та збіднювання корисних копалин під час їх видобування, розраховані на кожну виїмкову одиницю, а також заходи з їх оптимізації, залученню у видобуток (за необхідності) раніш законсервованих та забалансових запасів, використання корисних копалин, що залягають сумісно, та розкривних порід, складування некондиційної мінеральної сировини у спеціальні відвали, запровадження у виробництво досягнень науки і техніки, а також прогресивних технологічних рішень та результатів науково-дослідних і експериментальних робіт в галузі охорони надр.
4.13. Проектувати і здійснювати будівництво населених пунктів, промислових і сільськогосподарчих комплексів рекомендується, як правило, тільки після отримання від територіальної геологічної організації даних про відсутність корисних копалин в надрах під ділянкою майбутньої забудови.
Проводити забудову площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення можливо лише у виняткових випадках за погодженням з органами державного гірничого нагляду.
Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4.14. Не повинна допускатися будь-яка діяльність, внаслідок якої порушується зберігання рідкісних геологічних природних відслонень, мінералогічних утворень, палеонтологічних об'єктів, гідрогеологічних проявів і ділянок надр, які оголошено заповідниками або пам'ятками природи, історії та культури.
У разі виявлення під час користування надрами рідкісних геологічних відслонень і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що являють зацікавленість науки, культури, користувач надр зобов'язаний негайно припинити роботи на відповідній дільниці і повідомити про це зацікавлені державні органи.
4.15. Підприємствам, незалежно від форм власності, рекомендується силами науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій проводити роботи з удосконалення існуючих варіантів, способів і систем розробки родовищ корисних копалин, засобів механізації, а також організації праці для підвищення повноти і якості вилучення корисних копалин під час видобутку, планувати та забезпечувати впровадження їх результатів.
4.16. Положення цих Методичних рекомендацій рекомендується відображати у відповідних галузевих документах (правилах технічної експлуатації, статутах, положеннях, інструкціях тощо), які регламентують виробничу діяльність служб, підрозділів та посадових осіб підприємств.
4.17. Керівним та інженерно-технічним працівникам підприємства пропонується систематично відвідувати місця ведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, з метою здійснення контролю за правильністю їх ведення та додержання вимог з охорони надр, а також вживати заходів з усунення виявлених порушень законодавства про надра.
4.18. Не рекомендується видавати завдання на виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами, якщо зміст таких завдань суперечить вимогам законодавства про надра.
V. Геологічне вивчення надр
5.1. Роботи з геологічного вивчення надр, в тому числі в межах родовища, яке розробляється, можуть виконуватися лише за наявності затвердженого проекту з дотриманням чинного законодавства, нормативів, стандартів щодо геологічного вивчення надр, з забезпеченням повноти і вірогідності вихідних даних про кількість і якість запасів корисних копалин і компонентів, що містяться в них, повноти і комплексності вивчення геологічної будови надр, гірничотехнічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин.
5.2. На виконання робіт з геологічного вивчення надр необхідно отримати спеціальний дозвіл, а також здійснити державну реєстрацію цих робіт в Державному інформаційному геологічному фонді України.
5.3. Під час розробки родовищ корисних копалин здійснюється дорозвідка родовищ корисних копалин та інші геологічні роботи.
5.4. Дорозвідку і експлуатаційну розвідку родовищ або окремих їх ділянок здійснює саме підприємство або спеціалізована організація за геологічним завданням, виданим підприємством.
Експлуатаційна розвідка здійснюється з випередженням розвитку підготовчих і очисних робіт і проводиться протягом всього терміну розробки родовища.
5.5. В проектах дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ пропонується передбачати:
- цільове завдання, обґрунтування їх постановки і задачі робіт;
- методику і технологію проведення геологічних, гідрогеологічних, геофізичних та інженерно-геологічних робіт, а також технологічних та інших видів досліджень, необхідних для виконання цільового завдання;
- очікуваний приріст запасів корисних копалин, переведення запасів в більш високі категорії за ступеням їх вивченості, а також уточнення геологічних особливостей родовища або його окремих ділянок.
У разі складних гірничо-геологічних умов розробки родовища або його дільниць (можливість несподіваних викидів гірничої маси і газу, гірничих ударів, проривів води та пливунів, зсувних явищ тощо) в проектах з дорозвідки та експлуатаційної розвідки пропонується передбачати спеціальні дослідження для розробки рекомендацій щодо забезпечення ефективного і безпечного проведення гірничих робіт.
В проектах дорозвідки та експлуатаційної розвідки рекомендується передбачати максимальне використання капітальних, підготовчих, нарізних гірничих виробок і бурових свердловин для здійснення дорозвідки родовища і експлуатаційної розвідки.
Розвідувальні гірничі виробки максимально використовують для експлуатаційних робіт.
5.6. Відповідно до проекту геологорозвідувальних робіт та інструкції з геологічних робіт всі розвідувальні гірничі виробки і бурові свердловини підлягають геологічному документуванню, а в необхідних випадках (розкриття тіл корисних копалин тощо) - випробуванню, в тому числі технологічному.
У випадках, передбачених зазначеною інструкцією, геологічному документуванню та випробуванню підлягають також капітальні, підготовчі, нарізні, очисні гірничі виробки та бурові свердловини різного призначення.
5.7. Підприємство зобов'язане своєчасно забезпечувати виконання хімічних, спектральних та інших видів аналізу проб на всі корисні компоненти та шкідливі домішки, а також проведення досліджень технологічних властивостей корисних копалин і вміщених в них компонентів, котрі мають промислове значення.
5.8. Результати геологічних, гідрогеологічних, геофізичних, технологічних та інших робіт, отримані в процесі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва та експлуатації підприємства, дорозвідки і експлуатаційної розвідки обробляються і використовуються для геологічного обґрунтування проектування, раціонального планування гірничого виробництва, в тому числі капітальних, підготовчих та очисних робіт.
5.9. Підприємство або спеціалізована організація за результатами проведених геологорозвідувальних робіт пропонується складати геологічні звіти. Порядок, строки складання та зміст геологічних звітів підприємств або спеціалізованих геологорозвідувальних організацій встановлює Держкомгеології.
VI. Основні вимоги до проектування
і будівництва гірничодобувних об'єктів
та підземних споруд, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин
6.1. У разі необхідності будівництва гірничодобувного об'єкта в межах площі залягання корисних копалин, користувач надр до початку розробки проекту отримує дозвіл на забудову площі залягання корисних копалин.
6.2. Місце розташування гірничодобувного об'єкта (майданчик для будівництва підприємства з видобутку корисних копалин) вибирається відповідно до вимог чинного законодавства про надра, землю, воду, а також нормативних документів про порядок розроблення, узгодження та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель та споруд.
6.3. Для вибору майданчика з метою будівництва об'єкта з видобутку корисних копалин користувач надр в установленому порядку утворює комісію з обов'язковою участю представника органу державного гірничого нагляду, яка складає відповідний акт про вибір площадки.
6.4. Проекти розробки родовищ корисних копалин повинні відповідати вимогам законодавства про надра, класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду України, чинним нормативним документам з проектування і будівництва, галузевим нормам і вказівкам, правилам безпеки і технічної експлуатації.
6.5. В проектах розробки родовищ корисних копалин передбачається:
- розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;
- способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ, корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне видобування з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;
- раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;
- складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;
- геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва і експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;
- рекультивацію порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покрову;
- заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища;
- застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних в ній компонентів, що мають промислове значення;
- раціональне використання, утилізацію, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);
- технічні засоби з достовірного обліку кількості і якості видобутої мінеральної сировини;
- склад геологічної та маркшейдерської служб підприємства, їх технічне оснащення;
- заходи з охорони праці;
- заходи, що забезпечують виконання рішень і рекомендацій ДКЗ України по затвердженню запасів.
Заходами з охорони навколишнього природного середовища пропонується передбачити рішення з:
- скорочення відчуження землі під гірничі розробки;
- вибору технології видобутку і первинної переробки мінеральної сировини з якнайменшими викидами в навколишнє середовище;
- організації контролю за станом навколишнього природного середовища і прогнозування змін в навколишньому середовищі, пов'язаних з використанням надр.
6.6. На розробку великих родовищ корисних копалин двома або більше гірничодобувними об'єктами, як правило, розробляється комплексний проект освоєння та розробки родовища, що передбачає:
- раціональний розкрій родовища на шахтні (кар'єрні) поля, який забезпечує найбільш повне вилучення і комплексне використання запасів основних та тих, що залягають спільно з ними, корисних копалин і компонентів, що в них містяться, а також заходи, які забезпечують безпеку працівників підприємства та населення;
- обґрунтування оптимальної потужності кожного підприємства та черговість відпрацювання пластів, рудних тіл та покладів корисних копалин різних видів, що виключають їх підробку та необґрунтовані втрати;
- найбільш доцільне розміщення основних та допоміжних промплощадок підприємства з поверхневими будовами та спорудами, необхідними для експлуатації підприємства, в тому числі складів корисних копалин, відвалів розкривних та вміщуючих порід, а також житлових селищ і комунікацій: залізниць, автомобільних доріг, мереж електропередачі та зв'язку, водопостачання, теплопостачання, каналізації з очисними спорудами та інших об'єктів;
- черговість будівництва та введення в дію окремих підприємств;
- капітальні витрати та техніко-економічні показники для окремих підприємств та в цілому по родовищу.
Комплексний проект освоєння та розробки родовища після погодження з органами державного гірничого нагляду підлягає затвердженню в установленому порядку користувачем надр. На підставі комплексного проекту розробляються проекти розробки родовища окремими розташованими на ньому підприємствами.
6.7. В проектах розробки передбачаються схеми розкриття, способи і системи відпрацювання родовища, які б:
- відповідали умовам безпеки;
- виключали вибіркове відпрацювання найбільш багатих дільниць родовища і продуктивних пластів, рудних тіл та покладів, яке приводить до зниження якості балансових запасів, що залишились, а можливо, і до втрати їх промислового значення;
- забезпечували оптимальні параметри виїмкових одиниць, оптимальну повноту та якість вилучення запасів корисних копалин з надр з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища;
- забезпечували відпрацювання шахтних полів від флангів до центру, а також польову підготовку виїмкових дільниць.
6.8. Проекти на розробку родовищ корисних копалин, які залягають в складних гірничо-геологічних або природних умовах, містять спеціальний розділ, що передбачає заходи, які виключають або значно знижують негативний вплив ускладнюючих факторів, та раціональне, комплексне використання надр і в той же час забезпечують безпечне проведення гірничих робіт, охорону надр та навколишнього середовища.
6.9. В проектах на підземну розробку природних кам'яних будівельних матеріалів, гіпсу, вапняку, кам'яної та калійної солі розглядається можливість цільової підготовки виробок з урахуванням забезпечення їх тривалого збереження для використання в цілях, не пов'язаних з видобутком корисних копалин.
6.10. Рекомендується під час експлуатації родовищ корисних копалин, а також підготовки на них горизонтів і виїмкових дільниць не здійснювати будь-які зміни та відхилення від затверджених проектів, які призводять до порушення вимог законодавства про надра, без попереднього узгодження з проектною організацією, яка розробила проект, і органами державного гірничого нагляду, а також письмового дозволу на внесення змін організації, яка затвердила проект.
6.11. Основні показники з проектних рішень стосовно забезпечення раціонального, комплексного використання родовища та видобутку корисних копалин, а також охорони надр і навколишнього середовища зводяться в спеціальний розділ проекту "Охорона надр і навколишнього природного середовища".
6.12. Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають експертизі в частині охорони надр спеціалізованими експертними організаціями та погодженню в порядку, встановленому законодавством України.
VII. Геологічне і маркшейдерське забезпечення робіт,
пов'язаних з користуванням надрами,
та облік запасів корисних копалин
7.1. Підприємства, які здійснюють розробку родовищ корисних копалин, проектування і будівництво гірничодобувних об'єктів і споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, забезпечують згідно з вимогами пункту 5 статті 50 та пункту 2 статті 53 Кодексу України про надра здійснення геологічних та проведення маркшейдерських робіт, а також складання геологічної і маркшейдерської документації.
7.2. Геологічні служби підприємств функціонують таким чином, що про всі зміни гірничо-геологічних умов, які можуть викликати ускладнення технології або зупинку гірничих робіт, невідкладно інформується керівник підприємства.
7.3. На основі первісної геологічної документації має бути створена зведена геологічна документація. Обов'язковий комплект і зміст первісної та зведеної геологічної документації визначаються галузевими інструкціями.
Робоча геологічна документація поповнюється в міру накопичення фактичного матеріалу, але не рідше одного разу на місяць. Зведена геологічна документація поповнюється щоквартально.
7.4. Геологічна документація, дані випробувань та інших геологічних робіт, виконаних в процесі дорозвідки, експлуатаційної розвідки і розробки родовищ, мають установлювати або уточнювати контури, елементи залягання, якість і технологічні властивості корисних копалин для підрахунку або перерахунку балансових та забалансових запасів по окремих виїмкових одиницях, ділянках, тілах корисної копалини та по родовищу в цілому.
7.5. З метою раціонального і комплексного використання надр, а також забезпечення безпеки людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища підприємствами відповідно до законодавства:
- ведеться маркшейдерська документація;
- виконуються маркшейдерські роботи для забезпечення найбільш повного і комплексного використання родовищ корисних копалин, ефективного і безпечного проведення гірничих робіт, охорони надр, будівель, споруд та природних об'єктів від шкідливого впливу гірничих розробок;
- забезпечується облік стану і руху запасів, втрат і збіднювання корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти.
Структура, задачі, обов'язки та права маркшейдерської служби визначаються Положенням про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР та постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 1995 р. N 289.
7.6. Геологорозвідувальні роботи, розробка родовищ, будівництво (реконструкція) гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, без забезпечення своєчасних та якісних геологічних і маркшейдерських робіт, а також без ведення обліку стану і руху запасів, втрат та збіднювання корисних копалин не допускаються.
7.7. На всіх гірничодобувних об'єктах та підземних об'єктах, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, які будуються або діють, відповідно до вимог Інструкції з проведення маркшейдерських робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 р. НПАОП 74.2-5.01-85 (далі - Інструкція з проведення маркшейдерських робіт), виконуються такі маркшейдерські роботи:
- спорудження геодезичних і маркшейдерських опорних і зйомочних мереж та здійснення на їх основі всього комплексу маркшейдерських вимірювань і обчислень, необхідних для складання і систематичного поповнення гірничої графічної документації, вирішення різноманітних гірничо-геометричних задач для потреб виробництва;
- винесення в натуру проектних параметрів будівництва окремих об'єктів на земній поверхні та в підземних виробках, завдання напрямків гірничим і розвідувальним виробкам у відповідності до проектів і планів розробки родовища, а також контроль за їх додержанням;
- проведення інструментальних спостережень за процесами зсування гірських порід, деформаціями земної поверхні, будівель, споруд, стійкістю уступів та бортів кар'єрів тощо;
- визначення, розрахунок і своєчасне нанесення на гірничу графічну документацію охоронних і бар'єрних ціликів, небезпечних зон можливого прориву води і газу в діючі виробки, зон підвищеного тиску від ціликів на суміжних пластах (покладах) і газодинамічних проявів (викидів, гірничих ударів) тощо;
- спостереження за недопущенням самовільної забудови площ залягання корисних копалин.
7.8. Маркшейдерські роботи, які вимагають застосування спеціальних методів, технічних засобів та інструментів, виконуються за допомогою спеціалізованих організацій на договірній основі
7.9. Відповідно до вимог пункту 26 Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР підприємства ведуть книги записів геологічних та маркшейдерських вказівок, які є обов'язковими для всіх посадових осіб, яким вони адресовані. Керівник або головний інженер підприємства регулярно контролюють виконання цих вказівок.
7.10. Підприємство веде облік стану та руху запасів, втрат і збіднювання корисних копалин, а також облік запасів за ступенями їх підготовки до виїмки згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів щодо здійснення такого обліку.
7.11. Здійсненим обліку стану та руху запасів, втрат і збіднювання корисних копалин ґрунтується на таких вимогах:
- обліку підлягають затверджені ДКЗ України запаси корисних копалин;
- запаси корисних копалин обліковуються за наявністю їх в надрах, незалежно від можливого збіднювання і втрат при видобутку і переробці;
- запаси корисних копалин обліковуються за категоріями A, B, C1 і C2 роздільно по родовищах, ділянках, окремих рудних тілах, шахтних полях, виїмкових одиницях, способах і системах розробки, основних промислових (технологічних) типах і сортах корисних копалин;
- запаси корисних копалин списуються з обліку підприємства згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 58 (далі - Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства);
- списання запасів відображається в геологічній і маркшейдерській документації роздільно за елементами обліку і заноситься в спеціальну книгу обліку списання запасів корисних копалин;
- приріст і переведення всіх запасів корисних копалин і наявних в них компонентів в більш високі категорії за ступенем вивченості проводяться на основі їх підрахунків за фактичними геологічними матеріалами і затверджуються в установленому порядку.
7.12. Облік стану і руху запасів, втрат та їх збіднювання включає первинний облік, зведений облік і щорічний звітний баланс запасів.
Первинний облік стану і руху запасів здійснюється, як правило, по виїмкових одиницях на основі матеріалів геологічних і маркшейдерських робіт, що виконані в процесі проведення геологорозвідувальних, капітальних, підготовчих, нарізних виробок і очисної виїмки.
Зведений облік стану і руху запасів, втрат і збіднювання руди здійснюється на основі первинного обліку по горизонтах, ділянках, родовищу /шахтному полю/ і підприємству в цілому.
Щорічний звітний баланс запасів складається на основі первинного і зведеного обліку запасів, втрат та збіднювання корисних копалин за станом на перше січня кожного року.
7.13. Облік стану і руху запасів за ступенями їх підготовленості до виїмки здійснюється:
- по розкритих, підготовлених і готових до виймання запасах;
- роздільно за способами розробки, типами родовищ і системами розробки, що застосовуються;
- по виїмкових одиницях.
7.14. На основі обліку стану і руху запасів корисних копалин за ступенями їх підготовленості до виймання, а також планових завдань з їх видобутку підприємство має готувати заходи щодо напрямку і розвитку гірничих робіт, які б забезпечували поповнення розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів, найбільш повне, комплексне освоєння родовища.
7.15. Зняття з обліку балансових запасів або переведення їх в групу забалансових по родовищах, які втратили промислове значення, здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства;
7.16. Підставою для оплати підприємству всіх видів гірничих робіт (з проходження виробок, видобутку корисних копалин, буріння свердловин тощо), а також подання всіх видів звітних документів, що стосуються використання і охорони надр, є засвідчення виконання цих робіт підписом керівника маркшейдерської служби підприємства або спеціалізованої організації, яка виконує маркшейдерський супровід гірничих робіт на підприємстві за договорами.
VIII. Перспективне і щорічне планування
розробки родовищ корисних копалин
8.1. Перспективне і річне планування розробки родовищ корисних копалин здійснюється відповідно до законодавства про надра, проектів гірничодобувних об'єктів, інших нормативно-правових актів, а також передбачати вирішення всіх питань технології гірничого виробництва, які забезпечують правильність розробки родовищ, раціональне і комплексне їх використання та охорону надр.
8.2. Перспективним планом розробки родовищ корисних копалин, як правило, передбачається:
- здійснення дорозвідки родовища і експлуатаційної розвідки;
- планомірність відпрацювання родовища або його частини, що забезпечує досягнення оптимального рівня вилучення з надр корисних копалин і виключає вибіркове відпрацювання багатих ділянок, зниження промислової цінності родовища та ускладнення умов його розробки;
- удосконалення застосовуваних і впровадження нових прогресивних способів і систем розробки, а також технологій видобування запасів з метою підвищення рівня вилучення корисних копалин із надр та поліпшення безпеки праці, охорону будівель, споруд та природних об'єктів від шкідливого впливу гірничих розробок;
- поповнення розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів відповідно до встановлених нормативів;
- збереження забалансових запасів та раніше законсервованих балансових запасів корисних копалин або їх залучення до розробки;
- використання розкривних та вміщуючих порід;
- заходи з безпеки праці, охорони родовища та його частин від затоплення, обводнення, пожарів і від інших факторів, котрі знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовища або ускладнюють його розробку;
- порядок і терміни погашення порожнин;
- заходи з охорони будівель, споруд, земної поверхні і водних об'єктів від шкідливого відпливу гірничих розробок;
- застосування селективної виїмки запасів корисних копалин із залишенням пустих порід у відпрацьованому просторі, якщо таке виймання підвищує рівень вилучення з надр або зменшує збіднювання (зольність) корисних копалин;
- рекультивацію земель, порушених гірничими роботами.
В міру розвитку техніки, удосконалення технології видобутку корисних копалин і переробки мінеральної сировини, зміни технічних умов і стандартів на товарну продукцію, при створенні умов для економічно виправданого переводу забалансових запасів в балансові в перспективних планах розглядається питання про перегляд кондицій на мінеральну сировину та їх перезатвердження в установленому порядку.
До опрацювання перспективних планів, як правило, залучаються генеральні проектувальники.
8.3. Відповідно до вимог статті 19 Гірничого закону України та статті 51 Кодексу України про надра річний план розробки родовищ корисних копалин, виходячи з завдань підприємства щодо виробництва товарної продукції, охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів на плановий рік, передбачає:
- застосування способів і систем розробки родовища, що забезпечують найбільш повне вилучення із надр всіх видів наявних корисних копалин;
- відповідність запланованих систем розробки фактичним гірничо-геологічним умовам в частині раціонального вилучення корисних копалин із надр і безпеки гірничих робіт по кожній виїмковій одиниці;
- відповідність запланованого обсягу гірничопідготовчих і нарізних виробок та розкривних робіт чинним нормативам розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів, а також завданням з видобутку корисних копалин;
- видобуток корисних копалин у відповідності до затверджених кондицій;
- проведення дослідно-конструкторських, науково-дослідних і інших робіт, спрямованих на оптимізацію показників вилучення із надр всіх видів корисних копалин і вміщених в них компонентів;
- раціональну кількість виїмкових одиниць, котрі одночасно розробляються і забезпечують видобуток корисних копалин необхідної кількості і якості;
- оптимальне навантаження на вибої виїмкових одиниць;
- допустимі обсяги запасів корисних копалин, які вилучаються з кращих ділянок родовища, тобто найбільш багатих або які знаходяться в сприятливих для розробки умовах;
- дотримання календарних графіків видобутку корисних копалин з кожної виїмкової одиниці та строків їх погашення.
8.4. До річного плану розробки родовищ корисних копалин включається:
- стисла геологічна характеристика родовища і виїмкових одиниць;
- відомості про застосовані системи розробки і забезпеченість запасами за ступенем їх підготовки до виймання;
- дані про очікуване виконання встановлених завдань з видобутку і нормативів втрат та збіднювання по виїмкових одиницях в поточному році;
- дані про наднормативні втрати, допущені та очікувані в поточному році, причини їх утворення;
- дані про обсяги видобутку і нормативи втрат та збіднювання по виїмкових одиницях в запланованому році;
- техніко-економічні розрахунки нормативів експлуатаційних втрат та збіднювання по виїмкових одиницях, які вводяться в розробку;
- обсяги, напрямки та строки проведення підготовчих гірничих виробок або розкривних робіт на кар'єрах;
- креслення гірничих робіт (проекція на вертикальну або горизонтальну площину) з розбивкою по кварталах або місяцях та інша необхідна гірнича графічна документація;
- заходи щодо забезпечення запланованого рівня видобутку корисних копалин при їх розробці, а також з раціонального, комплексного використання запасів;
- заходи з виймання запасів корисних копалин з тимчасових ціликів, потреба в яких минула;
- порядок відпрацювання та складування корисних копалин, що тимчасово не використовуються;
- схему розміщення розкривних порід та відходів гірничого виробництва в відвалах та хвостосховищах;
- обсяг і порядок виконання робіт з осушення родовища та ділянок гірничих робіт;
- відомості про наявність та погашення підземних порожнин;
- заходи щодо забезпечення безпеки гірничих робіт.
8.5. З урахуванням систем розробки, технологічних схем підготовчих і очисних робіт, способів управління відпрацьованим простором приймається план розвитку гірничих робіт, який забезпечує:
- видобуток корисних копалин з тіл та пластів з мінімальною кондиційною потужністю і граничною якістю;
- охорону тимчасово законсервованих запасів;
- попередження зниження якості корисної копалини в процесі видобутку внаслідок вивітрювання, окислення, самозаймання тощо;
- виключення або скорочення втрат в ціликах різноманітного призначення.
8.6. При підземній розробці родовищ розміщення і напрямок підготовчих виробок планується з урахуванням найбільш повного вилучення запасів та ефективного підтримання гірничих виробок.
8.7. Розрахунки нормативів втрат і збіднювання в річних планах розвитку гірничих робіт встановлюються з урахуванням гірничо-геологічних умов виїмкових одиниць для всіх корисних копалин, передбачених до видобування.
Процедура перегляду раніше встановлених нормативів втрат і збіднювання та інші дії у разі зміни гірничо-геологічних умов залягання корисних копалин, технології видобувних (очисних) робіт, а також техніко-економічних показників, які враховуються при нормуванні втрат та збіднювання, здійснюється в установленому порядку.
8.8. З урахуванням гірничодобувного об'єкта і річного плану розробки родовища корисних копалин для відпрацювання запасів кожної виїмкової одиниці розробляється проект. У проекті на виїмкову одиницю за допомогою техніко-економічних розрахунків обґрунтовуються:
- видобування корисної копалини з надр (коефіцієнт вилучення з надр);
- збіднювання або зміна якості корисної копалини при видобуванні (коефіцієнт зміни якості);
- заходи з вилучення корисних копалин різних типів і сортів;
- оптимальні параметри виїмкової одиниці;
- методи визначення та обліку показників вилучення корисних копалин (прямі, непрямі або комбіновані), що забезпечують необхідну повноту, вірогідність і оперативність установлення фактичних показників вилучення.
8.9. Проект на відпрацювання запасів виїмкової одиниці включає таку інформацію:
- геологічну характеристику;
- дані про запаси, які підлягають вилученню;
- методи експлуатаційної розвідки і спосіб підготовки виїмкової одиниці до відпрацювання;
- характеристику системи розробки та її основні параметри;
- схему проектування очисних і підготовчих виробок;
- паспорти управління гірничим тиском і кріплення виробок;
- перелік засобів механізації очисних та підготовчих робіт;
- схеми доставки, транспортування і електропостачання;
- проект (паспорт) БВР;
- нормативи втрат і збіднювання корисних копалин;
- заходи з охорони праці і безпеки робіт;
- графіки організації праці в очисних та підготовчих вибоях, граничні строки відпрацювання виїмкової одиниці;
- граничний браковочний вміст корисного компоненту в корисній копалині, що видобувається.
Проект виїмкової одиниці затверджується у встановленому порядку.
8.10. На кожну виїмкову одиницю ведеться паспорт обліку стану і руху запасів корисних копалин за формою, визначеною галузевою інструкцією.
IX. Розкриття і підготовка родовищ корисних копалин
9.1. Під час вибору способу і схеми розкриття родовища або його частини, а також місця розташування основних розкривних виробок забезпечується:
- максимальне і економічно доцільне вилучення з надр всіх наявних корисних копалин в межах гірничого відводу;
- безпека гірничих робіт;
- можливість відпрацювання окремо розташованих, ізольованих рудних тіл, пластів та покладів, які мають промислове значення;
- охорона родовища від затоплення, обводнення, пожеж та від інших факторів, які призводять до втрат, знижують якість корисних копалин та промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку.
9.2. Промислові майданчики і основні розкривні виробки (стволи, штольні тощо), як правило, розміщують на безрудних ділянках або на ділянках залягання некондиційних чи зниженої якості корисних копалин.
9.3. Розкриття і підготовка родовищ корисних копалин виконується відповідно до проекту підприємства, у разі невідповідності фактичних гірничо-геологічних умов проектним, в проект в установленому порядку вносяться відповідні зміни та доповнення.
9.4. Способи, обсяги і строки проведення розкривних і підготовчих робіт, як правило, визначаються з урахуванням забезпечення установленого обсягу розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів.
9.5. У процесі розкриття і підготовки родовища до розробки:
- контролюється додержання передбачених проектом місць закладання, напрямку і параметрів гірничих виробок, розмірів охоронних ціликів, технологічних схем проходки;
- проводиться експлуатаційна розвідка та інші геологічні роботи;
- забезпечуються спостереження за проявами гірничого тиску, зсуванням гірського масиву і іншими явищами, що виникають під час розробки родовища.
9.6. У разі проведення розкривних і підготовчих гірничих виробок з попутним видобутком корисних копалин підприємства згідно з вимогами статті 50 Кодексу України про надра:
- застосовують селективну виїмку корисних копалин;
- ведуть облік їх видобутку та втрат;
- забезпечують зберігання видобутих корисних копалин у разі відсутності споживача.
9.7. В процесі розкриття і підготовки родовища (або його ділянки) не допускається псування ділянок тіл (пластів, покладів) з балансовими та забалансовими запасами корисних копалин, що примикають до нього, а саме:
- проведення в зазначених ділянках родовища гірничих виробок, а також розташування на них відвалів;
- ведення робіт під ділянками тіл (пластів, покладів), внаслідок чого їх відпрацювання в майбутньому стане неможливим;
- проведення гірничопідготовчих робіт в місцях, що примикають до проектних контурів кар'єру, без здійснення заходів, які забезпечують збереження корисної копалини і безпечне ведення гірничих робіт;
- допускати активізацію зон геологічних порушень в процесі проведення підготовчих робіт;
- використання корисної копалини як баластного матеріалу для будівництва технологічних шляхів на розкривних уступах.
9.8. Заходи з охорони підземних капітальних гірничих виробок передбачаються проектом і полягають у:
- раціональному розташуванні підготовчих виробок по відношенню до тіл (пластів, покладів) корисних копалин, а також до відпрацьованого простору і геологічних порушень;
- використанні порід з підготовчих і очисних вибоїв для зведення штучних ціликів (полос) з метою охорони підготовчих гірничих виробок для закладки відпрацьованого простору або залишення ціликів корисних копалин оптимальних розмірів, котрі забезпечують збереження виробок.
9.9. У разі ліквідації підземних підготовчих виробок, що охороняються ціликами корисної копалини, запаси з ціликів вилучаються за окремим проектом, з урахуванням техніко-економічних розрахунків.
9.10. Експлуатаційна розвідка відповідних дільниць родовищ корисних копалин здійснюється шляхом проведення підготовчих робіт.
9.11. У разі відкритої розробки родовищ забезпечується відокремлення розкривних порід від корисної копалини з мінімальними втратами і збіднюванням.
9.12. В умовах великих водопритоків під час проведення підготовчих виробок уточнюються вихідні гідрогеологічні дані та розрахункові параметри для підвищення ефективності осушення, забезпечення стійкості гірничих виробок і найбільш повного вилучення корисної копалини, а також умов для безпечного ведення гірничих робіт.
9.13. Підготовчі виробки проводяться зі систематичним спостереженням за проявами гірничого тиску і зсувів гірських порід.
На підставі аналізу спостережень уточнюються параметри зсуву, визначається деформація земної поверхні і межі небезпечних зон, розробляються і здійснюються заходи щодо захисту запасів корисних копалин від шкідливого впливу гірничих розробок.
9.14. Дренажні виробки під водоносними горизонтами і затопленими гірничими виробками проводяться на підставі спеціального проекту щодо:
- буріння випереджаючих свердловин, довжина яких зазначається в паспорті кріплення і управління покрівлею підземних гірничих виробок;
- застосування пристроїв, що запобігають прориву води в виробки і забезпечують безпечний вихід людей і збереження обладнання;
- ефективного відведення дренажних вод.
9.15. Відповідно до вимог Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР маркшейдерська і геологічна служба підприємства в установленому порядку інформує уповноважених осіб підприємства щодо підходу гірничих робіт до межі встановлених небезпечних зон з прориву води, глини, пульпи і шкідливих газів, а також про перетин гірничими роботами цих меж і вихід з них.
У разі ведення гірничих робіт в межах небезпечних зон вживаються заходи щодо запобігання можливих втрат корисних копалин.
9.16 У разі виявлення факторів, які негативно впливають на стійкість гірничих виробок, викликають небезпеку для життя і здоров'я зайнятих на підземних роботах людей і можуть привести до необгрунтованих втрат запасів корисних копалин, такі роботи не проводяться до вжиття заходів щодо безпечного їх ведення і охорони надр.
9.17. При одночасній розробці родовища відкритим і підземним способами, з метою запобігання необгрунтованим втратам корисних копалин і забезпечення безпеки ведення робіт розробляються і виконуються спеціальні заходи.
При цьому проводяться інструментальні і візуальні спостереження за станом укосів, підошви уступів і бортів кар'єру, а також забезпечується своєчасне погашення підземних порожнин і виробок під робочими площадками, дорогами і комунікаціями.
X. Роботи з видобування корисних копалин
10.1. Роботи з видобування корисних копалин виконуються відповідно до проекту розробки виїмкової одиниці, після проведення передбачених проектом підготовчих і нарізних виробок, які забезпечують безпечні умови праці, ритмічне виконання планових завдань з видобутку і повноти вилучення корисних копалин із надр.
10.2. Виїмкові механізми і комплекси при видобувних роботах застосовуються відповідно до параметрів розроблюваних тіл (пластів, покладів) корисних копалин.
10.3. Кількість готових до виймання запасів корисних копалин, їх якість, нормативи експлуатаційних втрат і збіднювання визначаються по виїмкових одиницях і в цілому по шахтах (кар'єрах).
10.4. Виїмкова одиниця приймається в експлуатацію за процедурою в установленому порядку з залученням посадових осіб органів державного гірничого нагляду, результати якої оформлюються актом про прийняття в експлуатацію виїмкової одиниці, що затверджується керівником підприємства.
Акт про прийняття в експлуатацію виїмкової одиниці містить коротку геологічну характеристику, запаси, які підлягають вилученню, геометричні параметри виїмкової одиниці, а також відповідність проведених розвідувальних, підготовчих і нарізних робіт проекту, правилам та нормам безпеки.
10.5. Кількість виїмкових одиниць для одночасної експлуатації на підприємстві визначається з урахуванням:
- стабільного виконання завдань з видобутку корисних копалин;
- відпрацювання різних за якістю запасів корисних копалин у відношеннях, що забезпечують найбільш повне і комплексне видобування корисних копалин із надр і отримання мінеральної сировини заданої якості;
- концентрації гірничих робіт.
Введення в експлуатацію додаткових виїмкових одиниць з метою вибіркового відпрацювання багатих або легкодоступних дільниць родовища корисних копалин, що може привести до необгрунтованих втрат корисних копалин або до зниження цінності балансових запасів, які залишаються, не допускається згідно з підпунктом 1 частини першої статті 53 Кодексу України про надра.
10.6. Процес очисних робіт вміщує наступні особливі технологічні властивості:
- проведення систематичних геологічних спостережень в очисних вибоях і забезпечення своєчасного геологічного прогнозу для оперативного управління гірничими роботами;
- вивчення речовинного складу і технологічних властивостей, узагальнення результатів випробувань, виявлення закономірностей зміни якості корисних копалин;
- недопущення залишків і консервації балансових запасів, втрат на контактах з вміщуючими породами і в малопотужних ділянках тіл (покладів, пластів);
- недопущення утворення тимчасово неактивних запасів;
- проведення обліку видобутку, показників вилучення із надр, втрат і збіднювання по кожній виїмковій одиниці.
10.7. Очисні роботи повинні виконуватись таким чином, щоб не допускати:
- вибіркове відпрацьовування багатих або легкодоступних ділянок родовища, тіл (пластів, покладів) корисних копалин, що приводить до необґрунтованих втрат запасів корисних копалин;
- залишків (консервування) запасів корисних копалин, що спричиняє ускладнення їх виїмки в майбутньому, повну або часткову втрату цих запасів;
- наднормативних втрат і збіднювання корисної копалини;
- порушення встановлених строків відпрацювання запасів корисних копалин на межах шахтних (кар'єрних) полів або в контурах погашених запасів, виїмка яких внаслідок цього буде ускладнена або неможлива.
10.8. З метою зниження виходу негабариту підприємством удосконалюються параметри БВР, перездрібнення корисної копалини та зменшується збіднювання і втрати на контактах з вміщуючими породами.
10.9. У разі виявлення в контурах виїмкової одиниці некондиційних корисних копалин, відпрацювання яких не передбачено проектом, рішення про залишення таких запасів в надрах або їх вилучення приймається на підставі техніко-економічних розрахунків.
10.10. Завершення відпрацювання виїмкової одиниці оформлюється в установленому порядку актом на погашення виїмкової одиниці, що затверджується керівником (уповноваженою особою) підприємства.
В акті включаються початкові балансові і забалансові запаси виїмкової одиниці, кількість погашених запасів і видобутих корисних копалин, нормативні та фактичні втрати, збіднювання та інші показники, які характеризують повноту і якість вилучення корисних копалин і компонентів із надр, а також стан гірничих виробок.
10.11. Визначення показників вилучення корисних копалин із надр, втрат та збіднювання проводиться на підставі первинного обліку по виїмкових одиницях, роздільно за способами і системами розробки і відповідно до вимог галузевих інструкцій.
У разі багатокомпонентних корисних копалин оцінка повноти і якості їх вилучення із надр робиться за всіма компонентами, запаси яких оцінено (мають промислове значення).
10.12. Втрати і збіднювання корисних копалин визначаються, як правило, прямими методами. Непрямі і комбіновані методи застосовуються в установленому порядку за узгодженням з органами державного гірничого нагляду.
10.13. Підприємства відповідно до вимог пункту 5 статті 53 Кодексу України про надра ведуть визначення, облік і контроль видобутку корисних копалин, при цьому визначення і облік видобутку корисних копалин здійснюються на основі маркшейдерських вимірів і статистичних даних.
Статистичні дані щодо обліку видобутих корисних копалин одержуються за допомогою вагових пристроїв або лічильників обсягів.
10.14. Наднормативні втрати і збіднювання корисних копалин визначають як різницю між фактичними і нормативними їх значеннями по виїмкових одиницях.
Місця і причини утворення наднормативних втрат та наднормативного збіднювання виявляються з метою розроблення та впровадження заходів щодо їх недопущення в майбутньому.
10.15. Визначення, облік та оцінку вірогідності показників повноти і якості вилучення корисних копалин під час проведення очисних робіт виконує відповідно до Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР маркшейдерська служба підприємства разом з геологічною службою.
10.16. Для підвищення повноти і якості видобування корисних копалин із надр підприємством здійснюються заходи щодо:
- удосконалення методів дорозвідки і технології розробки родовищ, методів контролю якості корисних копалин в надрах і видобутої мінеральної сировини;
- впровадження прогресивної гірничої техніки;
- залучення до відпрацювання забалансових та раніше залишених в надрах запасів.
10.17. При підземній розробці родовищ із застосуванням камерних систем з підтриманням очисного простору за допомогою ціликів проводяться систематичні спостереження за станом ціликів з метою своєчасного виявлення в них деформацій, визначення строків їх служби і оптимальних розмірів, зведення до мінімуму втрат корисних копалин і забезпечення безпеки робіт.
10.18. Підземна розробка родовищ із застосуванням систем з обваленням руди і вміщуючих порід проводиться з дотриманням планограми випуску відбитої корисної копалини, з систематичними спостереженнями за зонами обвалення та зсуву гірських порід для уточнення кутів зсуву та розробки заходів щодо визначення розміру осідання поверхні і захисту поверхових та підземних об'єктів від шкідливого впливу гірничих робіт.
XI. Додаткові вимоги до розробки родовищ,
які залягають в складних гірничо-геологічних
та інших природних умовах
11.1. До родовищ, які залягають в складних гірничо-геологічних та інших природних умовах згідно з вимогами Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.03.2010 N 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. за N 398/17693 (із змінами), НПАОП 10.0-1.01-10 (далі - Правила безпеки у вугільних шахтах) та Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом (затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 31.08.71 р., НПАОН 1.2.90-1.02.71) (далі - Єдині правила безпеки), відносяться:
- розташовані в зсувних, лавинонебезпечних, селенебезпечних, карстонебезпечних та з підвищеною сейсмічністю районах;
- небезпечні за газом, раптовими викидами та гірничими ударами;
- корисні копалини, схильні до самозаймання;
- корисні копалини, легко розчинні у воді.
11.2. Під час розробки зазначених в пункті 11.1 цих Методичних рекомендацій родовищ вживаються спеціальні заходи, передбачені вимогами Правил безпеки у вугільних шахтах та Єдиних правил безпеки.
11.3. На обводнених, з наявністю пливунів та карстових порожнин родовищах корисних копалин не застосовується технологія гірничих робіт, яка викликає зсуви водоносних горизонтів та обводнених порід з несподіваними проривами води і необгрунтованими втратами корисних копалин
11.4. На родовищах легко розчинних у воді корисних копалин запроваджуються заходи по запобіганню проникнення води в гірничі виробки. У разі розробки родовищ вказаних корисних копалин шахтним способом метод підземного вилуговування не застосовується.
XII. Додаткові вимоги до розробки родовищ
мінеральних і теплоенергетичних вод
12.1. Відповідно до вимог Правил розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод, затверджених постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 серпня 1987 р. N 28, НПАОП 14.0-1.01-87 (далі - Правила розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод), та Правил розробки родовищ теплоенергетичних вод, затверджених постановою Держгіртехнагляду СРСР від 01.11.85, НПАОН 14.0-1.02-85 (далі - Правила розробки родовищ теплоенергетичних вод), відносяться просторово обмежені частини водоносної системи, в межах яких під впливом природних факторів складаються сприятливі умови для відбору мінеральних чи теплоенергетичних вод в кількості, достатній для їх цільового використання.
12.2. До лікувальних відносяться мінеральні води, які мають біологічні активні властивості і виявляють фізіологічний вплив на людський організм внаслідок підвищеного вмісту хімічних компонентів, органічних речовин, газів чи внаслідок підвищеної температури.
12.3. В залежності від геолого-гідрогеологічних умов видобування мінеральних і теплоенергетичних вод можна здійснювати за допомогою бурових свердловин, колодязями, а також спеціально облаштованими природними виходами (джерелами). У разі видобування в крановому режимі пропонуємо дотримуватись погодинного добиту мінеральної води.
12.4. Вивід різних за складом мінеральних вод здійснюється таким чином, щоб унеможливити ускладнення конструкції свердловини і використання для цього міжтрубного простору.
12.5. Відбір мінеральних вод здійснюється безперервним або переривчастим (крановим) способом.
Крановий спосіб не застосовують у випадках, якщо це призведе до зміни в хімічному складі і фізичних якостях води, негативно впливатиме на технічний стан свердловини і на умови раціонального відпрацювання родовища.
12.6. Свердловини облаштовуються згідно з вимогами пункту 4.8 Правил розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод та пункту 4 Правил розробки родовищ теплоенергетичних вод комплексом контрольно-вимірювальної апаратури, яка забезпечує зручне, безпечне і якісне проведення всіх необхідних режимних спостережень, контроль за дебітом, тиском, температурою, хімічним складом вод, захищена від зовнішніх впливів і доступу сторонніх осіб.
12.7. Безконтрольний, нерегульований випуск мінеральних і теплоенергетичних вод під час розробки родовищ відповідно до вимог пункту 6.9 Правил розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод та розділу V Правил розробки родовищ теплоенергетичних вод не допускається.
XIII. Додаткові вимоги до розробки родовищ нафти і газу
13.1. При розробці родовищ нафти і газу здійснюється надійне відокремлення продуктивних пластів від водоносних.
Відбір нафти і газу здійснюється в обсягах, що не перевищує величин, які можуть викликати небезпеку прориву вод та передчасне обводнення свердловин пластовою водою.
13.2. Експлуатація нафтових і нагнітальних свердловин здійснюється відповідно до затвердженого в установленому порядку технологічного режиму (вимоги пункту 10.3.5 Правил розробки нафтових і газонафтових родовищ, затверджених Міністерством нафтової промисловості СРСР від 15 жовтня 1984 p., протокол N 44, НПАОП 11.10-1.02-84 (далі - Правила розробки нафтових і газонафтових родовищ), та § 232 Правил розробки газових і газоконденсатних родовищ, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР від 6 квітня 1970 р. (далі - Правила розробки газових і газоконденсатних родовищ), для досягнення оптимальних величин дебіту нафти і газу, тиску на гирлі, депресії на експлуатований пласт тощо.
Контроль за виконанням технологічного режиму здійснюється (вимоги пункту 6.2.1 Правил розробки нафтових і газонафтових родовищ та глави 26 Правил розробки газових і газоконденсатних родовищ) шляхом перевірки всіх заданих режимом параметрів.
13.3. У разі наявності в газових пластах покладів нафти, які за запасами і економічним значенням вимагають попередню розробку нафтової частини або якщо не забезпечується з початку експлуатації використання конденсату й інших супутніх компонентів, розробка газових чи газоконденсатних родовищ не вводиться.
13.4. Відповідно до вимог Правил розробки нафтових і газонафтових родовищ та Правил розробки газових і газоконденсатних родовищ капітальні ремонти свердловин здійснюються за проектами, погодженими з органами державного гірничого нагляду, які забезпечують:
- попередження розгерметизації обсадних колон, що ізолюють різні продуктивні пласти;
- мінімальний вплив на режим видобування корисних копалин тими свердловинами, що експлуатуються.
XIV. Підготовка видобутих корисних копалин
до відвантаження та переробки
14.1. Підприємства відповідно до вимог проекту, ДСТУ та технічних умов здійснюють підготовку видобутих корисних копалини до відвантаження та переробки в цілях забезпечення споживачем якнайповнішого вилучення при переробці мінеральної сировини компонентів, що містяться в ній і мають промислове значення, а також збереження її товарної якості.
14.2. Під час розробки родовищ систематично проводиться технологічне випробування мінеральної сировини з метою вдосконалення і підвищення ефективності технології її переробки. При цьому рекомендується забезпечувати показність технологічних проб по мінеральному складу, основних фізичних властивостях і інших характеристиках.
14.3. У технічних умовах на відбір технологічних проб мінеральної сировини має бути передбачено визначення таких основних параметрів:
загальної ваги технологічної проби і ваги її складових частин;
природних або технологічних типів, сортів корисних копалин і їх співвідношення; середнього хімічного і мінералогічного складу кожного типу, сортів корисних копалин, вмісту шкідливих домішок;
збіднювання, що приймається при відборі проби.
14.4. Видобута мінеральна сировина, що поставляється споживачеві або що направляється на переробку, розглядається як кінцева продукція гірничого виробництва, відповідно до вимог законодавства про надра підлягає суворому обліку і контролю, незалежно від того, знаходиться підприємство на самостійному балансі чи входить до складу об'єднаного підприємства з видобування та переробки корисних копалин.
14.5. Для забезпечення ефективної підготовки і постачання споживачеві мінеральної сировини без втрат її кількості і товарної якості підприємство має комплекс спеціальних споруд, технічних засобів і пристроїв, а також мінімальний запас видобутих корисних копалини.
Способи складування видобутої мінеральної сировини, місткість складів і бункерів і їх устрій визначаються з урахуванням продуктивності підприємства, цінності і фізико-механічних властивостей корисних копалин, необхідності виконання технологічних операцій з підготовки сировини, в тому числі по стабілізації його якості, виділенню самостійних потоків, типів і сортів, а також з урахуванням запобігання механічним втратам.
В умовах дії атмосферних чинників на збереження і якість видобутих цінних корисних копалин не застосовуються відкриті склади.
14.6. Відвантажувати видобуту мінеральну сировину споживачеві пропонується після приймання її службою технічного контролю або іншою спеціально уповноваженою службою підприємства і за умови відповідності її ДСТУ і технічним умовам (ТУ).
14.7. Облік і контроль кількості і якості накопичуваної і такої, що зберігається на складах, мінеральної сировини, що готується до подальшого відвантаження, і відвантажуваної здійснюється службою технічного контролю або іншою спеціально уповноваженою службою.
14.8. Порядок і організація обліку і контролю якості і кількості накопичуваної і такої, що зберігається на складах, мінеральної сировини, що готується до відвантаження, і відвантажуваної встановлюється галузевою інструкцією або інструкцією підприємства.
14.9. Підприємство поставляє видобуту мінеральну сировину на основі вагового (об'ємного) обліку. Вага твердих корисних копалин перераховується на суху масу, що забезпечує достовірне і оперативне визначення товарної якості відвантажуваної сировини.
14.10. Підприємства при відвантаженні мінеральної сировини вживають заходи щодо запобігання її втратам під час транспортування, а також проти злежування, змерзання, прилипання тощо засобами, що виключають забруднення і зниження товарної якості сировини.
14.11. Коректування маркшейдерських і геологічних даних кількості і якості видобутих корисних копалин за обліковими даними переробного виробництва не допускається.
14.12. Видобуту, але тимчасово не використовувану мінеральну сировину складують, враховують і зберігають для подальшого залучення до переробки.
Під час складування здійснюють заходи щодо запобігання втратам і псуванню мінеральної сировини.
14.13. Тимчасово не використовувану мінеральну сировину складують з розділенням на типи і сорти залежно від технології і термінів її зберігання і подальшої переробки.
XV. Ліквідація або консервація гірничодобувних об'єктів
15.1 Після завершення відпрацювання запасів корисних копалин, а також у випадках ліквідації підприємства або коли за техніко-економічним обгрунтуванням подальша розробка родовища або його частини недоцільна, гірничодобувний об'єкт ліквідується або переводиться на консервацію відповідно до вимог Інструкції щодо порядку ліквідації і консервації підприємств з добування корисних копалин, затвердженої постановою Держгіртехнагляду СРСР від 11 липня 1985 р. N 28.
15.2. У разі ліквідації або консервації гірничодобувного об'єкта гірничі виробки і бурові свердловини приводяться у стан, що гарантує безпеку людей, охорону довкілля, будівель та споруд, а у разі консервації - також і збереження родовища, гірничих виробок та бурових свердловин на весь час консервації, як це передбачено статтею 54 Кодексу України про надра.
15.3. У разі ліквідації гірничодобувного об'єкта мають бути вирішені питання про можливе використання гірничих виробок і бурових свердловин для інших господарських цілей.
15.4. Не підлягають ліквідації об'єкти, на яких під час розробки родовищ корисних копалин здійснена цільова підготовка підземних гірничих виробок, що забезпечує довгочасне збереження виробок і можливість подальшого ефективного їх використання в господарських цілях.
15.5. Відповідно до вимог статті 54 Кодексу України про надра ліквідація і консервація гірничодобувних об'єктів або їх ділянок здійснюються за погодженням з органами державного гірничого нагляду та іншими заінтересованими органами.
15.6. На гірничодобувних об'єктах, суміжних з об'єктами, що ліквідуються чи консервуються, рекомендується проводити заходи, що гарантують безпеку гірничих робіт.
В проектах рекомендується визначати відповідні підготовчі роботи та роботи безпосередньо з ліквідації або консервації підприємства і передбачати:
- порядок і графік відпрацювання запасів корисних копалин, які залишились;
- заходи щодо забезпечення безпеки населення, охорони надр і довкілля, будівель, споруд, в тому числі із запобігання проривів води та газів, розповсюдження підземних пожеж тощо;
- розв'язання питань про використання гірничих виробок та бурових свердловин для інших господарських потреб;
- способи ліквідації або консервації об'єкта або його частини;
- заходи з приведення земної поверхні і водних об'єктів в стан, придатний для подальшого господарського використання;
- інші проектні рішення, пов'язані зі специфікою родовища, схемами розкриття і системами розробки.
15.7. Не проводиться на гірничодобувних об'єктах підприємств:
- ліквідація і "суха" консервація у тих випадках, коли осередки пожеж не ліквідовано повністю і надійно;
- "мокра" консервація, якщо розроблювані корисні копалини є розчинними у воді (природні солі, гіпси тощо);
- повна або часткова консервація, якщо тривала зупинка робіт з видобування корисних копалин може викликати пошкодження родовища або суттєве погіршення якості запасів корисних копалин у надрах, а також зруйнування гірничих виробок, внаслідок якого видобування залишків запасів корисних копалин може виявитися недоцільним.
15.8. У разі ліквідації і консервації гірничодобувних об'єктів чи їх ділянок технічна, геологічна та маркшейдерська документація заповнюється на момент завершення гірничих робіт і передається у встановленому порядку на зберігання.
15.9. Забудову порушених гірничими роботами територій здійснюють після завершення процесів зсув та на підставі дозволу органів державного гірничого нагляду і виконання спеціальних заходів щодо запобігання шкідливого впливу гірничих робіт на споруди, які будуються.
XVI. Охорона навколишнього природного
середовища під час користування надрами
16.1. Під час геологічного вивчення надр, будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, має забезпечуватись безпека для життя і здоров'я населення, охорона атмосферного повітря, земель, лісів, вод, тваринного світу й інших об'єктів навколишнього природного середовища, будівель і споруд, а також збереження заповідників, пам'яток природи, історії і культури від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами.
16.2. Підприємства - користувачі надр здійснюють систематичний контроль за станом довкілля і за виконанням передбачених проектом природоохоронних заходів.
16.3. Підприємства, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, пов'язані з користуванням надрами, на відведених їм у користування землях, водоймищах, прибережних зонах і лісових масивах, у разі зникнення потреби в цих землях мають привести їх у стан, придатний для господарського використання, за рахунок власних коштів.
16.4. Підприємства під час користування надрами здійснюють заходи з попередження і недопущення розвитку водяної і вітряної ерозії фунтів, заболочення та інших форм втрат родючості фунтів.
Відвали розкривних порід, хвостосховища, склади тимчасово невикористаної мінеральної сировини, інші відходи виробництва, які підлягають утилізації, мають бути сформовані і заскладовані з урахуванням вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
16.5. Підприємства мають забезпечувати раціональне використання поверхневих і підземних вод з метою першочергового задоволення потреб населення у питній і технічній воді, їх охорону від забруднення і виснаження, попередження і усунення шкідливого впливу стічних і шахтних вод на природні об'єкти.
Захоронення в підземні горизонти забруднених стічних вод і промислових відходів здійснюється за окремими проектами, які мають проходити державну екологічну експертизу і узгоджуватися згідно з чинним законодавством.
16.6. Підприємства мають дотримуватись встановлених технологічних норм і правил водокористування, а також здійснювати гідрогеологічні спостереження і контроль за станом підземних і поверхневих вод в зоні впливу виробничої діяльності підприємств.
Скидати неочищені стічні, кар'єрні і шахтні води в басейни рік і природні водні об'єкти, в тому числі у ті, що віднесені до категорії лікувальних, а також в місця нересту, нагулу риб і на зимувальні ями заборонено.
16.7. Підприємства, що виконують бурові роботи, мають обладнати самовиливні свердловини регулюючими пристроями, законсервувати чи ліквідувати ці свердловини у встановленому порядку.
16.8. Не вводяться в експлуатацію:
- об'єкти, не забезпечені пристроями для очистки стічних, кар'єрних і шахтних вод;
- осушувальні системи на родовищах до готовності водоприймачів і інших споруд відповідно до затверджених проектів;
- водозабірні споруди без обладнання їх рибозахисними пристроями відповідно до затверджених проектів;
- бурові свердловини на воду без обладнання їх водорегулюючими пристроями і встановлення у відповідних умовах зон санітарної охорони;
- водосховища, хвостосховища і гідровідводи та їх наповнення до здійснення передбачених проектом заходів з підготовки ложа, в тому числі по обладнанню цих об'єктів протифільтраційними екранами.
16.9. Під час розробки родовищ корисних копалин додержуються встановлені нормативи гранично допустимих викидів в атмосферу. В загальну кількість викидів в атмосферу включаються викиди від усіх можливих джерел забруднення.
16.10. Підприємства, які користуються надрами забезпечують:
- проведення моніторингу геологічного середовища, визначення межі забруднених територій, зон розвитку екологічно небезпечних екзогенних геологічних процесів, їх картування, ліквідаційного тампонажу свердловин;
- застосування раціональних екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних в них цінних компонентів, проведення заходів щодо захисту родовищ від пожеж, підтоплення, обвалів та інших екологічно небезпечних процесів і явищ;
- відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України;
- матеріальну відповідальність за невиконання вимог правил охорони надр згідно з чинним законодавством України;
- нести дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Начальник відділу взаємодії з Верховною Радою України,
Кабінетом Міністрів України та з питань координації
роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність
яких спрямовується та координується через
Міністра надзвичайних ситуацій України В.І. Теличко