КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
Щодо надання роз'яснень
1. Чув про те, що органи Міндоходів незабаром почнуть надавати такий вид послуг, як документальні невиїзні позапланові електронні перевірки. А чи буде це стосуватись і фізичних осіб - підприємців?
Відповідь: Так, буде, але не одразу для всіх категорій платників. Річ утому, що наказом Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки" від 03.06.2013 N 143 передбачено поступове надання такого виду послуг платникам податків.
Зокрема, ним передбачено, що документальні невиїзні позапланові електронні перевірки платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, проводяться з 1 січня 2014 року; суб'єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу - з 1 січня 2015 року: інших платників податків - з 1 січня 2016 року.
2. Скажіть, будь ласка, а заяву на проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки платники податків повинні будуть оформляти в довільній формі, чи буде існувати якийсь спеціальний бланк?
Відповідь: Якщо платник податків виявить бажання на проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки, то йому потрібно буде заповнити спеціальний бланк заяви.
До речі, цей бланк вже існує, його форму затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів Україні про проведення такої перевірки" від 03.06.2013 N 143. Ви можете ознайомитись з ним в Інтернеті. Сподіваюсь, що незабаром цей бланк з'явиться і в програмі "Податкова звітність" (ОРZ), але часe ще вдосталь, адже цей бланк знадобиться платникам податків лише з 1 січня 2014 року.
3. Днями почув про те, що участь у семінарі, навіть пов'язаного з господарською діяльність платника податків, не може вважатись службовим відрядженням. Може я чогось не зрозумів?
Відповідь: Мабуть Ви чули про положення листа Міністерства фінансів України від 29.04.2013 р. N 03-01/1084.
Дійсно, у зазначеному листі Міністерство фінансів України зробило висновок, що направлення працівника на навчання, зокрема, на семінар, не є службовим відрядженням.
При цьому Мінфін нагадав, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Одночасно у зазначеному листі вказано, що гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. N 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва".
4. У пункті 110.1 статті 110 Податкового кодексу України вказано, що посадові особи платників податків несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Не могли б Ви назвати, а хто саме належить до категорії "посадові особи" підприємств?
Відповідь: Посадовими особами є керівники підприємства (незалежно від форм власності підприємств) - голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер.
Ну, а з аргументацією щодо кожної вказаної категорії Ви можете ознайомитись з листа Міністерства доходів і зборів України від 03.06.2013 р. N 4730/5/99-99-15-01-05-16.
5. У пункті 43.5 статті 43 Податкового кодексу України вказано, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Чи не могли б Ви сказати, в поняття "двадцятиденного строку" входять робочі дні чи календарні?
Відповідь: Перш за все нагадаю, що згідно з вимогами статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Оскільки норми Кодексу не містять посилання на визначення "двадцятиденні робочі дні", а згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то в пункті 43.5 статті 43 Кодексу йдеться про календарний відлік часу.
До речі, вказане питання висвітлене в листі Міністерства доходів і зборів України від 10.06.2013 р. № 4620/6/99-99-22-02-04-15 "Щодо строку повернення надміру сплачених коштів".
6. Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість молока, що видається особам, які працюють на роботах із шкідливими умовами праці?
Відповідь: Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170.
Згідно з пунктом 5 розділу II вказаного Переліку вартість молока та лікувально-профілактичного харчування, що видається особам, які працюють на роботах із шкідливими умовами праці, не є базою нарахування та утримання єдиного соціального внеску.
7. Підкажіть чи нараховується єдиний соціальний внесок на роялті?
Відповідь: Ні, не нараховується. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170.
Відповідно до пункту 9 розділу І та пункту 14 розділу II зазначеного Переліку винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та(або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві, та доходи за акціями та інші доходи від участі працівників підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), не є базою нарахування єдиного соціального внеску.
8. Якщо фірма профінансувала працівнику витрати на оплату найманого житла, то чи потрібно такі виплати оподатковувати єдиним соціальним внеском?
Відповідь: Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Інструкції № 5 виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Таким чином, єдиний внесок нараховується підприємством на витрати, понесені ним у зв'язку з оплатою найманого житла працівника.
9. Чи повинні сплачувати єдиний внесок фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування за період, в якому не отримували дохід (прибуток)?
Відповідь: Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи підприємці визначені платниками єдиного соціального внеску.
Для зазначених платників (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) відповідно до пункту 2 частини перший статті 7 та частини 11 статті 8 Закону єдиний соціальний внесок нараховується у розмірі 34,7 % суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Враховуючи зазначене, приватні підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, не повинні сплачувати єдиний внесок за періоди, в яких не отримували дохід (прибуток), у разі наявності підтверджуючих документів.
10. Які особливості нарахування єдиного внеску фізичною особою - підприємцем у разі використання праці найманих працівників на умовах трудового договору?
Відповідь: Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи - підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При використанні фізичною особою-підприємцем праці інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, єдиний внесок відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлюється у відсотках до визначеної бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного соціального внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності - від 36,76 до 49,7 відсотка.
11. Що є базою нарахування єдиного соціального внеску для фізичних осіб - підприємців, які нараховують заробітну плату (дохід) найманим працівникам?
Відповідь: Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які нараховують дохід найманим працівникам, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. У разі виплати найманим працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності базою нарахування єдиного внеску є суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.
12. Чи є базою нарахування єдиного внеску сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника?
Відповідь: Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Згідно абзацу шостого п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника, не є базою нарахування єдиного внеску.
13. Чи повинен підприємець сплачувати єдиний податок за період своєї хвороби?
Відповідь: Відповідно до пункту 295.5 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Згідно із пунктом 295.6 Кодексу суми єдиного податку, сплачені відповідно до пункту 295.5 Кодексу підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
14. Чув про те, що фізичній особі - підприємцю не обов'язково мати печатку. Чи так це?
Відповідь: Так. Фізичні особи-підприємці, у тому числі платники єдиного податку, рішення про використання печатки приймають самостійно в залежності від специфіки діяльності. В Господарському кодексі України, яким визначено особливості статусу громадянина, як суб'єкта господарювання, не міститься вимог щодо обов'язкової наявності печатки у суб'єкта господарювання.
В той же час, звертаю Вашу увагу на те, що є окремі випадки, коли фізичній особі підприємцю все ж таки необхідно буде мати печатку. Наприклад, у разі, якщо фізична особа -підприємець зареєструється як платник ПДВ, то податкову накладну, яку він буде видавати покупцю - платнику ПДВ, такий приватний підприємець зобов'язаний засвідчувати печаткою.
Крім того, якщо фізична особа - підприємець має найманих працівників, то є окремі види довідок, які видає роботодавець працівнику для пред'явлення в різні органи, які повинні також містити печатку роботодавця.
Начальник управління доходів і зборів
з фізичних осіб
ДПІ у Деснянському районі м. Києва
Сергій Аксюков
"Київський бухгалтер" N 20, 9 липня 2013 року
Передплатний iндекс: 22259