Камеральна перевірка: що перевіряють
податкові органи при поданні декларації з ПДВ
Камеральна перевірка є засобом контролю правильності і достовірності даних, вказаних в Податковій декларації. При цьому контроль не обмежується перевіркою правильності арифметичних підрахунків, податковим інспектором оцінюється достовірність показників податкової звітності на основі накопиченої в податковому органі інформації про платника податків, у тому числі одержаної із зовнішніх джерел, і шляхом застосування методів, що ґрунтуються на системі непрямих індикаторів податкової бази. Камеральна перевірка - це ще й інструмент попереднього відбору платників податків для проведення виїзних податкових перевірок.
У ПК України камеральна перевірка визначена як самостійний вид перевірок, тому нормативними актами встановлені порядок її проведення і порядок оформлення результатів цього виду перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 гл. 8 розд. II ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС виключно на підставі даних, вказаних в Податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. її перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку і його присутність при проведенні камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 гл. 8 розд. II ПК України. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у 2-х екземплярах, який підписується посадовцями такого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації в органі ДПС вручається або направляється для підписання впродовж 3-х робочих днів платнику податків в порядку, визначеному ст. 42 гл. 2 розд. II ПК України.
Згідно з новими Методичними рекомендаціями N 165 камеральна перевірка даних, заявлених в податковій звітності, проводиться впродовж 30 календарних днів (якщо інше не передбачене ПК України), наступного за граничним строком отримання такої звітності.
Камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ, наданої платниками податків, які мають право на автоматичне відшкодування податку, проводиться впродовж 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання Податкової декларації.
Вказані перевірки можуть проводитися двома способами:
- у електронній формі;
- підрозділами податкового та митного аудиту/доходів та зборів з фізичних осіб зіставленням цих програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.
З 01.01.2014 р. діятиме порядок подання податкової звітності з використанням електронного кабінету платника податків, який передбачає, що:
1) платником здійснюється авторизація за допомогою особистого електронного ключа, заповнюються показники звітності і застосовується електронний цифровий підпис;
2) система відразу перевіряє правильність показників звітності і видає повідомлення про прийом звітності;
3) при виявленні системою помилки в звітності платник не зможе зареєструвати звітність без виправлення помилок.
Також встановлено, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за результатами якої складається (формується):
- Акт про результати камеральної перевірки - у разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності;
- Довідка про результати камеральної перевірки - у разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності.
До впровадження автоматизованої системи (АС) "Камеральна електронна перевірка" Акт про результати камеральної перевірки роздруковується, підписується інспектором, що проводив перевірку, і направляється платнику податків поштою в порядку, передбаченому ст. 42 гл. 1, п. 58.3 ст. 58 гл. 4 розд. II ПК України.
Зразок форми Акту/Довідки про результати камеральної перевірки наведений в додатку 2 до Методичних рекомендацій N 165.
Після впровадження АС "Камеральна електронна перевірка" Акт (Довідка) підписуватиметься посадовцем Міндоходів України з накладенням електронного цифрового підпису і направлятиметься платнику податків в електронній формі
Етапи проведення камеральних (електронних) перевірок податкової декларації з ПДВ
Камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ відрізняється від перевірок звітності з інших податків тим, що дані Податкових декларацій зіставляються з іншою інформацією, одержаною з інших джерел, а саме можуть аналізуватися розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звіряння) податкової звітності з ПДВ і обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та одержаних податкових накладних, баз митниці по митних деклараціях (МД).
Етап 1. Перевірка відповідності поданої
декларації податковій звітності
На першому етапі перевірки подання Податкової декларації з ПДВ працівники органу ДПС, що здійснюють прийом звітності, візуально визначають, чи є поданий документ Податковою декларацією з ПДВ.
Обов'язково при поданні декларації працівниками ДПС перевіряється наступне:
- реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ;
- форма податкової звітності з ПДВ (має бути діючою на момент подання звітності);
- заповнення документів податкової звітності, які подаються на паперових носіях засобами, що забезпечують зберігання цих записів впродовж встановленого строку зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо);
- відсутність стирань, помарок, малопомітних виправлень;
- повнота заповнення, а саме, наявність обов'язкових додатків, обов'язкових реквізитів, передбачених формою відміток (у тому числі відмітки про надані застосування);
- значення показників, які не заповнюються через відсутність інформації і які мають бути прокреслені;
- наявність підписів відповідних посадовців;
- скріплення Податкової декларації печаткою платника податків.
Податкова декларація приймається органом ДПС без попередньої перевірки вказаних в ній показників. Зареєстровані в органі ДПС Податкові декларації підлягають камеральній перевірці.
Документи, за результатами візуального контролю яких виявлені недоліки в оформленні, не признаються в якості Податкової декларації з ПДВ. Працівником ДПС така податкова звітність не приймається і пропонується платнику ПДВ допрацювати надані документи, враховуючи виявлені недоліки.
Документи, не визнані в якості Податкової декларації з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ і платнику податків висилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової з вказівкою підстав і пропозицією надати податкову звітність, оформлену належним чином. Така звітність реєструються із статусом "До відома".
У випадку якщо за результатами візуального контролю податкової звітності з ПДВ недоліків в її оформленні не встановлено, така звітність вважається прийнятою і підлягає подальшій обробці, для якої використовується система автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПСУ.
Після в в єдення інформації податкової звітності з ПДВ в електронну базу податкової звітності така інформація в розрізі контрагентів підлягає зіставленню засобами системи автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПСУ в цілях виявлення платників ПДВ, якими занижена сума податкових зобов'язань або завищена сума податкового кредиту.
Етап 2. Виявлення арифметичних та/або логічних помилок
Другий етап перевірки полягає у виявленні арифметичних та/або логічних помилок. Так, згідно з Методичними рекомендаціями N 165 перше, що перевіряється, - це арифметичні та/або логічні помилки при заповненні Податкової декларації з ПДВ і додатків до неї.
У складі Податкової декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках Податкової декларації вказаний код додатка, який подається при заповненні цих відповідних рядків:
- додаток Д1 повинен подаватися при заповненні рядку/ рядків 8.1, 8.1.1 і 16.1 -16.1.3 Податкової декларації;
- додаток Д2 - рядку 22;
- додаток ДЗ - рядку 23;
- додаток Д4 - рядку 23.1;
- додаток Д5 - рядку/рядків 1, 10, 14.1, 15;
- додаток Д6 - рядку/ рядків 3, 4, 5, службове поле Ю;
- додаток Д7 - рядку/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).
За наявності вказаних додатків обов'язково зіставляється наявність наявних в них показників з відповідними показниками Податкової декларації.
Проводиться перевірка відповідності значень окремих рядків Податкової декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків Податкових декларацій попереднього звітного(податкового) періоду, а саме:
- рядок 21.1 - значенню рядку 20.2,
- рядок 21.2 - значенню рядку 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).
Значення рядку 21.3 звіряється із сумою, вказаною в Акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.
Етап 3. Перевірка правильності застосування
податкового законодавства
На третьому етапі здійснюється перевірка правильності застосування податкового законодавства. Так, при камеральній (електронній) перевірці встановлюється обґрунтованість застосування ставок податку (ст. ст. 193 - 195 розд. V ПК України) і податкових пільг (ст. 197 розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПК України, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.
Тобто перевіряється правильність заповнення рядків 1, 2.1, 2.2, 4, 5 Податкової декларації. При цьому при заповненні рядків 2.1, 2.2, 4, 5 щокварталу (з наростаючим підсумком) контролюється подання звіту про пільги.
Особлива увага приділяється одночасному заповненню відповідних рядків. Умови одночасного заповнення рядків Податкової декларації наведемо в таблиці.
| N п/п | Умови одночасного заповнення рядків Податкової декларації з ПДВ | Рядки | Приміткав |
| 1. | Одночасно здійснюються оподатковувані та неоподатковувані операції (рядки І та/або 2.1 і 2.2 Податкової декларації з ПДВ) |
Рядок /рядку 3, 4, 5 | податковий кредит звітного (податкового) періоду формується з урахуванням вимог підпунктів 198.4 та 198.5 ст. 198, ст. 199 розд. V ПК України |
| 2. | Придбання на митній території України товарів/послуг з ПДВ, та/або без ПДВ |
Рядок 10.1 разом з рядком 11.1 |
- |
| 3. | Для операцій, звільнених від оподаткування, або що не є об'єктом оподаткування |
Рядок 10.2 з рядком 11.2 | - |
| 4. | 3 імпортованих товарів та одержаним від нерезидента на митній території України послуг для здійснення оподатковуваних операцій |
Заповнюються рядки 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 |
- |
| 5. | Для операцій, звільнених від оподаткування або, що не є об'єктом оподаткування |
Заповняться рядки 13.1, 13.2, 13.3 відповідно | - |
| 6. | 3 придбаних товарів/ послуг з ПДВ, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, що не є об'єктом оподаткування та/або звільнених від оподаткування |
Заповнюються рядки 15.1 і 15.2 |
Платник повинен здійснити розподіл сум ПДВ, що враховуються при визначенні податкового кредиту, з урахуванням частки використання товарів/ послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях |
| 7. | При сплаті до бюджету ПДВ за одержані від нерезидента послуги |
Заповнюється рядок 12.4 | Перевіряється включення суми ПДВ до податкового зобов'язання в рядку 7 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період (згідно п. 208.2 ст. 208 розд. V ПК України). |
При перевірці Податкових декларацій, в яких заповнені рядки 8.1, 8.1.1 і 16.1 - 16.1.3, податкові органи в першу чергу з'ясовують причини такого коригування, правильність заповнення форми і відповідність цих коригувань ст. 192 розд. V ПК України.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 розд. V ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та одержувача підлягають відповідному коригуванню (включаючи перегляд цін, наступний за постачанням, перерахунок при поверненні товарів/послуг особі, яка їх надала, або поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг).
Якщо в результаті такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника-поста-чальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, впродовж якого був проведений такий перерахунок, і направляє одержувачу розрахунок коригування податку;
б) одержувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований платником ПДВ на дату проведення коригування і збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/ послуг.
Якщо відбувається збільшення суми компенсації, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, впродовж якого був проведений такий перерахунок, і направляє одержувачу розрахунок коригування податку;
б) одержувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований платником ПДВ на дату проведення перерахунку.
Етап 4. Обробка податкових накладних
Під час проведення камеральної перевірки податковими органами проводиться відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у ЄРПН
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 розд. V ПК України відсутність факту реєстрації платником податків -продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не надає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. При цьому продавець не звільняється від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Комплексний відпрацювання податковими органами платників ПДВ, які декларують за звітний період податковий кредит, сформований за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, проводиться відповідно до вимог Методичних рекомендацій N 420.
Також на підставі податкових накладних піддається звірянню рух імпортованих та/ або підакцизних товарно-матеріальних цінностей. Такий відпрацювання проводиться звірянням кодів УКТ ЗЕД, вказаних в:
- імпортних МД платника податків і податкових накладних, виписаних покупцю;
- податкових накладних, одержаних від постачальника, та податкових накладних, виписаних платником ПДВ.
При виявленні невідповідності кодів УКТ ЗЕД товарів, що імпортуються та/або підакцизних і поставлених контрагентам, податкова звітність таких платників підлягатиме додатковому відпрацювання.
Етап 5. Перевірка правильності
відображення даних, задекларованих
в уточнюючому розрахунку
Камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку також проводиться впродовж 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 гл. 2 розд. II ПК України, якщо в майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний направити уточнюючий розрахунок до такої Податкової декларації за тією формою, що діє на момент подання уточнюючого розрахунку.
При цьому необхідно пам'ятати наступне:
- строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше за закінчення 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання Податкової декларації, а якщо така податкова декларація була подана пізніше - за днем фактичного подання;
- якщо факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів виявлений самостійно, необхідно:
а) або направити уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі Податкової декларації з цього податку, яка подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлений факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку;
- уточнюючі розрахунки при проведенні документальних планових та позапланових виїзних перевірок до поданих раніше Податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період по відповідному податку та збору, який перевіряється контролюючим органом, не подаються;
- якщо уточнюючий розрахунок до Податкової декларації поданий за період, який вже перевірявся, то контролюючі органи мають право на проведення позапланової перевірки платника податків;
- при поданні уточнюючих розрахунків, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, податківці перевірятимуть:
а) дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення в податкове зобов'язання та/або податковий кредит податкових накладних з датою виписки, що перевищує 365 календарних днів (п. 198.6 ст. 198 ПК України));
б) відповідність уточнених показників податкових зобов'язань та/або податкового кредиту платника показникам, що декларуються контрагентом у відповідному звітному періоді.
Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації про декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов'язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню в процесі проведення виїзної/невиїзної документальної планової/позапланової перевірки.
Наслідки камеральних перевірок для платників податків
За результатами проведених камеральних перевірок податківці здійснюють:
- складання актів, підготовку та направлення платникам податкових повідомлень-рішень в цілях застосування, згідно з п. 120.1 ст. 120 гл. 11 розд. II ПК України, штрафних санкцій до платників податків, що не подали у встановлені строки до податкового органу податкову звітність з ПДВ;
- складання актів у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність в такій звітності помилок (порушень);
- підготовку і направлення податкових повідомлень-рішень у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, завищення суми бюджетного відшкодування від'ємного значення суми ПДВ (згідно з п. 123.1 ст. 123 гл. 11 розд. II ПК України);
- виявлення та розшук суб'єктів господарювання, яких необхідно розшукувати, у разі, якщо платнику податку неможливо вручити документ (лист, акт камеральної перевірки, податкове повщомлен-ня-рішення тощо);
- виявлення підприємств групи ризику, що вимагають документальної перевірки, тобто формування висновків про необхідність проведення документальної перевірки платника за результатами камеральних перевірок податкової звітності і обробки іншої наявної в базах даних і звітної частини облікової справи платника податкової інформації (обробка результатів Системи автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, розбіжностей в реєстрах виданих та одержаних податкових накладних контрагентів, цих митних органів, інформації Єдиного державного реєстру тощо)
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
Методичні рекомендації N 165 - Методичні рекомендації з організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, окрім перевірок податкової декларації про майнове положення та доходи і податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджені наказом Міндоходів України від 14.06.2013 р. N 165
Методичні рекомендації N 420 - Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН, затверджені наказом ДПСУ від 15.05.2012 р. N 420
"Консультант бухгалтера" N 33-34 (729-730) 19 серпня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)