КОНСУЛЬТУЄ ДПІ У ДЕСНЯНСЬКОМУ РАЙОНІ ГУ МІНДОХОДІВ У М.КИЄВІ
Застосування положень Податкового кодексу
в обчисленні та адмініструванні податків.
Детінізація доходів та упередження фактів виплати
заробітної плати в "конвертах"
ПИТАННЯ: 1. Чи включається до складу доходу фізичної особи - підприємця сума кредиту, що отримана на його розрахунковий рахунок?
ВІДПОВІДЬ 1: Згідно з п.п. 14.1.258 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ) фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподат куванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою - підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов'язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб'єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи - підприємця та оподатковується на загальних підставах.
ПИТАННЯ 2: Чи зараховується до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування сума списаної кредиторської заборгованості?
ВІДПОВІДЬ 2: Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності
Кредиторська заборгованість - це заборгованість платника податку перед іншими суб'єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).
Враховуючи вищевикладене, якщо кредитором списується заборгованість фізичній особі -підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та оподатковується на загальних підставах.
ПИТАННЯ 3: Чи включається до доходу фізичної особи -підприємця на загальній системі помилково перерахована сума коштів на його розрахунковий рахунок, а потім повернута?
ВІДПОВІДЬ 3: Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями, далі - ПКУ) оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб -підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 розділу IV ПКУ, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Тобто, якщо отримана фізичною особою -підприємцем на його розрахунковий рахунок помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб'єкта господарювання.
ПИТАННЯ 4. Яким чином оподатковується дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від видів діяльності, не зазначених в реєстраційних даних платника податку?
ВІДПОВІДЬ 4: Відповідно до п. 177.6. ст. 177 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.
ПИТАННЯ 5: Де на веб-сайті Міндоходів можна знайти інформацію стосовно бізнес-партнерів?
ВІДПОВІДЬ 5: На офіційному веб-сайті Міндоходів (www.minrd.gov.ua) створений банер "Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", який знаходиться на головній сторінці веб-сайту.
Зокрема, для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або його назву.
ПИТАННЯ 6: Чи діють нормативно-правові акти з питань оподаткування, які були прийняті до набрання чинності Податковим кодексом?
ВІДПОВІДЬ 6: Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності Податкового кодексу України на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
ПИТАННЯ 7. Які штрафні санкції застосовуються працівниками Міндоходів за не дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)?
ВІДПОВІДЬ 7: У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, а також порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, працівники Міндоходів визначають суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. За результатами розгляду матеріалів перевірки, керівником територіального органу Міндоходів (його заступником) приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 123 та ст. 119 Податкового кодексу України.
Крім цього, за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення територіальним органам Міндоходів за встановленою формою відомостей про доходи громадян передбачено притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності згідно зі ст.163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення фактів умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) винні особи, у порядку визначеному законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.212 Кримінальним кодексом України.
ПИТАННЯ 8: Яка адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків?
ВІДПОВІДЬ 8: Відповідно до ст.163 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ПИТАННЯ 9: Яка відповідальність платників податків у разі перерахування коштів на не вірний код бюджетної класифікації?
ВІДПОВІДЬ 9: Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені грошові зобов'язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не погаситься сума грошового зобов'язання платника податків.
У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов'язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством, а саме: ст. 126 Податкового кодексу України та ст.163 прим.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та нараховується пеня.
ПИТАННЯ 10: Чи застосовується відповідальність до платників податків у разі заповнення поля "Призначення платежу" документу на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог наказу Мінфіну від 07.07.2012 № 817?
ВІДПОВІДЬ 10: Відповідно до п.5 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ЗО липня 2012 року за № 1287/21599, у разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати 101).
Враховуючи вищевикладене, у разі заповнення поля "Призначення платежу" документу на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку відповідальність чинним законодавством не передбачена.
ПИТАННЯ 11. Яким чином сплачується пеня до бюджету (разом із сплатою зобов'язання або окремим платіжним документом)?
ВІДПОВІДЬ 11: Пунктом 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ) визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган Міндоходів самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Враховуючи вищевикладене, платник податків може сплачувати суми пені окремим платіжним документом або одним платіжним документом, разом із грошовим зобов'язанням.
ПИТАННЯ 12: Чи вважається фізична особа - підприємець посадовою особою, у разі складання працівниками територіальних органів Міндоходів протоколів про адміністративні правопорушення?
ВІДПОВІДЬ 12 : Відповідно до пп.110.1 ст.110 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Особа є службовою, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
Громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли у нього реально виникає можливість виконання вказаних вище обов'язків. А це можливо у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо).
Зазначене викладене в листі Міністерства юстиції України від 03.11.06 № 22-48-548 "Щодо роз'яснення понять "службова особа" та "посадова особа".
ПИТАННЯ 13: Яка відповідальність (фінансова (штрафи), адміністративна) передбачена за неподання, подання не у повному обсязі або з недостовірними відомостями або з помилками звітності, про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (ПДФО)?
ВІДПОВІДЬ 13: Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штра'фу у розмірі 1020 гривень.
Одночасно із застосуванням фінансових санкцій за вищевказані порушення передбачено застосування адміністративної відповідальності відповідно до ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення.
ПИТАННЯ 14. Чи передбачена нормами Податкового кодексу відповідальність за арифметичну або методологічну помилку в податковій декларації, яка не призвела до заниження суми податкових зобов'язань чи завищення від'ємного значення?
ВІДПОВІДЬ 14: Під визначенням "арифметичної помилки" слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).
Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
Визначення цих термінів міститься у роз'ясненні Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.01 № 06-10/167, а також у листі ДПА України від 06.07.01 № 9018/7/23-3317.
Статтею 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ) передбачено визначення понять які вживаються в Кодексі. В даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.
В ст.76 ПКУ наведено порядок проведення камеральної перевірки.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами територіального органу Міндоходів без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
У главі 11 ПКУ не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення порушень.
Враховуючи вищенаведене, Податковим кодексом України не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.
ПИТАННЯ 15. В який термін з дня вчинення правопорушення органом ДПС може бути накладене адміністративне стягнення на посадових осіб?
ВІДПОВІДЬ 15: Адміністративне стягнення може бути накладено територіальним органом Міндоходів на громадян і посадових осіб (головного бухгалтера, директора) не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення - два місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.
Дмитро Карташов,
заступник начальника ДПІ у Деснянському районі
ГУ Міндоходів у м.Києві
"Київський бухгалтер" N 24, 14 серпня 2013 року
Передплатний iндекс: 22259