КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Відділ нормативів в органах державного управління
Про службові відрядження
ПИТАННЯ 1: Яким нормативно-правовим актом установлені конкретні строки видачі авансу на відрядження і який це строк? Чи можливе надання авансу конкретно для попереднього придбання проїзних квитків за 30-45 днів до початку відрядження?
ПИТАННЯ 2: Якщо є рішення керівника про щоденне повернення відрядженого працівника до місця постійного проживання, чи може підприємство не відшкодовувати такому працівникові його витрати на найм житлового приміщення, проведені ним самовільно?
ПИТАННЯ 3: Чи відшкодовуються відрядженому працівникові витрати на проїзд за квитками маршрутних таксі?
ВІДПОВІДЬ 1: Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 (у редакції наказу від 17.03.2011 р. N 362, далі - Інструкція про службові відрядження), перед від'їздом працівника у відрядження підприємство забезпечує його коштами на поточні витрати під час службового відрядження (авансом) у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Терміну, впродовж якого працівника має бути забезпечено авансом, чинним законодавством не встановлено. Це питання вирішується в кожному конкретному випадку після видавання наказу (розпорядження) про відрядження та з урахуванням можливості проведення працівником витрат, пов'язаних із направленням у відрядження (наприклад, придбання проїзних квитків).
ВІДПОВІДЬ 2: Згідно з Інструкцією про службові відрядження направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.
Відповідно до п.6 розділу І цієї Інструкції керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, побутові послуги, транспортні та інші витрати. Такі обмеження зазначаються в наказі (розпорядженні) керівника підприємства.
Тобто керівник установи може ухвалити рішення про можливість щоденного повернення відрядженого працівника до місця його постійного проживання, зазначивши про це в наказі. При цьому слід одночасно зауважити, що згідно з п.6 розділу I Інструкції про службові відрядження підприємство, яке відряджає працівника, до вибуття у відрядження ознайомлює його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий на відрядження аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів щодо звітування про використання коштів, виданих на відрядження.
Отже, якщо керівником таке рішення ухвалено, в такому разі працівникові відшкодовуються витрати на проїзд у розмірі вартості проїзду транспортом загального користування (за наявності підтвердних документів) та добові.
Якщо працівник самостійно вирішить не повертатися до місця постійного проживання, а скористатися послугами готелю, витрати на проживання йому не відшкодовуються.
ВІДПОВІДЬ 3: Як зазначено п.6 розділу II «Порядок відрядження в межах України» Інструкції про службові відрядження, відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд за місцем відрядження міським транспортом загального користування.
Відповідно до норм Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування. Перевозять пасажирів на автобусному маршруті загального користування в режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі. Перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі - це перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту, з висадкою пасажирів на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху.
З огляду на викладене, витрати на проїзд автобусом, який перевозить пасажирів у режимі маршрутного таксі, відшкодовуються працівникам, направленим у відрядження.
Начальник відділу,
Алла БРОДЕЦЬКА
«Праця i зарплата» N 33 (853), 4 вересня 2013 р.
Передплатний iндекс: 30214