КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Деякі питання оплати праці наукових працівників
ПИТАННЯ: Чи потребує погодження з органом вищого рівня встановлення та визначення розмірів надбавок, доплат, матеріальної допомоги співробітникам науково-дослідного інституту?
Чи є обґрунтованим використання постанов Кабміну України від 31.01.2001 р. N 74 та від 14.04.2004 р. N 494 для визначення розмірів доплат і надбавок за науковий ступінь, учене звання та науковий стаж співробітникам наукових підрозділів інституту?
Інститут застосовує прогресивну практику щодо залучення як зовнішніх сумісників на умовах віддаленого робочого місця фахівців, науковий потенціал яких надзвичайно важливий для проведення наукових досліджень та атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. Як слід організовувати для них віддалені робочі місця, як вести облік робочого часу й обраховувати внесок цих співробітників у кінцевий результат роботи окремого підрозділу/установи?
ВІДПОВІДЬ: Умови оплати праці працівників галузевих науково-дослідних інститутів (центрів), інших наукових установ затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. N 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», розробленим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. N 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Згідно з п.4 цієї постанови право установлювати працівникам бюджетних установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів відповідно до затверджених схем тарифних розрядів та доплат і надбавок до них, надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більш ніж один посадовий оклад на рік, затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їхнього особистого внеску в загальні результати роботи надано керівникам цих установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах.
За рішенням органу вищого рівня преміюють керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їхніх заступників; встановлюють їм надбавки та доплати до посадових окладів; надається матеріальна допомога в межах наявних коштів на оплату праці.
Щодо встановлення доплат за науковий ступінь та вчене звання, то згідно з названими нормативно-правовими актами конкретний розмір цих доплат визначається керівником закладу, установи, організації в межах визначених граничних розмірів. Наприклад, за науковий ступінь кандидата наук передбачено доплату в граничному розмірі - 15% посадового окладу, за вчене звання професора - 33% посадового окладу, тобто розмір цих доплат не має перевищувати 15 та 33 % відповідно.
Щодо надбавки за стаж наукової роботи, то згідно з Порядком виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 494, ця надбавка виплачується в розмірах 10, 20 і 30% посадового окладу залежно від стажу наукової роботи:
науковим працівникам державних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III- IV рівнів акредитації, які працюють на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III- IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. 257;
особам, які працюють за професіями, визначеними розділом 2 («Професіонали») Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор України», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. 327, у наукових підрозділах державних наукових установ та організацій, вищих навчальних закладів III- IV рівнів акредитації та державних підприємств, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», за умови, що вони займаються та/або є організаторами наукової і науково-технічної діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці укладенням трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.
Робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну України від 28.06.93 р. N 43, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.06.93 р. за N 76.
Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи в громадянина за наймом.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» науковий працівник зобов'язаний провадити наукові дослідження відповідно до укладених договорів (контрактів).
З огляду на те, що результати праці наукових працівників не мають втілення у фізичному вимірі, як продукція, і контроль відпрацьованого часу не дає повного уявлення про їхню завантаженість упродовж встановленого робочого часу, то облік кількості і якості витраченої праці проводиться встановленням обсягу робіт, який потрібно виконати у визначений строк.
У трудовому договорі (контракті), укладеному з науковим працівником на умовах сумісництва, зазначаються обсяги роботи, вимоги до її якості і строків виконання, умови оплати й організації праці, в тому числі зазначається режим роботи (робочий час, упродовж якого буде виконуватися робота за сумісництвом, та порядок його обліку), а також інші умови.
Порядок обліку робочого часу працівників визначений наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. N 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
Відмітки в табелі обліку використання робочого часу про тривалість робочого дня, про причини відсутності на роботі та інші відхилення від нормальних умов праці мають бути зроблені лише на підставі документів, оформлених належним чином (накази, листки непрацездатності тощо).
У наведеному випадку табель обліку робочого часу на наукових працівників-сумісників на умовах віддаленого робочого місця ведеться науково-дослідним інститутом, який уклав з ними трудові договори (контракти).
Так, на підставі договору (контракту), в якому зазначається тривалість робочого дня, в табелі проставляються години роботи. Якщо, наприклад, працівник хворіє, він повинен повідомити про це наукову установу, яка з ним уклала трудовий договір за сумісництвом. Після закінчення хвороби копія листка тимчасової непрацездатності передається відповідній установі, на підставі цієї копії робляться відповідні відмітки в табелі.
Заступник директора,
Алла ЛИТВИН
"Праця і зарплата" N 36 (856), 25 вересня 2013 р.
Передплатний індекс: 30214