Огляд важливих документів (01.10-16.10)
1. Введено кримінальну відповідальність за рейдерське захоплення підприємств
10 жовтня 2013 р. ВР прийняла Закон, яким вводиться кримінальна відповідальність за рейдерське захоплення підприємств
Чим встановлено. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств". Набирає чинності через три місяці з дня його опублікування (офіційно не опубліковано).
Для кого актуально: Генеральний директор, юристи.
Зміни в законодавстві.
Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу України доповнивши його новими статтями 205-1, 206-1 і 206-2 та вела кримінальну відповідальність за рейдерське захоплення підприємств, зокрема, за захоплення будівлі підприємства, яке призвело до порушення його нормальної роботи.
Що змінилося.
1. Підроблення документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців караються штрафом від 500 до 1000 н.м.д.г. (від 8500 до 17000 грн) або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років (ст. 205-1 ККУ).
2. Захоплення будівлі, споруди чи іншого об'єкта підприємства або інше неправомірне втручання в діяльність підприємства, що призвело до порушення нормальної роботи підприємства карається обмеженням волі на строк до 2 років. Повторні дії караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років. Якщо ці дії вчинені за участю персоналу охорони суб'єктів охоронної діяльності або вчинені організованою групою, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна (ст. 206-1 ККУ).
3. Протиправне заволодіння майном підприємства у т. ч. частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років. Повторне порушення карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища або якщо вони заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (ст. 206-2 ККУ).
Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Кабмін може відмовитися знижувати податки у 2014 році
Проект Державного бюджету на 2014 рік передбачає відмову від зниження податку на прибуток і ПДВ. До 2015 року ставки залишатимуться на попередньому рівні - 19% та 20% відповідно.
Чим встановлено. Проект закону "Про Державний бюджет на 2014 рік". Наразі допрацьовується Кабінетом міністрів України.
Для кого актуально: Керівники, юристи, підприємці, бухгалтерія.
Зміни в законодавстві.
У Податковому кодексі давно зафіксовано, що 2014 року ставка ПДВ має знизитися з 20% до 17%, а податку на прибуток - з 19% до 16%. Але проект закону про держбюджет-2014 пропонує внести поправки до Кодексу і зберегти нинішні ставки ще на рік.
Крім того, новий бюджет передбачає ще кілька суттєвих змін до податкового законодавства. Про це пише "Комерсант-Україна".
Зокрема Мінфін пропонує збільшити надходження від податку на нежитлову нерухомість. Готелі, офіси, торгові центри, кафе, гаражі, закриті паркінги та інші нежитлові об'єкти, які використовуються для ведення підприємницької діяльності, пропонується обкладати податком за ставкою 2,7% за кв. м, інші об'єкти - 1%.
Підприємцям, які перебувають на єдиному податку, також слід очікувати змін. Поправки до Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачають, що "єдинників", які торгують в Україні хутром, технікою, дорогоцінним камінням і металами, зброєю, зобов'яжуть мати касові апарати, а також вести книгу обліку витрат на придбання зазначених груп товарів.
При продажу таких товарів продавці будуть зобов'язані мати завірену копію митного документа, відповідно до якого було проведено митне декларування.
Загалом у Мінфіні, який розробляв законопроект про бюджет, розраховують на зростання податкових надходжень більш ніж на 33 млрд грн. Більше хочуть отримати за рахунок ПДВ з імпорту - на 17,6 млрд грн (130,4 млрд грн) , акцизу - на 6,2 млрд грн (36,9 млрд грн) і податку з доходів фізичних осіб - на 0,7 млрд грн (8,9 млрд грн). З податку на прибуток і внутрішнього ПДВ, навпаки, очікується падіння - на 10,5 млрд грн.
У цілому заплановані доходи скарбниці становлять 403 млрд грн (зростання порівняно з 2013 роком на 8,9%), у тому числі загального фонду - 355 млрд грн, спецфонду - 48 млрд грн.
3. Фінансувати відрядження авансом не обов'язково
Якщо підприємство не є бюджетною установою, обов'язку фінансувати відрядження авансом немає
Чим встановлено. Лист Міндоходів від 03.07.2013 р. N6091/6/99-99-22-02-04-15/169.
Для кого актуально: Керівник, бухгалтерія.
Зміни в законодавстві.
Міндоходів посилається на Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену наказом Мінфіну від 13.03.98 р. N 59, в якій зазначено, що БЮДЖЕТНЕ підприємство перед направленням працівників у відрядження ОБОВ'ЯЗКОВО має видати їм аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (п. 5 розділу першого та п. 11 розділу другого Інструкції N 59).
А для НЕБЮДЖЕТНИХ підприємств такого обов'язку нормативні документи не встановлюють. Тому не буде порушенням, якщо працівник у відрядженні понесе витрати за власний рахунок, а після відрядження підприємство ці витрати відшкодує.
Експертна думка. Людмила Тимофєєва, головний спеціаліст аудиторської компанії "Контракти-Аудит", податковий консультант: "Правильний висновок Міндоходів у листі від 03.07.2013 р. N 6091/6/99-99-22-02-04-15/169: якщо ви не є бюджетною установою, у вас немає обов'язку фінансувати відрядження авансом. Це важливо. Часто запитують: "ми не видали аванс на відрядження. Що нам за це буде?". Нічого вам за це не буде!
Статтею 121 Кодексу законів про працю України передбачено лише обов'язок підприємства відшкодувати понесені працівником у відрядженні витрати. Тобто працівник у відрядженні може нести витрати за рахунок власних коштів. А після повернення з відрядження підприємство має відшкодувати відповідні витрати.
Водночас небюджетні підприємства можуть закріпити обов'язок видавати аванс у власному положенні про відрядження. Такий обов'язок може встановлюватися також наказами про відрядження.
Тому єдине застереження - у "внутрішньому" Положенні про службове відрядження не напишіть самі собі про обов'язковість видавання авансу.
Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний надати (згідно з Інструкцією ) звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 05.12.2012 р. N 1276 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання" (далі - Порядок 1276), при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналів документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).
Тобто працівнику, який витратив власні кошти на відрядження, у разі подання звіту про використання коштів на відрядження згідно з Порядком N 1276 та відповідних документів, що підтверджують вартість понесених витрат, відшкодовуються витрати на відрядження.
Таким чином, незалежно від того, видавався аванс на відрядження, чи витрати під час відрядження здійснювались за власні кошти, працівник підприємства зобов'язаний подати звіт про використані кошти, видані на відрядження або під звіт, у терміни, встановлені пп. 170.9 ст. 170 ПКУ".
4. Спеціальні комісії "вибивають" борги із зарплати та підвищують її
Для кого актуально: Керівники підприємств, роботодавці.
Прес-служба Міндоходів повідомляє: "За сім місяців поточного року наймані працівники отримали 804,7 млн грн заборгованої зарплати, а бюджет - 171,2 млн грн податку з доходів фізичних осіб. Таких результатів вдалося досягти під час заслуховувань керівників підприємств-боржників на засіданнях спеціальних комісій за участі працівників Міндоходів та органів місцевої влади.
Крім того членам комісій вдалося спонукати понад 47,8 тис. суб'єктів господарювання підвищити зарплату своїм працівникам. Унаслідок цього бюджет отримав додаткових 85,5 млн грн.
Фахівці Міндоходів запевняють, що і надалі жорстко контролюватимуть дотримання роботодавцями норм виплати заробітної плати працівникам у розмірах, не менших, ніж це передбачено законодавством".
Експертна думка. Віталій Мосейчук, підприємець: "У такий спосіб у регіонах спеціальні комісії за участі працівників Міндоходів та органів місцевої влади займаються "вибиванням" боргів із зарплати та адміністративним підвищенням заробітної плати. За яким законодавством вони працюють? Жодного закону, який передбачає створення таких комісій, не ухвалено, вони працюють за позазаконною (не посилається на жодний закон) постановою КМУ від 18.03.2009 р. N 370 "Про запровадження спеціального моніторингу погашення підприємствами, установами та організаціями заборгованості із заробітної плати, страхових внесків до Пенсійного фонду України та обов'язкових платежів до державного та місцевих бюджетів". Тим більше ці комісії не мають права викликати керівників підприємств на допити та вимагати підвищувати зарплату. Це має ознаки кримінального правопорушення, а саме шантажу. Тобто питання виплати заробітної плати у нас не завжди вирішуються в договірному чи судовому порядку, за участю профспілок тощо".
5. Накласти арешт на рахунки платника податків органи
ДПС можуть, а зняти - ні
Ляпи Податкового кодексу: накласти арешт на рахунки платника податків органи ДПС можуть, а зняти - ні.
Чим встановлено. П. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України.
Для кого актуально: Генеральний директор, юристи.
Ляпи в законодавстві.
Згідно з п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 ст. 94, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:
- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Але права подавати позов до суду про зняття арешту з рахунків у податківців немає (є право арешту згідно з підпунктами 20.1.32 і 20.1.33 ПКУ), немає і обов'язку подати такий позов, якщо підстав немає. Тому платникам податків доводиться самостійно розблоковувати свої рахунки…
Експертна думка. Данило Гетьманцев, кандидат юридичних наук, доцент: "Платника не має розслабляти обставина, що арешт рахунків здійснюється на підставі рішення суду. Адже, Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 183-3) передбачена спеціальна спрощена процедура розгляду звернень податкової служби, яка може відбуватися без платника - хоча і з обов'язковим його повідомленням. Термін на розгляд звернення податкової служби - три дні. Визначення суду може бути оскаржене, що, проте, не зупиняє його виконання".
6. Готуємося до дедоларизації
Національний банк зобов'язав банки переводити всі валютні перекази
Чим встановлено. Постанова правління Національного банку України від 16.09.2013 р. N 365
Для кого актуально: Фізичні особи.
З 16 вересня введено нові правила поповнення поточних банківських рахунків: Національний банк зобов'язав банки переводити всі валютні перекази всередині країни в гривню, повідомила прес-служба регулятора.
У постанові правління НБУ зазначається, що поповнення валютних поточних рахунків громадян можливе тільки у разі переведення з іншого власного рахунку або шляхом внесення готівки через касу. За наявності довіреності можна вносити готівку на рахунок іншої людини. Поповнення валютних поточних рахунків в Україні іноземцями через каси допускається лише за наявності документів, які підтверджують джерело походження грошей.
Винятком у даному постанові є операції з зарахування відсотків за депозитами або поточними рахунками, казначейськими зобов'язаннями та облігаціями держпозики; з купівлі-продажу валюти; з зарахування валюти, отриманої у спадок; за договорами дарування; з повернення коштів, помилково перерахованих або надміру сплачених.
Нові вимоги НБУ пояснює політикою дедоларизації економіки.
Експертна думка. Людмила Чепинога, заступник директора Департаменту методології грошово-кредитної політики: "Громадяни, як і раніше, можуть пересилати в межах України свої гроші в іноземній валюті на адресу іншого фізособи. Однак зарахування таких коштів буде здійснюватися на банківський рахунок у національній грошовій одиниці в еквіваленті".