Оплата праці водіїв: беремо до уваги думку Мінсоцполітики
(коментар до листів Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. N 805/13/155-13
та від 24.09.2013 р. N 825/13/156-13)
Перед вами два листи Мінсоцполітики, присвячені одній темі - оплаті праці водіїв, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Нагадаємо: зарплата таким працівникам виплачується відповідно до наказу Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96р. N 77 (далі - наказ N 77).
Про кожний з листів поговоримо окремо.
Питання: 1. Чи може бути встановлений ненормований робочий день водію автобуса?
Відповідь: 1. Відповідь на це запитання надано в листі від 24.09.2013 р. N 825/13/156-13. Чому воно виникло?
Як відомо, особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку водіїв визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. N 340 (далі - Положення N 340). Його норми поширюються також і на водіїв, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Пунктом 2.10 Положення N 340 встановлено: водіям легкових автомобілів (крім таксі) за потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу.
Чи варто розуміти цю норму так, що цей режим роботи не може встановлюватися водію автобуса, оскільки транспортний засіб, яким він керує, не є легковим автомобілем?
Відповімо: зовсім ні. Адже при застосуванні ненормованого робочого дня керуються передусім Рекомендаціями щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затвердженими наказом Мінпраці від 10.10.97 р. N 7 (далі - Рекомендації N 7).
Дійсно, ненормований робочий день не може застосовуватися для всіх без винятку працівників.
Наприклад, на нього не можуть розраховувати працівники, зайняті на роботі з неповним робочим днем (п. 2 Рекомендацій N 7). Проте про неможливість встановлення його водіям автобуса в ньому немає ані слова.
Ураховуючи, що список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором (п. 7 Рекомендацій N 7), керівник відповідного органу може включити посаду водія до цього списку. Так само вважає й Мінсоцполітики.
Додатковим підтвердженням цьому є п.2 наказу N 77, згідно з яким водіям легкових автомобілів, автобусів, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, установлюється доплата за ненормований робочий день у розмірі 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.
Питання: 2. Водій місяць не виїжджав: чи бути надбавкам за класність і за ненормований робочий день?
Відповідь: 2. На жаль, такі випадки - не рідкість для бюджетних установ. Це може бути пов'язано не лише з технічними причинами (автомобіль на ремонті), але й з фінансовими (немає грошей на придбання бензину).
Якщо автомобіль з таких причин не буде експлуатуватися тривалий проміжок часу, то щодо водія застосовують один із заходів:
- оформляють простій. Його оплачують із розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки окладу працівника (ч. 1 ст. 113 КЗпП);
- переводять на іншу роботу (за наявності вакантної посади) строком до одного місяця. У цьому випадку його працю оплачують за «переведеною» посадою, але не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою (див. лист Мінпраці від 23.10.2007р. N 257/06/187-07). Підкреслимо: кількість переведень упродовж календарного року не обмежена.
Відповідно надбавки за класність і за ненормований робочий день у цих випадках не виплачують.
Проте якщо водій не виїжджав тільки місяць або його частину, але на роботу виходив, - як має бути оплачена його праця? Відповідь на це запитання подана в листі від 19.09.2013 р. N 805/13/155-13. Мінсоцполітики вважає, що в такому випадку надбавки за класність і за ненормований робочий день не встановлюються.
Щодо надбавки за ненормований робочий день, то можемо погодитися з такою думкою. Адже фактично в цей період водій не залучається до праці понад нормальну тривалість робочого часу.
А ось щодо надбавки за класність подискутуємо. Згідно з приміткою 1 додатка 3 до наказу N 77 водіям автотранспортних засобів установлюється щомісячна надбавка за відпрацьований час. На думку Мінсоцполітики, таким вважається час, упродовж якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом. Фактично відпрацьованим водієм часом вважаються «години, проставлені в табелі обліку робочого часу». Якщо водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав, то надбавка за класність за ці години не виплачується, оскільки при виконанні інших видів робіт класність не потрібна.
Тут погодитися з Мінсоцполітики не можемо з таких причин:
- по-перше, посадові обов'язки водія включають не лише водіння автотранспортного засобу, але і його обслуговування: щоденну перевірку технічного стану, забезпечення справності обладнання, роботи з технічного обслуговування тощо. Крім того, згідно з п. 2.1 Положення N 340 час простоїв не з вини водія включається до робочого часу водія. Тому, якщо водій на роботу приходив, але не виїжджав, а виконував іншу роботу, передбачену його посадовими обов'язками або простоював, цей період вважається ним відпрацьованим. При цьому він не перестає бути «класним» водієм;
- по-друге, основою для табелювання є дані про прихід водія на роботу і полишення її, а не інформація про безпосереднє водіння транспортного засобу.
Отже вважаємо, що в такому випадку надбавка за класність має виплачуватися на загальних підставах. Інша справа, якщо водій частину місяця хворів, тоді надбавка за класність буде виплачена пропорційно відпрацьованому часу.
Володимир Бойко,
експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»