КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Визначення поняття прогулу
ПИТАННЯ: Чи вважається прогулом невихід на роботу після закінчення терміну відпустки за досягнення дитиною трирічного віку, якщо телефонні дзвінки заблоковані і місцезнаходження працівниці невідоме? Акти про невихід на роботу складаються. Листи надіслані на домашню адресу та на адресу батьків.
ВІДПОВІДЬ: Прогулом вважається відсутність на роботі працівника без поважних причин як упродовж усього робочого дня, так і більш як три години. Таке визначення поняття прогулу дається п.25, 26 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 р. Ці Типові правила є нормативним актом і відходження від їхніх норм не допускається, за винятком тих випадків, коли норми самих Типових правил як нормативного акта Союзу РСР суперечать законодавству України і втратили чинність з цієї причини. До місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути включені положення, які доповнюють Типові правила, конкретизують їхні положення.
За пунктом 4 ст.40 КЗпП трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більш як три години впродовж робочого дня) без поважних причин.
Тобто власник або уповноважений ним орган може, а не зобов'язаний розірвати трудовий договір з працівником, який учинив прогул.
Звільнення за цією підставою допускається, якшо працівник скоїв прогул чи був відсутнім на роботі більш як три години впродовж робочого дня без поважної причини. Оцінка причин як поважних провадиться судом під час розгляду спору про звільнення. Очевидно, поважними слід визнати такі причини, які виключають вину працівника.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» прогулом визнається відсутність працівника на роботі як упродовж усього робочого дня, так і більш як три години безперервно або сумарно впродовж робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишенням роботи до закінченням строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний відпрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).
Факт прогулу має бути зафіксований складанням акта, шо є підставою для внесення відповідних відміток до табелю обліку використання робочого часу працівників. У табелі проставляється відмітка «пр» - прогули та інші неявки з поважних причин.
Проте слід зазначити, що звільнення за вчинення прогулу (в тому числі і за відсутність на роботі більш як три години впродовж робочого дня) є дисциплінарним стягненням і має провадитися з додержанням правил, установлених для застосування дисциплінарних стягнень (ст.147-149 КЗпП).
Згідно з ч.3 ст.40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Начальник відділу,
Тетяна СТАШКІВ
«Праця i зарплата» N 39 (859), 23 жовтня 2013 р.
Передплатний iндекс: 30214