Відповіді на актуальні питання зі сплати державного мита
Питання 1. Чи є платниками державного мита на території України фізичні особи - нерезиденти?
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом N 7-93, а порядок його обчислення та справляння - Інструкцією N 811.
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за здійснення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст. 1 Декрету N 7-93).
Перелік об'єктів справляння державного мита наведений у ст. 2 Декрету N 7-93, а розміри ставок державного мита - у ст. 3 даного Декрету.
Нерезиденти - це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 розд. 1 ПК України).
Тому, незалежно від резидентного статусу, усі фізичні особи є платниками державного мита на території України при здійсненні в їх інтересах дій і видачі документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Проте, відповідно до п. 24 ст. 4 Декрету N 7-93, громадяни України та іноземні громадяни можуть бути звільнені від сплати державного мита за видачу документів для в'їзду до України і виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадянами інших держав, які виконують функції почесних консулів України.
Питання 2. Чи сплачується державне мито ігри нотаріальному посвідченні цивільно-правових угод приватними нотаріусами?
Державне мито за нотаріальні дії, документи та послуги справляється державними нотаріальними конторами і виконкомами сільських, селищних, міських рад, на території яких немає нотаріальних контор (п. 3 ст. 2 Декрету N 7-93).
Відповідно до ст. 31 Закону про нотаріат приватні нотаріуси за здійснення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Додаткові послуги правового характеру також оплачуються за домовленістю сторін.
При цьому, виходячи з норм положень ст. 1 Указу N 762, приватні нотаріуси справляють державне мито за здійснення нотаріальних дій і справляють плату, яка не може бути менше розміру ставок державного мита для державних нотаріусів за аналогічні нотаріальні дії згідно з Декретом N 7-93.
Питання 3. З якої суми обчислюється і сплачується державне мито за посвідчення договорів, платежі за якими проводяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна)?
Відповідно до п. 8 гл. І розд. V Інструкції N 811 за посвідчення договорів, платежі за які проводяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається виходячи із загальної суми платежів за договором за весь час його дії.
Якщо договір укладений на невизначений термін, то державне мито обчислюється і сплачується виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше ніж за три роки.
Питання 4. З якої суми обчислюється державне мито при посвідченні додаткової угоди до договору іпотеки, якщо цією угодою змінюється і сума кредиту, і вартість заставного майна?
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким шотекоутримувач має право у разі не виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому Законом про іпотеку. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно з підпунктом "ф" п. 3 ст. 3 Декрету N 7-93 за нотаріальне посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами державне мито справляється у розмірі 0,01 % вартості предмета іпотеки, вказаної в іпотечному договорі.
При цьому, згідно з п. 9 гл. 1 розд. V Інструкції N 811, за посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами, продовження терміну дії раніше укладеного договору або збільшення первинної суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нереалізованих прав та невиконаних зобов'язань або суми, на яку збільшується сума за раніше укладеними договорами.
Таким чином, при посвідченні додаткової угоди до договору іпотеки, якщо такою угодою змінюється і сума кредиту, і вартість заставного майна, державне мито обчислюється і справляється у розмірі 0,01 % з суми, на яку збільшується сума за раніше укладеними договорами.
У такому ж розмірі державне мито справлятиметься за нотаріальне посвідчення додаткової угоди до іпотечного договору, у зв'язку зі зміною усього строку дії договору та/або валюти договору, - 0,01 % виходячи з оцінки нереалізованих прав та невиконаних зобов'язань або суми, на яку збільшується сума за раніше укладеними договорами.
Питання 5. Яким чином справляється державне мито за операціями відчуження нерухомого майна разом із земельною ділянкою, на якій воно розташоване?
При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об'єктів нерухомості вартість таких договорів визначається виходячи з суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна, а за посвідчення договорів відчуження юридичними особами вказаних об'єктів нерухомості - не нижче балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об'єктів і зносу на момент відчуження (п. 5 гл. 1 розд. V Інструкції N 811).
Державне мито за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок фізичною особою обчислюється і справляється з суми договору, але не нижче оціночної вартості земельної ділянки (п. 6 гл. 1 розд. V Інструкції 811).
При здійсненні вказаних цивільно-правових договорів державне мито сплачується за ставками, встановленими Декретом N 7-93:
- за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, - 1 % від суми договору, але не менше 1 НМДГ (підпункт "а" п.3 ст. 3);
- за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, що знаходяться у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, - 1 % від суми договору, але не менше 1 НМДГ (підпункт "б" п. 3 ст. 3).
Оскільки Декретом N 7-93 передбачено дві ставки розміру державного мита за відчуження земельних ділянок, будівель та споруд, то державне мито за об'єкти відчуження повинно справлятися окремо з урахуванням норм п. 5 гл. 1 розд. V Інструкції N 811.
Питання 6. У якому розмірі справляється державне мито при реєстрації випуску акцій у разі збільшення розміру статутного капіталу підвищенням номінальної вартості акцій?
Акція - іменний цінний папір, що посвідчує права її власника (акціонера), які стосуються акціонерного товариства, включаючи права на (ч. 1 ст. 6 Закону про ЦБ):
- отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів;
- отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації;
- управління акціонерним товариством;
- немайнові права, передбачені ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Акція має номінальну вартість, встановлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути менше однієї копійки (ч. 4 ст. 6 Закону про ЦБ).
Реєстрацію випуску акцій здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку (ч. 10 ст. 6 Закону про ЦБ).
Згідно з п. 1 гл. 1 розд. II Порядку N 1073 для реєстрації випуску акцій у разі збільшення статутного'капіталу підвищенням номінальної вартості акцій товариство, зокрема, подає до реєструючого органу:
- заяву про реєстрацію випуску акцій;
- рішення загальних зборів акціонерів товариства про випуск акцій нової номінальної вартості;
- оригінали свідоцтв про реєстрацію попередніх випусків акцій;
- копію платіжного документу, що підтверджує сплату державного мита відповідно до Декрету N 7-93, завірену підписом керівника та печаткою товариства, тощо.
Підпунктом "п" п. б ст. 3 Декрету N 7-93 визначено, що державне мито за реєстрацію випуску цінних паперів встановлюється у розмірі 0,1 % від номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше п'ятидесятиразового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.
Тобто у разі збільшення розміру статутного капіталу підвищенням номінальної вартості акцій державне мито при їх реєстрації справляється у розмірі 0,1 % від номінальної вартості випуску акцій, але не більше п'ятидесятиразового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.
Питання 7. Яка ставка державного мита застосовується при посвідченні договору оперативного лізингу (оренди) рухомого майна?
Відповідно до пп 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної особи або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж ті, які передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
З урахуванням того, що договір оперативного лізингу рухомого майна має майновий характер, державне мито при нотаріальному посвідченні справляється, відповідно до підпункту "д" п. 3 ст. 3 Декрету N 7-93, як за посвідчення інших договорів, що підлягаюті оцінці, тобто у розмірі 1 % суми договору, але не менше 1 НМДГ
Питання 8. Яка ставке державного мита застосовується при нотаріальним.) посвідченні договору фінансового лізингу транспортного засобу з подальшим переходом права власності між юридичною особок (лізингодавцем) і фізичнок особою - підприємцем (лізингоотримувачем)?
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з наступним умоз (абзац 6 пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 розд. 1 ПК України):
- об'єкт лізингу передається на термін, впродовж якого амортизується не менше 75 % його первинної вартості, а оренда]: зобов'язується на підстав лізингового договору і впродовж терміну його дії придбати об'єкт лізингу з подальшим переходом правг власності від орендодавщ до орендаря за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі;
- балансова (залишковавартість об'єкту лізингу не момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, складає не більше 25 % первісної вартості такого об'єкту лізингу, що діє нг початок терміну дії лізингового договору;
- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкту лізингу або перевищує її;
- майно, яке передається у фінансовий лізинг, виготовлено за замовленням лізингоотримувача (орендаря) і яке після закінчення дії лізингового договору не може бути використано іншими особами, окрім лізинтоот-римувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Таким чином, договір фінансового лізингу (оренда) містить окремо суму иізингових платежів і суму, за якою лізингоотримувач повинен придбати об'єкт лізингу, тобто договір фінансового лізингу передбачає відчуження об'єкту лізингу.
Окрему ставку державного мита за нотаріальне посвідчення договору фінансового лізингу рухомого майна нормами Декрету N 7-93 не передбачено.
Проте умовами фінансового лізингу передбачено, що орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність впродовж терміну дії лізингового договору або у момент його закінчення за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі.
Так, при укладенні договорів продажу рухомого майна за нотаріальне посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів іншим особам державне мито справляється у розмірі 5 НМДГ (85 грн) (підпункт "г" п. 3 ст. 3 Декрету N 7-93).
Питання 9. Яким чином справляється державне мито, якщо при нотаріальному посвідченні договорів (угод) обидві сторони мають право на пільгу зі сплати державного мита?
Відповідно до п. 2 розд. II Інструкції N 811 державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною, яка не звільнена від сплати державного мита; або пропорційно за домовленістю сторін.
Якщо ж при нотаріальному посвідченні договорів (угод) обидві сторони мають право на пільгу зі сплати державного мита, то державне мито не справляється
Категорії осіб, що звільняються від сплати державного мита, визначені ст. 4 Декрету N 7-93, зокрема:
1) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадок на:
- майно осіб, загиблих при захисті СРСР та України, у зв'язку з виконанням інших державних або громадських обов'язків або виконайням обов'язку громадянина по рятуванню життя людей, охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю, охороні власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, що загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;
- майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
- житловий будинок, пай в житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належить спадкодавцю на праві приватної власності, якщо вони мешкали в цьому будинку, квартирі впродовж 6 місяців з дня смерті спадкодавця;
- житлові будинки в сільській місцевості, за умови, що ці громадяни постійно мешкатимуть в цих будинках і працюватимуть в сільській місцевості;
- вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого та майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару та винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
- майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;
2) неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадок;
3) громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
4) громадяни, віднесені до категорії 3 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно мешкають до відселення або самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 р. прожили - або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше 2 років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше 3 років;
5) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і мешкають або постійно мешкають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 01.01.1993 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років;
6) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизан), загиблих або зниклих без вісті, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
7) інваліди І та II груп.
Питання 10. Який порядок справляння державного мита з основного договору купівлі-продажу нерухомості, зокрема земельної ділянки, якщо під час укладення попереднього договору за цією угодою держмито було сплачено з вказаної в такому попередньому договорі суми завдатку?
Згідно зі ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються впродовж певного строку (у певний строк) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Згідно зі ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір) До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не витікає зі змісту змішаного договору.
Отже, при укладенні попереднього договору одним з його елементів може бути положення про сплату покупцем, згідно із статтями 570, 571 ЦК України, сум авансового платежу (завдатку) у рахунок сплати продавцю обумовленої суми договору.
За нотаріальне посвідчення змішаних попередніх договорів державне мито повинно справлятися згідно з підпунктом "д" п. 3 ст. 3 Декрету N 7-93, як з договорів, що підлягають оцінці.
При складанні та нотаріальному посвідченні основного договору купівлі-продажу нерухомості, у тому числі земельної ділянки, державне мито, сплачене за нотаріальне посвідчення попереднього змішаного договору, поверненню не підлягає, проте зараховується при сплаті суми державного мита за нотаріальне посвідчення основного договору, якщо в такому основному договорі сторони посилаються на укладений попередній договір і вказують суму вже сплаченого авансового платежу (завдатку).
Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених ст. 8 Декрету N 7-93:
- внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;
- відмова державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних та сільських Рад народних депутатів у здійсненні нотаріальних дій;
- у інших випадках, передбачених законодавством України.
Державне мито повертається за умови, якщо заява подана до відповідної установи, що справляє мито, впродовж року з дня зарахування її до бюджету.
Питання 11. Яка відповідальність передбачена за несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету, і чи передбачена адміністративна відповідальність?
Відповідно до ст. 9 Декрету N 7-93 за несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету платники державного мита сплачують пеню та штрафи відповідно до закону, тобто 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день сплати державного мита.
У разі несвоєчасної або неповної сплати державного мита адміністративна відповідальність за таке порушення не передбачена.
Список використаних документів
ЦК України - Цивільний кодекс України
ПК України - Податковий кодекс України
Закон про іпотеку - Закон України від 05.06.2003 p. N 898-IV "Про іпотеку"
Закон про нотаріат - Закон України від 02.09.1993 р. N 3425-ХII "Про нотаріат"
Закон про ЦБ - Закон України від 23.02.2006 p. N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок"
Указ N 762 - Указ Президента України від 10.07.1998 р. N 762/98 "Про впорядкування стягнення плати за здійснення нотаріальних дій"
Декрет N 7-93 - Декрет КМУ від 21.01.1993 р. N 7-93 "Про державне мито"
Інструкція N 811 - Інструкція щодо порядку обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Мінфіну України від 07.07.2012 р. N 811
Порядок N 1073 - Порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затверджений рішенням НКЦПтаФР від 31.07.2012 р. N 1073
"Консультант бухгалтера" N 45 (741) 11 листопада 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)