Огляд судової практики
Реєстрація податкових накладних і право на податковий кредит
Ухвала N 2а/0270/3737/12 актуальна по відношенню до податкових накладних, виписаних до 1 липня 2012 року. Тлумачачи редакцію абзацу 9 п. 201.10 ст. 201 розд. V ПК України, що діяла до 01.07.2012 p., Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) дійшов висновку, шо платник податків не мав права на податковий кредит за наявності сукупності двох умов:
- відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- порушення порядку заповнення податкової накладної
Звідси можна зробити висновок про те, що якщо податкова накладна була оформлена належним чином, але при цьому не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податків все одно зберігав право на податковий кредит.
З 1 липня 2012 року набрали чинності зміни до вказаної вище норми ПК України, суть яких зводиться до того, що для позбавлення платника податків права на податковий кредит тепер достатньо тільки однієї з вищеперелічених умов.
Неможливість проведення зустрічного звіряння як підстави для донарахування податків
Суть спору замовника з податковим органом. Донараховувавши замовнику грошове зобов'язання щодо оспорюваного податкового пові-домлення-рішення, податковий орган виходив з того, що спеціалістом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру <...> досліджувалися документи і податкова звітність ПП "М", за результатами яких зроблений висновок фахівця, яким зафіксовано, що на оспорюваних контролюючими органами документах підписи ОСОБИ 2, виконані різними особами.
Також перевіркою не підтверджена поставка підрядником (не нараховане податкове зобов'язання з ПДВ), яку замовник включив до складу податкового кредиту. Підрядника не знайшли за податковою адресою, тому не змогли провести зустрічну звірку. У зв'язку з цим, на думку податкового органу, замовник не мав підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за <...> податкові накладні з реквізитами контрагента-постачальника ПП "М".
З тексту Ухвали N 2а-14531/12/2670 витікає, що висновок податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента підприємства не може бути підставою для донарахування сум ПДВ (шляхом виключення податкового кредиту), оскільки зустрічна звірка є способом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів.
Проте платник податків все одно повинен довести своє право на податковий кредит за допомогою первинних документів (накладних, податкових накладних тощо), які підтверджують реальне здійснення господарської операції.
Умови для реєстрація податкових накладних в ЄРПН
Платником ПДВ - продавцем товару була направлена контролюючому органу засобами електронного зв'язку податкова накладна <...> для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з квитанцією <...> вказаний документ не був прийнятий у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документі, не відповідало інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Проте ні ПК України, а ні Порядок N 1246 не визначають і не конкретизують помилок, виявлення яких унеможливлює реєстрацію податкової накладної.
Як випливає з Ухвали N 826/5894/'13-а, розгляду в адміністративному суді підлягають позови до Міністерства доходів та зборів України про обов'язок зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відміна державної реєстрації змін до установчих документів
У рамках спору, наведеного в Ухвалі N К/9991/65541/11, податковий орган звернувся до суду про відміну державної реєстрації змін в установчі документи підприємства. Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що підприємство не знаходиться за своїм новим місцезнаходженням.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, з висновками яких погодився ВАСУ, виходили з наступного:
- зміна місцезнаходження підприємства не є внесенням змін до його установчих документів;
- відсутність підприємства за своїм місцезнаходженням є підставою для припинення юридичної особи, а не для відміни реєстрації змін до її установчих документів.
Від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами
На думку ВАСУ, викладеному в Ухвалі N 2а-16039/12/2670, від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами не включається до складу витрат звітного періоду, а погашається в подальших звітних періодах за рахунок доходів від продажу цінних паперів.
Такий від'ємний фінансовий результат зменшуватиме лише фінансовий результат від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах і погашатиметься в наступних податкових періодах за рахунок доходів від відчуження цінних паперів.
При цьому порядок перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами за своєю економічною природою різні.
У першому випадку йдеться про перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування на витрати в наступних податкових періодах до повного погашення, а в другому - про перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами.
Оскарження припису прокурора
У рамках спору, наведеного в Ухвалі N 2а-5608/11/2670, підприємство зробило спробу оскаржити до суду припис прокурора про усунення порушень податкового законодавства і про погашення податкового боргу.
За підсумками розгляду справи в позові підприємству було відмовлено. Свою позицію ВАСУ обґрунтував тим, що, виносячи припис, що оскаржується, прокурор діяв в межах норм законодавства.
Письмовий припис прокурора вноситься,у випадках, коли порушення закону носить явний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунено. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Повноваження податкових органів, право на витрати з одержаних послуг
В Ухвалі N 2а-1670/1533/12 ВАСУ вказав на те, що у податкових органів немає повноважень встановлювати в акті перевірки відповідність здійснених платником податків угод нормам цивільного та господарського законодавства.
В той же час, як випливає з даної Ухвала, при віднесенні до складу витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг платнику податків слід подумати про доказову базу їх зв'язку з господарською діяльністю. Це, зокрема, може бути збільшення доходу підприємства у зв'язку з використанням одержаних послуг, а також зменшення його дебіторської заборгованості.
Відмітимо, що платник податків не зміг довести необхідність в інформаційно-консультаційних послугах та їх зв'язок з господарською діяльністю, тому колегія суддів касаційної інстанції погодилася з судами попередніх інстанцій щодо необґрунтованості включення до складу валових витрат суми коштів в розмірі <...> і податкового кредиту в розмірі <...> за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг, враховуючи наступне.
У матеріалах справи відсутні докази того, що одержані платником податків інформаційно-консультаційні послуги сприяли збільшенню доходів від укладених угод і збільшенню інших доходів або зменшенню дебіторської заборгованості.
Кредиторська заборгованість зі збіглим терміном давності і валові витрати
У Постанові N 2а-2975/11/0970 розглянуто підстави норм Закону про оподаткування прибутку (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), які стосуються включення до складу валових доходів кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги), за якою збіг строк позовної давності. ВАСУ вказав, що при збільшенні валових доходів валові витрати, пов'язані придбанням таких товарів (робіт, послуг), коригуванню у бік зменшення не підлягають.
Борги із зарплати та позовна давність
У минулому номері журналу ми вже писали про Рішення N 8-рп, згідно з яким для звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати та інших виплат, пов'язаних з виконанням працівником своїх трудових обов'язків (незалежно від їх нарахування), не існує будь-яких строків давності.
Конституційний Суд України в новому Рішенні N 9-рп роз'яснив, що сказане вище поширюється і на суму індексації заробітної плати, а також на компенсацію втрати частині заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Виплати нерезиденту та міжнародні договори
У Постанові N 21-305а13 Верховний Суд України розглянув співвідношення національного законодавства та міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування в частині доходів, що виплачуються нерезидентам.
В результаті, Верховним Судом України зроблений висновок про те, що якщо умовами міжнародного договору передбачено, що ті або інші доходи (у нашому випадку - відсотки), що виплачуються нерезидентам, можуть оподатковуватися податком як на території України, так і на території іншої договірної держави, то вони все одно підлягають оподаткуванню в Україні.
Положення статей міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування не можуть розглядатися як такі, що надають платнику податків право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод і суті податку на прибутку в даній ситуації.
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР (втратив чинність)
Порядок N 1246 - Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою КМУ від 29.12.2010 р. N 1246
Рішення N 8-рп/2013 - Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. N 8-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки Присяжнюк Людмили Михайлівни щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1,12 Закону України "Про оплату праці""
Рішення N 9-рп/2013 - Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. N 9-рп/2013 "У справі з конституційного звернення громадянина Дзеби Юрія Володимировича щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України"
Ухвала N 2а-1670/1533/12 - Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.10.2013 р. N 2а-1670/1533/12 "Про визнання незаконними і відміни податкових повідомлень-рішень" (http:// reyestr.court.gov.ua/Review/34452719)
Ухвала N 2а-5608/11/2670 - Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.10.2013 р. N 2а-5608/11/2670 "Про відміну припису" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34452427)
Ухвала N 2а-16039/12/2670 -Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.10.2013 р. N 2а-16039/12/2670 "Про визнання протиправним і відміни податкового повідомлення-рішення" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34452586)
Ухвала N 826/5894/13-а - Ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 р. N 826/5894/13-а "Про зобов'язання здійснити дії" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34360406)
Ухвала N К/9991/64541/11 -Ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 р. N К/9991/64541/11 "Про відміну державної реєстрації змін в установчі документи" (http://reyestr. court.gov.ua/Review/34429005)
Ухвала N 2а/0270/3737/12 - Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013 р. N 2а/0270/3737/12 "Про визнання протиправним і відміни податкового повідомлення-рішення" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34430377)
Ухвала N 2а-14531/12/2670 - Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013 р. N 2а-14531/12/2670 "Про відміну податкового повідомлення-рішення, обов'язок здійснити певні дії" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34452876)
Постанова N 21-305а13 - Постанова Верховного Суду України (Судової палати у адміністративних справах) від 08.10.2013 р. N 21-305а13 "Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення" (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34364797)
Постанова N 2а-2975/11/0970- Постанова Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013 р. N 2а-2975/11/0970 "Про відміну податкового повідомлення-рішення" (http://reyestr. court.gov.ua/Review/34332454)
"Консультант бухгалтера" N 45 (741) 11 листопада 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)