Відповіді на актуальні питання з податкових перевірок
Питання 1. Які перевірки органів доходів та зборів повинні реєструватися в журналі реєстрації перевірок, який веде суб'єкт господарювання?
Згідно з п. 75.1 ст. 75 гл. 8 розд. II ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, вказаних в податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Документальна виїзна перевірка - перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків або місцем розташування об'єкту права власності, щодо якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою є перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеного відповідно до п. 77.2 ст. 77 гл. 8 розд. II ПК України, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.
Фактичною є перевірка, яка проводиться за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Згідно з п. 3 Порядку N 18 Журнал реєстрації перевірок знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності.
Також п. 7 Порядку N 18 визначено, що представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у спеціальному Журналі, заповнюючи усі передбачені графи, і поставить підпис.
Таким чином, у Журналі реєстрації перевірок суб'єктів господарювання робітники контролюючих органів реєструють тільки ті перевірки, які проводяться за місцем здійснення господарської діяльності платника податків, зокрема документальну виїзну та фактичну перевірки
Питання 2. Чи повідомляється платник податків про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки?
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Статтею 78 гл. 8 розд. II ПК України визначені обставини, за наявності яких можуть здійснюватися документальні позапланові перевірки.
В той же час згідно з п. 79.1 ст. 79 гл. 8 розд. II ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється з підстав, вказаних в пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 гл. 8 розд. II ПК України, і охоплює документи та дані, надані платником податків у визначених ПК України випадках або одержаних іншим способом, передбаченим законом.
Пунктом 79.2 ст. 79 гл. 8 розд. II ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовцями контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов ст. 79 гл. 8 розд. II ПК України надає посадовим особам контролюючого органу право приступити до проведення документальної невиїзної перевірки.
Порядок надання платниками податків документів до перевірки визначено ст. 85 гл. 8 розд. II ПК України.
Питання 3. Які умови та порядок допуску посадовців органів доходів та зборів до проведення документальних, виїзних та фактичних перевірок?
Згідно з п. 81.1 ст. 81 гл. 8 розд. II ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним, за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Не пред'явлення або не направлення у випадках, визначених ПК України, платнику (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) податків цих документів або пред'явлення вказаних документів, оформлених з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 гл. 8 розд. II ПК України, є підставою для не допущення (службових) посадовців контролюючого органу де проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або (службових) посадовців платника (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) податків від допуску до перевірки по інших підставах не дозволяється
При пред'явленні направлення платнику податків та/або його посадовим (службовим) особам (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються в направленні з вказівкою прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або (службових) посадовців платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися в направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови В цьому випадку акт про відмову від підпису в направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) в допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, що засвідчує факт відмови.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючих органів повинні діяти в межах повноважень, визначених ПК України.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків при перевірці, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги цих органів з усунення виявлених порушень, законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки і мають право подати заперечення до цього акту (довідки).
Питання 4. Які переваги дасть платникам податків впровадження електронної перевірки і в чому її суть?
Відповідні норми з впровадження електронних перевірок як сервісу для платників податків передбачені ПК України. Так, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 гл. 8 розд. II ПК України, документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 гл. 8 розд. II ПК України, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 днів до передбачуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання та ухвалення рішення про проведення електронної перевірки встановлені Наказом N 143 (набуває чинності з 01.01.2014 p.).
Згідно з нормами ПК України електронні перевірки проводитимуться:
- з 01.01.2014 р. - для платників податків, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
- з 01.01.2015 р. - для суб'єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу;
- 3 01.01.2016 р. - для інших платників.
Електронна перевірка надається Міндоходів України як сервіс для платників податків. Застосування такого виду перевірки:
- дозволить вирішити проблеми дистанційного обслуговування платників податків та вивільнить їх від необхідності особисто відвідувати територіальні органи доходів та зборів;
- мінімізує вплив людського чинника;
- підвищить якість та зменшить строк проведення перевірки;
- надасть як платникам податків, так і контролюючим органам впевненість в правильності та цілосності оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій;
- понизить адміністративне навантаження на платника податків, уніфікує процеси податкового аудиту.
Питання 5. З яких підстав і яким чином робітники органів доходів та зборів можуть направити платнику запит про надання інформації та її документальне підтвердження? Які строки надання відповідей на такі запити?
Порядок отримання податкової інформації контролюючими органами регулюється ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України.
Так, згідно з п. 73.3 ст. 73 гл. 7розд. II ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік запрошеної інформації та документів, що шдтверджують її, а також підстави для направлення запиту.
Відповідно до п. 10 Порядку N 1245 запит на отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку контролюючого органу і підписується керівником (заступником керівника) цього органу. У запиті вказуються:
- посилання на норми закону, згідно з якими контролюючий орган має право на отримання такої інформації;
- підстави для направлення запиту;
- опис прошеної інформації, і, при необхідності, перелік документів, що підтверджують її.
Запит вважається врученим, якщо направленій поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або наданий під розпис платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Письмовий запит про надання інформації направляється платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоч би однієї з наступних підстав:
- за результатами аналізу податкової інформації, одержаної у встановленому законом порядку, виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи;
- для визначення рівня звичайних цін на товари(роботи, послуги) при проведенні перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 розд. І ПК України;
- виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків;
- відносно платника податків подана скарга про не надання ним податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
- у разі проведення зустрічної звірки;
- у інших випадках, визначених ПК України.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження впродовж одного місяця з дня, наступного за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПК України)У випадку якщо запит складений з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п. 73.3 ст. 73 гл. 78 розд ІІ ПК України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
При цьому у разі направлення запиту, відповідно до підпунктів 1, 3 і 4 п. 73.3 ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, відповідно до норм ст. 78 гл. 8 розд. II ПК України, впродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту. Не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, згідно зі ст. 78 гл. 8 розд. II ПК України, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
Питання 6. Які документи платник податків повинен надати при перевірці, що впливають на її результат?
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 гл. І розд. II ПК України).
Згідно з нормами ПК України підставами для висновків при проведенні перевірок є:
- податкова інформація;
- експертні висновки;
- судові рішення;
- документи, визначені ПК України обов'язковими для ведення;
- інші матеріали, одержані в порядку та способом, передбаченими ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Крім того, згідно з п. 44.6 ст. 44 гл. 8 розд. II ПК України, у випадку якщо до закінчення перевірки або у строки, визначені в абзаці другому п. 44.7 гл. 8 розд. II ПК України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, що проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, окрім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником в податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.
При цьому, якщо платник податків після закінчення перевірки і до ухвалення рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником в податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами 2 та 4 п. 44.7 ст. 44 гл. І розд. II ПК України), такі документи повинні враховуватися контролюючим органом при розгляді ним питання про ухвалення рішення.
З метою забезпечення прав платників податків п. 44.6 ст. 44 гл. 8 розд. II ПК України також встановлено, що у випадку якщо посадовець контролюючого органу, що здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від обліку документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки направити листом з повідомленням про вручення і з описом вкладеного або представити безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (завірені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-физичної особи або посадовця платника податків-юридичної особи).
Питання 7. Чи можна відправити акт документальної невиїзної перевірки поштою?
Пунктом 86.4 ст. 86 гл. 8 розд. II ПК України встановлено, що акт документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам чи направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Таким чином, при неможливості з яких-небудь причин вручити акт (довідку) перевірки особисто платнику податків контролюючий орган може направити його за місцем реєстрації такого платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, ніж забезпечується право суб'єкта господарювання на ознайомлення з матеріалами документальних невиїзних перевірок і у разі незгоди - подальшого подання до контролюючого органу заперечень до акту перевірки або оскарження прийнятих податкових повідомлень- рішень.
Питання 8. Які строки проведення позапланових перевірок?
Згідно з п. 82.2 ст. 82 гл. 8 розд. II ПК України тривалість прозедення документальних позапланових перевірок (окрім перевірок, які проводяться за наявності обставин, визначених в пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 гл. 8 розд. II ПК України, тривалість яких встановлена ст. 200 розд. V ПК України) не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, 5 робочих днів - для суб'єктів малого підприємництва, 10 робочих днів - для інших платників податків.
Продовження строків проведення таких перевірок можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більше ніж на 10 робочих днів для великих платників податків, не більше ніж на 2 робочих днів - для суб'єктів малого підприємництва, не більше ніж на 5 робочих днів - для інших платників податків.
При цьому у разі втрати платником документів строки проведення перевірки можуть бути перенесені до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах 90 календарних днів з дня, наступного за днем повідомлення платником контролюючого органу про втрату, ушкодження або дострокове знищення документів. У випадку якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків та зборів були вилучені правоохоронними та іншими органами, строки проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
При певних обставинах проведення документальної виїзної перевірки великого платника може бути призупинено на строк, що не перевищує 30 робочих днів, а у разі потреби проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів про діяльність платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути призупинена на термін, необхідний для завершення таких процедур.
Питання 9. У які строки платник податків може подати заперечення до акту перевірки, і через скільки дніє контролюючий орган направляє відповідь?
Платник податків, не згідний з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті перевірки, має право подати заперечення впродовж 5 робочих днів з дня отримання акту.
Податковим кодексом України передбачена можливість участі платника податків в розгляді заперечень, про що він повинен вказати в тексті заперечень. При цьому контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника про місце та час проведення їх розгляду.
Заперечення розглядаються податковим органом впродовж 5 робочих днів, наступних за днем їх отримання, і платнику податків направляється відповідь.
Питання 10. Скільки років повинні зберігатися документи для пред'явлення в ході документальної перевірки підприємства?
Статтею 44 гл. 1 розд. II ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються вказані документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПК України граничного строку подання такої звітності.
Термін «первинний документ» та обов'язкові реквізити, які повинні мати наступні документи, визначений Законом про бухоблік.
Строки зберігання відповідних документів визначені також Переліком N 578/5. Встановлені даним Переліком строки є мінімальними.
Більшість документів, які підприємство використовує у своїй господарській діяльності, зберігаються три роки, але деякі документи необхідно зберігати від 5 до 75 років, зокрема відомості для нарахування зарплати. Для окремих документів Переліком N 578/5 передбачені додаткові умови, а саме: знищення деяких документів тільки після перевірки державними податковими органами.
Чинними нормами законодавства не встановлено обмежень щодо періоду проведення перевірки платника податків органами доходів та зборів.
При цьому у разі проведення документальної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи доходів та зборів, платник податків повинен надати в повному обсязі документи, які відносяться до предмета перевірки або пов'язані з нею і зберігання яких регламентується чинними нормативно-правовими актами.
Питання 11. За який період контролюючі органи можуть визначити податкові зобов'язання?
Згідно з п. 102.1 ст. 102 гл. 9 розд. II ПК України контролюючий орган, окрім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, встановлених ПК України, не пізніше за закінчення 1095 дня, наступного:
- за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом;
- за днем її фактичного подання, у випадку якщо така податкова декларація була подана пізніше.
Якщо впродовж зазначеного терміну контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, то платник податків вважається звільненим від такого грошового зобов'язання, а спір з такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань з такої податкової декларації впродовж 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
У пункті 102.2 ст. 102 гл. 9 розд. II ПК України вказано, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 гл. 9 розд. II ПК України, якщо:
- податкова декларація за період, впродовж якого виникло Податкове зобов'язання, не була подана;
- посадовець платника податків (фізична особа - платник податків) засуджений за ухилення від сплати вказаного грошового зобов'язання або в кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття з не реабілітуючих підстав, що набрало законної чинності.
Слід зазначити, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, яка стягується з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України).
Таким чином, грошове зобов'язання платника податків визначається контролюючим органом тільки в межах періодів, встановлених ст. 102 гл. 9 розд. 11 ПК України.
Питання 12. Податковий орган за актом перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення. Але платник податків відправив заперечення до цього акту. У який строку такому разі приймається податкове повідомлення-рішення?
Згідно з п. 86.8 ст. 86 гл. 8 розд. II ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) впродовж 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, в порядку, передбаченому ст. 58 гл. 4 розд. 11 ПК України для направлення (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акту такої перевірки контролюючому органу за основним місцем обліку платника податків).
За наявності заперечень посадовців платника податків до акту перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновків про результати розгляду заперечень до акту перевірки впродовж трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (направлення) письмової відповіді платнику податків.
При цьому, у випадку якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за обставинами, визначеними пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 гл. 8 розд. II ПК України, відносно кримінального провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення відносно посадовця (посадовців) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, предметом якого є податки та/або збори, що перевіряється, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом впродовж 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (звинувачувального вироку, постанови про закриття кримінального провадження з не реабілітуючих підстав), набрало чинності.
Питання 13. Який порядок узгодження донарахованих сум грошових зобов'язань у разі направлення платником податків позову до суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення?
При зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до контролюючого органу ухвали суду про відкриття провадження у справі відносно позову платника податків не пізніше за настання граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, того ж дня податкове повідомлення-рішення виводиться з реєстру і обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішення суду законної чинності.
У разі надходження до контролюючого органу ухвали суду про відкриття провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання нарахована сума в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона знаходиться до дня набрання судового рішення законної чинності.
Слід зазначити, що впродовж процедури судового оскарження (до прийняття судом рішення по суті, що набрав чинності) сума грошового зобов'язання, яке оскаржується, вважається неузгодженою.
При цьому податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:
- контролюючий орган відміняє раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення;
- рішенням суду, що набрало чинності , відміняється повідомлення-рішення контролюючого органу;
- рішенням суду, що набрало чинності, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 p. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Перелік N 578/5 - Перелік типових документів, які створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, з вказівкою строків зберігання документів, затверджений наказом Мінюсту України від 12.04.2012 р. N 578/5
Порядок N 18 - Порядок ведення Журналу реєстрації перевірок, затверджений наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. N 18
Порядок N 1245 - Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації вказаними органами за письмовим запитом, затверджений Постановою КМУ від 27.12.2010 р. N 1245
Наказ N 143 - Наказ Міндоходів України від 03.06.2013 р. N 143 «Про затвердження Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та ухвалення рішення територіальним органом Міністерства доходів та зборів України про проведення такої перевірки»
"Консультант бухгалтера" N 48-49 (744-745) 2 грудня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)