КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 21 листопада 2013 р. N 1002-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільової
регіональної програми розвитку Українського
Придунав'я на 2014-2017 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової регіональної програми розвитку Українського Придунав'я на 2014-2017 роки, що додається.
Визначити Одеську облдержадміністрацію державним замовником Програми.
2. Одеській облдержадміністрації разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади підготувати і подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової регіональної програми розвитку Українського Придунав'я на 2014-2017 роки.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 21 листопада 2013 р. N 1002-р
Концепція
Державної цільової регіональної програми
розвитку Українського Придунав'я на 2014-2017 роки
Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма
Українське Придунав'я, до складу якого входять місто обласного значення Ізмаїл, а також Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський і Татарбунарський райони Одеської області, розташоване у Дунай-Дністровському межиріччі Придунав'я, є специфічною територією з унікальними географічними, історичними та етнічними особливостями (спільний кордон з Республікою Молдова та Румунією, наявність великих річок - Дунаю та Дністра, приморське розташування).
Станом на 1 січня 2013 р. на території Українського Придунав'я проживає 324,9 тис. осіб, щільність населення становить 49 жителів на 1 кв. кілометр, що на третину менше, ніж у середньому по області і державі загалом.
Українське Придунав'я має стратегічне значення завдяки вигідному географічному розташуванню і наявності значного транспортно-транзитного потенціалу - трьох морських торговельних портів, Українського Дунайського пароплавства, судноплавного ходу Дунай - Чорне море, залізниці, аеропорту. Через Чорне море і внутрішні водні шляхи Придунав'я забезпечується вихід до Білорусі та Росії, країн Кавказького і Каспійського регіонів.
Сприятливі кліматичні умови, земельні та водні ресурси є основою для розвитку агропромислового комплексу, зокрема овочівництва, виноробства та рибного господарства.
Крім очевидних переваг в Українському Придунав'ї існує ряд економічних, соціальних та екологічних проблем.
Зокрема, спостерігається економічне відставання Українського Придунав'я від інших районів Одеської області. Так, у 2012 році показник обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції (товарів, послуг) на одну особу в районах Українського Придунав'я був нижчий, ніж середнє значення в області, у тому числі в Ренійському районі - більше ніж у чотири рази, Кілійському - більше ніж у 1,8 раза. Подібна ситуація склалася з рівнем середньомісячної заробітної плати найманого працівника, яка, зокрема, у Татарбунарському районі становила 1269 гривень, Ізмаїльському - 1300, Болградському - 1402 гривні, що нижче за середнє значення в районах області. Проблемами м. Ізмаїла і Ренійського району є заборгованість із заробітної плати, яка на 1 січня 2013 р. становила 681 тис. і 1722 тис. гривень відповідно.
Рівень зареєстрованого безробіття у 2012 році становив у Болградському районі 3,1 відсотка (в Одеській області - 1 відсоток), в Ізмаїльському - 1,2, Кілійському - 1,7, Ренійському - 1,7, Татарбунарському - 1,6 відсотка.
Для придунайських районів характерною є депопуляція як наслідок природного та міграційного скорочення чисельності населення. Природне скорочення населення характерне для всіх районів за винятком Ізмаїльського, зокрема у Болградському районі - 1,4 проміле; Кілійському - 2,3, Ренійському - 1,3, Татарбунарському - 2 проміле.
Проблемами, що стримують економічний розвиток Українського Придунав'я, є:
недостатньо розвинена транспортна інфраструктура;
складний стан морегосподарського комплексу;
відсутність розвинутої промисловості, зокрема рибної галузі;
залежність від постачання електроенергії з-поза меж України;
низький рівень водо- та газозабезпечення;
складна екологічна ситуація;
незадовільний стан навчальних закладів та закладів охорони здоров'я.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом
З метою розв'язання проблем Українського Придунав'я прийнята Програма комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 428 (далі - Програма) (Офіційний вісник України, 2004 р., N 14, ст. 973; 2008 р., N 48, ст. 1561).
За результатами виконання зазначеної Програми залишилися невирішеними питання щодо:
будівництва каналу глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море до проектної осадки суден (7,2 метра);
відновлення потужностей приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство”. Потужний морегосподарський комплекс Дунайського регіону втрачає значні обсяги вантажів та вантажоперевезень внаслідок істотного скорочення експортно-імпортних та транзитних вантажопотоків, зокрема, обсяги його вантажних перевезень зменшилися з 2,4 млн. тонн у 2010 році до 1,4 млн. тонн у 2012 році. Необхідно також завершити будівництво корпусів морських суховантажних суден, що здійснюється судноплавною компанією зазначеного товариства. Крім того, існує потреба у будівництві поромних комплексів;
будівництва сучасної автостради Одеса - Рені. Основні залізничні та автомобільні магістралі, які частково проходять через територію Республіки Молдова, не відповідають європейським вимогам до швидкісних магістралей і мають обмежену пропускну спроможність;
розвитку підприємств переробної та харчової промисловості (молочні, рибообробні заводи, м'ясокомбінати тощо), зокрема їх технічної та технологічної модернізації, а також відновлення належного функціонування галузі рибного господарства, у якій зайнята значна кількість населення;
створення власних електроенергетичних генеруючих потужностей, оскільки на сьогодні південні райони Одеської області отримують електроенергію з Республіки Молдова;
завершення газифікації населених пунктів. На сьогодні Кілійський та Татарбунарський райони залишаються негазифікованими (55 населених пунктів), у Болградському районі не газифіковано сім сіл, в Ізмаїльському - 15 (загальна чисельність населення у зазначених населених пунктах становить 92, 2 тис. осіб);
водозабезпечення. Місцеві природні водні джерела не відповідають екологічним та санітарним нормам. Жителі 44 населених пунктів Кілійського і Татарбунарського районів споживають привізну воду. Рівень забезпечення централізованого водопостачання сільських населених пунктів є вкрай низьким. При цьому дефіцит питної води становить 50 відсотків. Водопровідно-каналізаційне господарство перебуває у незадовільному технічному стані;
поліпшення екологічної ситуації. У придунайських районах та м. Ізмаїлі розташовано 40 об'єктів обласного рівня, що є екологічно небезпечними. Не вирішене питання будівництва підприємств з переробки твердих побутових відходів у мм. Ізмаїлі та Кілії. Небезпечними є накопичені відходи хімічних засобів захисту рослин, неналежне довготривале зберігання яких призвело до забруднення навколишнього природного середовища.
Крім того, потребують розв'язання соціальні проблеми, пов'язані з добудовою шкіл, поліпшенням стану закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, особливо у сільській місцевості.
Комплексне розв'язання проблеми можливе шляхом розроблення, прийняття та виконання Державної цільової регіональної програми розвитку Українського Придунав'я на 2014-2017 роки.
Мета Програми
Метою Програми є створення умов для забезпечення подальшого соціально-економічного розвитку Українського Придунав'я, підвищення ефективності використання його внутрішнього природно-ресурсного потенціалу та формування сприятливого інвестиційного клімату.
Визначення оптимального варіанта розв'язання
проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Розв'язати проблему можливо двома варіантами:
перший передбачає здійснення відповідно до законодавства розрізнених заходів на території придунайських районів;
другий - застосування програмного підходу та здійснення комплексу заходів щодо розвитку Українського Придунав'я на основі збалансованого поєднання економічного зростання, соціального розвитку та охорони навколишнього природного середовища.
Оптимальним є другий варіант, оскільки його перевагою є комплексний підхід до розв'язання актуальних проблем Українського Придунав'я, взаємоузгодженість дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Шляхи і способи розв'язання
проблеми, строк виконання Програми
Виконання Програми здійснюється шляхом:
стабілізації ситуації, що склалася у транспортному та морегосподарському комплексі, зокрема:
- реалізації проекту "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток”;
- будівництва поромних комплексів м. Ізмаїл - м. Тульча (Румунія) та с. Орлівка - м. Ісакча (Румунія);
- розвитку морських портів Усть-Дунайськ, Рені, Ізмаїл відповідно до Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. N 548 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 61, ст. 2194), планів розвитку морських портів;
- розвитку залізничної інфраструктури напрямку Одеса - Ізмаїл;
розвитку рибного господарства, а саме:
- облаштування каналів, що з'єднують придунайські водосховища з р. Дунаєм, пристроями для затримки риби;
- проведення рибоводно-меліоративних робіт на придунайських водоймах Одеської області;
розвитку енерго- та газопостачання, у тому числі:
- будівництва об'єктів енергетики, що працюють з використанням альтернативних джерел енергії;
- будівництва та реконструкції повітряних ліній електропередачі, а також підстанцій;
- будівництва магістральних і підвідних газопроводів;
розв'язання проблем водозабезпечення та водовідведення, а саме:
- підвищення технологічного рівня водокористування, будівництва, реконструкції та модернізації систем водопостачання і водовідведення;
- продовження будівництва Кілійського, Татарбунарського та Суворовського водопроводів із забором води з р. Дунаю;
- продовження будівництва групових водопроводів для поліпшення умов питного водопостачання у населених пунктах, які користуються привізною водою;
- будівництва та реконструкції каналізаційних очисних споруд;
розв'язання проблем екологічного та техногенного характеру, а саме:
- відновлення і реконструкції захисних дамб та шлюзів-регуляторів системи протипаводкового захисту на українській ділянці р. Дунаю;
- будівництва та реконструкції протиерозійних гідротехнічних споруд;
- проведення досліджень і прийняття рішення щодо доцільності ліквідації дамби в районі озера Сасик;
- удосконалення системи екологічного моніторингу поверхневих вод у дельті р. Дунаю, матеріально-технічного забезпечення проведення гідрометеорологічних та гідрохімічних спостережень;
- забезпечення меліорації земель, зокрема реконструкції і модернізації меліоративних систем та їх споруд, інженерної інфраструктури меліоративних систем, застосування водо- та енергозберігаючих екологічно безпечних режимів зрошення і водорегулювання;
- здійснення заходів з охорони земель;
- вивезення та знешкодження непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин та реабілітація забруднених пестицидами територій;
забезпечення населення освітніми послугами та медичною допомогою, а саме:
- будівництва шкіл та дошкільних навчальних закладів;
- будівництва та реконструкції закладів охорони здоров'я.
Строк виконання Програми - 2014-2017 роки.
Очікувані результати виконання
Програми, визначення її ефективності
Виконання Програми дасть змогу підвищити статус України як транзитної та морської держави, розв'язати ряд соціально-економічних проблем Українського Придунав'я, поліпшити його інвестиційну привабливість, забезпечити населені пункти якісною питною водою та газом, поліпшити стан соціальної інфраструктури та навколишнього природного середовища, зокрема:
збільшити щорічний обсяг капітальних інвестицій на 10-15 відсотків;
збільшити обсяг переробки вантажів портами Українського Придунав'я на 20-25 відсотків;
збільшити обсяг вантажних перевезень на 20-25 відсотків, пасажирських - не менш як на 15 відсотків;
створити близько 5000 нових робочих місць;
знизити рівень безробіття не менше як на 0,5 відсоткового пункту;
підвищити середньомісячну заробітну плату найманого працівника не менш ніж на 18 відсотків;
забезпечити в повному обсязі дітей місцями у дитячих дошкільних навчальних закладах;
знизити загальний рівень захворюваності населення на 15-20 відсотків.
Оцінка фінансових ресурсів,
необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел.
Обсяг фінансування Програми визначається щороку виходячи з можливостей державного та місцевих бюджетів. Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 5112 млн. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету - 2612 млн., місцевих бюджетів - 175 млн., інших джерел - 2325 млн. гривень.