КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Державний фінансовий контроль: засади здійснення
У статті, яка Вам пропонується, ми розглянемо основні завдання, процедури та форми державного фінансового контролю, а також вимоги щодо оформлення результатів його проведення. Сподіваємось, що ця стаття в подальшому допоможе Вам під час спілкування зі службовими особами, які здійснюють державний фінансовий контроль.
Основні засади здійснення державного фінансового контролю
На сьогодні державний фінансовий контроль здійснює Державна фінансова інспекція України
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю (ст. 2 Закону про фінконтроль) за:
- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;
- правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань;
- ефективним використанням коштів і майна;
- станом і достовірністю бухобліку і фінзвітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи);
- дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
- дотриманням законодавства про державні закупівлі;
- діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення:
1) державного фінансового аудиту;
2) перевірки державних закупівель;
3) інспектування.
Процедури державного фінансового контролю
Так, державний фінансовий аудит полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державни чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського облік і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаютьс у звіті.
Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірі певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Зверніть увагу! Слід відмітити, що на підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарське діяльності відповідно до Закону про фінконтроль проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавств про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.
При цьому контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Запам'ятайте також: посадові особи контролюючого органу керуються ст. 10 Закону про фінконтроль, в якій чітко визначені їх права при проведенні державного фінансового контролю.
Надалі розглянемо найпоширенішу процедуру державного фінансового контролю - інспектування.
Форми інспектування
Як зазначалось вище, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізій, які поділяються на планові та позапланові виїзні ревізії.
Так, відповідно до ст. 11 Закону про фінконтроль плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Слід звернути увагу на те, що планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
При цьому право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише утому разі, коли їм не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю.
Слід розуміти, що така ревізія проводиться за наявності обставин, які закріплені в ст. 11 Закону про фінконтроль. Також слід зазначити, що позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду.
Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
Про проведення позапланової виїзної ревізії об'єкт контролю не повідомляється.
Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах можуть прийматися лише судом.
Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів, а позапланової виїзної ревізії - 15 робочих днів.
Продовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
У разі продовження строку планової або позапланової виїзної ревізії в межах визначеної Законом про фінконтроль тривалості посадові особи контролюючого органу зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта контролю чи його заступнику направлення з продовженим строком проведення ревізії.
Якщо строк планової виїзної ревізії чи строк позапланової виїзної ревізії, яка проводиться за рішенням суду, продовжений понад визначену Законом про фінконтроль тривалість, посадові особи контролюючого органу зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта контролю також копію відповідного рішення суду.
Зверніть увагу! Проте обмеження у підставах проведення ревізій, визначені Законом про фінконтроль, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до КПКУ.
Планова виїзна ревізія може бути зупинена за необхідності проведення значної кількості зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії в межах встановленої Законом про фінконтроль тривалості, а також за обґрунтованим зверненням об'єкта контролю і погодженням з керівником підрозділу контролюючого органу. При цьому ревізія повинна бути закінчена протягом 60 робочих днів.
Рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії приймає керівник контролюючого органу за письмовим поданням посадової особи контролюючого органу, що проводить ревізію.
У разі зупинення ревізії на строк понад 3 робочих днів контролюючий орган надсилає об'єкту контролю та органу, який ініціював проведення ревізії, письмове повідомлення про дату зупинення ревізії.
Поновлення проведення ревізії можливе одразу після повідомлення про це об'єкта контролю.
Повідомлення здійснюється одним із таких способів:
- особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта контролю;
- через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта контролюючого органу про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об'єкта контролю та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;
- рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається в контролюючому органі, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії.
Строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення. В усіх випадках зупинення ревізії на строк понад 3 робочих днів складається акт із зазначенням фактів, виявлених на момент зупинення ревізії,.який долучається до матеріалів ревізії. Акт підписується та вручається об'єкту контролю утому ж порядку, що й акт ревізії.
Ревізії: які документи вимагати від перевіряючих
Окремо слід звернути увагу на те, що посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених Законом про фінконтроль та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку:
1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата початку та закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію*. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю;
2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом про фінконтроль до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Зверніть увагу! Слід розуміти, що ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вищезазначених вимог, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.
Перед початком проведення ревізії посадові особи контролюючого органу та залучені спеціалісти повинні під розписку на примірнику контролюючого органу видати керівнику об'єкта контролю чи його заступнику направлення та копію рішення суду (у разі проведення позапланової виїзної ревізії за рішенням суду).
Також слід зазначити, що проведення ревізій органами державного фінансового контролю не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності.
Зустрічні звірки
З метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю - підконтрольною установою, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку контролюючими органами можуть проводитися зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою.
Слід розуміти, що зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться уразі виникнення потреби у їх проведенні. З цього виходить, що про проведення зустрічної звірки суб'єкти господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою, письмово не повідомляються.
Для проведення зустрічної звірки посадовій особі контролюючого органу видається направлення встановленого Мінфіном зразка за підписом керівника, скріплене печаткою відповідного контролюючого органу.
Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю - підконтрольною установою. За результатами такої звірки складається довідка удвох примірниках, один з яких видається суб'єкту господарювання, що мав правові відносини з об'єктом контролю- підконтрольною установою, у тому ж порядку, що й акт ревізії. Другий примірник довідки долучається до матеріалів ревізії.
У разі недопущення посадової особи контролюючого органу до проведення зустрічної звірки складається акт за підписом посадових осіб контролюючого органу, в якому фіксується такий факт, і невідкладно письмово інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.
При цьому до осіб підконтрольної установи, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки і ревізії, вживають заходи для притягнення до адміністративної відповідальності.
Оформлення результатів проведення ревізій
Результати проведеної ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою.
Акт ревізії підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також, за необхідності, іншими працівниками об'єкта.
Потреба в ознайомленні з актом ревізії та його підписанні іншими працівниками об'єкта контролю, зокрема колишніми керівником і головним бухгалтером, які відповідають за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягає ревізії, визначається посадовою особою контролюючого органу самостійно.
Акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для контролюючого органу, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених Порядком проведення інспектування та законодавством.
Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об'єкту контролю у строк не пізніше 5 робочих днів після закінчення ревізії одним з таких же способів, як і повідомлення про поновлення проведення ревізії, які зазначені вище за текстом статті.
Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.
Підписані примірники акта ревізії об'єкт контролю зобов'язаний повернути контролюючому органу у строк не пізніше 3 робочих днів після отримання. У разі ненадходження до контролюючого органу підписаних примірників акта ревізії протягом зазначеного строку посадові особи контролюючого органу засвідчують це актом про відмову від підпису, що складається утрьох примірниках, один з яких видається об'єкту контролю одним з таких же способів, як і повідомлення про поновлення проведення ревізії, які зазначені вище за текстом статті.
У разі неповернення об'єктом контролю першого і третього примірників акта ревізії контролюючий орган у передбачених Порядком проведення інспектування та законодавством випадках подає правоохоронним органам акт про відмову від підпису, належним чином завірену копію другого примірника акта ревізії та долучає оригінал цього примірника до матеріалів ревізії.
Після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об'єкту контролю другий примірник акта ревізії.
У разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження).
Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідні заходи для реалізації результатів ревізії.
Слід зазначити, що рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.
Контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.
При цьому з метою уточнення викладених у запереченнях (зауваженнях) фактів посадові особи контролюючого органу мають право вимагати від об'єкта контролю необхідні для перевірки документи та додаткові пояснення.
У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходи для їх усунення та запобігання у подальшому.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючий орган у строк не пізніше 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше 3 робочих днів після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження), надсилає об'єкту контролю письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Про результати ревізії, якою виявлено порушення законів та інших нормативно-правових актів, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознак корупційних діянь, в такі ж, як і для направлення письмової вимоги строки, інформують органи управління об'єкта контролю, правоохоронні органи та за необхідності відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Уразі якщо діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган висуває вимоги до керівника об'єкта контролю та органу його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення:
- притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;
- звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
- застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
У наступних статтях ми розглянемо вимоги та особливості проведення ревізії бюджетних установ з окремих питань програми ревізії та проаналізуємо найбільш поширені порушення, які виявляються посадовими особами контролюючого органу під час проведення інспектування.
____________________
* Зразок направлення на ревізію затверджено наказом МФУ, "Про затвердження зразка Направлення для посадових осіб органів Державної фінансової інспекції України на проведення ревізії, державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель, зустрічноїзвірки" від 25.09.2012 р. N 1027.
Використані документи
КПКУ- Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. N 4651-VI.
Закон про фінконтроль - Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" від 26.01.1993 р. N 2939-ХІІ.
Порядок проведення інспектування - Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. N 550.
Лариса Поліщук
головний державний фінансовий інспектор
Харківської об'єднаної державної фінансової інспекції