КОНСУЛЬТУЄ ДПІ У ДЕСНЯНСЬКОМУ РАЙОНІ ГУ МІНДОХОДІВ У М. КИЄВІ
Застосування положень Податкового кодексу України
в обчисленні та адмініструванні податків
ПИТАННЯ 1. Які відбулись зміни в порядку подання звітності, зокрема, з податку на додану вартість у вигляді "пакету"?
ВІДПОВІДЬ 1: Починаючи з 27 листопада 2013 року звітність приймається виключно "пакетом" - відповідно до вимог наказу Міндоходів України від 09.10.2013 р. № 561 "Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників".
Отже, для подання звітності в електронному вигляді необхідно використовувати виключно оновлене програмне забезпечення.
Технічною підтримкою Центру обробки електронної звітності Міндоходів було надано роз'яснення, щоб платники не бентежились, отримуючи однакові квитанції № 2 - так і повинно бути, оскільки на весь пакет звітності просвоюється один реєстраційний номер.
Разом з тим, можлива ситуація коли із загального пакету звітності частина документів може бути прийнята, а частина - ні. В такому випадку платник має можливість протягом цього ж дня відправити для реєстрації лише неприйняті документи (додатки) зі статусом "Звітні". А от якщо відправляти наступного дня, то необхідно подавати весь пакет документів, але вже як "Звітний новий".
ПИТАННЯ 2. Як визначити суму податкового кредиту при імпорті товарів, враховуючи, що з 1 вересня 2013 року набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" від 4 липня 2013 року № 408-VІІ в частині визначення звичайної ціни та внесені зміни, зокрема, до пункту 198.3 щодо визначення податкового кредиту?
ВІДПОВІДЬ 2: В пункті 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зазначається, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Відповідно до пункту 201.12 статті 201 Кодексу, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Таким чином, у разі ввезення товарів на митну територію України до податкового кредиту звітного періоду включається сплачена сума податку на додану вартість, визначена виходячи з митної вартості з урахуванням мита та акцизного податку.
Вимоги щодо застосування звичайної ціни, викладені в пункті 198.3 статті 198 стосується лише контрольованих операцій.
ПИТАННЯ 3. Чи має право особа при анулюванні реєстрації платника ПДВ на повернення суми ПДВ, що задекларована в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів?
ВІДПОВІДЬ 3: Повернення суми ПДВ в Податковому кодексі України (далі - Кодекс) трактується як бюджетне відшкодування. Так, в підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу зазначається, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом України, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
Таким чином, повернення суми ПДВ, яка задекларована платником податку в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів та яка залишається непогашеною податковими зобов'язаннями, що нараховані ним при анулюванні реєстрації платника ПДВ, нормами Кодексу не передбачено.
ПИТАННЯ 4. Чи включаються до складу витрат підприємства представницькі витрати на прийом партнерів з-за кордону, які приїхали за нашим запрошенням?
ВІДПОВІДЬ 4: Відповідно до абзацу "а" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме: загальні корпоративні витрати, утому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати.
Разом з тим, нормами Кодексу не передбачена можливість платнику податку на прибуток самостійно визначати перелік витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, зокрема в Положенні про представницькі витрати.
Проте, в пункті 138.2 статті 138 Кодексу зазначається, що обов'язковою умовою для врахування витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток є підтвердження таких витрат первинними документами, що фіксують їх здійснення таким платником податку та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.
Тому витрати на проведення представницьких заходів для прийому як вітчизняних, так і іноземних делегацій можуть включатись до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за умови наявності документів, зокрема, наказу про проведення офіційного прийому, запрошення представників (делегацій) та їх відповіді; кошторису витрат; актів викопаних робіт; звітів про проведений захід; накладних на відпуск продукції, товарів зі складу тощо, та інших належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника, зокрема витрати на транспортне забезпечення, забезпечення перекладачем, якщо такий не перебуває в штаті, інші.
ПИТАННЯ 5. Чи застосовуються штрафні санкції у разі порушення підприємством строків зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків?
ВІДПОВІДЬ 5: Необхідність зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків - це вимога Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Оскільки в пункті 44.3 статті 44 Кодексу зазначається, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днії з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Отже, відповідно до пункту 121.1 статті 121 Кодексу до такого платника застосовуються штрафні санкції в розмірі 510 гривень. Ті самі дії вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Олена Красуліна,
заступник начальника інспекції
"Київський бухгалтер" N 1, 14 січня 2014 року
Передплатний iндекс: 22259