Законодавство про держзакупівлі:
Мінекономрозвитку пояснило деякі нюанси
(коментар до роз'яснення Мінекономрозвитку
від 27.12.2013 р. N 3302-05/46114-06)
У листі, що коментується, Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо застосування законодавства про державні закупівлі в частині внесення змін до річного плану закупівель, необхідності документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям і вимогам законодавства та можливості змін істотних умов договору про закупівлю.
Внесення змін до річного плану закупівель
Фахівці Мінекономрозвитку нагадали, що ч. 1 ст. 4 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р. N 2289-VI (далі - Закон) передбачено можливість внесення змін до річного плану закупівель. Проте форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, терміну початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. У зв'язку з цим замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, але у будь-якому разі до здійснення відповідної закупівлі.
При цьому наголошується, що замовник повинен внести зміни до річного плану закупівель у разі здійснення закупівель за рахунок виділення додаткових коштів, перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель або коштів, зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у ч. 5 ст. 40 Закону, розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі.
Тобто, на думку Мінекономрозвитку, такий предмет закупівлі у вищезазначених випадках вважатиметься новим предметом договору, у зв'язку з чим при внесенні змін до річного плану необхідно враховувати вартісні межі, встановлені у ч. 1 ст. 2 Закону.
Але, якщо вартість предмета закупівлі не перевищує визначені межі, здійснення такої закупівлі має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Відповідність учасників
Мінекономрозвитку справедливо зазначило, що Законом не визначено форму документального підтвердження відповідності учасників вимогам, встановленим ч. 1 ст. 17 Закону.
У зв'язку з цим перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про їх відповідність встановленим вимогам, замовник визначає самостійно з дотриманням законодавства.
При цьому Мінекономрозвитку рекомендує замовникам у документації конкурсних торгів зазначати інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників згідно із законодавством, зокрема вимогам, встановленим ч. 1 ст. 17 Закону. Тобто, якщо законодавством визначено конкретну форму документів, які можуть містити відповідну інформацію, передбачену ст. 17 Закону, та встановлено уповноважений орган на їх видачу, пропонується замовнику при підготовці документації конкурсних торгів встановлювати вимогу щодо надання учасниками саме таких документів.
Таким чином, якщо замовник у документації конкурсних торгів визначив спосіб документального підтвердження відповідності учасника вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 17 Закону, та вказав уповноважений орган, що видає відповідні документи, учасник при підготовці пропозиції конкурсних торгів керується вимогами, встановленими у документації конкурсних торгів, оскільки пропозиція конкурсних торгів подається замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів (це обумовлено п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону).
Зміна істотних умов договору
Відомо, що в загальному випадку істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. Але з цього правила є винятки: вони перелічені у ч. 5 ст. 40 Закону. Саме деяким нюансам застосування винятків приділили увагу автори листа.
Зокрема, Законом не передбачено випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, незважаючи на можливість зміни ціни договору виходячи з обставин визначених Законом (пп. 7 та 8 ч. 5 ст. 40).
За наявності об'єктивних обставин, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, зазначеної у договорі, можливе продовження строку дії договору. Проте такі обставини повинні бути документально підтверджені. Але, враховуючи той факт, що форма документального підтвердження об'єктивних обставин Законом не визначена, Мінекономрозвитку пропонує замовнику самостійно визначати форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
Також Мінекономрозвитку зазначило, що продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку, при цьому внесення відповідних змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Павло Мороз,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"