КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Про додаткову відпустку водію
ПИТАННЯ: Працюю в бюджетній установі водієм автотранспортного засобу. Відповідно до умов колективного договору на 2011-2014 рр. на цій посаді встановлено ненормований робочий день і додаткову відпустку - сім календарних днів.
Майже кожного місяця перебуваю в службових відрядженнях від двох до 15 календарних днів. Як мені має надаватися ця додаткова відпустка?
ВІДПОВІДЬ: Якщо Ваша робота в службових відрядженнях не належить до роботи з особливим характером праці (ненормований робочий день), то час відрядження не зараховується до стажу роботи, що дає правд на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, в тому числі і за ненормований робочий день.
За пунктом 2 ст.8 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до семи календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день установлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Робочий час і час відпочинку водіїв регулюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансу України від 07.06.2010 р. N 340, зареєстрованим у Мін'юсті України 14.09.2010 р. за N 811/18106.
Згідно з п.2.10 цього Положення водіям легкових автомобілів (крім таксі) за потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не провадиться додаткова оплата перепрацьованого часу.
Водіям з ненормованим робочим днем надається у вигляді компенсації щорічна додаткова відпустка та у випадках, передбачених законодавством, провадиться відповідна доплата за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, потребу виконувати службові завдання понад установлену тривалість робочого часу.
Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується в робочих днях, крім роботи у святкові дні, яка обчислюється в годинах (п.6.8 Положення).
Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ст.9 Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст.7 та 8 Закону), зараховується:
час фактичної роботи із шкідливими і важкими умовами праці та особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади;
час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці і за особливий характер праці;
час робрти вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Тому періоди тимчасової непрацездатності працівника, цілоденної відсутності у зв'язку з перебуванням на курсах підвищення кваліфікації, семінарах, конференціях, нарадах, тимчасової роботи працівника у відрядженні, яка не належить до роботи із шкідливими умовами праці або з особливим характером праці, в тому числі і з ненормованим робочим днем, крім зазначеної п.3 цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, в тому числі за ненормований робочий день.
Олена УСЕНКО,
Головний спеціаліст
«Праця i зарплата» N 5 (873), 5 лютого 2014 р.
Передплатний iндекс: 30214