Новий будівельний стандарт діє:
як за ним визначати предмет закупівлі
(коментар до наказу Мінекономрозвитку
від 16.12.2013 р. № 1489, далі - Наказ № 1489)
З 1 січня 2014 року набрали чинності ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які прийнято наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293 (далі - Будівельні ДСТУ), які замінили ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174 (далі - ДБН). Обидва нормативи обов'язкові під час визначення вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів комунальних і державних підприємств, установ й організацій, а також із залученням державних кредитів, наданих під державні гарантії.
Тому починаючи з 01.01.2014 р. розпорядники державних коштів мали б, плануючи придбання робіт по будівництву, визначати їх кошторисну вартість за новим Будівельним ДСТУ. Проте зміни Наказом № 1489 до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921 (далі - Порядок № 921), щодо його застосування внесли лише тепер. Вони набрали чинності 24.01.2014 р. Як відомо, акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує чи скасовує цивільну відповідальність (ст. 58 Конституції України). Надання ж зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в такому нормативно-правовому акті (рішення КСУ від 09.02.1999 р. № 1-рп/99). Одн згаданої вказівки в Наказі № 1489 немає.
Тому починаючи з 24.01.2014 р. згідно з новою редакцією п. 2.2 Порядку № 921 предм закупівлі послуг із поточного ремонту слід визначати за об'єктами будівництва на підставі Будівельного ДСТУ, а робіт - за об'єктами будівництва та з урахуванням правил, установлених ним. Як пам'ятаємо, торік 1 січня 2013 року набрав чинності Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457, а зміни до Порядку № 921 теж унесли тільки в кінці січня 2013 року.
Тож замовники не можуть застосовувати Будівельний ДСТУ, доки не внесуть зміни до Порядку № 921, тобто до 24.01.2014 р. Проте є декілька питань, що залишаються відкритими.
1. Будівельний ДСТУ має певні новації порівняно з ДБН. І їх необхідно враховувати під час складання кошторисної документації та відповідно до документації конкурсних торгів. Інакше в розпорядників державних коштів виникнуть проблеми на етапі укладання договорів і розрахунків за проведені роботи.
2. Будівельний ДСТУ призначено лише для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-яке призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування. Тож, як бути з послугами з поточного ремонту, адже п. 2.2 Порядку № 921 для визначення предмета відсилає до Будівельного ДСТУ, який для цього не призначено.
Нещодавно Мінекономрозвитку оприлюднило роз'яснення стосовно цього: застосування окремих положень Будівельного ДСТУ під час визначення вартості робіт із поточного ремонту можливо після прийняття відповідним центральним органом виконавчої влади, до сфери діяльності якого належить підприємство, що планує здійснювати роботи з поточного ремонту рішення про поширення їх окремих положень на такі підприємства.
Як це зрозуміти: кожне міністерство має прийняти рішення про поширення положень ДСТУ на поточний ремонт чи все-таки це повинен зробити Мінрегіонбуд, у компетенції якого таке питання?
3. Змінилася структура та правила визначення витрат, що формують кошторисну ціну. Так, у п. 5.8.13 Будівельного ДСТУ зазначено, що до складу витрат гл. 10 зведеного кошторисного розрахунку включають лише витрати на утримання служби замовника. Тобто витрати на авторський нагляд тут уже не фігурують, та й структура витрат, які включають до цієї глави, змінилася.
4. У п. 6.2 Будівельного ДСТУ інакше викладено й порядок визначення вартості будівництва під час складання ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, який раніше був прописаний у п. 3.2 ДБН.
5. Згідно з п. 4.9 Будівельного ДСТУ, вартість будівництва на стадії визначення виконавця робіт (проведення процедур закупівлі) визначають у ціні пропозиції учасника конкурсних торгів (договірній ціні, яка може встановлюватися твердою чи приблизною (динамічною)). Тож ціна пропозиції учасника повинна бути визначена на підставі Будівельного ДСТУ.
Проте в недалекому минулому Мінрегіонбуд у листі від 11.12.2013 р. № 7/15-19498 зазначав, що кошторисна документація розроблена та затверджена в складі проекту на основі чинних на момент її затвердження ДБН у зв'язку з уведенням з 01.01.2014 р. Будівельного ДСТУ, не перераховується та використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі (див. лист на стор. поточного номера).
Отже, розпорядникам державних коштів при закупівлі послуг із поточного ремонту та робіт слід діяти в такий спосіб:
- якщо процедуру закупівлі розпочато до 01.01.2014 р., то не буде порушенням, коли предмет закупівлі буде визначено за об'єктами будівництва на підставі ДБН. Однак це можливо лише тоді, коли проектно-кошторисна документація була складена та затверджена до 01.01.2014 р. на основі ДБН;
- якщо процедура закупівлі розпочинається з 01.01.2014 р., предмет закупівлі з поточного ремонту має визначатися на основі Будівельного ДСТУ (якщо відповідне рішення прийнято центральним органом виконавчої влади, котрій бюджетна установа підпорядкована), на ньому ж мають базуватися проектно-кошторисна документація та документація конкурсних торгів.
Отже, у замовників не повинно бути проблем, якщо процедуру закупівлі розпочато до 01.01.2014 р. із застосуванням документації конкурсних торгів і кошторисної документації, що була складена й затверджена на основі ДБН.