Внесли зміни до кошторису:
чи потрібно змінювати план закупівель?
ЗАПИТАННЯ. Витрати на паливно-мастильні матеріали в кошторисі затверджено в мінімальному розмірі. На цю суму проводимо торги. Але на рік нам не вистачить цієї суми. Що робити з торгами, якщо збільшать асигнування на придбання паливно-мастильних матеріалів?
ВІДПОВІДЬ. Кожного дня працівники комітетів з конкурсних торгів стикаються з питаннями, на які немає чіткої відповіді. Серед них питання, які виникають навколо дуже поширеної ситуації, коли розпорядники бюджетних коштів не можуть на початку року запланувати в кошторисі витрати на свої потреби у стовідсотковому обсязі. Водночас є відповідальність за порушення процедур закупівель. А тому знайти відповіді на такі питання - дуже важлива справа.
Спробуємо зробити це разом.
Як відомо, замовники торгів, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, можуть починати роботу з визначення предметів закупівлі лише після затвердження кошторису установи. Першим кроком після затвердження кошторису є розподіл товарів та послуг, придбання яких передбачено кошторисом, за окремими кодами згідно з Національним класифікатором України "Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.11.2010 р. N 457. Після визначення предметів закупівель, конкурсний комітет затверджує річний план закупівель. Річний план разом кошторисом та планом асигнувань установи направляється до ДКСУ в термін 5 робочих днів з дня затвердження Плану закупівель, оприлюднюється замовником на власному веб-сайті або на веб-сайті головного розпорядника в такий же термін. Згідно із Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 p. N 2289-VI (далі - Закон про держзакупівлі) ці вимоги поширюються й на зміни, внесені до планів закупівель протягом року.
Тепер з'ясуємо, що робити з планом закупівель у випадку, коли протягом року збільшуються асигнування і виникає потреба у додаткових закупівлях товарів. А для цього розглянемо приклад.
ПРИКЛАД. На початку року в установі затверджені витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) у сумі 170 тис. грн. У річному плані закупівель передбачено процедуру запиту цінових пропозицій за кодом 19.20.2 "Паливо рідинне та газ" (адже сума закупівлі не перевищує 200 тис. грн). Торги було проведено, з переможцем укладено договір постачання на суму 170,0 тис. грн. У вересні асигнування установи на придбання ПММ за КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" збільшено на 70,0 тис. грн.
Як бачимо, після збільшення асигнувань загальна сума, яку планується витратити на закупівлю ППМ, становить вже 240,0 тис. грн. Якби первісно планувалися закупівлі на таку суму, то замовник мав би проводити процедуру відкритих торгів. Що тепер маємо робити? Скасувати торги?! Ні. Адже підстав для скасування вже проведених процедур немає. Частину ПММ вже було використано та оплачено. Що робити в такій ситуації із додатковими асигнуваннями? Спробуємо з'ясувати.
Перш за все зауважимо: додатково виділені асигнування вважаються новим предметом закупівлі. Саме цей факт і буде диктувати алгоритм ваших подальших дій.
Мінекономрозвитку у своєму листі від 27.12.2013 р. N 3302-05/46114-06* наголошує: замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування вимог Закону N 2289. У той же час автори листа зазначають, що "здійснення закупівель замовником у разі виділення додаткових коштів, перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів, зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення <...> вважатиметься новим предметом договору".
Нагадаємо, що Закон N 2289 застосовується, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 млн грн.
ВИСНОВОК. Якщо вартість нового предмета закупівлі перевищує граничні сумм, визначені Законом N 2289, до плану закупівель вносяться зімни та затверджуються нові процедури торгів. Якщо ні - конкурсні торги не проводяться, установа може укласти окремий договір із постачальником ПММ, обраним на загальних підставах (при цьому здійснення таких закупівель має бути обґрунтованим та документально підтвердженим - лист Мінекономрозвитку від 27.12.2013 р. N 3302-05/46114-06).
У наведеному прикладі бюджетна установа може закуповувати ПММ вартістю 70 тис грн без проведення процедури закупівель за Законом N 2289.
Якщо вартість додаткових закупівель вимагає виконувати процедури Закону N 2289, то слід внести зміни до річного плану закупівель (це дозволяє зробити ст. 4 Закону N 2289). При цьому Закон N 2289 не визначає і не обмежує форму внесення змін, їх періодичність та підстави. Тому замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до стану фінансування. У разі збільшення асигнувань на придбання товарів за окремими кодами класифікатора, питання про внесення змін до річного плану має бути розглянуте на засіданні комітету з конкурсних торгів.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Після внесення змін до кошторису, конкурсний комітет установи повинен вчинити ті самі дії, що й після затвердження кошторису. Тобто розподілити кошти додаткових асигнувань за окремими кодами предметів закупівлі.
Не виключено, що представники контролюючих органів матимуть питання до посадових осіб конкурсного комітету щодо непроведення процедур закупівель при збільшенні асигнувань. Причиною є невизначеність критеріїв обґрунтування додаткового виділення коштів.
ВИСНОВОК. Якщо в установі протягом року збільшено асигнування на товари роботи чи послуги, їх придбання має розглядатися як окремий предмет закупівель. У разі коли сума збільшення перевищує 100,0 тис. грн (для послуг 1 млн грн), комітет вносить зміни до річного плану закупівель. Якщо менше - договір з обраним постачальником укладається без проведення процедур закупівель. Підставою для визнання додаткових коштів непередбачуваними стануть обґрунтовані розрахунки потреби у коштах, складені відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. N 228.
_____________
* Із коментарем до цього листа ви можете ознайомитися у газеті "Бухгалтерія: бюджет" N 5/2014, с 70.
Оксана Верхогляд
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"