Щорічні додаткові відпустки за ненормований робочий день: як надають
Щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці працівникам із ненормованим робочим днем надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що надають право на цю відпустку (ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, далі - Закон про відпустки). Списки посад, робіт і професій працівників, яким надається така відпустк визначається колективним договором, угодою...
Важливо!
Ненормований робочий день не застосовуюп для працівників, зайнятих на роботі з неповним р бочим днем. Зате для тих, хто працює на умові неповного робочого тижня, ненормований робочий день можна застосовувати (п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.1997 р. № 7).
До стажу, що надає право на щорічну додатко відпустку, згідно із ч. 2 ст. 82 КЗпП і ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки зараховують час:
- фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше ніж половину тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (при цьому не враховується час, необхідний для підготовки робочого місця до роботи, а також необхідний для завершення роботи);
- щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;
- час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Очевидно, що до стажу для щорічних додаткових відпусток не враховують час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи (посаду) і зарплату повністю (окрім щорічних основної та додаткових відпусток) або частково.
Зверніть увагу!
Святкові та неробочі дні не враховують як під час визначення тривалості щорічних відпусток (ст. 78-1 КЗпП), так і до стажу для щорічних додаткових відпусток.
Визначаючи кількість днів розрахункового періоду, з нього виключають не лише святкові та неробочі дні, а й робочі дні, протягом яких працівник не працював під час скороченого робочого тижня (лист Мінпраці від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07). Обчислимо на конкретному прикладі стаж для відпустки та її тривалість.
Приклад
За колдоговором бухгалтер має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день - 7 календарних днів. Однак упродовж розрахункового періоду (червень 2013 року - травень 2014 року) він у грудні брав відпустку без збереження зарплати (з 19.12.2013 р. по 30.12.2013 р.) та хворів із 03 по 13 лютого 2014 року, а також був у відрядженні з 13 по 17 січня та з 08 по 11 квітня 2014 року.
У розрахунковому періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів) - 355 к. дн. (365 к. дн. - 10 к. дн.).
Для визначення стажу, що надає право на щорічну додаткову відпустку, мінусуємо календарні дні періодів, упродовж яких бухгалтер не працював, а йому не зберігали чи зберігали середній заробіток:
12 к. дн + 11 к. дн. + 5 к. дн. + 4 к. дн. = 32 к. дн.
Тоді стаж для надання додаткової відпустки за ненормований робочий день налічує:
355 к. дн - 32 к. дн. = 323 к. дн.
Далі обчислюємо кількість днів додаткової відпустки за ненормований робочий день:
(7 к. дн. : 355 к. дн.) х 323 к. дн. = 6,4 к. дн. і округлюємо до шести.
Отже додаткова відпустка бухгалтера за ненормований робочий день становитиме (за 2013-2014 робочий рік) - 6 к. дн.