Нові правила державних закупівель: хто, коли та як застосовує

(коментар до Закону України «Про здійснення державних закупівель»
від 10.04.2014 р. № 1197-VII, далі - Закон про закупівлі)

Закон про закупівлі діє з 20.04.2014 р., і він замінив Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VІ (далі - Закон № 2289). Тобто процедури закупівлі, розпочаті із цієї дати, здійснюються відповідно до вимог нового Закону про закупівлі. Початком процедури закупівлі слід вважати дату публікації замовником оголошення про проведення процедури закупівлі. Адже саме від неї відлічують усі інші строки в ході проведення конкурсних торгів (див. лист Мінекономрозвитку від 24.10.2011 р. № 3303-25/13212-08).

Ситуація 1

Комітет із конкурсних торгів 17 квітня року прийняв рішення про проведення процедури закупівель (що зафіксовано в протоколі), а оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковано 22.04.2014 р.

У такому разі замовник повинен дотримуватися вимог нового Закону про закупівлі.

Зверніть увагу!

Процедури закупівель, розпочаті до 20.04.2014 р., завершуються відповідно до порядку, що діяв раніше, але не пізніше ніж у тримісячний строк (п. 3 Прикінцевих положень Закону про закупівлі).

Мінекономрозвитку в листі-роз'ясненні від 25.04.2014 р. № 3302-05/13083-06 наголошує, що замовникам необхідно завершити процедури закупівель, розпочаті до 20.04.2014 р., у порядку, що діяв раніше, до 21.07.2014 р. включно.

Одначе Закон про закупівлі не змінює послідовності й суті дій при проведенні конкурсних торгів. Стосовно ж процедур закупівель, то тепер немає процедури електронного реверсивного аукціону (яка так і не запрацювала), а замість процедури закупівлі в одного учасника ввели переговорну процедуру закупівлі. Але схеми процедур закупівель майже не відрізняються від попередніх. Суттєві зміни є лише в способі публікації інформації (оприлюднення), а деколи й в строках та обсягах інформації для окремих процедур. Складніше буде й планувати проведення закупівель.

Хто має проводити процедури держзакупівель

По-новому визначено поняття «замовники», а отже, і категорії суб'єктів господарювання, які мають застосовувати процедури закупівель (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону про закупівлі). Тепер цей Закон не містить визначень «розпорядник державних коштів», «державні кошти», «підприємства».

Тож наразі проводити процедури закупівлі мають суб'єкти господарювання, які є замовниками в розумінні Закону про закупівлі, незалежно від того, за які кошти вони здійснюють закупівлі.

Проте слід ураховувати особливості для замовників, визначених у п. 1 ст. 1 Закону «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851 (далі - Закон № 4851). Для них вартісний показник для застосування процедур закупівлі залежить від того, за рахунок яких коштів провадиться закупівля: бюджетних чи власних?

Озвучимо, хто потрапить до категорії замовників та яку вартісну межу встановлено для застосування процедур закупівель. Серед них:

- органи державної влади й органи місцевого самоврядування, одержувачі бюджетних коштів, уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, у межах такого фінансування, юрособи, у вищому органі управління якої органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів, юрособи, у статутному яких державна чи комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 %, - якщо вартісна межа дорівнює або перевищує 100 тис. грн (без ПДВ) для товарів і послуг, а робіт - 1 млн грн (без ПДВ). Зазначені юрособи та їх об'єднання виступають у ролі замовника, якщо вони забезпечують потреби держави або територіальної громади і така їх діяльність не провадиться на промисловій чи комерційній основі;

- юрособи, які провадять діяльність у монопольних сферах (визначених ст. 2 Закону № 4851), суб'єкти господарювання, котрі провадять діяльність у монопольних сферах та відповідають хоча б одній із ознак, озвучених абз. 4-5 п. 1 ч.1 ст. 1 Закону № 4851, а також ті суб'єкти господарювання, які мають спеціальні або ексклюзивні права при вартісній межі предмета закупівлі: за бюджетні кошти - що дорівнює або перевищує 100 тис. грн для товарів і послуг, а робіт - 1 млн грн (раніше було виключення для товарів та послуг у будівництві - 300 тис. грн); за власні кошти - дорівнює або перевищує 1 млн грн для товарів та послуг, а робіт - 5 млн грн (раніше було, відповідно, 5 і 10 млн грн).

Отже, чіткого визначення кола замовників нині Закон про закупівлі не надає. Та й визначення комерційної та промислової діяльності на законодавчому рівні не знайдемо. У ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України знаходимо лише поняття «підприємництва», яким називають господарську діяльність, що провадиться для досягнення економічних і соціальних результатів і з метою одержання прибутку. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку, і тоді вона є некомерційною господарською діяльністю. З огляду на це до сфери дії Закону про закупівлі потрапляють передусім неприбуткові підприємства, установи й організації.

Вартісна межа предмета закупівлі тепер без ПДВ!

Вартісна межа, установлена ст. 2 Закону про закупівлі для проведення процедур закупівель, тепер береться без ПДВ. Проте в річному плані закупівель на 2014 рік замовники вказували очікувану вартість закупівлі з урахуванням суми ПДВ.

Ситуація 2

До річного плану закупівель на 2014 рік було включено предмет закупівлі (товар) з очікуваною річною сумою закупівлі 102000 грн (у т.ч. ПДВ - 17000 грн).

Якщо процедуру закупівлі розпочато до 20.04.2014 р., то її продовжують проводити відповідно до вимог Закону № 2289.

У разі ж коли процедуру заплановано розпочати після 20.04.2014 р., то вартість предмета закупівлі становитиме грн (без ПДВ), а отже, процедуру закупівлі проводити вже не потрібно. Щоправда, спершу потрібно внести відповідні зміни в річний план закупівель та в додаток до нього.

Установлені для процедур закупівель вартісні межі переглядатимуть кожні 24 місяці з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, та за результатами перегляду Уряд уноситиме відповідний законопроект на розгляд до Верховної Ради України.

Які закупівлі можна здійснювати без конкурсних торгів

Коло випадків, на які не поширюється дія Закону про закупівлі, істотно звужено (з 39 до 14 позицій) і наведено в ч. 3 ст. 2 цього Закону. Зокрема, окрім специфічних груп товарів і послуг, які придбаваються вузьким колом, до привілейованого списку потрапили: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна чи майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.

Перетасовано й випадки, для яких особливості здійснення процедур закупівлі мають визначатись окремими законами. Зокрема, у ньому тепер немає:

- освітніх послуг, що надаються закордонними вищими навчальними закладами та науковими установами;

- робіт з утримання об'єктів благоустрою;

- товарів, робіт і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу перелік котрих визначається КМУ

Річний план держзакупівель: куди та як надавати

Замовників, розрахунково-касове обслуговування яких здійснюється через банк, зобо в'язали надсилати до своїх обслуговуючих банкії річні плани держзакупівель і зміни до них. Це потрібно зробити впродовж 5 робочих днів із дня їх затвердження. Для тих, хто перебуває на казначейському обслуговуванні, це вже звична справа. Вони надсилають такі документи й надалі до органів Казначейства в аналогічні ж строки.

Окрім того, наразі річні плани обов'язково безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) протягом п'яти робочих днів із дня затвердження. Також річний план і зміни до нього оприлюднюються замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів.

Оприлюднення інформації про держзакупівлі: як і де

Тепер інформацію про проведення процедур закупівель слід розміщувати лише на веб-порталі Уповноваженого органу. Таку вимогу передбачено ст. 10 Закону про закупівлі. Тому публікувати відомості в офіційному друкованому виданні з питань держзакупівель уже не потрібно. Позитив у тому, що скоротяться терміни проведення процедури закупівлі. Та й посадовці Казначейства при оплаті за договором про закупівлю вже не вимагатимуть копії документів, які раніше публікувалися в друкованому виданні.

Проте Уповноважений орган повинен розробити й затвердити порядок розміщення інформації (п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону про закупівлі).

Строки для оприлюднення деяких відомостей теж змінилися, а також з'явилася нова інформація, обов'язкова для оприлюднення. Зокрема, ідеться про оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, повідомлення про внесення змін у договір, звіт про виконання договору. А ось оприлюднення повідомлення про відміну торгів уже не вимагається (див. таблицю).

Таблиця

Строки оприлюднення відомостей на
веб-порталі Уповноваженого органу

Зверніть увагу!

Якщо замовник та учасники під час проведення процедури закупівлі надали інформацію в іншій формі, ніж письмова, зміст поданої інформації повинен бути ними письмово підтверджений, окрім випадку надання інформації у вигляді електронного документа (абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону про держзакупівлі).

Незмінними лишилися вартісні межі для обов'язкового додаткового оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати процедури закупівлі англійською мовою (ч. 4 ст. 10 Закону про закупівлі). І тут також уже немає обов'язку дублювати інформацію в друкованому вигляді в міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель.

Зверніть увагу!

До затвердження нових форм для оприлюднення інформації замовники мають використовувати форми, затверджені наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 922 (див. лист Мінекономрозвитку від 07.05.2014 р.)

Кваліфікаційні критерії до учасників майже не змінилися

Кваліфікаційні критерії, установлені ч. 2 ст. 16 Закону про закупівлі вже не вимагають наявності в учасника власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України. Тепер замовник може вимагати лише підтвердити наявність обладнання та матеріально-технічної бази.

До того ж під час закупівлі природного й нафтового газу замовник нині не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає переліку документів, що підтверджують інформацію, подану учасниками або учасниками попередньої кваліфікації інформацію (п. 2 ч. 3 ст. 16 Закону про закупівлі).

Загальні особливості проведення закупівель

Закупівлі за лотами. Закон про закупівлі передбачає, що оголошення про результати проведення процедури закупівлі може бути оприлюднено за кожним лотом окремо (ч. 1 ст. 32 Закону про закупівлі). Окрім того, замовники можуть визнавати торги такими, що не відбулися частково (за лотами) (ч. 2 ст. 30 Закону закупівлі).

Процедура розкриття пропозицій конкурсних торгів. Відтепер вона стане відкритою для громадськості. Так, до процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів допускатимуть представників ЗМІ та вповноважених представників громадських об'єднань (ч. 2 ст. 27 Закону про закупівлі).

Відмова учаснику закупівлі в участі. Розширено список випадків, коли замовник може відмовити учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі в процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов'язаний відхилити про-позицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) (ч. 1 ст. 17 Закону про закупівлі).

Тож тепер замовник має відмовляти учаснику в участі також у таких випадках, коли:

- суб'єкт господарювання (учасник або учасник попередньої кваліфікації) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), котрі вважаються порушеннями відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III;

- пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція), подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою із членом (членами) комітету з конкурсних торгів замовника.

Проте від учасника (учасника попередньої кваліфікації) тепер не вимагають надавати документи, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю. І відсутність таких документів не буде перепоною для участі в процедурі закупівлі.

Також причиною відмови учаснику в участі в процедурі закупівлі може стати офшорний статус замовника (п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону про закупівлі). Перелік офшорних зон установлюється Урядом (нині такий перелік наведено в розпорядженні КМУ від 23.02.2011 р. № 143-р., але прийнято його на виконання п. 161.2 Податкового кодексу України).

Відкриті торги: що змінилося

Мінімальний строк для подання пропозицій конкурсних торгів зменшено до 20 робочих днів (замість 30 днів) із дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу (ч. 3 ст. 21 Закону про закупівлі).

Зменшено аналогічні строки й у разі застосування скороченої процедури. її застосовують за умови обґрунтованої нагальної потреби в закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення, і строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 10 робочих днів (раніше було 15 днів). Однак не передбачено, як було раніше, застосування скороченої процедури при закупівлі продуктів харчування та послуг з організації харчування. Проте питання, як розмежувати предмети закупівлі на «продукцію харчової промисловості», «продукти харчування» та «послуги з організації харчування» лишається відкритим.

Роз'яснення стосовно документації конкурсних торгів. У разі застосування скороченої процедури держзакупівлі фізична/юридична особа тепер може не пізніше ніж за 5 днів до спливу строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися до замовника за роз'ясненнями стосовно документації конкурсних торгів (ч.1 ст. 23 Закону про закупівлі), чого раніше не було. Для загального випадку строки лишилися незмінними. До того ж замовників зобов'язали не просто надати роз'яснення на звернення протягом днів із дня його отримання, а й оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу (раніше замовник у такі ж строки просто адресував відповідні роз'яснення всім особам, яким було надано документацію конкурсних торгів). У такі ж строки зобов'язали розміщувати на веб-порталі Уповноваженого органу протоколом зборів замовника з учасниками з метою роз'яснення будь-яких звернень щодо такої документації.

Забезпечення пропозицій конкурсних торгів. Тепер його граничний розмір у грошовому виразі при закупівлі робіт знизили з 1% до 0,5% очікуваної вартості закупівлі, а в разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг - з 5 % до 3 % (ч. 1 ст. 24 Закону про закупівлі).

Зменшено строки для укладання договору про закупівлю. Замовник тепер не може укласти договір про закупівлю раніше ніж через 10 днів (раніше було днів) з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (ч. 2 ст. 31 Закону про закупівлі).

Процедура запиту цінових пропозицій

Для цієї процедури прописано декілька новацій.

По-перше, вартісні межі для застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, становить 300 тис. грн (замість 200 тис. грн) (ст. 35 Закону про закупівлі).

По-друге, мінімальний строк для подання учасниками цінових пропозицій скоротили з 10-ти до 7-ми робочих днів із дня оприлюднення запиту цінових пропозицій (ч.2 ст.36 Закону про закупівлі).

По-третє, замовникам дозволили укладати з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті, у строк не раніше ніж через 3 робочі дні (раніше було 5 робочих днів) із дня оприлюднення повідомлення про акцепт цінової пропозиції, але не пізніше ніж через 14 днів із дня визначення переможця (абз. 4 ч. 5 ст. 36 Закону про закупівлі).

По-четверте, якщо переможець закупівлі письмово відмовляється від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог, зазначених у запиті цінових пропозицій, або договір про закупівлю не укладено з вини учасника в установлені строки, то замовник має право акцептувати найнижчу цінову пропозицію із числа інших цінових пропозицій, строк дії яких іще не минув (абз. 5 ч. 5 ст. 36 Закону про закупівлі).

Процедура попередньої кваліфікації

Вона майже не зазнала змін. Але звужено коло випадків, коли може застосовуватися така процедура держзакупівлі. її обирають, якщо виникає необхідність попередньо визначити кваліфікаційну відповідність, фінансово-економічний стан і технічні й організаційні можливості учасника, що пов'язано зі складністю чи комплексністю предмета закупівлі (ч. 1 ст. 37 Закону про закупівлі).

А ось норми, що дозволяла замовнику не вимагати від учасників попередньої кваліфікації, які пройшли кваліфікаційний відбір, повторного подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям під час подальшого проведення процедури, тепер немає. Тож виходить, що на наступному етапі такої процедури від учасників знову можуть затребувати документи, що підтверджують, їх кваліфікацію.

Переговорна процедура закупівлі: чи змінилася суть

Таку процедуру запровадили замість традиційної процедури закупівлі в одного учасника Проте сам порядок її проведення не зазнав кардинальних змін.

Переговорну процедуру закупівлі застосовують як виняток. Її суть: після проведення переговорів з одним або декількома учасниками замовник укладає договір про закупівлю з учасником. Що ж змінилося?

Скорочено (порівняно з процедурою закупівлі в одного учасника) кількість випадків, у яких замовник може використовувати переговорну процедуру для придбання товарів, робіт, послуг, а саме вона вже не застосовується у випадках закупівлі:

- товарів на товарних біржах;

- товарів у разі припинення госпдіяльності, зокрема внаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами;

- послуг із виконання науково-дослідних, на-уково-технічних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір у встановленому Урядом порядку;

- у зв'язку з терміновою необхідністю продуктів нафтопереробки рідких для спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.

У разі коли в замовника виникла необхідність закупівлі додаткових будівельних робіт, не включених до початкового проекту, але які через непередбачувані обставини стали необхідними для виконання проекту, загальна вартість додаткових робіт не може перевищувати 50% вартості головного (первинного) договору.

Змінилися терміни для укладання договору про закупівлю з учасниками за результатами переговорної процедури. Замовник має право укласти договір про закупівлю не раніше ніж через 10 днів із дня оприлюднення повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (5 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону про закупівлі, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг із її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг із централізованого водопостачання та водовідведення й послуг із перевезення залізничним транспортом загального користування). Раніше такі строки становили, відповідно, 14 днів та 5 робочих днів.

Відміна переговорної процедури закупівлі. Так, вона відміняється, якщо замовником допущено:

- порушення порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури;

- та/або порушення, які вплинули на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі.

Як бачимо, такий список значно менший, аніж був для процедури закупівлі в одного учасника. Останню замовник раніше також міг відмінити й у випадках: відмови переможця підписувати договір про закупівлю та/або в разі недосягнення між замовником та учасником (учасниками) згоди щодо істотних умов договору; відсутності подальшої потреби в закупівлі; скорочення видатків на здійснення закупівлі. До того ж замовники отримали можливість відмінити переговорну процедуру частково (за лотом).

Про особливості навчання членів комітету з конкурсних торгів, рамкові угоди, оскарження процедури закупівлі, пов'язаних осіб, деякі особливості оприлюднення інформації державними та комунальними підприємствами розповімо в наступному номері.

Документи що посилаються на цей