КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці
Щодо надання відпустки за особливий характер праці
ПИТАННЯ: Працюю в держустанові з 36 травня 2008 р. Працівникам передбачено надавати щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні та додаткову - за особливий характер праці тривалістю сім календарних днів.
У 2012 р. мені надавалася частина щорічної основної відпустки тривалістю 16 календарних днів.
Чи мала право у вересні - грудні 2013 р. на частину невикористаної щорічної основної відпустки тривалістю вісім календарних днів та додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю сім календарних днів за період роботи з 6 травня 2011 до 5 травня 2012 p.?
ВІДПОВІДЬ: Із листа випливає, що тривалість Вашої щорічної відпустки становить 31 календарний день (24 календарних дні - щорічна основна відпустка та сім календарних днів - щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці) і за робочий рік з 6 травня 2011 до 5 травня 2012 р. Ви використали лише частину щорічної основної відпустки тривалістю 16 календарних днів.
Так. Ви мали право використати у 2013 р. частину невикористаної щорічної основної відпустки та щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за робочий рік з 6 травня 2011 до 5 травня 2012 р.
Щодо конкретного періоду надання невикористаної відпустки, то в наведеному в листі випадку (вересень - грудень) це питання мало вирішуватися за погодженням сторін трудового договору, тобто між Вами і роботодавцем.
Згідно з ч.5 ст. 11 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж двох років поспіль.
Частиною 2 ст. 12 Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше від 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Статтею 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 (переглянутої) 1970 р. «Про оплачувані відпустки» (ратифікована Україною у травні 2001 р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України) передбачено, що безперервна частина щорічної оплачуваної відпустки надається і використовується не пізніше як упродовж одного року, і залишок щорічної оплачуваної відпустки - не пізніше як упродовж 18 місяців, рахуючи з кінця того року, за який надавалася відпустка.
Ненадання працівникові щорічних відпусток у визначені законодавством терміни є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця в установленому порядку може бути притягнуто до відповідальності.
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник утрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їхнього невикористання, а тому, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за кілька попередніх років, він має право їх використати, а в разі звільнення йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток (ст.24 Закону).
Головний спеціаліст,
Олена УСЕНКО
"Праця i зарплата" N 22 (890), 11 червня 2014 р.
Передплатний iндекс: 30214