Які цілі може переслідувати фіктивне підприємництво
Більшість громадян сучасної України звикли до того, що підприємницька діяльність їх знайомих, родичів або просто незнайомих людей, як правило, здійснюється з метою отримання прибутку.
В той же час законодавству досить добре відомий термін "фіктивне підприємництво". Звернемо увагу, що не "ефективне", а саме "фіктивне"!
Звичайно ж, при "фіктивному підприємництві" не йде мова про відсутність господарської діяльності у зареєстрованої юридичної особи. В даному випадку, як ми з вами розуміємо, має бути певна господарська діяльність, сенс якої, як правило, досить зрозумілий: торгівля - так торгівля, виробництво - так виробництво.
Проте в цьому випадку справжній зміст виконуваних дій не відповідає а ні статутним документам юридичної особи, а ні будь-яким зовнішнім ознакам його діяльності.
У діючому КК України під "фіктивним підприємництвом" розуміється створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких існує заборона. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 205 КК України.
Звернемо увагу, що для здійснення протизаконних дій винному необхідно або створити, або придбати суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу.
Згідно зі статтями 87- 89 ЦК України, для цього учасникам такої юридичної особи або ж засновнику, якщо він один, слід розробити статут (модельний статут) або установчий договір.
Юридична особа створюється на підставі установчого акту. Названі документи повинні відповідати ст. 88 ЦК України. Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації. Винний також може придбати на підставі будь-якого цивільно-правового договору суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу. Вказані дії і складають зовнішнє вираження фіктивного підприємництва.
Зазначимо, що зовні такі вчинки можуть виглядати абсолютно законними і правомірними. Незаконними і протиправними вчинені дії стають внаслідок спеціальної цілі їх здійснення - прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких встановлена заборона.
Під незаконною діяльністю, про яку йде мова у ст. 205 КК України, слід розуміти такі види діяльності, які людина не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи на це право при певних обставинах або при дотриманні певного порядку, здійснює їх з порушеннями (п. 17 Постанови N 3).
Різновидом незаконної діяльності може послужити, приміром,виготовлення окремих різновидів спиртовмісних рідин під виглядом виготовлення соку та мінеральної води.
Цей злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або ж придбання власності на нього. Тобто, не має значення, чи встиг винний здійснити будь-яку незаконну діяльність під виглядом підприємницької чи ні. Для законодавця важливо тільки те, що правопорушник мав відповідну ціль своїх дій.
У Постанові N 3 також звернена увага на те, що про наявність цілі прикриття незаконної діяльності може свідчити наступне. Наприклад, використання викрадених, знайдених, підробних паспортів або тих документів, які належали померлим громадянам.
Може також мати місце реєстрація юридичної особи на ім'я тієї людини, яка на це погодилася, але насправді не має і не матиме ніякого відношення до підприємництва. При цьому використання для досягнення цілей фіктивного підприємництва підробних документів може бути додатково кваліфіковане за ст. 358 КК України як підробка документів, печаток та використання підробних документів або ж за ст. 366 КК України як службове підроблення.
Якщо людина дала свою згоду на реєстрацію на її ім'я юридичної особи, знаючи про справжню мету подібних дій, і не збираючись, звичайно ж, брати участь у підприємництві, то її дії вважаються по-собництвом в фіктивному підприємництві. А ось якщо державний службовець або ж службовець органів місцевого самоврядування здійснює державну реєстрацію подібної юридичної особи, знаючи про мету винного, то його дії вважатимуться не пособництвом, а виконанням цього злочину.
Також може мати місце ситуація, коли створений суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа вже почав свою незаконну діяльність.
У названому випадку дії винного будуть кваліфіковані і за ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, і за тією статтею КК України, яка передбачає відповідальність за вчинені незаконні дії.
Фіктивне підприємництво також може бути пов'язано з незаконним отриманням кредитів і привласненням одержаних коштів або ж їх використанням не за призначенням.
У названих випадках дії винної людини розглядатимуться і як фіктивне підприємництво, і як шахрайство (ст. 190 КК України). В той же час, фіктивне підприємництво може бути пов'язано з доведенням до банкрутства створеної юридичної особи. В цьому випадку слід вести мову про застосування ст. 219 КК України як доведення до банкрутства.
Дії фіктивного підприємця можуть завдати шкоди державі, банку, кредитній установі або ж іншим юридичним особам.
У разі спричинення великої матеріальної шкоди названим суб'єктам винний може притягатися до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 205 КК України. У такому разі злочин вважається закінченим з моменту спричинення "великої матеріальної шкоди".
Згідно з приміткою до ст. 205 КК України, заподіяна фізичній особі матеріальна шкода вважається великою у тому випадку, якщо вона у двісті і більше разів перевищує НМДГ.
У тому випадку, якщо відповідна шкода була заподіяна державі або ж юридичній особі, то щоб вважатися "великою", її розмір повинен у тисячу і більше разів перевищувати НМДГ.
Якщо норми інших законів мають посилання на НМДГ, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн, крім норм адміністративного і кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума НМДГ встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України для відповідного року (п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПК України).
У Постанові N 3 також звернена увага на те, що відповідальність за ч. 2 ст. 205 КК України за ознакою спричинення великої матеріальної шкоди настає тільки у тому випадку, якщо така шкода була причинна внаслідок створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності. Тут не враховується та шкода, яка була нанесена внаслідок будь-якої незаконної діяльності створеної або придбаної юридичної особи.
Як ми могли переконатися, метою фіктивного підприємництва є, як правило, прикриття будь-якої іншої незаконної діяльності. Різновиди останньої можуть бути досить різноманітними, і за їх здійснення також передбачені певні заходи кримінальної відповідальності. Підсумовуючи сказане, надамо схему фіктивного підприємництва.
Зареєстрована юридична особа просто створює можливість для здійснення тих чи інших протиправних дій. При цьому контролюючі органи вже не поставлять питання: а чому саме будь-яка господарська діяльність взагалі здійснюється?
Зменшується вірогідність будь-якої перевірки. І хоча фіктивне підприємництво, на перший погляд, ніякої безпосередньої шкоди конкретній людині не завдає, але небезпечною для громадян є вже сама можливість здійснення під виглядом законного підприємництва будь-яких незаконних дій.
Фіктивне підприємництво карається штрафом від 500 до 2000 НМДГ (від 8500 грн до 34 000 грн)
Аналогічні дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли великий матеріальний збиток державі, банку, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються штрафом від 3000 до 5000 НМДГ (від 51 000 грн до 85 000 грн)
Список використаних документів
КК України - Кримінальний кодекс України
ПК України - Податковий кодекс України
ЦК України - Цивільний кодекс України
Постанова N 3 - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності"
"Консультант бухгалтера" N 12 (760) 23 червня 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)