Сплата податків не на той рахунок або
через проблемний банк: шукаємо винного
(коментар до листа Міндоходів
від 24.01.2014 р. N 1362/6/99-99-18-09-01-15)
У листі, що коментується, викладена позиція Міндоходів з питання відповідальності за помилкове перерахування податкових платежів не на той код бюджетної класифікації. Чітких висновків у листі зроблено не було, але з його загального контексту можна зрозуміти, що при зазначенні в платіжному дорученні неправильного коду бюджетної класифікації до платника податків будуть застосовані санкції за ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) за недоплату податкових зобов'язань до бюджету.
Згідно з п. 126.1 ПКУ, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
При цьому Міндоходів керується ось чим. У законодавстві розрізняють поняття "сплата податку" і "зарахування податку". Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення, тобто платник податку вступає у відповідні податкові правовідносини.
Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов'язкових платежів).
Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або надіслав кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надійдуть на відповідний рахунок відповідного району, а отже, не погаситься сума податкового зобов'язання платника податків.
Крім того, відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. N 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала його в обслуговуючий банк.
Зазначимо, що аналогічні по суті роз'яснення надано в категорії 138.01 ЗІР. Але там йдеться ще про те, що крім штрафу за ст. 126 ПКУ до платника податків за таке порушення буде застосована відповідальність за ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф на посадових осіб у розмірі від 85 грн до 170 грн), а на суму податкового боргу буде нараховуватися пеня.
Розглядувана проблема неоднозначна, оскільки і в разі неправильного заповнення реквізитів платіжного доручення кошти все ж можуть надійти на єдиний казначейський рахунок, який об'єднує кошти субрахунків, відкритих у Державному казначействі України. Тобто кошти надійдуть до бюджету, хоча і не за тим кодом класифікації.
Податківці не перший рік акцентують увагу на тому, що платіж за "неправильним" кодом не зараховується до сплати податку, у зв'язку з чим за такими сумами виникає недоїмка, яка веде до нарахування штрафних санкцій.
Незгодні платники податків оскаржують податкові повідомлення-рішення про донарахування таких сум у судовому порядку. І тут слід зазначити, що судові інстанції переважно стають на бік контролерів (див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 04.02.2013 р. N К-24734/101, від 04.06.2014р. N К/9991/17500/112).
Суди виходять з того, що перерахування грошових коштів до відповідного бюджету здійснюється відповідно до бюджетної класифікації і переведення з конкретного податку має здійснюватися на конкретний аналітичний рахунок.
Вони погоджуються з тим, що перерахування суми податку платіжним дорученням із зазначенням неправильного коду бюджетної класифікації свідчить про несплату податкового зобов'язання у встановленому порядку.
Утім, є й позитивні рішення, пов'язані з якимись особливостями конкретної справи. Наприклад, в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 р. у справі N 821/4725/13-а3 було задоволено позовні вимоги платника податків про скасування податкової вимоги в частині стягнення недоплачених сум. У цій справі суд виходив з того, що помилкове зазначення коду бюджетної класифікації (платником податків був вказаний код плати за надані в користування водні об'єкти місцевого значення замість коду орендної плати за землю) не вплинуло на своєчасне надходження коштів до місцевого бюджету, вони були зараховані хоча й за іншим платежем, але як і сплачуваний платіж, теж до місцевого бюджету.
____________
1 http://reyestr.court.gov.ua/Review/29579156
2 http://reyestr.court.gov.ua/Review/39198091
3 http://reyestr.court.gov.ua/Review/38880882
Аналогічні висновки були зроблені і в ухвалі ВАСУ від 08.06.2011 р. N К-6548/084.
Разом з тим, беручи до уваги наявність суперечливої судової практики, ми не рекомендуємо доводити справу до суду. Оптимальним виходом із ситуації перерахування платежу на помилковий код є негайне подання заяви про перекидання платежу на правильний код класифікації. Цілком можливо, що штрафи і пеню доведеться сплатити і в цьому випадку (якщо помилка була виявлена після закінчення граничного строку сплати платежу), але їх сума буде менша. Адже штраф і пеня безпосередньо залежать від терміну прострочення сплати узгодженої суми податкових зобов'язань. Отже, чим раніше буде здійснене перекидання, тим швидше пройде сплата платежу.
І ще один момент, який ми хотіли б розглянути в аспекті появи листа, що коментується. Зараз почастішали випадки, коли платіж до бюджету не надходить через те, що в банку платника призначена тимчасова адміністрація і кошти на його рахунку заморожені.
Мабуть, і в цьому випадку податківці наполягатимуть на застосуванні штрафних санкцій. Але тут ситуація дещо інша.
ЦИТАТА: "129.6. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції."
(ст.129 ПКУ)
Те, що в таких випадках на платника податків штрафні санкції не накладаються, підтверджують і контролери. Зокрема, у роз'ясненні з підкатегорії 138.05 ЗІР було зазначено, що контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у разі несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі в результаті регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
При цьому суб'єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.
Тим часом на практиці податківці нерідко чинять інакше і штрафують платників податків за несплату податкових платежів в ситуації, коли платіжні доручення були не виконані з вини банку. Судова практика у таких справах однозначна: суди підтверджують те, що платник податків не несе відповідальності в даному випадку (див. ухвали ВАСУ від 12.02.2013 р. N К-46805/095, від 04.12.2013 р. N К/9991/8045/116, Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 р. у справі N 820/6158/13-а7, Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014 р. у справі N 806/6299/13-а8).
Тож шанси на позитивне вирішення справи в суді у цьому випадку досить великі.
_____________
4http://reyestr.court.gov.ua/Review/6947540
5http://reyestr.court, gov.ua /Review/29330007
6http://reyestr.court.gov.ua/Fteview/35829292
7http://reyestr.court.gov.ua/Review/36154127
8http://reyestr.court.gov.ua/Review/37429421
Влада Карпова,
канд. екон. наук, експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"