Обліковуємо сайт і витрати на його створення
(коментар до листа Держказначейства
від 07.05.2014 р. N 17-04/441-10983)
Ще не так давно наявність власного сайту-візитки в мережі Інтернет було радше атрибутом великого комерційного підприємства, але не школи, місцевої ради чи держустанови. Сьогодні ж практика створення власних сайтів поширена повсюдно, і майже кожен бухгалтер бюджетної установи стикається у своїй роботі з питаннями правильного відображення в бухгалтерському обліку витрат на створення і технічну підтримку сайту. Можливо, що саме з цим і пов'язана поява листа, що коментується. Зазначимо, що раніше Держказначейство вже роз'яснювало питання бухгалтерського обліку витрат на створення сайту і придбання програмного забезпечення в листах від 17.09.2007 р. N 3.4-04/2055-10882, від 07.02.2007 р. N 3.4-04/465-1584 та від 03.07.2013 р. N 17-08/1274-14820.
Подивимося, що ж сьогодні рекомендує нам Держказначейство.
Основний акцент в листі, що коментується, зроблено на тому, що ще до того, як оплачувати будь-які витрати на створення сайту і проводити їх у бухгалтерському обліку, необхідно звернути пильну увагу на правовстановлюючі документи. Так, якщо згідно з цими документами (свідоцтво, патент, ліцензія тощо) установа стає набувачем виключних авторських прав на сайт, то витрати на його створення вважаються капітальними, а сам сайт - об'єктом нематеріальних активів. Якщо ж установа отримує тільки право користування (а так відбувається у більшості випадків), то всі витрати відносять до поточних витрат періоду, а сам сайт як окремий об'єкт у бухгалтерському обліку не відображають. Сайт не визнають об'єктом нематеріальних активів навіть незважаючи на те, що він відповідає критеріям визнання нематеріальним активом згідно з абз. третім п.п. 1.2 Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом МФУвід 26.06.2013 р. N 611.
Також Держказначейство звертає увагу на те, що існує можливість взяти на облік тільки закінчений об'єкт нематеріальних активів, засвідчений відповідним документом, і тільки після відчуження прав на нього у попереднього власника.
Що стосується застосування КЕКВ, то при оплаті послуг зі створення програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем, баз даних, а також web-сторінок, сайтів і порталів) Держказначейство рекомендує проводити витрати за КЕКВ 3160 "Придбання землі та нематеріальних активів" (звичайно, лише в тому випадку, якщо установа набуватиме авторські права). Водночас оплату послуг з технічного обслуговування обладнання та адміністрування програмного забезпечення (а за своєю природою сайт - це не що інше, як один з видів програмного забезпечення) здійснюють за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". Такий самий висновок щодо застосовуваних в даному випадку КЕКВ можна зробити виходячи з норм пп. 3.1.6 і 2.2.4 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом МФУвід 12.03.2012 р. N 333.
Зі схемою можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".
Вище наведена загальна схема бухгалтерського обліку та відображення витрат на створення власного сайту в бюджетних установах з урахуванням всіх рекомендацій Держказначейства.
Ганна Даниленко,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"