Скасування звільнення мобілізованого працівника:
роз'яснення Держпраці
(коментар до роз'яснення Державної інспекції України з питань праці
від 17.06.2014 p., б/н)
8 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" від 20.05.2014 р. N 1275-VII (далі - Закон N 1275).
Зміни мають на меті відновити соціальну справедливість щодо працівників, мобілізованих працівників з 18 березня, - поновити їх на роботі та зберегти роботу, посаду і середню зарплату. Окрім цього, витрати на виплату середнього заробітку з роботодавців перекладається на бюджет. Іще на десерт - таке нарахування звільняється від сплати податку на доходи та єдиного внеску.
Мобілізаційні удосконалення законодавства викликали чимало запитань. У сьогоднішньому роз'ясненні свою позицію щодо застосування норм законодавства, оновлених Законом N 1275, висловила Держпраці.
Як поновити працівника?
Позиція Держпраці щодо поновлених працівників чітка. Ви як роботодавець повинні:
1) поновити на роботі у зв'язку із набранням чинності Законом N 1275 усіх працівників, які були звільнені з роботи на підставі п. 3 ст. 36 Кодексу про працю України (далі - КЗпП) у зв'язку із призовом на службу під час мобілізації. Для цього:
- скасуйте наказ про звільнення;
- внесіть відповідний запис до трудової книжки (за її наявності в установі*) та особової справи (особової картки) працівника;
2) повідомити працівника про факт скасування наказу про звільнення. Для цього направте працівнику за місцем реєстрації (фактичного проживання) лист із долученням копії наказу.
Рекомендації Держпраці ми підтримуємо. Але радимо для даної ситуації не скасовувати наказ про звільнення (як рекомендує Держпраці), а видати наказ про скасування звільнення працівника, призваного на військову службу під час мобілізації (приклад складання наказу див. в Коментарії "Мобілізаційні удосконалення законодавства продовжуються: норма про незвідльнення працівників діє з 18 березня!"). У цій ситуації виданий у березні 2014 року наказ про звільнення був і має залишатися чинним (у березні його видали законно). Але у зв'язку із прийняттям Закону N 1275 з'явилися нові обставини, які передбачають необхідність скасувати саме звільнення з роботи, а не наказ про таке звільнення. Адже свого часу (у березні) якраз на підставі наказу ви законно нарахували компенсацію за невикористану відпустку та проводили інші дії (заповнювали звітність, трудову книжку тощо). А зі скасуванням наказу тодішні ваші дії втрачають свою законність...
Що робити з виплаченою при звільненні
компенсацією?
Тут Держпраці вважає за потрібне раніше нараховану і виплачену при звільненні компенсацію за невикористану відпустку перерахувати (та вихідну допомогу, якщо вона виплачувалася). Підставу Держпраці знаходить у ст. 83 КЗпП: виплата компенсації за всі дні невикористаної відпустки можлива виключно у разі звільнення. Утім, як ми зазначали вище, при звільненні ви законно нараховували компенсацію за невикористану відпустку. Тож зараз можна було б не перераховувати компенсацію, а лише "обнулити" стаж для відпустки по дату звільнення за п. 3 ст. 36 КЗпП (по день звільнення відпустка надана, а далі - ні). А з дати поновлення на роботі вже слід рахувати новий стаж.
Утім, Держпраці упустила таку можливість, як і не сказала про механізм такого перерахунку. Напевне, таку зайво нараховану суму потрібно зарахувати з середнім заробітком, який ви нарахуєте працівнику після поновлення з моменту мобілізації.
Коли виплачувати середню зарплату за
період мобілізації?
Держпраці вказала на загальні строки для виплати зарплати, що встановлено в установі. Відповідно до ст. 115 КЗпП зарплату виплачують двічі. Тому можемо зробити висновок, що і середню зарплату за період мобілізації слід виплачувати двічі на місяць одночасно з виплатою зарплати іншим працівникам установи.
Увага: відповідальність за не
непоновлення працівника!
Не обійшлася Держпраці і без залякування. Нагадала роботодавцям про два ймовірні порушення законодавства про працю:
1) відмова роботодавця від скасування наказу про звільнення працівника у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації;
2) невиплата середньої заробітної плати.
Та ще нагадала про три види відповідальності, які передбачені законодавством і які можуть застосувати до вас перевіряючі органи:
1) кримінальна;
2) адміністративна;
3) дисциплінарна.
Тож, якщо ви зразковий роботодавець (поновили працівника, нараховуєте йому середній заробіток), це залякування не для вас і вас оминуть перелічені три види відповідальності.
Щиро бажаємо, щоб для ваших працівників закінчилася мобілізаційна служба і вони повернулися до своїх мирних трудових обов'язків!
__________
* Утім, навряд чи трудова книжка буде в установі. Відповідно до ст. 47 КЗпП трудову книжку працівникові потрібно видати у день звільнення. Нагадаємо: у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові доведеться виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
Любов Короленко,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"