Новий Закон про вищу освіту:
чим тішить, дивує, насторожує бухгалтера

Цього спекотного літа законодавці ухвалили відразу кілька великих законів, що кардинально змінюють як економічні умови в країні в цілому, так і доволі серйозно впливають на роботу окремих установ. Цю статтю присвячено одному з таких, певною мірою епохальних законів - Закону про вищу освіту. Проте розглянути в ній всі новації в системі вищої освіти ми не беремося, а зупинимося лише на тих питаннях, які важливі для бухгалтера та економіста.

Майно навчальних закладів

Насамперед скажемо: Закон про вищу освіту, крім окремих положень, набирає чинності 06.09.2014 р.

Основна відмінність нового закону - у правовому режимі майна вишів: в новому Законі про вищу освіту майно закріплюється за вищими навчальними закладами (далі - ВНЗ) на основі права господарського відання. Закон про вищу освіту N 2984, що діє зараз, надає навчальним закладам лише право оперативного управління майном, переданим ВНЗ їхніми засновниками. У загальних рисах різниця між такими майновими правами полягає в свободі розпорядження майном: право оперативного управління більш обмежене порівняно з правом господарського відання.

ЦИТАТА:

"Стаття 136. Право господарського відання

1. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

2. Власник тайна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись ё оперативно-господарську діяльність підприємства.

<... >

Стаття 137. Право оперативноіо управління

1. Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомер-ційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

2. Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове тайно, а також майно, що не використовується, та тайно, що використовується ним не за призначенням.

<... >

(ГКУ)

Щодо іншого, то майно вишів, як і раніше, не може бути предметом застави, не підлягає вилученню без згоди засновника ВНЗ, але може бути передане в оренду без права викупу.

Ще одна "майнова" особливість - право на землю. Так, згідно зі змінами, які вносить новий Закон про вищу освіту до ЗКУ, земельні ділянки, які передані в оренду вишам незалежно від форми власності, передають їм у постійне користування (право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку). Така передача має бути проведена протягом б місяців із моменту звернення керівника виша. А це означає, що оформлені відповідним чином земельні ділянки тепер потрібно буде обліковувати на субрахунку 101 "Земельні ділянки". Нагадаємо, що земельні ділянки, передані в оренду, активами ВНЗ не були і в бухгалтерському обліку не відображалися.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Земельну ділянку, передану Ч3 в постійне користування, не можна продати.

Права ВНЗ

Новий Закон про вищу освіту запроваджує в ужиток термін автономія вищого навчального закладу, під якою розуміють самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених Законом про вищу освіту. Порівняно з чинним законодавством новий Закон про вищу освіту значно розширив права вишів у частині управління майном. Тепер ВНЗ належить право:

- власності на створені об'єкти права інтелектуальної власності;

- засновувати сталий фонд (ендавмент) навчального закладу та розпоряджатися доходами від його використання;

- отримувати майно, кошти і матеріальні цінності від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, утому числі як благодійну допомогу;

- провадити фінансово-господарську діяльність в Україні та за кордоном;

- використовувати майно, закріплене за ним на праві господарського відання;

- створювати власні або використовувати за договором інші матеріально-технічні бази для провадження освітньої, наукової, інноваційної або господарської діяльності;

- створювати та розвивати власну базу соціально-побутових об'єктів, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних структурних підрозділів;

- здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, проводити капітальний і поточний ремонт основних фондів;

- спрямовувати кошти на соціальну підтримку науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників вищих навчальних закладів та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах;

- відкривати поточні та депозитні рахунки в національній та іноземній валютах, користуватися банківськими кредитами;

- засновувати навчальні заклади і наукові установи;

- засновувати підприємства для здійснення інноваційної та/або виробничої діяльності;

- здійснювати перекази в іноземній валюті внесків за колективне членство в міжнародних освітніх і наукових асоціаціях, а також за передплату на іноземні наукові видання та доступ до світових інформаційних мереж і баз даних;

- брати участь у формуванні статутного капіталу інноваційних структур різних типів (наукових, технологічних парків, бізнес-інкубаторів тощо) шляхом внесення до них нематеріальних активів (майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності).

Як бачимо, доволі довгий перелік прав розпорядження майном і коптами - вагомий крок до фінансової та майнової автономії ВНЗ.

Фінансування ВНЗ

Що стосується системи фінансування державних вишів, то основний її принцип залишився незмінним: за рахунок державних коштів фінансується діяльність із підготовки кадрів за державним замовленням, інша діяльність ВНЗ фінансується з інших незабороне-них джерел. В обох випадках дотримується принцип цільового використання коштів. Розміри бюджетних призначень на підготовку кадрів за держзамовленням встановлюються в законі про держбюджет на відповідний рік. Пунктом 8 ст. 72 Закону про вищу освіту встановлено два нормативи:

- держзамовлення формують із розрахунку не менше 180 студентів на 10000 населення;

- сума видатків держбюджету на підготовку кадрів за держзамовленням на поточний рік не може бути менше суми видатків на минулий рік, збільшеної на коефіцієнт інфляції.

Комунальні ж вузи фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, а приватні - за рахунок коштів їх засновників.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кошти, отримані вишами як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів (п. 8 ст. 71 Закону про вищу освіту).

Платні послуги

Як і зараз, новий Закон про вищу освіту зберігає за ВНЗ право надавати платні послуги згідно з переліком*, затвердженим Кабміном і в порядку**, затвердженому Міносвіти, Мінекономрозвитку та Мінфіном (ст. 73). Ймовірно, відповідні новий перелік і порядок будуть затверджені найближчим часом.

При цьому платні послуги виші можуть надавати лише поза діяльністю, що фінансується з бюджету, а якщо для надання послуг потрібна ліцензія чи інші дозвільні документи - виключно за їх наявності.

Розмір плати за освітні послуги обов'язково має бути зазначений у договорі і оприлюднений у будь-який спосіб. Плата не може змінюватися частіше одного разу на рік і більше ніж на індекс інфляції.

Власні надходження ВНЗ, отримані у вигляді плати за послуги, благодійних внесків і грантів, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Держказначейства або на вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків (ч.2 ст. 70 3акону про вищу освіту). Отримані кошти можна використовувати на придбання майна, капітальне будівництво, ремонт приміщень, поліпшення матеріально-технічного, навчально-лабораторного, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу тощо в межах статутної діяльності.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Всі виасні надходження, а також відсотки, отримані від розміщення власних коштів на депозитних рахунках в установах банків, включають до фінансового плану (кошторису).

Стипендії

Частиною 6 ст. 62 Закону про вищу освіту встановлено мінімальний розмір академічної та соціальної стипендій. Так, для здобувачів освітніх ступенів:

- вищої освіти він не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум із розрахунку на одну особу на місяць;

- молодшого бакалавра - не менший, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.

Проте не так швидко робиться, як мовиться. Коли стипендії відповідатимуть прожитмінімуму, поки що невідомо. Відповідь на це запитання має дати Кабмін - саме йому до 01.01.2015 р. доручено визначити строки та механізм поступового підвищення стипендії до її мінімального розміру (п. 12 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про вищу освіту).

Оплата праці

Маємо втішну новину: нарешті врегульоване питання щодо тривалості робочого тижня науково-педагогічних працівників. Установлено, що їх робочий час становить 36 годин на тиждень (ч. 1 ст. 56 Закону про вищу освіту).

Також Законом про вищу освіту зменшено максимальне навчальне навантаження науково-педагогічного працівника. Тепер замість 900 годин воно становить 600 годин на навчальний рік.

А ось для педагогічних працівників установити тривалість робочого тижня і максимальне навчальне навантаження законодавці не визнали за потрібне. Тому, як і раніше, такі працівники мають право на скорочений робочий час на підставі ст. 51 КЗпП, проте його тривалість залишається невизначеною. Але тут можна керуватися п. 5.1 Положення N 161. У ньому зазначено: тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 год. на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 год.

Що включає в себе робочий час науково-педагогічного, наукового і педагогічного працівника, тепер можна дізнатися з ч. 2 ст. 56 Закону про вищу освіту.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Змінено порядок встановлення доплат за вчене звання та науковий ступінь.

На сьогодні в цьому питанні керуються пп. "в" і "г" п. 3 наказу N 557. Зазначені доплати встановлюють в граничних розмірах, визначених цими підпунктами. Однак таке формулювання дозволяло встановлювати доплати в будь-якому розмірі (в межах граничного) залежно від рішення керівника та наявного фонду оплати праці.

Тепертаку невизначеність законодавці вирішили усунути. У ст. 59 Закону про вищу освіту встановили розміри доплата поетапне їх підвищення для науково-педагогічних працівників з 2016 року до максимального значення доручили забезпечити Кабміну (п. 3 ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону про вищу освіту) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Розмір доплат для науково-педагогічниж
працівників

ВАЖЛИВО! Вищий навчальний заклад може встановите більший розмір доплат за рахунок власних надходжень (ч. 2 ст. 59 Закону про вищу освіту).

До речі: вчене звання професора, доцента, старшого дослідника тепер присвоюватиме вчена рада вищого навчального закладу (вчена рада структурного підрозділу). Право присвоєння вченого звання професора і старшого дослідника надається також вченим (науково-технічним) радам наукових установ. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія Міносвіти в порядку, встановленому Кабміном.

До приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці та стипендіального забезпечення у відповідність із вимогами нового Закону умови оплати праці та стипендіального забезпечення зберігаються (п. 12 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про вищу освіту):

- для університетів, академій, інститутів - на рівні вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації;

- для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) - на рівні вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів.

Трудові відносини

Згідно з п. 13 ст. 55 Закону про вищу освіту особа у ВНЗ не може одночасно займати дві та більше посад, що передбачають виконання адміністративно-управлінських функцій. Із цього випливає, наприклад, що ні ректор, ні проректор не можуть одночасно обіймати посаду завідувача кафедрою.

Протягом 10 років із дня набрання чинності Законом про вищу освіту педагогічні (науково-педагогічні) працівники із педагогічним стажем у виші не менш як 10 років мають право брати участь у конкурсі на зайняття посади керівника коледжу, керівника факультету чи кафедри коледжу. Вимога щодо наявності вченого звання та наукового ступеня для кандидата на зайняття таких посад починає діяти через п'ять років із дня набрання чинності новим Законом про вищу освіту (п. 16 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про вищу освіту).

Витрати на студентське
самоврядування

Як і раніше, Законом про вищу освіту встановлено обов'язок ВНЗ фінансувати студентське самоврядування. Суму коштів, що спрямовуються на студентське самоврядування, визначає вчена рада вишу у розмірі не менше ніж 0,5 % власних надходжень від основної діяльності. Разом із цим норма щодо обов'язкового витрачання коштів на підтримку студентської наукової діяльності не менше ніж 30 % коштів, що виділяються на студентське самоврядування, тепер відсутня.

Виділені кошти органи студентського самоврядування витрачатимуть на виконання відповідних завдань і здійснення повноважень згідно із затвердженими кошторисами, а звітувати про витрачені кошти їм потрібно публічно і не менше одного разу на рік.

Гарантоване фінансування

Закон про вищу освіту передбачає також гарантоване фінансування наукової діяльності ВНЗ, щоправда, не одразу з нового навчального року, а лише з 01.01.2016 року в таких розмірах:

Таблиця 2. Фінансування наукової діяльності

Зауважимо, що розробити методику нормативного фінансування ВНЗ доручено Кабміну.

Інші важливі моменти

З набранням чинності Законом про вищу освіту буде внесено зміну до ч. 2 ст. 27 Закону N 575, відповідно до якої припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року віднесене до правопорушень у сфері електроенергетики. Простіше кажучи, відключити або обмежити (наприклад установити графік відключень) електропостачання постачальник електроенергії вже не зможе, що, погодьтеся, доволі тішить.

Також рекомендуємо бухгалтерам звернути увагу на те, що деякі норми Закону про вищу освіту суперечать чинним нормам БКУ, зокрема норми про використання власних надходжень, відкриття рахунків у банках та деякі інші. Очевидно, що до набрання чинності Законом про вищу освіту буде внесено зміни й до БКУ.

_____________

* На сьогодні це Перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами і закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджений постановою КМУ від 27.08.2010 р. N 796.

** Но сьогодні це Порядок надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами і Порядок надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджені наказом Міносвіти, Мінекономіки, МФУ від 23.07.2010 р. N 736/902/758.

Використані документи

БКУ - Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 p. N 2456-VI.

ГКУ - Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. N 436-IV.

КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. N 322-VIII.

Закон про вищу освіту - Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 р. N 1556-VII.

Закон про вищу освіту N 2984 - Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. N 2984-ІП.

Закон N 575 - Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 р. N 575/97-ВР.

Положення N 161 - Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міносвіти від 02.06.1993 р. N 161.

Наказ N 557 - Наказ Міносвіти "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" від 26.09.2005 р. N 557.

Ганна Даниленко, Алла Головко
експерти газети "Бухгалтерія: бюджет"

Документи що посилаються на цей