ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
11.08.2014 р. N 910/6373/14
Про стягнення суми
Господарський суд міста Києва у складі: судді - Марченко О. В., при секретарі судового засідання - Грабовській А. С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу N 910/6373/14 за позовом заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Київ, в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, м. Київ, та державного підприємства "Антонов", м. Київ, до Міністерства оборони Російської Федерації, м. Москва, про стягнення 30942000 російських рублів, що еквівалентно 9867403,80 грн. (за участю представників учасників судового процесу: прокуратури - Г. М. А. (посвідчення [...]); позивача-1 - К. В. В. (довіреність [...]); позивача-2 - Ш. Р. В. (довіреність [...]); відповідача - не з'явився).
Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та державного підприємства "Антонов" (далі - ДП "Антонов") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони Російської Федерації (далі - Міноборони РФ) про стягнення 29322000 російських рублів пені за порушення строків приймання завершеного етапу робіт та 1620000 російських рублів неустойки за прострочення виконання зобов'язань за договором від 16.05.89 N 91078 на виконання дослідно-конструкторської роботи (далі - Договір), а всього 30942000 російських рублів, що еквівалентно 9867403,80 грн.
Ухвалою суду від 11.04.2014 порушено провадження у справі.
22.04.2014 на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2014 позивач подав суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2014 про порушення провадження у справі N 910/6373/14 у двох примірниках та позовної заяви з додатками у двох примірниках.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2014 у зв'язку зі зверненням господарського суду міста Києва із судовим дорученням про надання правової допомоги до Арбітражного суду міста Москви для вручення судових документів на території Російської Федерації провадження у справі N 910/6373/14 зупинено.
У зв'язку зі спливом строку, визначеного судом для повідомлення сторін про час і місце проведення судового засідання, враховуючи наявність у матеріалах справи повідомлень від 28.04.2014 та 06.05.2014 про вручення Міноборони РФ поштових відправлень, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 господарський суд міста Києва поновив провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання 11.08.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.08.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд міста Києва встановив:
16.05.89 військовою частиною 25966-А (замовник) і підприємством п/с А-3395 Міністерства авіаційної промисловості СРСР (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:
- виконавець зобов'язався виконати та передати замовнику, а останній прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу на тему: створення літака Ан-70 (перший льотний екземпляр для статистичних випробувань, екземпляр для випробувань) (пункт 1 Договору);
- передбачена Договором робота виконується в строки, вказані в доданій до Договору відомості виконання (пункт 11 Договору);
- виконавець має право за погодженням замовника достроково передати виконані роботи за окремими етапами і в цілому. Замовник приймає і оплачує таку роботу (етапи роботи) відповідно до умов Договору (пункт 12 Договору);
- виконавець зобов'язаний в письмовій формі повідомити 615 представництво замовника про готовність робіт за кожним етапом, передбаченим Договором. Повідомлення виконавця про готовність етапу роботи до передачі повинно бути підписано керівником або уповноваженою ним особою (пункт 14 Договору);
- приймання виконаних робіт проводиться в порядку, передбаченому переліками, технічними умовами, узгодженими замовником (пункт 15 Договору);
- договірна ціна роботи встановлена в сумі 423000000 рублів (пункт 21 Договору);
- строк дії Договору встановлювався з 01.01.89 по 1996 (розділ Х Договору).
ДП "Антонов" є правонаступником підприємства п/с А-3395 Міністерства авіаційної промисловості СРСР, що підтверджується такими документами:
- наказом від 22.01.85 N 15 Міністерства авіаційної промисловості СРСР;
- наказом від 13.04.89 N 162 Міністерства авіаційної промисловості СРСР;
- наказом від 13.03.91 N 490 Міністерства авіаційної промисловості СРСР;
- статутом ДП "Антонов", затвердженим наказом Міністерства промислової політики України від 22.01.2010 N 17.
Угодою урядів Російської Федерації та України від 24.06.93 "Про подальше співробітництво в забезпеченні розробки, спільного серійного виробництва та поставок в експлуатацію оперативно-тактичного військово-транспортного літака Ан-70 та транспортного літака Ан-70Т з двигунами Д- 27" погоджено продовження робіт зі створення літаків Ан-70 та Ан-70Т із збереженням системи прямих договірних зв'язків ДП "АНТК ім. O.K. Антонова", підприємствами-розробниками та постачальниками комплектуючих виробів, матеріалів та напівфабрикатів.
Погоджувальним протоколом від 23.08.93 N 1 до Договору було вирішено продовжити роботи за Договором, відкоригувавши відомість виконання.
Рішенням від 23.08.93 "Про порядок продовження робіт за Договором N 91078 від 16.05.89 р. у відповідності з погоджувальним протоколом N 1" сторони погодили виконання дослідно-конструкторських робіт щодо літака Ан-70 з 1992 року за окремими договорами ДП "АНТК ім. О. К. Антонова" із замовниками - Міноборони РФ і Міністерством оборони України.
На підставі директиви Міністра оборони Російської Федерації рішенням від 2002 року замовника (в/ч 25966А), виконавця (ДП "АНТК ім. О. К. Антонова") і Міноборони РФ замовник передав, а Міноборони РФ як генеральний замовник прийняло усі права і обов'язки замовника за Договором, таким чином ставши стороною Договору замість в/ч 25966А.
Сторонами Договору були укладені такі додаткові угоди:
- додаткова угода від 08.12.2003 N 1 до Договору;
- додаткова угода від 18.02.2004 N 2 до Договору;
- додаткова угода від 10.03.2005 N 3 до Договору;
- додаткова угода від 03.03.2006 N 4 до Договору;
- додаткова угода від 28.10.2009 N 5 до Договору;
- додаткова угода від 04.12.2009 N 6 до Договору;
- додаткова угода від 26.01.2010 N 7 до Договору;
- додаткова угода від 04.03.2010 N 8 до Договору;
- додаткова угода від 29.11.2010 N 9 до Договору (далі - Додаткова угода N 9);
- додаткова угода від 17.01.2011 N 10 до Договору;
- додаткова угода від 24.04.2011 N 11 до Договору;
- додаткова угода від 22.12.2011 N 12 до Договору;
- додаткова угода від 31.01.2012 N 13 до Договору;
- додаткова угода від 29.02.2012 N 14 до Договору.
Додатковою угодою N 9 сторони відкоригували відомість виконання дослідно-конструкторських робіт за темою "Створення літака Ан-70" (далі - Відомість виконання).
Відповідно до Відомості виконання строк здачі робіт за етапом 1.2.7.3. - 25.11.2012, ціна зазначеного етапу 162000000 російських рублів (код валюти 643).
19.12.92 Україна приєдналася до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.92 (постанова Верховної Ради України від 19.12.92 N 2889-XII "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності").
Згідно з підпунктом "в" частини першої статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору.
Відповідно до підпункту "є" частини першої статті 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності права і обов'язки сторін за угодою визначаються за законодавством місця здійснення, якщо інше не передбачене угодою сторін.
Предметом спору з даної справи є виконання ДП "Антонов" і Міноборони РФ зобов'язань за Договором, а тому справа підлягає розглядові господарським судом міста Києва. Місцем здійснення дослідно-конструкторських робіт за Договором є місто Київ, а тому права і обов'язки сторін визначаються за чинним законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 892 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Згідно з частиною першою статті 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 898 ЦК України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ДП "Антонов" виконало етап робіт 1.2.7.3 та надіслало генеральне повідомлення від 23.11.2012 N 87/12080 начальнику 615 представництва Міноборони РФ про готовність робіт за етапом.
Вказане генеральне повідомлення було в копії надіслано відповідачу та отримано останнім 03.12.2012, що підтверджується відмітками на списку відправлених за кордон відправлень.
ДП "Антонов" і 615 представництво Міноборони РФ було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт.
Міноборони РФ надіслало ДП "АНТОНОВ" лист від 03.12.2012 N 235/4/2/4997 з вимогою надати комплект звітних документів за етапами 1.2.7.3 та 1.2.7.2, посилаючись на те, що приймання етапу 1.2.7.3 можливе лише за умови пред'явлення виконавцем матеріалів, які підтверджують виконання етапу 1.2.7.2.
ДП "АНТОНОВ" надіслало Міноборони РФ листом від 26.11.2012 N 21/12161 документи, необхідні для здійснення приймання завершеної роботи за етапом 1.2.7.3, у тому числі матеріали твердої фіксованої ціни, акт приймання-передачі виконаних робіт, висновок від 26.11.2012 N 577, виданий 615 представництвом Міноборони РФ. Отримання вказаного листа 25.01.2013 Міноборони РФ підтверджується відмітками на списку відправлених за кордон відправлень.
ДП "Антонов" не надсилало Міноборони РФ документи за етапом 1.2.7.2, оскільки вимога про їх направлення є необґрунтованою та суперечить пункту 14 Договору, відповідно до якого кожен етап приймається окремо.
Міноборони РФ зобов'язання щодо приймання етапу робіт не виконало, акт приймання-передачі виконаних робіт не підписало.
Договором передбачено порядок приймання та передачі робіт, проте не узгоджено строки.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною другою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідач мав здійснити приймання спірного етапу в семиденний строк з дня пред'явлення Міноборони РФ відповідної вимоги та документів, необхідних для приймання відповідного етапу.
Відповідач отримав необхідні для приймання виконаних робіт документи 25.01.2013, а тому зобов'язання з приймання мало бути виконано у семиденний строк, тобто до 01.02.2013 включно.
В зазначений строк відповідач не здійснив приймання етапу, обґрунтованих зауважень щодо неможливості здійснення приймання етапу 1.2.7.3 ДП "Антонов" не надіслав.
ДП "АНТОНОВ" надіслав Міноборони РФ лист від 17.09.2013 N 21/8244 з вимогою здійснити приймання етапу 1.2.7.3.
Проте відповідач відповіді на вказану вимогу ДП "Антонов" не надав.
Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері просить суд стягнути з відповідача 29322000 російських рублів пені та 1620000 російських рублів неустойки за прострочення виконання зобов'язання щодо приймання виконаних робіт. Пеня нараховується з 01.02.2013 по 01.08.2013 (181 день).
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Пунктом 30 Договору передбачено, що за порушення встановлених строків приймання завершеного етапу або строків видачі відповідних документів про приймання (відмові від приймання) виконаного етапу, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % ціни виконаного етапу, при простроченні більше ніж 15 днів - неустойку у розмірі 1 % ціни виконаного етапу.
За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, перевіривши здійснені заступником прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері розрахунки пені та неустойки, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ДП "Антонов": 29322000 російських рублів пені та 1620000 російських рублів неустойки, що еквівалентно 9867403,80 грн., є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (119160, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19; ідентифікаційний код 1037700255284) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1; ідентифікаційний код 14307529): 29322000 (двадцять дев'ять мільйонів триста двадцять дві тисячі) російських рублів пені та 1620000 (один мільйон шістсот двадцять тисяч) російських рублів неустойки, що еквівалентно 9867403 (дев'яти мільйонам вісімсот шістдесяти семи тисячам чотириста трьом) грн. 80 коп.
3. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (119160, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19; ідентифікаційний код 1037700255284) в доход державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.08.2014.
Суддя: О. Марченко