ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15.01.2014
N К/9991/53970/12
Про стягнення грошової допомоги
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Весельської Т. Ф., Малиніна В. В., Ситникова О. Ф., провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Петровському районі міста Донецька про стягнення грошової допомоги, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2012 року, встановила:
У травні 2012 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України у Петровському районі міста Донецька (далі - Управління ПФУ) про стягнення грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, як державному службовцю при виході на пенсію, відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 3723-XII).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлене рішення апеляційного суду, посилаючись на його необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права й допущені при розгляді справи порушення норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідач своїм правом як сторони у справі не скористався та заперечень на касаційну скаргу не подав.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що наказом Управління ПФУ від 29 вересня 2011 року ОСОБА_4 звільнено з державної служби на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. На час звільнення вона мала понад 20 років страхового стажу, у тому числі понад 10 років стажу державної служби. З 30 вересня 2011 року позивачу достроково, до досягнення встановленого законодавством пенсійного віку, з урахуванням положень статті 21 Закону України від 16 грудня 1993 року N 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 3721-XII), призначено пенсію за віком відповідно до Закону N 3723-XII.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що виплата грошової допомоги на підставі статті 37 Закону N 3723-XII можлива лише за наявності стажу державної служби не менше 10 років та звільненні державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію. Оскільки позивач звільнена за станом здоров'я до досягнення нею граничного пенсійного віку, а не у зв'язку з виходом на пенсію, права на грошову допомогу вона не має.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону N 3723-XII державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Частиною другою статті 37 Закону N 3723-XII передбачено, серед іншого, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону N 3721-XII особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 листопада 2013 року N 11-рп/2013 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону N 3723-XII в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 КЗпП України статті 21 Закону N 3721-XII необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону N 3723-XII.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, оскільки на момент призначення пенсії державного службовця ОСОБА_4 набула право на достроковий вихід на пенсію відповідно до статті 21 Закону України N 3721-XII, то на неї поширюються положення частини тринадцятої статті 37 Закону N 3723-XII, а апеляційний суд помилково скасував його законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись статтями 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2012 року скасувати.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: Т. Ф. Весельська
В. В. Малинін
О. Ф. Ситников