ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
30.09.2014
Про стягнення коштів
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Барбари В. П., суддів - Балюка М. І., Берднік І. С., Гуля В. С., Жайворонок Т. Є., Потильчака О. І., Шицького І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву комунального підприємства "Харківводоканал" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року у справі N 922/2339/13 за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі - АК "Харківобленерго") до комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") про стягнення коштів, встановила:
10 червня 2013 року АК "Харківобленерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до КП "Харківводоканал" про стягнення з відповідача 74208331,15 грн., з яких 70439124,58 грн. - заборгованість за електроенергію, 397304,77 грн. - заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії, 3371901,80 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 3 січня 2008 року N 1.01 (далі - Договір) у частині оплати вартості електроенергії у порядку та строки, обумовлені Договором.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що заборгованість з оплати вартості електроенергії, на яку було нараховано пеню, виникла не з вини КП "Харківводоканал", а у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг тарифам, що затверджувалися органами державної влади.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Харківводоканал" на користь АК "Харківобленерго" 337190,18 грн. пені, в частині стягнення заборгованості за електроенергію в розмірі 70439124,58 грн. та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 397304,77 грн. провадження у справі припинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2014 року рішення господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року скасовано в частині стягнення 337190,18 грн. пені, у цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2014 року скасовано, рішення господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року залишено без змін.
Суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за електроенергію та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії у зв'язку з відсутністю предмета спору та наявністю правових підстав для стягнення з відповідача пені у зв'язку з порушенням ним умов та строків оплати вартості поставленої електроенергії відповідно до умов Договору, оскільки заборгованість виникла через невідповідність тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво.
КП "Харківводоканал" відповідно до статті 111-19 ГПК України подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року у справі N 922/2339/13 на підставі неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, а саме статей 604, 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України: від 1 липня 2013 року у справі N 5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 10 липня 2013 року у справі N 5011-35/1534-2012-42/553-2012 та від 23 жовтня 2013 року у справі N 5011-42/1230-2012-69/542-2012, в яких висловлено позицію про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3 % річних за порушення договору поставки природного газу в частині оплати, оскільки сторони здійснили новацію у розумінні статті 604 ЦК України стосовно договору поставки природного газу та замінили первісне зобов'язання про оплату природного газу на оплату відповідачем вартості газу за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
3 січня 2008 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) і комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (далі - КП "Вода"), правонаступником якого є КП "Харківводоканал", (споживач) було укладено Договір.
Предметом Договору є продаж постачальником споживачеві електроенергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку N 3.1 до цього Договору, і оплата споживачем вартості використаної (купленої) електроенергії, здійснення інших платежів згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами Договору.
Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобов'язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електроенергії та інші нарахування згідно з умовами додатка N 2 "Порядок розрахунків" (частина 2 пункту 10.2 ПКЕЕ).
За змістом пункту 5 додатка N 2 до Договору остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем і постачальником електроенергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електроенергії та оформлюється Акт про використану електричну енергію згідно з додатком N 20.
Відповідно до пункту 6 додатка N 2 до Договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів із дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електроенергії. Цей рахунок має бути оплачено споживачем протягом 5 операційних днів із дня його отримання. У разі неявки споживача для отримання рахунка постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем із дня його відправлення.
Розрахунковим періодом вважається період із 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця (пункт 1 додатка N 2 до Договору).
Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком N 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальникові суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, 3 % річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатка N 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав повністю та належним чином - поставив відповідачеві електроенергію на суму 79500599,58 грн. у кількості 86391994 кВт/г.
КП "Харківводоканал" у порушення умов Договору та додаткових угод спожиту електроенергію оплатив частково в розмірі 9061475 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними у матеріалах справи.
Таким чином, у відповідача станом на 1 травня 2013 року утворилася заборгованість перед позивачем за електроенергію в розмірі 70439124,58 грн.
На виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року N 167 (далі - Постанова КМУ N 167) між органами державної влади, комунальними підприємствами, позивачем та відповідачем було укладено договори про організацію взаєморозрахунків від 29 серпня 2013 року N 167Е/90, від 12 вересня 2013 року N 167Е/114, від 12 вересня 2013 року N 167Е/115, від 17 вересня 2013 року N 167Е/117, від 17 вересня 2013 року N 167Е/118, від 17 вересня 2013 року N 167Е/119, від 17 вересня 2013 року N 167Е/120, від 17 вересня 2013 року N 167Е/121, від 13 січня 2014 року N 167Е/208 (далі - Договори про організацію взаєморозрахунків).
Сторони узгодили, що на виконання пунктів 7, 8, 12(2), 13(2) Договорів про організацію взаєморозрахунків КП "Харківводоканал" перераховує на рахунок АК "Харківобленерго" кошти для погашення заборгованості за електроенергію згідно з Договором. Сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до Договору.
Предметом розгляду є вимоги позивача про визнання Договорів про організацію взаєморозрахунків новацією стосовно Договору в частині порядку та способу виконання зобов'язання і стягнення з відповідача пені у зв'язку з порушенням умов Договору в частині оплати поставленої електроенергії.
Приписами статей 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Частина 2 статті 604 ЦК України передбачає припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Отже, характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання (новація), що і є підставою для припинення попереднього зобов'язання. Умовами Договорів про організацію взаєморозрахунків змінено лише умови та строки оплати поставленої електроенергії за Договором, а не укладено нове зобов'язання про поставку електроенергії, тому висновок суду касаційної інстанції у цій частині є правильним, оскільки новації в розумінні частини 2 статті 604 ЦК України не відбулося.
Порушенням зобов'язання відповідно до статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом приписів статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, санкції, передбачені підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору, підлягають застосуванню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених Договорами про організацію взаєморозрахунків, тобто за наявності вини КП "Харківводоканал".
КП "Харківводоканал" у строки, встановлені Договорами про організацію взаєморозрахунків, повністю розрахувалося з АК "Харківобленерго" за поставлену електроенергію, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.
Наслідком виконання Договорів про організацію взаєморозрахунків згідно з пунктами 17, 18 є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета цих Договорів.
За таких обставин постанову Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року у справі N 922/2339/13 в частині наявності підстав для стягнення пені з КП "Харківводоканал", передбаченої підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору, прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись статтями 111-23 - 111-25 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:
Заяву комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року у справі N 922/2339/13 в частині стягнення пені з КП "Харківводоканал" скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий: В. П. Барбара
Судді:
М. І. Балюк
І. С. Берднік
В. С. Гуль
Т. Є. Жайворонок
О. І. Потильчак
І. Б. Шицький