ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30.01.2014 р. N К/800/60685/13
Про визнання дій протиправними та зобов'язання
вчинити певні дії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - Маслія В. І. (суддя-доповідач), суддів - Розваляєвої Т. С., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у місті Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:
У липні 2013 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі про визнання протиправними дій у частині застосування коефіцієнта функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться у користуванні Фізичній особі - підприємця ОСОБА_2 за договором оренди земельної ділянки від 15 лютого 2006 року; зобов'язання відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2800 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування торгово-складського та автозаправного комплексу із застосуванням коефіцієнта функціонального використання - 1,2 для земель промисловості, транспорту та зв'язку; зобов'язання Головного управління Держземагенства у м. Севастополі видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки зі застосуванням коефіцієнту 1,2 для земель промисловості, транспорту та зв'язку.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що належить позивачу, застосовано коефіцієнт функціонального використання, який не відповідає діючому законодавству, чим були порушені права позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.09.2013 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у м. Севастополі у частині застосування коефіцієнта функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2800 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, переданої в оренду ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2006 року; зобов'язано Головне управління Держземагенства у м. Севастополі провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2800 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, переданої в оренду ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2006 року, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання - 1,2 для земель промисловості; зобов'язано Головне управління Держземагенства у м. Севастополі видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 0,2800 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, переданої в оренду ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2006 року, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання - 1,2 для земель промисловості; стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 34,41 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.09.2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленому пунктом 2 частини першої статті 222 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач зареєстрований Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом N 2070170000004751 від 06.10.94 року, та з 01.01.2013 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Б N 756246 від 05.12.2012 року.
Згідно зазначеного свідоцтва платника єдиного податку видами господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є: 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 33.11 - Ремонт та технічне обслуговування готових металевих виробів; 43.29 - Інші будівельно-монтажні роботи; 73.12 - Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 25.12 - Виробництво металевих дверей і вікон.
15.02.2006 року між Севастопольською міською радою та ФОП ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки.
Договір від 15 лютого 2006 року зареєстрований у Севастопольській міській філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" 29 червня 2006 року за N 040665900114.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 зазначеного договору орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської ради N 4162 від 14.12.2005 року надає, а орендар приймає у строкове оплатне користування земельну ділянку площею 0,2800 га для будівництва та обслуговування торгівельно-складського комплексу, з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктом 2.3 цього ж договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: на період будівництва до здачі об'єкту в експлуатацію 226719 грн., що підтверджується довідкою про грошову оцінку земельної ділянки N 1988/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів від 13.02.2006 року; у наступний період 1133597 грн., що підтверджується довідкою про грошову оцінку земельної ділянки N 1987/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів від 13.02.2006 року.
Відповідно до пунктом 4.1 договору оренди земельної ділянки від 15.02.2006 року річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської ради N 1348 від 14.10.2003 року, у розмірі 2,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 5 рішення Севастопольської міської ради від 26.12.2012 року внесено зміни в договір оренди від 15.05.2006 року земельної ділянки площею 0,2800 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1, наданої для будівництва та обслуговування торгівельно-складського комплексу в частині уточнення функціонального використання земельної ділянки, а саме для будівництва та обслуговування торгівельно-складського та автозаправного комплексу.
16.05.2013 року Головним управлінням Держземагенства у місті Севастополі позивачу надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки N 490-32/5, яким визначений коефіцієнт комерційного використання - 2,5.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки від 15.02.2006 року земельна ділянка, що надана позивачу у користування, віднесена до земель промисловості, транспорту та зв'язку, та передана позивачу з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування торгівельно-складського комплексу, у зв'язку з чим при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та передана в оренду ФОП ОСОБА_2 повинен бути застосований коефіцієнт функціонального використання - 1,2.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач, застосовуючи у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки N 490-32/5 від 16.05.2013 року коефіцієнт функціонального використання земель Кф 2,5, діяв на підставі та в межах діючого законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Як установлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ вищевказаного Кодексу (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).
Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 N 18/15/21/11.
Пунктом 3.1 цього Порядку визначено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Згідно з пунктом 3.5 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.
Відповідно до додатка N 3 Порядку коефіцієнт 2,5 застосовується до земель комерційного використання. Землі комерційного використання включають в себе землі іншої комерційної діяльності.
Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377 (далі - Інструкція N 377), зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.
Відповідно додатка 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) "Класифікація видів економічної діяльності на землях, що використовуються в комерційних цілях (у графі 42)" види господарської діяльності, зокрема, 52.6 - Роздрібна торгівля поза магазинами Секція G, 74.4 - Реклама Секція K, 74.8 - Послуги, які надаються переважно юридичним особам Секція K, визначені за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2005) можуть здійснюватись на землях, що використовуються в комерційних цілях.
Оскільки, відповідно до свідоцтва платника єдиного податку та на час складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видами господарської діяльності позивача є Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Ремонт та технічне обслуговування готових металевих виробів; Інші будівельно-монтажні роботи; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; виробництво металевих дверей і вікон, - діяльність позивача визначена за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010) (Наказ N 457): 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 73.12 - Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, що здійснюються на землях комерційного використання. Крім того, при укладенні договору оренди земельної ділянки позивач погодився з тим, що земельна ділянка буде використовуватись з комерційною метою.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо застосування у даному випадку коефіцієнта 2,5 під час визначення грошової оцінки земельної ділянки.
Доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та встановленими обставинами, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного від 11 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 КАС України.
Судді: