ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
06.02.2014 р. N К/9991/64743/12
Про визнання дій протиправними та зобов'язання
вчинити певні дії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Калашнікової О. В. Васильченко Н. В. Леонтович К. Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" до Одеської міської ради, треті особи - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" звернулось в суд з позовом до Одеської міської ради про визнання протиправною відмови та бездіяльності з питання не прийняття у встановлений законом термін рішення про безоплатне прийняття у комунальну власність житлового будинку та зобов'язання вчинити певні дії - прийняти у комунальну власність Одеської громади житловий будинок по вул. Перша, 24-а.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено в прийнятті на баланс житлового будинку N 24-а по вул. Перша в м. Одесі, оскільки відповідно до законодавства об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними відмову та бездіяльність відповідача з питання не прийняття у встановлений законом термін рішення про безоплатне прийняття у комунальну власність житлового будинку, розташованого по вул. Перша, 24-а, у м. Одеса; зобов'язано відповідача прийняти рішення про безоплатне прийняття у комунальну власність 16-ти квартирного житлового будинку по вул. Перша, 24-а у м. Одеса.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Одеська міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 22 лютого 2011 року позивач звернувся до Одеської міської ради з заявою про прийняття у комунальну власність Одеської міської ради житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Перша, 24-а.
Спірний житловий будинок на підставі свідоцтва про право власності від 21 травня 1999 року належав Багатофункціональному сільськогосподарському кооперативу "Нива" на праві колективної власності, правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива". Згідно технічного паспорту на житловий будинок N 24-а по вул. Перша, виготовлений Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації від 21 травня 1999 року, реєстровий N 1-А-14, загальна площа житлового будинку складає 888,0 кв. м, у тому числі жила площа 463,3 кв. метрів.
На балансі позивача, як підприємства-правонаступника Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу "Нива" (раніше Колективне сільськогосподарське підприємство "Нива", колгосп ім. Карла Лібкнехта), до 31 грудня 2010 року перебував 16-ти квартирний житловий будинок по вул. Перша, 24-а, який як об'єкт житлового фонду колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" не підлягав паюванню в процесі реорганізації підприємства в 2000 році, і повинен був бути прийнятий органами місцевого самоврядування у комунальну власність.
Житловий будинок N 24-а по вул. Першій у м. Одесі раніше територіально відносився до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.
Постановою Верховної Ради України "Про зміну меж міста Одеси Одеської області" від 07 лютого 2002 року за N 3064-III та рішення Одеської міської ради N 5313-IV від 06 березня 2009 року "Про межі міста Одеси" в адміністративно-територіальні межі м. Одеси увійшла земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок по вул. Перша, 24-а.
СТОВ Агрофірма "Нива" є сільськогосподарським підприємством і спірні відносини з ним регулюються спеціальним законодавством: Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Порядком безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 р. N 1253, та іншими законодавчими актами.
22 лютого 2011 року позивач за власною ініціативою звернувся до Одеської міської ради з заявою про прийняття у комунальну власність Одеської територіальної громади житловий будинок по вул. Перша, 24-а у встановленому порядку.
04 жовтня 2011 року позивач отримав відмову від Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності за N 01-13/59990 на звернення від 22 лютого 2011 року, вимагаючи сплати 155,12 тис. грн., а рішення про безоплатне прийняття у комунальну власність житлового будинку, розташованого по вул. Перша, 24-а у м. Одеса, Одеською міською радою не було прийняте.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку по прийняттю об'єкта у власність територіальної громади міста.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до частини восьмої статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом "а" пункту 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року N 1253, об'єктами передачі є об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, зокрема, житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), житлові приміщення в інших будівлях, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, та гуртожитки.
Пунктами 3, 4, 5, 6 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року N 1253, визначено, що рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.
Ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти.
У разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником. Якщо ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є підприємство-правонаступник, орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня її надходження розглядає пропозицію і приймає рішення з цього питання. У пропозиції зазначається назва майна, його місцезнаходження (для будівель і споруд), найменування, місцезнаходження підприємства-правонаступника, на балансі якого перебувають об'єкти.
Передача здійснюється за рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність. Утворює комісію і призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради, а стосовно передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем - відповідно районна або обласна державна адміністрація. До складу комісії можуть входити представники виконавчих органів відповідної ради, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, фінансових органів, підприємств-правонаступників, трудових колективів цих підприємств, об'єкти яких підлягають передачі, представники установ та організацій, створених сільськогосподарськими підприємствами на пайових засадах, фізкультурно-спортивних товариств, організацій з будівництва, ремонту та утримання автомобільних шляхів у сільській місцевості, водогосподарських та інших організацій.
У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об'єкти, спільним рішенням цих сторін може утворюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов передачі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що після звернення позивача з пропозицією щодо передачі об'єкту до житлового фонду, орган місцевого самоврядування, Одеська міська рада, в місячний строк повинна була прийняти рішення з цього питання.
Однак, як встановлено судами, позивач отримав відповідь у вигляді листа Департаменту комунальної власності за N 01-13/59990, яке в свою чергу не є рішенням ради з приводу поданої позивачем пропозиції відповідно до положень законодавства, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що фактично відповідач не відмовляв позивачу у прийнятті об'єкту до власності територіальної громади, а пропозиція позивача фактично не була розглянута, що за своєю суттю є протиправною бездіяльністю з боку відповідача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідач прийняти житловий будинок, розташований по вул. Перша, 24-а у м. Одеса у власність територіальної громади м. Одеса, колегія суддів зауважує, що суди не можуть перебирати на себе функції органів місцевого самоврядування та зобов'язувати колегіальний орган приймати рішення щодо прийняття об'єкту у власність громади, оскільки прийняття таких рішень віднесено до повноважень рад.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:
Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" до Одеської міської ради задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду пропозиції Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" відносно безоплатного прийняття у комунальну власність житлового будинку, розташованого по вул. Перша, 24-а, у м. Одеса.
Зобов'язати Одеську міську раду розглянути пропозицію Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" відносно безоплатного прийняття у комунальну власність житлового будинку, розташованого по вул. Перша, 24-а, у м. Одеса.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: