ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05.02.2014 N К/9991/3542/12,
N К/9991/6622/12
(Ухвалу частково скасовано на підставі Постанови
Верховного Суду України
N 21-136а14 від 20.05.2014)
Про стягнення заборгованості за касаційними скаргами
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Ситникова О. Ф., Весельської Т. Ф., Малиніна В. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення заборгованості за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року, встановив:
Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області, в якому просило визнати незаконними дії відповідача по відмові у прийнятті до відшкодування витрат позивача на виплату пенсій по інвалідності та стягнути витрати з виплати пенсії по інвалідності (втраті годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одержаного за межами України, за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 1322,89 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про визнання незаконними дій та стягнення заборгованості на загальну суму 1322,89 грн. задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області витрати з виплати та доставки пенсії по інвалідності (втраті годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одержаного за межами України, пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 1322,89 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області суму витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 1131,16 грн.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року та прийняти нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, у період в травні, червні, липні 2011 року позивачем до відповідача направлено акти щомісячної звірки витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідач відмовився прийняти до заліку відшкодування витрати з виплати та доставки пенсій, оскільки пенсіонери отримали каліцтво у країнах СНД.
Спірна сума стосується періоду з 01 квітня по 30 червня 2011 року, в якому Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одержаного за межами України, пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, ОСОБА_7. Загальна сума виплачених пенсій та поштових витрат на доставку за цей період склала 1322,89 гривень.
Вказані обставини судом першої інстанції встановлені на підставі досліджених у справі доказів і знайшли підтвердження при апеляційному перегляді справи.
Крім того, судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів пенсійних справ вищевказаних пенсіонерів, що залучені до справи, встановлено, що інвалідність, у зв'язку із якою виплачуються пенсії, набута внаслідок каліцтва, яке отримано ОСОБА_5 20.01.84 року на території Російської Федерації, ОСОБА_4 23.08.77 року на території Російської Федерації, ОСОБА_6 21.12.86 р. на території Російської Федерації.
Щодо пенсії по втраті годувальника ОСОБА_7, встановлено, що вона призначена та виплачується у зв'язку із втратою годувальника (батька ОСОБА_8), який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке сталося 30.10.2004 року на території Російської Федерації.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій, суд зазначив, що даний спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.
Донецький апеляційний адміністративний суд не заперечував проти обов'язку відповідача відшкодовувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, проте, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову щодо відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_7, оскільки смерть годувальника сталася вже після розпаду СРСР.
З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 вказаного Закону, відповідно до пункту 5 якої, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2007 року N 21-1087во06, від 12 червня 2012 року N 21-165а12 та 21 травня 2013 року N 21-129а13.
При цьому судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову щодо відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_7, оскільки смерть годувальника сталася вже після розпаду СРСР.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 231 КАС України, суд ухвалив:
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:
О. Ф. Ситников
Т. Ф. Весельська
В. В. Малинін