Як підготуватися до введення електронного адміністрування ПДВ

На жаль, багато керівників підприємств та деякі бухгалтери поки що погано розібралися в тому як працюватиме система електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року.

Деякі з них вважають, що ще рано цим питанням займатися сьогодні, тому що вони ще встигнуть детально розібратися з цим у грудні 2014 року, інші наївно сподіваються, що цю систему контролю у самий останній момент відмінять. Є й такі, які впевнені, що цю систему можна буде обійти і для них все залишиться як було.

Нагадаємо, що електронне адміністрування ПДВ придумане для того, щоб зруйнувати шахрайські схеми мінімізації ПДВ і незаконного отримання бюджетного відшкодування.

Ці схеми засновані на безтоварних податковий накладних, що виписуються особами, які самі ПДВ не платять, оскільки знаходяться "під дахом" або збігають до того, як на них вийдуть податківці (це, як правило, "фіктивні" фірми). Система електронного адміністрування ПДВ зробить неможливою видачу податкових накладних (ПН) без попередньої сплати ПДВ або без попередньої виписки ПН на купівлю реального товару/послуги. Все дуже серйозно! Оскільки ми на сторінках нашого видання вже давали детальний аналіз змін, внесених до розд. V ПК України і які набувають чинності з 1 січня 2015 року, то перелічимо основні нововведення:

- ПН оформлятиметься тільки в електронній формі;

- усі ПН підлягатимуть реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН);

- для реєстрації ПН у ЄРПН треба буде, щоб сума ПДВ в ПН не перевищувала суму, розраховану за формулою, наведеною у п. 200.3 ст. 200 розд. VI ПК України;

- якщо у платника ПДВ не було покупок і ним не отримано ПН, зареєстровану у ЄРПН, або не сплачено ПДВ за митною декларацією (МД), то йому потрібно спочатку самому платити гроші;

- ПН не1 зареєстровані у ЄРПН не надають покупцю право на податковий кредит (ПК);

- спеціальні рахунки з ПДВ будуть відкриті усім підприємствам автоматично і безкоштовно;

- податкова декларація з ПДВ з 1 січня 2015 року подаватиметься тільки в електронній формі;

- бажання отримати бюджетне відшкодування з бюджету зменшить можливість видавати і реєструвати ПН у ЄРПН;

- заявити суми ПДВ до відшкодування зовсім не означає отримати їх з бюджету;

- відшкодовувати ПДВ будуть після перевірок (камеральних або документальних). Для автоматичного отримання відшкодування з бюджету платнику податків треба буде відповідати спеціальним критеріям;

- якщо у платника податків у 2014 році оподатковувані операції не перевищили 1 млн грн, то він може прийняти рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ з 1 січня 2015 року.

Обов'язкова тільки електронна форма ПН

З 1 січня 2015 року податкові накладні оформлятимуться тільки в електронній формі. Платник податків зобов'язаний надати покупцю (одержувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови відносно реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану у ЄРПН.

Загальні принципи організації інформаційного обміну при поданні платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція N 233.

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації (КЗІ), керуючись Інструкцією N 233 та договором.

Для подання податкових документів до фіскальних органів в електронному вигляді платник податків повинен мати:

- спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

- доступ до мережі Інтернет і можливість відправки/прийому електронних повідомлень електронною поштою;

- засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються у фіскальних органах);

- діючі посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків і уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Обов'язкова реєстрація усіх ПН в ЄРПН

З 1 січня 2015 року податкові накладні підлягатимуть обов'язковій реєстрації у ЄРПН. Податкові накладні, не зареєстровані у ЄРПН, не надаватимуть права на ПК. При цьому, платник податків, який не отримає ПН або отримає ПН, що не пройшла реєстрацію у ЄРПН, може віднести нарахований (сплачений) при купівлі товарів/послуг ПДВ до ПК шляхом оформлення додатку Д8 до Податкової декларації з ПДВ, який є скаргою на постачальника, що не зареєстрував ПН.

Незареєстрована ПН - це теж саме, що не видана ПН. Право на подання скарги зберігається протягом 60 днів, наступних за періодом, в якому ПН мала бути видана.

Податкові накладні реєструватимуться у ЄРПН, тільки у тому випадку, якщо на момент їх подання у ЄРПН сума ПДВ, що вказана в такій ПН, буде не більше, ніж сума, розрахована за формулою, наведеною у п. 200-1. 3 ст. 200-1 розд. V ПК України.

Автор подає цю формулу - "хитрою формулою", тому що саме вона складає основний механізм (основну хитрість) системи електронного адміністрування.

Сутьність "хитрої формули"

"Хитра формула" призначена для визначення суми ПДВ, яку можна вказувати в ПН, що подаються на реєстрацію, які позначаються як Sнакл.

Така Sнакл. є різницею двох величин:

1) сум, які збільшують можливість реєструвати ПН - це свого роду "дебет" віртуального рахунку;

2) сум, які зменшують можливість реєструвати ПН ("кредит" віртуального рахунку).

У зрозумілому бухгалтеру виді це виглядає так (табл.).

Як бачимо для того, щоб ПН була зареєстрована у ЄРПН, треба щоб на момент подання ПН на реєстрацію у платника податків сума ПДВ в отриманій ПН, яка пройшла реєстрацію, і сума ПДВ в МД на ввезення була більше, ніж сума ПДВ у виданих до цього моменту ПН.

Якщо різниця між цими сумами - "дебетові залишки на віртуальному рахунку" менше суми ПДВ, вказаної у поданій на реєстрацію ПН, то необхідно до подання ПН на реєстрацію поповнити спецрахунок.

Виписка ПН розпочнеться у деяких платників
податків з поповнення спецрахунку

Якщо у платника податків у звітному періоді не було покупок і не отримано ПН, зареєстрованих у ЄРПН, не було сум ПДВ, сплачених платником податків при ввезенні товарів на митну територію України, то потрібно вносити гроші на спецрахунок.

Можна, звичайно, відвантажити товар і без реєстрації ПН, але якщо протягом 15 днів після поставки товару ПН не буде подана на реєстрацію, то право на реєстрацію буде безповоротно втрачене.

Без реєстрації ПН у ЄРПН у покупця не буде права на ПК

Податкові накладні, не зареєстровані у ЄРПН, не дають покупцю права на ПК, але деяким покупцям таке право й не потрібне. Серед них: юридичні особи неплатники ПДВ, головним чином це "єдинщики", фізичні особи, не зареєстровані підприємцями, фізичні особи - підприємці (ФОП), які не зареєстровані платниками ПДВ.

Відвантажуючи товар таким особам - ПН можна у ЄРПН не реєструвати. Але! В цьому випадку на дату подання податкової декларації виявиться, що задеклароване ПЗ більше ПЗ у зареєстрованих ПН у ЄРПН.

"Хитра формула" зреагує на цей наслідок і зменшить ліміт, на який може видаватися ПН, тобто Sнакл. на суму такої невідповідності.

Якщо у підприємства усі покупці неплатники ПДВ, то такому підприємству це не зашкодить, але якщо у нього є покупці, які вимагають реєстрації ПН, то йому (продавцю) потрібно буде поповнити спецрахунок на усю суму "мінуса, що виник" ("на кредитове сальдо віртуального рахунку").

Як відкриватимуть спецрахунки з ПДВ

Спецрахунки ПДВ будуть відкриті усім підприємствам автоматично і безкоштовно. Гроші, які перераховуються на спецрахунок, формально є активом підприємства, але забрати їх на поточний рахунок або перерахувати будь-кому не можна. Із спецрахунку автоматично списуватимуться суми ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету згідно з поданою Податковою декларацією з ПДВ.

Суми, які залишаться не використаними на дату анулювання реєстрації особи платником ПДВ, у тому числі на дату закриття підприємства, також будуть перераховані до бюджету.

Якщо на спецрахунку на дату сплати ПДВ не вистачатиме коштів, виникне недоїмка з ПДВ. За наявності у підприємства переплати з ПДВ, недоїмка має бути, згідно з п. 87.1 ст. 87 гл. 9 розд. II ПК України, погашена цією переплатою.

У розд. V ПК України із цього приводу немає прямої вказівки, тому не можна виключити, що фіскальна служба вважатиме інакше, і платник податків вимушений буде доводити своє право на такий спосіб сплати ПДВ. Щоб уникнути цього, можна направити органу фіскальної служби заяву про залік коштів. Якщо у підприємства, яке має переплату з ПДВ, на дату внесення до бюджету ПДВ на спецрахунку буде сума що перевищує суму, яка підлягає сплаті згідно з Податковою декларацією, то гроші зі спецрахунку будуть списані незважаючи на переплату. Скористатися цією переплатою можна буде для заліку заборгованості з інших податків, наприклад, податку на прибуток, шляхом подання заяви про залік.

Для того, щоб не допустити виникнення недоїмки потрібно перерахувати недостатню суму на спецрахунок до настання дати сплати податку.

Податкові декларації з ПДВ подаватимуться
тільки в електронному вигляді

Податкова декларація з ПДВ з 1 січня 2015 року подаватиметься тільки в електронній формі.

Дані з Податкової декларації (сума, що заявлена до відшкодування, і сума перевищення ПЗ по декларації над сумою, вказаною у зареєстрованих ПН у ЄРПН) враховуватимуться "хитрою формулою". Ось тільки розд. V ПК України не встановлено день, в якому станеться такий "облік".

Тому доки не зрозуміло чи буде це день, наступний за фактичним днем подання Податкової декларації з ПДВ або день, наступний за граничнім днем подання такої декларації, або будь-який інший день.

Підприємства, які не заявлятимуть суму ПДВ до відшкодування, за наявності такого права, а відображатимуть від'ємне значення різниці ПЗ та ПК звітного періоду в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ не зменшать свої можливості реєструвати ПН, але й не збільшать їх.

Якщо це від'ємне значення виникло за рахунок отриманих зареєстрованих ПН і сплаченого ПДВ з МД при ввезенні товарів, то таке підприємство, очевидно, не перераховувало гроші на спецрахунок, оскільки у нього вистачало суми ПДВ в отриманих ПН та МД, хоча можливо, що протягом місяця в окремі дні і виникала необхідність поповнити рахунок. Оскільки таке підприємство не сплачує ПДВ, то й поповнювати спецрахунок йому не треба, якщо ж гроші на спецрахунок протягом місяця перераховувалися, то ці гроші там "зависнуть" надовго.

Якщо від'ємне значення виникло за рахунок документів, що замінюють ПН (квитків, фіскальних чеків тощо), і скарг на постачальників, які не надали ПН, зареєстровані у ЄРПН, то, очевидно, таке підприємство вимушено було неодноразово протягом місяця поповнювати спецрахунок. Оскільки таке підприємство не зобов'язано перераховувати ПДВ до бюджету, то у нього обов'язково "зависнуть" гроші на спецрахунку.

Бажання отримати бюджетне відшкодування
зменшує можливість видавати ПН

Утому випадку, коли підприємство заявляє суми ПДВ до відшкодування, то його можливість видавати та реєструвати ПН тут же зменшиться.

Наприклад, на 20-е число величина ліміту на видачу ПН (Sнакл.) складає 1 000 грн, сума заявлена до відшкодування - 900 грн, Sнакл. відразу і зменшиться до 100 грн.

Якщо це підприємство експортер і йому не потрібно видавати ПН покупцям, то жодних проблем таке зменшення не створює.

У тому випадку, коли підприємство поставляє товари на митній території України, то не виключено, що йому після подання Податкової декларації з ПДВ, в якій заявлені суми ПДВ до відшкодування, потрібно буде поповнювати спецрахунок.

Електронне адміністрування не гарантує автоматичного
отримання бюджетного відшкодування

Заявити суми до відшкодування, ще не означає отримати таке відшкодування. Так, згідно з пп. "в"п. 200.3 ст. 200 розд. VI ПК України бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає сума в частині, що не перевищує суму, обчислену у відповідності з п. 200-1. 3 ст. 200-1 розд. V ПК України (тобто за "хитрою формулою") на момент подання Податкової декларації зПДВ.

Ця норма викликає багато питань. Обчислюється Sнакл. за змістом ст. 200 розд. V ПК України в режимі реального часу, тобто постійно змінюється, а Податкова декларація з ПДВ може бути подана в різні моменти.

Тобто можна штучно створити найбільш слушний момент, в якому Sнакл. відповідатиме сумі заявленого відшкодування. Відзначимо, що Sнакл., яка обчислюється на дату подання Податкової декларації з ПДВ, обчислюватиметься без зменшення на суму, заявлену до відшкодування. Так, в усякому разі, повинно бути якщо аналізувати п. 200.3 ст. 200 і п. 200-1.3 ст. 200-1 розд. ПК України.

Бюджетне відшкодування як і раніше вимагає перевірок

Відшкодування ПДВ здійснюватиметься, як і раніше, за результатами камеральної чи документальної виїзної перевірки у порядку, встановленому п. 200.14 ст. 200 розд. ПК України або в автоматичному режимі. Право на автоматичне відшкодування ПДВ мають платники, які відповідають критеріям п. 200.19 ст. 200 розд. V ПК України.

Обсяг оподатковуваних операцій для самостійного анулювання
реєстрації платником пдв збільшено

Підприємство, у якого за 2014 рік оподатковуваний оборот буде менше 1 млн грн можуть подати заяву про анулювання реєстрації платником ПДВ.

Які кроки треба зробити платникам податків до 1 січня 2015 року

Що ж потрібно робити бухгалтеру в ті, що залишилися до 1 січня 2015 року місяці, а їх зовсім небагато - жовтень, листопад, грудень?

По-перше, не впадати у паніку. Деякі керівники та бухгалтери, які поверхнево ознайомилися із системою електронного адміністрування ПДВ, вирішили, що тепер їм потрібно буде "заморожувати" колосальні гроші на спецрахунку для видачі ПН.

Це, звичайно ж, не так. ПДВ сплачують всі до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

У січні 2015 року потрібно буде заплатити цей податок за грудень 2014 року. Очевидно сплата здійснюватиметься "по-старому", тобто з поточного рахунку, а не зі спецрахунку ПДВ.

У 2015 році ту ж суму треба буде сплатити, але не відразу, а поступово протягом звітного місяця (першим звітним місяцем буде січень) і місяця, наступного за звітним, тобто у січні-лютому 2015 року потрібно буде поступово перерахувати на спецрахунок суму близьку до тієї, яка буде заявлена до сплати в лютому за січень, тобто частину суми ПЗ за січень щодня. Це не так вже й багато і не так вже й страшно. "Страшними" будуть тільки перші 15-20 днів січня, коли здійснюватиметься відвантаження товарів без отримання зареєстрованих ПН.

По-друге, потрібно буде продумати роботу у перехідній період, а це січень-лютий і пізніші періоди, коли на спецрахунку накопичаться гроші, а постачальники пристосуються видавати зареєстрований ПН без затримки. Що тут потрібно врахувати:

- на початку січня можна видавати ПН без реєстрації не забуваючи про 15-денний граничний строк подання ПН на реєстрацію, реєструвати видану ПН можна по мірі надходження зареєстрованої ПН від постачальників;

- необхідно перевести, наскільки це можливо, покупців на передоплату хоч би 20 % від вартості товарів, яку не шкода буде перерахувати на спецрахунок;

- можливо, що й постачальники теж вимагатимуть передоплати або "гальмуватимуть" реєстрацію ПН, тому потрібно зайняти жорстку позицію і вимагати отримання зареєстрованої ПН протягом 2-3 днів після поставки;

- для того, щоб забезпечити таку оперативність треба внести в договори пункт про фінансові санкції за несвоєчасну видачу зареєстрованої ПН у ЄРПН;

- у інших випадках потрібно застосовувати до постачальника фінансові санкції, про що зробити записи в договорах.

Очевидно, що тепер бухгалтеру потрібно спільно з менеджерами відділів збуту або постачання планувати у кінці робочого дня кому з покупців ПН будуть видані без реєстрації (із зобов'язанням зареєструвати їх протягом 15 днів), а кому видаватимуть зареєстрований ПН. Тут все повинно бути чітко.

По-третє, потрібно психологічно підготуватися до того, що займатися ПДВ потрібно буде щодня, це буде своєрідне диспетчіювання оформлення та реєстрації ПН. Робота ця не для нервово слабких.

По-четверте, потрібно провести інвентаризацію субрахунків 643 та 644, виявити від кого поки що не отримані ПН і по яким контрагентам заборгованість стала або ж незабаром стане безнадійною.

По-п'яте, потрібно встигнути "провести всі ПН, що запізнилися" і зменшити за їх рахунок ПЗ, в Податковій декларації з ПДВ за листопад та грудень 2014 р. Після 1 січня 2015 року від "ПН, що запізнилися" користі буде мало.

По-шосте, платникам податків, у яких має місце від'ємне значення ПДВ, потрібно заявити до відшкодування ПДВ максимальну суму і краще це зробити в листопаді, а не в грудні. Річ у тому, що суми, які вказані в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ у 2015 році не дадуть нічого корисного підприємству, оскільки "хитра формула" їх не бере до уваги.

Роботи як бачимо багато. Напевно кожен бухгалтер побачить для себе й інші задачі з підготовки до електронного адміністрування ПДВ

Бажаю усім здоров'я та успіхів! Тримайтеся.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Інструкція N 233 - Інструкція з підготовки та подання податкових документів у електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. N 233

"Консультант бухгалтера" N 20 (768) 27 жовтня 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей